Ухвала суду № 138715623, 27.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"27" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/518/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: Бойко С.В.,

від відповідача: не з`явився,

від правонаступника: не з`явився,

від органу ДВС: не з`явився,

розглянувши заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх. № 2-1346/26 від 10.07.2026) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/518/23

за позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (просп. Перемоги, № 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) (вул. Шабська, № 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ 38728376)

до відповідача: Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (вул. Шабська, № 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ 01125689)

про стягнення 217 584,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі № 916/518/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2023, позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) основну заборгованість в розмірі 113 531 грн 95 коп, пеню в розмірі 33 895 грн 81 коп, 3% річних в розмірі 2 035 грн 16 коп, інфляційні втрати в розмірі 8 637 грн 18 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 371 грн 50 коп, в решті позовних вимог відмовлено.

20.11.2023 судом виданий відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 по справі № 916/518/23, яке набрало законної сили 10.11.2023.

10.07.2026 Господарським судом Одеської області одержано заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх. № 2-1346/26) про заміну сторони виконавчого провадження, згідно якої заявник просить суд замінити боржника на ТОВ «Білгород-Дністровський порт» у виконавчому провадженні № 74494843 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/518/23 від 20.11.2023.

10.07.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх. № 2-1346/26 від 10.07.2026) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/518/23 прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на "20" липня 2026 року о 12:20 год.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2026 у справі № 916/518/23 на 20.07.2026 о 12:20 год., не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судових засідань.

21.07.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області розгляд заяви Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх. № 2-1346/26 від 10.07.2026) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/518/23 призначено у судовому засіданні на "27" липня 2026 року о 12:20 год.

В судовому засіданні 27.07.2026 присутній представник заявника надав пояснення щодо поданої заяви та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Про розгляд заяви суд повідомив відповідача у справі № 916/518/23, а також ТОВ «Білгород-Дністровський порт» та Білгород-Дністровський відділ Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Представники боржника, ТОВ «Білгород-Дністровський порт» та Білгород-Дністровський відділ Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, жодної письмової правової позиції по суті заяви до суду не надали.

Враховуючи присічний строк розгляду даної заяви та те, що згідно з ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви за відсутності останніх за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні 27.07.2026 судом із занесенням до протоколу судового засідання було оголошено скорочений текст ухвали (вступну та резолютивну частини) суду та повідомлено, що мотиви будуть викладені в повній ухвалі суду.

Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 233 ГПК України передбачено, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п`ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали.

Отже, законодавець передбачив можливість виготовлення судом повного тексту ухвали у строк не більше, як п`ять днів. Оскільки засідання з розгляду заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/518/23 відбулось 27.07.2026, суд мав процесуально визначену можливість для складання тексту ухвали у строк до 03.08.2026 (з урахуванням вихідних днів), не порушуючи при цьому процесуальних строків, визначених для розгляду відповідних заяв та прав заявника, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 233 ГПК України, повну ухвалу складено судом 03.08.2026.

Розглянувши заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/518/23, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування поданої заяви ДП «Адміністрація морських портів України» зазначило, що згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № 60451723, боржником за якими виступає Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», до нього входить, в тому числі, і виконавче провадження № 74494843 від 20.03.2024 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Одеської області 20.11.2023 у справі № 916/518/23.

Заявник пояснює, що згідно з оприлюдненням у системі «Prozorro продажі» відбувся аукціон з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», де учасником та переможцем електронного аукціону стала компанія ТОВ «Топ-Оффер». 11.12.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та «Топ-Оффер» було підписано попередній договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», основний договір було укладено 27.02.2025, а 17 липня Антимонопольний комітет України надав погодження на угоду. Завершальним етапом, при цьому, стало підписання акту приймання-передачі порту 22.08.2025 та державна реєстрація майна за ТОВ «Топ-Оффер» 27.08.2025.

Відтак, за ствердженням заявника, 27.08.2025 було завершено угоду з приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», ТОВ «Топ-Оффер» являється правонаступником усіх майнових прав і обов`язків ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», відповідно до умов договору купівлі-продажу серія та номер: 381 від 27.02.2025. Також, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 27.08.2025 затверджено результати продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», пунктом 2 якого визначено, що приватизацію об`єкта малої приватизації завершено. В свою чергу, відповідно до інформації, відображеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Топ-Оффер» оформлено право власності на нерухоме майно, що входить до складу об`єкта приватизації.

Як зауважує заявник, у результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки, оскільки частиною 1 статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Аналогічні положення містить пункт 3.1 договору. Відтак, на думку заявника, у спірних правовідносинах визначальною підставою для заміни сторони боржника державного або комунального підприємства у виконавчому провадженні, є набуття покупцем права власності в процесі приватизації на єдиний майновий комплекс боржника.

Відтак, єдиний майновий комплекс ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» приватизований та переданий покупцеві ТОВ «Топ-Оффер», що підтверджується договором купівлі-продажу, серія та номер: 381, виданим 27.02.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а відтак, за висновком заявника, а відтак правонаступником майнових прав і обов`язків ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» є ТОВ «Топ-Оффер», який станом на 16.10.2025 змінив назву на ТОВ «Білгород-Дністровський порт», та місцезнаходження за адресою: 67707,Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вулиця Шабська, 81.

Господарський суд дослідивши надані документальні докази, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі № 916/518/23, яке брало законної сили 10.11.2023, судом був виданий наказ від 20.11.2023 про стягнення з Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Білгород-Дністровського морського порту) основної заборгованості в розмірі 113 531 грн 95 коп, пені в розмірі 33 895 грн 81 коп, 3% річних в розмірі 2 035 грн 16 коп, інфляційних втрат в розмірі 8 637 грн 18 коп та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 371 грн 50 коп.

20.03.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк Ангеліною Володимирівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 74494843 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.11.2023 у справі № 916/518/23.

27 лютого 2025 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ-Оффер» (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» шляхом викупу учасником, який один подав заяву на участь в аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 27.02.2025 зареєстрованим в реєстрі № 381.

Умовами пункту 3.1 договору визначено, що покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

Покупець з дня підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації від продавця до покупця є правонаступником, в тому числі, майнових прав Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від юридичної особи. Майнові права, перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, а також види майнових прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, можуть бути переоформлені на покупця у відповідності до законодавства України.

Наказом Регіонального відділення фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях №45 від 27.08.2025, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», на підставі наказу Фонду державного майна України від 26.03.2020 №557 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного, підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (код за ЄДРПОУ 01125689)», наказу Фонду державного майна України від 01.06.2021 №943 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 №5 «Про затвердження переліків об?єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами)», договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» шляхом викупу учасником, який один подав заяву на участь в аукціоні, від 27.02.2025 №381 та акту приймання-передачі об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» від 21.08.2025 №738, затверджено результати продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», покупець вищевказаного об`єкта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Оффер» та завершено приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт».

Між тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Оффер» (код ЄДРПОУ 45213521) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський порт», а також змінило своє місцезнаходження на адресу: 67707, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 81.

Надаючи юридичну оцінку встановленим обставинам та заявленим у заяві вимогам, суд зазначає наступне.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Ця норма корелюється зі статтею 334 цього ж Кодексу та частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Між тим, стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо.

Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження, розташована в розділі V Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає у поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, у цих правовідносинах.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. На таких висновках наголосив Верховний Суд при розгляді справи №916/617/17.

При цьому, згідно з ч.5 ст.334 ГПК положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Водночас, для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процессуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Отже, здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань щодо можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Вирішуючи питання щодо здійснення процесуального правонаступництва, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частин першої та другої статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки.

Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу (єдиний майновий комплекс) - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інші позначення та права, включаючи права на земельні ділянки (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Як передбачено ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Відтак, на підставі п.3.1. договору купівлі-продажу та чинного законодавства України, суд встановив, що перехід права власності на об`єкт приватизації - єдиний майновий комплекс боржника - Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», до Товариства з обмеженою відповідаль ністю «Білгород-Дністровський порт» відбувся 21.08.2025.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Суд зазначає, що Верховний Суд у низці постанов висловився щодо застосування положень статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема у постановах від 29.04.2021 у справі № 908/1260/20, від 11.10.2023 у справі № 904/9298/21, від 17.07.2024 у справі № 916/3030/23, від 15.01.2025 у справі № 902/884/21, від 16.01.2025 у справі № 910/200/23, від 21.04.2025 у справі № 902/1177/15.

Вказаний висновок обумовлений тим, що «аналіз статті 28 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цієї нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об`єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства. При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим (сингулярним), оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі. Можливості правонаступництва майнових прав і обов`язків приватизованого підприємства іншою, ніж покупець (новий власник), особою зазначена спеціальна норма Закону не передбачає». Аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 909/1051/18.

Таким чином, судова практика щодо застосування судами норм статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є сталою, а висновки, сформульовані Верховним Судом, є чіткими, зрозумілими та сприяють однаковому і передбачуваному застосуванню відповідних норм права.

За змістом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Окрем, відповідно до абзацу третього частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.

Отже, за встановлених у справі обставин, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Оффер», приймаючи до уваги підтверджений відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань факт зміни його найменування на ТОВ «Білгород-Дністровський порт», є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», що передбачено умовами договору купівлі-продажу № 381 від 27.02.2025 та положеннями Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», суд дійшов висновку про наявність правових підстав, відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 334 ГПК, для заміни боржника у справі №916/518/23 Державного підприємства Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський порт», у зв`язку з чим заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про заміну боржника у виконавчому провадженні № 74494843 по справі № 916/518/23 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 52, 76, 86, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх. № 2-1346/26 від 10.07.2026) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/518/23 задовольнити.

2. Замінити боржника - Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (вул. Шабська, № 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67707, код ЄДРПОУ 01125689) у виконавчому провадженні № 74494843 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.11.2023 у справі № 916/518/23, в частині стягнення з Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) основної заборгованості в розмірі 113 531 грн 95 коп, пені в розмірі 33 895 грн 81 коп, 3% річних в розмірі 2 035 грн 16 коп, інфляційних втрат в розмірі 8 637 грн 18 коп та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 371 грн 50 коп, його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський порт» (вул. Шабська, № 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67707, код ЄДРПОУ 45213521).

Ухвала набирає законної сили 27.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повну ухвалу складено 03.08.2026.

Суддя Цісельський Олег Володимирович