Ухвала суду № 138715556, 03.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.08.2026 р. Справа № 914/1044/26

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, у справі

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича

про стягнення 1 147 497,17 грн інфляційних втрат та 225 455,26 грн 3% річних

представники сторін:

від позивача: Чернобай С. С.. Григорович Р. Р.;

від відповідача: ФОП Мачеус В. В.;

вільний слухач: Мачеус О. В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про стягнення 1 147 497,17 грн інфляційних втрат та 225 455,26 грн 3% річних.

Ухвалою від 17.04.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

08.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 29.06.2026.

В судове засідання 29.06.2026 з`явився представник позивача, відповідач та вільний слухах Мачеус О.В.

Відповідач в судовому засіданні повідомив, що подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із ознайомленням з матеріалами справи. 29.06.2026 судове засідання відкладено на 03.08.2026. Відповідач своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався впродовж вказаного строку.

03.08.2026 за вх. №21642/26 надійшло клопотання відповідача про необхідність повернення на стадію підготовчого провадження та скасування забезпечення позову, як такого, що винесено незаконно. Також у вказаному клопотання відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 03.08.2026 в задоволенні клопотання вх. №21642/26 відмовлено.

Після відмови в задоволенні вказаного клопотання, відповідач заявляє усне клопотання про відвід судді від розгляду справи.

Щодо заявленого відводу, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, свідчать про упередженість у даній справі, не підтверджують наявності об`єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Горецької З.В. у вирішенні справи №914/1044/26 не наведено.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Горецької З.В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи відповідачем не наведено.

Доводи заявника необґрунтовані та не можуть свідчити про упередженість судді.

Відповідно до ст. 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні усного клопотання про відвід відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до норм чинного ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Горецька З.В.