Ухвала суду № 138715679, 03.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"03" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3086/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" про забезпечення позову №2-1489/26 від 29.07.2026, подану по справі №916/3086/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" (54030, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Аркасівська, будинок 17 А, офіс 7)

до відповідача: SIRIUS BUSINESS FZ-LLC (A2-1206B, Building no. A2, Al Hamra Industrial Zone-FZ, RAK, UAE)

про розірвання контракту та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Реватт" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до SIRIUS BUSINESS FZ-LLC, в якій просить суд:

- розірвати контракт № SBL-1501 від 01 серпня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" та SIRIUS BUSINESS FZ LLC, права та обов`язки продавця за яким перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" на підставі Угоди про передачу прав та обов`язків, заміну постачальника та врегулювання статусу експортера;

- зобов`язати SIRIUS BUSINESS FZ-LLC повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Реватт" ячмінь 3 класу врожаю 2025 року українського походження загальною фактичною вагою 3 254,585 метричних тонн, поставлений за контрактом № SBL-1501 від 01 серпня 2025 року;

- стягнути з SIRIUS BUSINESS FZ-LLC на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" (Первісний продавець) та SIRIUS BUSINESS FZ-LLC (Покупець) було укладено контракт №SBL-1501 від 01.08.2025, відповідно до умов якого Первісний продавець зобов`язався поставити Покупцю ячмінь 3 класу врожаю 2025 року українського походження, а Покупець прийняти поставлений Товар та здійснити його оплату у порядку та строки, визначені умовами контракту.

Як зазначає позивач, на виконання умов зазначеного контракту ТОВ "Ферко" у період з 29 жовтня 2025 року по 19 листопада 2025 року здійснило поставку 119 окремих партій ячменю 3 класу врожаю 2025 року загальною фактичною вагою 3 254,585 метричних тонн.

У зв`язку зі зміною сторони у договірних правовідносинах між ТОВ "Ферко", ТОВ "Реватт" та SIRIUS BUSINESS FZ-LLC було укладено Угоду про передачу прав та обов`язків, заміну постачальника та врегулювання статусу експортера, відповідно до якої ТОВ "Ферко" передало ТОВ "Реватт" належні йому права вимоги та обов`язки продавця, що виникли з відповідного контракту. SIRIUS BUSINESS FZ-LLC надало згоду на таку заміну сторони у зобов`язанні.

Водночас, як зазначає позивач, незважаючи на належне та повне виконання продавцем своїх зобов`язань щодо поставки товару, покупець свій основний обов`язок щодо його оплати не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла прострочена заборгованість за поставлений товар.

Оскільки ТОВ "Реватт" набуло права та обов`язки продавця за контрактом, позивач звертається до суду за захистом порушених договірних прав шляхом розірвання контракту та повернення неоплаченого товару, право власності на який до покупця не перейшло.

Разом з позовною заявою позивачем надано суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на ячмінь 3 класу українського походження загальною кількістю 3 254,585 метричних тонн, який знаходиться на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" (код ЄДРПОУ 37468469) за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60;

- передачі арештованого майна: ячмінь 3 класу українського походження загальною кількістю 3 254,585 метричних тонн, на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Дунай-Сервіс" з фактичним переміщенням (перевезенням) вказаного майна з території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" на склад за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, буд. 27-Д, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі або до скасування заходів забезпечення позову у встановленому законом порядку.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що існує реальна та обґрунтована ймовірність того, що до моменту вирішення спору по суті спірний товар може бути відвантажений, переміщений, змішаний з іншим зерном, відчужений або іншим чином вибути з фактичного володіння відповідача чи осіб, які здійснюють його зберігання, що істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є не дострокове вирішення спору по суті, а збереження існуючого фактичного та правового стану до моменту ухвалення судового рішення, а також недопущення дій відповідача, які можуть унеможливити або істотно ускладнити виконання такого рішення.

Позивач зазначає, що у даній справі предметом позову є вимога про розірвання контракту №SBL-1501 від 01.08.2025 та повернення позивачу конкретно визначеного майна ячменю 3 класу врожаю 2025 року українського походження загальною фактичною вагою 3 254,585 метричних тонн, поставленого за зазначеним контрактом. Тобто, на відміну від спорів про стягнення грошових коштів, предметом цього спору є індивідуалізований товар, який існує в натурі, та щодо якого позивач заявляє віндикаційну вимогу, передбачену статтею 697 Цивільного кодексу України.

Отже, саме забезпечення фізичної схоронності цього майна до моменту вирішення спору по суті є необхідною умовою реального виконання можливого рішення суду. У разі, якщо до моменту ухвалення рішення суду спірний товар буде відвантажений, змішаний з іншим зерном, відчужений або втратить свою індивідуалізацію, виконання рішення про його повернення стане фактично неможливим.

Позивач вказує, що на момент звернення позивача до суду спірний товар фактично перебуває на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно", що підтверджується офіційним Звітом ТОВ "Тіс-Зерно" щодо залишків зерна SIRIUS BUSINESS FZ-LLC станом на 22.07.2026 року, який був наданий працівником ТОВ "Тіс-Зерно" електронною поштою.

Наявність у матеріалах справи актуальної інформації про фактичне місцезнаходження спірного товару свідчить про можливість застосування судом ефективних заходів забезпечення позову, які забезпечать його збереження до моменту ухвалення рішення у справі.

Щодо існування реального ризику відчуження та вибуття спірного майна позивач зазначає, що спірний товар знаходиться на зерновому терміналі, діяльність якого безпосередньо пов`язана із накопиченням, зберіганням, перевалкою та подальшим відвантаженням зернових культур на морські судна. Саме перебування товару на території зернового терміналу означає, що він у будь-який момент може бути завантажений на морське судно, переміщений до іншого зерносховища, змішаний з іншим зерном аналогічних якісних характеристик, реалізований або переданий третім особам, використаний для виконання інших зовнішньоекономічних контрактів.

Крім того, як зазначає позивач, йому стало відомо, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на переоформлення експортної квоти щодо спірного товару на іншу особу, що свідчить про реальну можливість зміни експортера та подальшого відвантаження товару поза межами спірних правовідносин. За таких обставин, ризик вибуття спірного майна є реальним та підтверджується фактичними діями відповідача, а не ґрунтується виключно на припущеннях позивача.

Враховуючи специфіку функціонування зернових терміналів, здійснення зазначених дій не потребує будь-якого погодження із позивачем або повідомлення його про намір розпорядитися товаром.

При цьому, позивач зазначає, що у відповіді на претензію ТОВ "Реватт" SIRIUS BUSINESS FZ-LLC прямо підтвердило отримання 3 254,585 метричних тонн ячменю, визнало наявність заборгованості у сумі 644 407,83 доларів США та відсутність будь-яких заперечень щодо виконання продавцем своїх договірних обов`язків, натомість, відповідач продовжує фактично володіти неоплаченим товаром, щодо якого позивач заявляє право власності, при цьому жодних гарантій його збереження або нездійснення будь-яких дій щодо його відчуження відповідач не надав.

Позивач також звертає увагу на те, що протягом останніх тижнів Російська Федерація систематично здійснює масовані ракетні та безпілотні атаки саме по портовій інфраструктурі Одеського регіону та цивільних суднах, що забезпечують функціонування українського морського коридору, унаслідок таких атак неодноразово зазнавали пошкоджень зернові термінали, складські комплекси, портове обладнання та іноземні торговельні судна, є загиблі та поранені серед членів екіпажів, відтак, вказані обставини додатково збільшують ризик втрати спірного майна, що перебуває на зерновому терміналі.

При цьому, позивач зазначає, що єдиним майном, щодо якого проситься застосувати заходи забезпечення позову, є безпосередній предмет спору, повернення якого є основною позовною вимогою. Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є мінімально необхідним для досягнення мети забезпечення позову, відповідає принципу співмірності та не створює для відповідача обмежень, які виходять за межі необхідних для забезпечення ефективного захисту прав позивача.

Отже, застосування такого заходу не змінює фактичного вирішення спору та не створює для позивача будь-яких переваг у розгляді справи по суті.

Щодо передачі арештованого майна на відповідальне зберігання ПП "Дунай-Сервіс" позивач зазначає, що ПП "Дунай-Сервіс" є суб`єктом господарювання, що може забезпечити вантажні автомобільні перевезення, а також провадить діяльність у сфері складського господарства, що підтверджує наявність власних складських потужностей, придатних для приймання та зберігання зернових культур, у тому числі ячменю відповідного класу та якості, а також технічних можливостей для організації транспортування товару з місця його поточного знаходження до складу зберігача. При цьому, ПП "Дунай-Сервіс" не є заінтересованою особою у даній справі, не перебуває у договірних чи корпоративних відносинах із жодною зі сторін спору, що додатково забезпечує об`єктивність та неупередженість зберігання спірного майна до вирішення спору по суті.

Крім того, ПП "Дунай-Сервіс" здійснює діяльність зі складського зберігання на власному складському майданчику за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, буд. 27-Д, а також має можливість забезпечення перевезення вантажів, що надасть технічну можливість перевезення товару з території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" до складу зберігача.

Позивач також вказує, що на підтвердження своєї готовності забезпечити належне зберігання товару ПП "Дунай-Сервіс" надало гарантійний лист, яким підтвердило готовність прийняти арештований товар на відповідальне зберігання, забезпечити його цілісність, схоронність та незмінність до моменту набрання законної сили рішенням суду або до скасування заходів забезпечення позову.

Передача арештованого майна на відповідальне зберігання ПП "Дунай-Сервіс" не змінює власника спірного майна, не наділяє зберігача правом користування чи розпорядження ним та не перешкоджає подальшому виконанню судового рішення незалежно від результатів розгляду справи по суті. Зберігач несе відповідальність виключно за забезпечення належної схоронності предмета спору до скасування заходів забезпечення позову або до виконання судового рішення.

Таким чином, позивач зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову є необхідними, адекватними, співмірними та такими, що забезпечують реальну можливість виконання майбутнього рішення суду, а їх невжиття створює очевидний ризик істотного ускладнення або повної неможливості поновлення порушених прав позивача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" про забезпечення позову за вх.№2-1489/26 від 29.07.2026, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловила позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

При цьому, суд враховує, що співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, суд ураховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23.

Водночас суд зауважує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

За сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №916/143/24, від 04.10.2024 у справі №913/289/24.

Отже, положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Як встановлено судом, предметом позову є розірвання контракту №SBL-1501 від 01 серпня 2025 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" та SIRIUS BUSINESS FZ LLC, права та обов`язки продавця за яким перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" на підставі Угоди про передачу прав та обов`язків, заміну постачальника та врегулювання статусу експортера, а також зобов`язання SIRIUS BUSINESS FZ-LLC повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Реватт" ячмінь 3 класу врожаю 2025 року українського походження загальною фактичною вагою 3 254,585 метричних тонн, поставлений за контрактом № SBL-1501 від 01 серпня 2025 року.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, факт знаходження ячменю 3 класу врожаю 2025 року українського походження загальною фактичною вагою 3 254,585 метричних тонн на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" (код ЄДРПОУ 37468469) за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60, підтверджується відповідними товаро-транспортними накладними, перелік яких наявний у Додатку №1 до Угоди про передачу прав та обов`язків, заміну постачальника та врегулювання статусу експортера від 02.03.2026, укладеної між ТОВ "Ферко", ТОВ "Реватт" та SIRIUS BUSINESS FZ-LLC, та частину яких додано позивачем до заяви про забезпечення позову.

Так, у наданих до суду ТТН №6016 від 01.11.2025, №1713 від 30.10.2025, №1317 від 29.10.2025, №5910 від 08.11.2025, №0123 від 08.11.2025, №335 від 03.11.2025, №0121 від 01.11.2025, №225 від 02.11.2025, №0122 від 03.11.2025, №6016 від 03.11.2025. вантажоодержувачем зазначено ТОВ "ТІС-Зерно" (код ЄДРПОУ 37468469) у квоту компанії SIRIUS BUSINESS FZ-LLC експортер ТОВ "ФЕРКО" (код ЄДРПОУ 31681342), пункт розвантаження ТОВ "ТІС-Зерно", порт Южний, 16 причал. Найменування вантажу ячмінь 3 класу врожаю 2025 року.

Окрім того, фактичне перебування спірного товару на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" підтверджується також Звітом ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» щодо залишків зерна SIRIUS BUSINESS FZ-LLC станом на 22.07.2026 року, який був наданий працівником ТОВ "ТІС-Зерно" електронною поштою.

Водночас у претензії вих.№35/1 від 15.07.2026 позивач звернувся до відповідача з вимогою у строк, що не перевищує 7 календарних днів від дня отримання цієї претензії, сплатити на рахунок позивача суму основної заборгованості у розмірі 644 407,83 доларів США та штраф, нарахований відповідно до п.5.6 контракту станом на дату фактичної оплати із посиланням при цьому на те, що партії Товару, право вимоги за якими передано ТОВ «РЕВАТТ», були фактично поставлені на адресу терміналу ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» у період з 29.10.2025 по 19.11.2025 в заліковій кількості 3 254,585 метричних тонн, що підтверджується реєстрами терміналу, товарно-транспортними накладними та Додатком № 1 до Угоди.

У відповіді на претензію за вих.№222 від 22.07.2026 SIRIUS BUSINESS FZ-LLC підтвердив факт отримання Товару (ячмінь 3-го класу врожаю 2025 року) у заліковій кількості 3 254,585 метричних тонн у період з 29.10.2025 по 19.11.2025, а також визнав суму заборгованості за вказаний Товар у розмірі 644 407,83 доларів США відповідно до умов Контракту № SBL-1501 від 01.08.2025 та Угоди про передачу прав та обов`язків, заміну постачальника та врегулювання статусу експортера. Заперечень щодо кількості, якості Товару чи розрахунку суми заборгованості SIRIUS BUSINESS FZ-LLC не має. При цьому SIRIUS BUSINESS FZ-LLC зауважив, що затримка оплати обумовлена виключно тимчасовими фінансовими труднощами, спричиненими об`єктивними факторами світової економічної кризи, зокрема нестабільністю на світових товарних ринках, затримками надходжень від контрагентів-покупців SIRIUS BUSINESS FZ-LLC та обмеженнями у здійсненні міжнародних банківських розрахунків. Наведені обставини мають тимчасовий і об`єктивний характер, не залежать від волі SIRIUS BUSINESS FZ-LLC та не свідчать про намір ухилитися від виконання зобов`язань. Також з метою врегулювання заборгованості в позасудовому порядку SIRIUS BUSINESS FZ-LLC зобов`язується здійснити оплату на банківські реквізити ТОВ «РЕВАТТ», як тільки з`явиться реальна можливість.

До матеріалів справи надано також гарантійний лист Приватного підприємства «ДУНАЙ-СЕРВІС» від 27.07.2026, згідно з яким ПП «ДУНАЙ-СЕРВІС» погоджується бути визначеним судом особою, якій Майно може бути передано на відповідальне зберігання в межах застосованих заходів забезпечення позову, та не заперечує проти зазначення ПП «ДУНАЙ-СЕРВІС» безпосередньо в ухвалі суду як особи, якій арештоване Майно підлягає передачі на відповідальне зберігання. ПП «ДУНАЙ-СЕРВІС» підтверджує наявність необхідних організаційних, технічних та договірних можливостей для приймання, транспортування та відповідального зберігання Майна протягом строку, визначеного судом та/або державним чи приватним виконавцем, у тому числі забезпечення перевезення вантажів вантажними автомобілями та власних складських потужностей за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, буд. 27-Д.

За таких обставин, з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, враховуючи, що предметом позову у даній справі є, зокрема, зобов`язання SIRIUS BUSINESS FZ-LLC повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Реватт" ячмінь 3 класу врожаю 2025 року українського походження загальною фактичною вагою 3 254,585 метричних тонн, поставлений за контрактом № SBL-1501 від 01 серпня 2025 року, тобто конкретно визначене майно, приймаючи до уваги докази перебування спірного майна на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно", з яким у позивача відсутні будь-які правовідносини щодо такого майна, що в свою чергу, свідчить про відсутність обов`язкового погодження із позивачем будь-яких дій щодо відвантаження та/або переміщення спірного товару, господарський суд вважає, що існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення спірного майна.

Господарський суд також погоджується з посиланнями позивача на існування об`єктивного ризику фізичної втрати або пошкодження спірного товару, враховуючи, що місцем поставки та зберігання спірного майна є зерновий термінал ТОВ "Тіс-Зерно", розташований у безпосередній близькості до портової інфраструктури Одеської області, яка в останній тижні перебуває під постійними масованими ракетними та безпілотними атаками.

Також господарський суд вважає цілком обґрунтованим обраний позивачем спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на ячмінь 3 класу українського походження загальною кількістю 3 254,585 метричних тонн, який знаходиться на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" (код ЄДРПОУ 37468469) за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60, оскільки він відповідає заявленим у позовній заяві вимогам, є пов`язаним і співвідносним з ними.

Згідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

З огляду на викладене, з урахуванням наданого до суду гарантійного листа Приватного підприємства «ДУНАЙ-СЕРВІС» від 27.07.2026, яким останній повідомив про згоду бути визначеним судом особою, якій Майно може бути передано на відповідальне зберігання в межах застосованих заходів забезпечення позову, та відсутність заперечень проти зазначення ПП «ДУНАЙ-СЕРВІС» безпосередньо в ухвалі суду як особи, якій арештоване Майно підлягає передачі на відповідальне зберігання, господарський суд вважає за необхідне визначити в якості особи, якій має бути передано майно на відповідальне зберігання, Приватне підприємство «ДУНАЙ-СЕРВІС».

Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову, та встановивши в сукупності обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Положеннями 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить до висновку про відсутність необхідності встановлення зустрічного забезпечення, що, водночас, не позбавляє осіб, щодо яких встановлені заходи забезпечення позову, звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. 136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реватт" про забезпечення позову №2-1489/26 від 29.07.2026 по справі №916/3086/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на ячмінь 3 класу українського походження загальною кількістю 3 254,585 (три тисячі двісті п`ятдесят чотири цілих п`ятсот вісімдесят п`ять тисячних) метричних тонн, який знаходиться на території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" (код ЄДРПОУ 37468469) за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60.

3.Передати арештоване майно: ячмінь 3 класу українського походження загальною кількістю 3 254,585 (три тисячі двісті п`ятдесят чотири цілих п`ятсот вісімдесят п`ять тисячних) метричних тонн на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Дунай-Сервіс" з фактичним переміщенням (перевезенням) вказаного майна з території зернового терміналу ТОВ "Тіс-Зерно" (67543, Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60, код ЄДРПОУ 37468469) на склад за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, буд. 27-Д.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реватт" (54030, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Аркасівська, будинок 17 А, офіс 7, код ЄДРПОУ 44954863)

Боржником за ухвалою є: SIRIUS BUSINESS FZ-LLC (A2-1206B, Building no. A2, Al Hamra Industrial Zone-FZ, RAK, UAE)

Ухвала суду набирає законної сили 03.08.2026 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Суддя Щавинська Юлія Михайлівна