Рішення № 138715398, 21.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3866/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло"

до Обухівської міської ради Київської області,

треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Пересувна Механізована Колона-2",

про витребування майна та стягнення 96 862 979, 87 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Горбайчук Л. В. Карпухін Я. В.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: Підлісний С.Б.;

від третьої особи-2: Горбайчук Л. В.; Карпухін Я. В.;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області (далі відповідач), треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (далі третя особа-1); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Пересувна Механізована Колона-2" (далі третя особа-2), у якому просило суд:

- витребувати (повернути) з незаконного володіння Обухівської міської ради Київської області у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло"квартиру №1 в будинку №3, мікрорайон Сосновий, місто Обухів, Київської області, загальною площею 50 кв. м;

- стягнути з Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" 96 862 979 (дев`яносто шість мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 87 коп. вартості квартир.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.216, 1212, 1213 ЦК України, обґрунтовані наявності підстав для витребування майна за недійсним правочином та відшкодування вартості безпідставно набутого майна в порядку реституції.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що спірні квартири були передані Обухівській міській раді Київської області відповідно до договору на пайову участь у будівництві об`єкту від 11.12.2006 та договору про пайову участь в утриманні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів від 27.10.2010. Позивачем не надано жодних належних доказів того, що Обухівська міська рада Київської області прийняла від нього спірні квартири, а тому відсутні правові підстави для стягнення коштів та передачі зазначеного у позові майна, подання даної позовної заяви має на меті виключно незаконне збагачення за рахунок бюджету Обухівської міської територіальної громади, такий позов є безпідставним.

Обухівська міська рада Київської області отримала негативну рецензію на звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: Київська область, м. Обухів вул. Каштанова, буд. № 2 та буд. АДРЕСА_1 . Також долучений до позову звіт у новій редакції про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних жилих будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: Київська область, м. Обухів вул. Каштанова, буд. № 2 та буд. АДРЕСА_1 , складений з порушенням вимог пп.16,49, 52 Національного стандарту №1 та пп.19, 20 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна».

Крім цього, зазначає, що позивач знав про свої нібито порушені права з 08.02.2018, разом з тим, з позовною заявою звернувся до суду лише 23.12.2023, більш ніж через п`ять років, тобто з пропуском строку позовної давності.

3. Стислий виклад пояснень третіх осіб

Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області заперечує проти доводів позивача зазначає, що майно, яке є предметом розгляду дано справи, було передано Обухівській міській раді Київської області замовником будівництва житлових будинків за вказаною адресою - Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона - 2» відповідно до договору на пайову участь у будівництві об`єкту від 11.12.2006 та договору про пайову участь в утриманні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів від 27.10.2010. Позивач, як інвестор, у результаті своєї інвестиційної діяльності також отримав у власність квартири у вище зазначених житлових будинках, зважаючи на це, правові підстави для стягнення коштів та повернення зазначеного у позові майна у позивача відсутні. Позивачем заявлений даний позов лише з метою незаконного збагачення за рахунок бюджету Обухівської міської ради, крім того, взагалі відсутні підстави для проведення оцінки такого майна, оскільки позивач не є його власником.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Пересувна Механізована Колона-2», зокрема зазначає, що 01.02.2010 за актом приймання-передачі передало позивачу квартири в житловому будинку №2 у кількості 28 штук та 01.10.2010 за актом приймання-передачі передало позивачу ще 12 квартир. Докази розрахунків за придбані квартири наявні в матеріалах справи у вигляді банківської виписки по рахунку. Також третя особа зазначає, що доказом набуття права власності на спірні квартири в будинку №2 і будинку №3 відповідач вважає рішення щодо оформлення прав власності і реєстрації ОСББ «Каштанове 2009».

4. Процесуальні дії в справі

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2026 рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №911/3866/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Касаційним судом зазначено:

суди попередніх інстанцій не з`ясували, на яких правових підставах квартири отримані відповідачем за актом приймання-передачі від 17.09.2008, за адресою: АДРЕСА_2 , повернулися до АТ "КПМК-2";

умовами договору від 09.02.2006 та угоди від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006 взагалі не було передбачено передачу відповідачу квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

суди попередніх інстанцій залишили поза увагою: умови угоди від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, а саме пункт 3.6. та обставини отримання відповідачем спірних квартир у 2008 році в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та оформлення ним у 2009 році права власності, тобто до того, як позивач та АТ "КПМК-2" підписали акт приймання-передачі цих же квартир у 2010 році.

01.04.2026 матеріали справи №911/3866/23 надійшли до Господарського суду Київської області та за результатом автоматизованого розподілу передані судді Антоновій В.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 прийнято справу №911/3866/23 до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.04.2026 та запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Верховного Суду №911/3866/23 від 17.03.2026.

09.04.2026 від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення та клопотання про витребування оригіналів доказів, в якому просить витребувати в позивача оригінал акта приймання-передачі від 01.02.2010 квартир у кількості 28 штук в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та оригінал акта приймання-передачі від 01.10.2010 квартир у кількості 11 квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

13.04.2026 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли додаткові пояснення у справі.

15.04.2026 від відповідача надійшла заява відповідача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 50 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2112730432116, номер запису про право власності 63111858 від 07.01.2026 року у справі №911/3866/25.

16.04.2026 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2026 (суддя Заєць Д.Г.), яка постановою Північного апеляційного суду господарського суду від 03.06.2026 змінена в мотивувальній частині, відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

20.04.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування документів, у якому просить суд поновити строк на подання такого клопотання та витребувати у відповідача акт приймання-передачі квартир Обухівською міською радою від АТ "КПМК-2" від 17.09.2008 та рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №104 від 19.02.2008.

21.04.2026 від відповідача надійшли пояснення та заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

У підготовче засідання 21.04.2026 з`явились представники учасників справи. У засіданні представником позивача надано для огляду суду оригінал акта приймання-передачі від 01.02.2010 квартир у кількості 28 штук в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та оригінал акта приймання-передачі від 01.10.2010 квартир у кількості 11 квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які були предметом клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів, у зв`язку з чим згадане клопотання стало неактуальним. Також судом долучено до матеріалів справи подані на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2026 пояснення відповідача та позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання в справі 911/3866/23 на 26.05.2026, відмовлено позивачу в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та у порядку ст.81 ГПК України витребувано в відповідача документи.

30.04.2026 від відповідача надійшли докази на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2026.

18.05.2026 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просить розглядати позовні вимоги в наступній редакції:

- витребувати (повернути) з незаконного володіння Обухівської міської ради у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» квартиру № 1 в будинку № 3, мікрорайон Сосновий, м. Обухів, Київської області, загальною площею 50 кв. м.;

- стягнути з відповідача на користь позивача вартість безпідставно (за недійсним правочином) набутого майна у вигляді 38 квартир в будинках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 мікрорайон «Сосновий, місто Обухів у розмірі 100 241 640, 70 грн.

26.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про проведення технічної та почеркознавчої експертизи.

26.05.2026 від позивача надішли додаткові пояснення.

У підготовче засідання 26.05.2026 з`явились представники учасників справи. Суд, з урахуванням думки сторін, протокольними ухвалами долучив до матеріалів справи докази, надані відповідачем на виконання ухвали суду від 21.04.2026, прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та продовжив розгляд справи з її урахуванням. Крім цього, протокольними ухвалами суд залишив без розгляду клопотання відповідача про проведення технічної та почеркознавчої експертизи в справі і залишив без розгляду додаткові пояснення позивача, у зв`язку із пропуском п`ятиденного строку для подання суду заяв з процесуальних питань встановленого пунктом 7 ухвали суду від 21.04.2026. Також, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2026.

05.06.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.

11.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про повернення до підготовчого провадження.

11.06.2026 від третьої особи-1 надійшли пояснення.

15.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строків на подання та долучення до матеріалів справи рецензії на звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд.2 та буд.3.

У судове засідання 16.06.2026 з`явились представники учасників справи. Суд, з урахуванням думки сторін, протокольними ухвалами задовольнив клопотання відповідача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, перейшов зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 23.06.2026 о 14:30 год.

Крім цього, суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.

19.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про проведення технічної та почеркознавчої експертизи в справі.

22.06.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких міститься клопотання про відкладення підготовчого засідання на строк для виправлення недоліків звіту зазначених у рецензії.

23.06.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання про проведення технічної та почеркознавчої експертизи.

У підготовче засідання 23.06.2026 звились представники учасників справи. Суд, із урахуванням думки учасників справи, прокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 15.07.2026.

08.07.2026 від позивача надійшли додаткові обґрунтування заперечень на клопотання про проведення технічної та почеркознавчої експертиз.

09.07.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 15.07.2026 о 14:50 год у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

13.07.2026 від позивача надійшла заява про долучення доказів, у якій також вказано, що оскільки в новій редакції звіту про оцінку, виконаного з урахуванням зауважень викладених у рецензії, змінилась у бік зменшення загальна оціночна вартість квартир, відшкодування вартості яких є предметом розгляду даної справи, а тому просив стягнути з відповідача 96 862 979, 87 грн вартості 38 квартир. Також позивачем подано додаткові пояснення, в яких просить поновити строк на їх подання та клопотання про доручення доказів.

14.07.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, у яких також просить відмовити в задоволенні заяви позивача про долучення звіту в новій редакції до матеріалів справи.

15.07.2026 від позивача надійшли заперечення на заперечення відповідача щодо заяви про уточнення позовних вимог.

У підготовче засідання 15.07.2026 з`явилися представники учасників справи. Суд прокольними ухвалами прийняв до розгляду заперечення відповідача на заяву позивача про уточнення позовних вимог та прийняв заперечення позивача на вказані заперечення відповідача. Суд, із урахуванням думки учасників справи, протокольними ухвалами відмовив у задоволенні клопотання відповідача про проведення в справі технічної та почеркознавчої експертиз, оскільки з моменту відкриття проваджена в даній справі пройшло майже три роки, при первісно розгляду справи у відповідача не виникало сумнівів щодо справжності підпису Обухівського міського голови на актах приймання-передачі квартир від 01.02.2010 та від 01.10.2010 і невідповідності кольору печатки Обухівської міської ради проставленої на зазначених актах, більше того, міський голова, який 16 років тому підписував такі акти - помер, оригінали вказаних актів оглянуті судом у засіданні та в суду не виникли сумніви у їх достовірності, в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення необхідних обставин і вирішення справи по суті, а призначення вказаних експертиз призведе до безпідставного затягування розгляду даної справи. Крім цього, суд протокольною ухвалами поновив позивачу строк на подання додаткових пояснень, прийняв їх до розгляду, також суд розцінив заяву позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог, прийняв її до розгляду та визначив ціну позову з її урахуванням. Також, суд прокольними ухвалами поновив строк на подання звіту про оцінку та висновку експерта, долучених до заяви про зменшення позовних вимог, прийняв їх до розгляду, відмовив в задоволенні клопотання позивача про доручення копії договору №0804/26-01 від 09.04.2026 до матеріалів справи та вказані документи до розгляду не прийняв.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2026.

16.07.2026 від відповідача надійшла заява про поворот виконання рішення суду, яке обґрунтоване тим, що позивачем на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024, які в подальшому були скасовані Верховним Судом, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2112730432116 та у випадку ухвалення рішення в даній справі, за результатами нового розгляду, на користь відповідача, унеможливить ефективний захист порушених майнових прав та охоронюваних законом інтересів останнього.

20.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ в справу, в якості третьої особи на стороні відповідача.

21.07.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про вступ в справу, в якості третьої особи на стороні відповідача.

У судове засідання 21.07.2026 з`явилися представники позивача та третіх осіб, відповідач у засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

У засіданні представник третьої особи-1 заявив клопотання про відкладення судового засідання, з підстав перебування представника відповідача на лікарняному, докази чого просив долучити до матеріалів справи, яке судом протокольною ухвалою залишено без розгляду.

Суд зауважує, що жодних клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи чи повідомлень про причини його неявки не надходило та матеріали справи не містять.

Суд також зауважує, що він надавав можливість учасникам справи у встановлені законодавством строки реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Також суд протокольною ухвалою повернув без розгляду заяву ОСОБА_1 про вступ в справу, в якості третьої особи на стороні відповідача, оскільки вказана заява подана з пропуском строку встановленого ст.50 Господарського процесуального кодексу України, а саме після закінчення підготовчого провадження в даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2026 надав пояснення по суті позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.

Представники третіх осіб надали пояснення щодо позову та відзиву.

У судовому засіданні 21.07.2026 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.01.2006 між АТ "КПМК-2" (інвестор-забудовником) та ТОВ "Київщина-Житло" (інвестор) укладено інвестиційний договір №05/01/06, за змістом якого:

- інвестор - це суб`єкт інвестиційної діяльності - учасник договору, який приймає рішення про внесення власних, кредитних і залучених грошових коштів в об`єкти інвестування (пункт 1.1.);

- об`єкт інвестування - сукупність житлових приміщень (квартир), розташованих в житловому комплексі на вулиці Каштановій в місті Обухові, Київської області (будівельна адреса) (пункт 1.4.);

- інвестор-забудовник зобов`язується збудувати та передати інвестору протягом 1 (одного) місяця після завершення будівництва, зазначеного в пункті 1.4. житлового комплексу квартир, адресний перелік яких зазначений у додатку 1 та додатку 2 до договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 2.1.);

- передача інвестору квартир, зазначених у пункті 2.1., здійснюється з оформленням акта приймання-передачі квартир (пункт 2.2.);

- цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань передбачених цим договором.

09.02.2006 між відповідачем (далі сторона-1) та позивачем (далі сторона-2) та Державним підприємством "Київський лісгосп" (далі ДП "Київський лісгосп" / сторона-3) укладено договір, відповідно до п.1.1. якого предметом договору була реалізація проекту з будівництва житлового комплексу на вул. Каштановій в місті Обухові (будівельна адреса) (далі договір від 09.02.2006).

Відповідно до пп.1.2.1. п.1.2. вказаного договору сторона-3 (ДП "Київський лісгосп") погоджується на вилучення стороною-1 (відповідачем) земельної ділянки лісового фонду, розміром 5 га, що розташована в Обухівському лісництві ДП "Київський лісгосп", квартал 60, для подальшого будівництва позивачем (сторона-2) на цій земельній ділянці житлового комплексу, будівельна адреса якого зазначена у пункті 1.1.

Сторона-1 передає стороні-2 у тимчасове користування земельну ділянку зазначену в пункті 2.1. цього договору під будівництво житлового комплексу (пп.1.2.3. п.1.2. договору від 09.02.2006).

Згідно із пп.1.2.4. п.1.2. договору від 09.02.2006 сторона-2 приймає на себе функції інвестора-забудовника з фінансування витрат з реалізації проекту будівництва, зазначеного у пункті 1.1. цього договору, в тому числі витрат з проектування та будівництва об`єкта, витрат пов`язаних з отриманням технічних умов, висновків та проведення комплексної експертизи проектної документації та інші витрати; відшкодовує передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" збитки, заподіяні стороні-3 вилученням земельної ділянки.

У пункті 3.2. договору від 09.02.2006 сторони погодили розподіл об`єкта між сторонами договору здійснюється таким чином: стороні-1 6,5% м2 від загальної площі об`єкта; стороні-2 90% м2 від загальної площі об`єкта; стороні-3 3,5% м2 від загальної площі об`єкта.

Відповідно до п.3.3. договору від 09.02.2006 передача об`єкта (його частин) стороні-1 та стороні-3 здійснюється стороною-2 протягом 5-ти робочих днів з дати введення об`єкта (його частин) в експлуатацію, при цьому сторони договору з дати отримання за актом-приймання передачі передбаченого договором житла самостійно несуть витрати за оплату комунальних послуг.

Пунктом 6.2. договору від 09.02.2006 погоджено, що цей договір може бути змінений або (чи) доповнений. Всі зміни та доповнення, додатки повинні оформлюватись у письмовій формі.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та затвердження сесією Обухівської міської ради і діє до повного виконання сторонами свої зобов`язань (п.6.1. договору від 09.02.2006).

Вказаний договір було затверджено Обухівською міською радою Обухівського району Київської області на засіданні тридцятої сесії четвертого скликання рішенням від 23.02.2006 №294-30-ІV.

27.01.2010 сторони-1, 2 та 3 підписано угоду про внесення змін до договору від 09.02.2006, відповідно до якої п.1.1. вказаного договору виклали в наступній редакції: «укладенням цього договору сторони погодили умови реалізації проекту з будівництва житлового комплексу по вулиці Каштановій в місті Обухів (будівельна адреса) порядок та умови пайової участі (внеску) сторони-2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів (далі пайова участь (внесок)), в зв`язку із будівництвом стороною-2 житлового комплексу на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні сторони-2 на підставі договору оренди землі від 20.12.2006 за реєстраційним номером 6192 (далі об`єкт).

Також вказаною угодою про внесення змін сторони виклали розділ-3 договору від 09.02.2006 у новій редакції:

п.3.1. Розрахунки між сторонами здійснюється поетапно після вводу кожного з частини житлового комплексу (будинку, секції) в експлуатацію на умовах пункту 3.5. цього договору та з урахуванням вимог статті 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

п.3.2. Пайова участь (внесок) сплачується стороною-2 стороні-1 у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, зазначений у цьому договорі абошляхом передачі стороною-2 у власність сторони-1 житла у кількості, що відповідає сумі пайової участі (внеску) за ціною, що дорівнює опосередкованій вартості 1 кв. м спорудження житла, яка визначена Міністерством регіонального розвитку та будівництва України на дату проведення розрахунків.

п.3.3. Передача стороною-2 об`єкта (його частин) стороні-3 та сплата пайової участі (внеску) стороні-3 здійснюється стороною-2 протягом 1 місяця з дати введення об`єкта (його частин) в експлуатацію, при цьому сторони договору з дати отримання за актом-приймання передачі передбаченого договором житла самостійно несуть витрати за оплату комунальних послуг.

п.3.4. Сторона-2 має право достроково виконати свої зобов`язання перед стороною-1 та стороною-3.

п.3.5. Розрахунки за договором між сторонами здійснюється наступним чином:

пп.3.5.1. сторона-1 отримує в якості сплати стороною-2 пайової участі (внеску) 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

пп.3.5.2. стороні-3 3,5% кв. м від загальної площі об`єкта;

пп.3.5.3. сторона-2 залишається власником всієї іншої частини побудованого об`єкта.

п.3.6. Сторони погодились на виконання пунктів 3.2., 3.5.1. цього договору сторона-2 передає стороні-1 житло в будинку №2 мікрорайон Сосновий місто Обухів Київської області, згідно з переліком, зазначеним у додатку 1 до цього договору.

27.01.2010 сторонами погоджено додаток №1 до договору від 09.02.2006, яким погодили перелік квартир, що передаються стороні-1 в рахунок пайової участі сторони-2, загальною площею 1442, 90 кв. м. Термін передачі квартир до 05.02.2010.

Також 27.01.2010 сторонами погоджено додаток №2 до договору від 09.02.2006 яким сторони погодили перелік квартир загальною площею 544,71 кв. м, що передаються стороні-1 в рахунок сплати пайової участі сторони-2, адреса будинку: місто Обухів, мікрорайон Сосновий, будинок 3. Термін передачі квартир: один місяць після введення будинку №3 в експлуатацію.

Згідно договору від 09.02.2006 в редакції від 27.01.2010 позивач 01.02.2010 передав, а відповідач прийняв квартири, у кількості 28 штук, загальною площею 1 442, 90 кв. м, а саме: №1 площею 48,7 м2; №2 площею 75,7 м2; №4 площею 41,2 м2; №6 площею 47,1 м2; №49 площею 47,7 м2; №51 площею 41,6 м2; №52 площею 40,7 м2; №57 площею 41,5 м2; №60 площею 47,4 м2; №97 площею 48,6 м2; №99 площею 41,4 м2; №100 площею 41,3 м2; №102 площею 47,1 м2; №104 площею 38,1 м2; №106 площею 42,6 м2; №138 площею 54,3 м2; №143 площею 54,4 м2; №144 площею 37,8 м2; №145 площею 53,4 м2; №146 площею 42,1 м2; №148 площею 74,9 м2; №149 площею 52,1 м2; №150 площею 53,6 м2; №151 площею 76,2 м2; №181 площею 52,2 м2; №182 площею 52,4 м2; №203 площею 74,5 м2; №215 площею 74,3 м2, що підтверджується актом прийому-передачі квартир, що передаються відповідачу в житловому будинку за адресою: місто Обухів, Київської області, мікрорайон Сосновий, будинок №2 від 01.02.2010.

Відповідно до п.2.1. інвестиційного договору №05/01/06 від 05.01.2006 вказані квартири отримані позивачем від АТ "КПМК-2" за актом прийому передачі від 01.02.2010.

У подальшому на підставі додатка №2 від 27.01.2010 до договору від 09.02.2006 позивач 01.10.2010 передав, а відповідач прийняв квартири, у кількості 11 штук, загальною площею 535,5 кв. м, а саме: №1 площею 48,1 м2; квартира №44 площею 77,1 м2; №50 площею 77,1 м2; №58 площею 41 м2; №60 площею 46,9 м2; №63 площею 41,1 м2; №64 площею 40,8 м2; №69 площею 41,3 м2; №70 площею 41,2 м2; №100 площею 40,4 м2; квартира №106 площею 40,5 м2, що підтверджується актом прийому-передачі квартир, що передаються відповідачу в житловому будинку за адресою: місто Обухів, Київської області, мікрорайон Сосновий, будинок №3 від 01.02.2010, у якому міститься посилання на додаток №2 від 27.01.2010 до договору від 09.02.2006.

Відповідно до п.2.1. інвестиційного договору №05/01/06 від 05.01.2006 вказані квартири отримані позивачем від АТ "КПМК-2" за актом прийому передачі від 01.10.2010.

Зазначені вище акти підписані та скраплені печатками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень.

У той же час, 24.11.2005 між Обухівською міською радою та АТ «КПМЛ-2» укладено договір оренди землі загальною площею 2 га в місті Обухів по вулиці Каштановій (територія антенного поля) під будівництво житлових будинків.

11.12.2006 між АТ "КПМК-2" та Обухівською міською радою укладено договір на пайову участь у будівництві об`єкта, відповідно до п.1.1. якого мета та предмет договору: будівництво на умовах пайової участі сторін цього договору багатоповерхового будинку в місті Обухів по вулиця Каштановій (антенне поле) на земельній ділянці площею 2 га.

Відповідно до п.3.1., 3.2.1. вказаного договору розподіл об`єкту між сторонами здійснюється після вводу його в експлуатацію. Обухівській міській раді 10% кв. м від загальної площі об`єкта.

17.09.2008 сторонами погоджено додаток №2 до вказаного договору із переліком квартир житлового будинку №2, мікрорайон Сосновий, що передаються міській раді, загальною площею 20 287, 46 кв.м.

Архівним відділом виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області листом за вих№05-04/80 від 24.04.2026 повідомлено, що акта приймання-передачі від 17.09.2008 Обухівською міською радою квартир від АТ "КПМК-2" не виявлено.

Акта приймання передачі від 17.09.2008 від АТ "КПМК-2" відповідачу будь-яких квартир матеріали справи не містять.

Доказів передачі Обухівській міській раді квартир за договором на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 матеріали справи не містять.

Більше того, лише 18.11.2009 Інспекцією ДАБК у Київській області видано свідоцтво №10000625 про відповідність збудованого об`єкта, а саме: житлового будинку №2 в місті Обухів по вулиці Каштановій, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

У свою чергу рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради №1191 від 15.12.2009 вирішено:

1) Оформити свідоцтва про право власності інвесторів і Обухівської міської ради на квартири та офіси, у будинку №2 мікрорайону Сосновий міста Обухів;

2) Доручити КПКОР «Обухівське БТІ» виготовити свідоцтва про право вланоті на об`єкти нерухомого майна згідно з додатком;

3) Зареєструвати ОСББ «Каштанове 2009» за адресою: місто Обухів, мікрорайон Сосновий.

У зв`язку з тим, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, розмір пайової участі не може перевищувати 4% загальної кошторисної вартості, листом за вих. №580 від 2009 року АТ "КПМК-2" гарантувало Обухівській міській раді, що квартири вказані в додатку №2 до договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006, введені в експлуатацію 18.11.2009 та залишаються у власності АТ "КПМК-2" для виконання зобов`язань за укладеним в майбутньому, відповідно до вимог чинного законодавства, договору про пайову участь в розвитку інфраструктури міста Обухів.

Ухвалою Господарського суду Київської області в справі №4/295-09 від 23.12.2009 з метою забезпечення позову заборонено Обухівській міській раді Київської області приймати будь-які рішення стосовно розподілення, передачі у власність квартир, видавати будь-які документи, які надають підстави для вселення в них та оформляти право власності за Обухівською міською радою на квартири, які відповідають додатку №2 від 17.09.2008 (переліку) до договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006.

Предметом розгляду справи №4/295-09 були вимоги АТ "КПМК-2" про визнання недійсним п.3.2. договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006, щодо розподілу об`єкта.

01.01.2010 старшим державним виконавцем Козловим Ю.В. відділу Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусово виконання ухвали Господарського суду Київської області в справі №4/295-09 від 23.12.2009, в зв`язку із оформленням Обухівською міською радою права власності на квартири №1, 2, 4, 5, 6, 49, 50, 51, 52, 53, 56, 57, 60, 97, 98, 99, 100, 102, 104, 105, 106, 138, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 203, 181, 182, 215 в будинку №2 мікрорайону Сосновий в місті Обухів.

Ухвалою Господарського суду Київської області в справі №4/295-09 від 01.02.2010 припинено провадження в справі та затверджено мирову угоду, якою сторони домовились про розірвання договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 та укладення договору в новій редакції.

Так, рішенням Обухівської міської ради від 26.01.2010 № 421-48-У:

1) задоволено пропозицію АТ "КПМК-2" щодо внесення змін до договору про пайову участь Обухівської міської ради у будівництві об`єкта, укладеного 11.12.2006 і затверджено його у новій редакції;

2) внесено зміни до договору від 09.02.2006 щодо порядку та умов пайової ТОВ "Київщина-Житло" у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухова у зв`язку із будівництвом житлового комплексу на земельній ділянці площею 5,8 га, затвердивши його у новій редакції.

У подальшому угодою від 27.01.2010 Обухівська міська рада та АТ "КПМК-2" розірвали договір на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 у зв`язку з невідповідністю його умов чинному законодавству.

Доказів повернення Обухівською міською радою АТ "КПМК-2" будь-яких квартир отриманих за договором на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 матеріали справи не містять.

У зв`язку із втратою чинності договору про пайову участь у будівництві об`єкту від 11.12.2006 між АТ "КПМК-2" та Обухівською міською радою 27.01.2010 укладено договір у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухів, який встановлює порядок та умови пайової участі АТ "КПМК-2" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів, в зв`язку із будівництвом житлового комплексу на земельній ділянці 2 га в місті Обухів, яка знаходиться у користуванні АТ "КПМК-2" на підставі договору оренди землі від 24.11.2005.

Також АТ "КПМК-2" та Обухівською міською радою погоджено додатки №2 та №3 до вказаного договору із переліком квартир у будинку №2 та №3, номера та площа яких, також є відмінною від отриманих відповідачем квартир за спірним договором від 09.02.2006.

АТ "КПМК-2" змінило організаційно правову форму на товариство з обмеженою відповідальністю та є третьою особою-2 в даній справі.

У подальшому постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №911/1482/17, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду 11.06.2018, задоволено позов прокуратури Київської області, зокрема, визнано недійсним рішення 30 сесії Обухівської міської ради Київської області четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 297-30 сесії-ІУ від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га; визнано недійсним рішення 8 сесії Обухівської міської ради Київської області п`ятого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджений проєкт землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" земельної ділянки, площею 5,8 га, у користування; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ "Київщина-Житло" № 6192 від 20.12.2006, зі всіма змінами та доповненнями; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. № 14463133 від 15.07.2014.

За висновками господарських судів у справі № 911/1482/17 земельна ділянка лісового фонду ДП "Київський лісгосп" в кварталі 63, виділ 15, площею 5,8 га, на час виникнення спірних правовідносин за договором від 09.02.2006 знаходилась у власності держави, тому Обухівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, діяла з перевищенням повноважень щодо вилучення земельної ділянки для подальшої передачі ТОВ "Київщина-Житло" під будівництво житлового комплексу.

За наслідком незаконності прийнятих Обухівською міською радою рішень судами визнаний недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» №6192 від 20.12.2006 зі всіма змінами та доповненнями.

Суди у справі № 911/1482/17 зазначили, що Обухівська міська рада в перевищення наданих їй статтею 149 Земельного кодексу України повноважень на розпорядження землями уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:100:0008 під будівництво житлового комплексу (№ 6192 від 20.12.2006), тому цей договір в силу вимог статей 203, 215 ЦК України є недійсним, оскільки, в тому числі, суперечить вимогам лісового та земельного законодавства.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21.09.2020 у справі №372/2777/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2021, задоволено позовні вимоги ТОВ "Київщина-Житло" до Обухівської міської ради, Державного підприємства "Київське лісове господарство", ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів. Вказаним рішенням визнані недійсними: договір від 09.02.2006 про реалізацію проєкту з будівництва Житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" і Державним підприємством "Київський лісгосп" з додатковою угодою від 16.02.2006; угода від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, додаткова угода від 05.02.2010; додаткова угода від 01.06.2010. Визнаний недійсним договір від 03.08.2010 про відступлення права вимоги за договором від 09.02.2006, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло", Державним підприємством "Київський лісгосп" і ОСОБА_1.

Досліджуючи у справі № 372/2777/19 зміст договору та додаткових угод, цивільні суди дійшли висновку, що предметом цього договору є передача у користування земельної ділянки лісового фонду для будівництва. Метою договору є суб`єктивний мотив або матеріальний інтерес, який спонукає сторони брати на себе ті чи інші обов`язки.

Суди вказали, що мета повинна бути законною, тобто не суперечити закону. Як вбачається із змісту договору, метою Обухівської міської ради було отримання житлової площі побудованого житлового комплексу у розмірах та в порядку, передбаченому розділом 3 цього договору, метою позивача було здійснення фінансування та будівництво об`єкта на земельній ділянці, переданій у користування. Щодо мети ДП "Київський лісгосп" при укладанні договору, то від цього договору підприємство отримувало житло, передбачене цим договором.

Суди визначили, що, оскільки законодавством передбачений порядок передачі земельних ділянок в тимчасове користування, і цей порядок не був дотриманий при укладенні спірного договору, то мета договору суперечила закону. Оспорюваним договором земельна ділянка була передана відповідачами у користування позивачу без згоди землевласника та всупереч законодавства, а отже зміст правочину суперечить земельному, лісовому законодавству, тому вказаний договір та додаткові угоди мають бути визнаними недійсними відповідно до частини першої статті 215 ЦК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що Обухівська міська рада перевищила надані їй статтею 149 Земельного кодексу України повноваження на розпорядження землями, договір від 09.02.2006 про реалізацію проєкту з будівництва Житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" і Державним підприємством "Київський лісгосп", з додатковою угодою від 16.02.2006, Угода від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, додаткова угода від 05.02.2010, додаткова угода від 01.06.2010, а також договір від 03.08.2010 про відступлення права вимоги за договором від 09.02.2006, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло", Державним підприємством "Київський лісгосп" і ОСОБА_1., в силу вимог статей 203, 215 ЦК України у справі № 372/2777/19 визнані недійсними, оскільки вони суперечать вимогам лісового та земельного законодавства.

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомості із 39 квартир, які передані Обухівській міській раді за недійсними правочинами, 38 квартир - перебувають у власності фізичних осіб, а квартира №1 в будинку №3 мікрорайону "Сосновий" у місті Обухові залишилась у власності Обухівської міської ради Київської області.

Листом від 27.01.2022 за вих.№6 ТОВ "Київщина-Житло" направило Обухівській міській раді вимогу щодо повернення безпідставно (за недійсним правочином) набутого майна, а саме: 39 квартир в будинках №2 та №3 мікрорайон "Сосновий", місто Обухів відповідно до переліку, або ж в разі неможливості такого повернення здійснити відшкодування вартості зазначеного майна.

Станом на дату складення позову відповідач жодним чином не відреагував на вимогу, майно не повернув.

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: АДРЕСА_2 та буд.3 від 02.07.2026, який виконаний ТОВ «Проектно консалтингова група», ринкова вартість квартир 39 квартир за адресою: АДРЕСА_2 та буд. АДРЕСА_1 , згідно переліку станом на 13 квітня 2026 становить 99 417 047, 00 грн,з яких: 2 554 067,13 грн вартість квартири, що витребовується та 96 862 979,87 грн вартість інших 38 квартир.

Також матеріали справи містять висновок судового експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №01/07-2026 від 09.07.2026 відповідно до якого звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир в багатоквартирних жилих будинках в кількості 39-ти квартир, за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 2 та буд. АДРЕСА_1 , - складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Проектно консалтингова група» станом на 13.04.2026 (нова редакція від 02.07.2026), повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є обґрунтованим, якісним і може бути використаний за цільовим призначенням.

Оскільки лише одна квартира залишилась у власності відповідача, а решта 38 квартир знаходяться у власності третіх осіб, позивач посилаючись на положення статей 216, 1213 ЦК України, вважав достатніми правові підстави щодо витребування з незаконного володіння Обухівської міської ради квартиру АДРЕСА_3 та стягнення з відповідача коштів за отримані ним за договором від 09.02.2006 решти квартир в порядку реституції, вартість яких відповідно до звіту про оцінку майна загалом становить 96 862 979, 87 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №911/1482/17, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду 11.06.2018, задоволено позов прокуратури Київської області, зокрема, визнано недійсним рішення 30 сесії Обухівської міської ради Київської області четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 297-30 сесії-ІУ від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га; визнано недійсним рішення 8 сесії Обухівської міської ради Київської області п`ятого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджений проєкт землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" земельної ділянки, площею 5,8 га, у користування; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ "Київщина-Житло" № 6192 від 20.12.2006, зі всіма змінами та доповненнями; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. № 14463133 від 15.07.2014.

За висновками господарських судів у справі № 911/1482/17 земельна ділянка лісового фонду ДП "Київський лісгосп" в кварталі 63, виділ 15, площею 5,8 га, на час виникнення спірних правовідносин за договором від 09.02.2006 знаходилась у власності держави, тому Обухівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, діяла з перевищенням повноважень щодо вилучення земельної ділянки для подальшої передачі ТОВ "Київщина-Житло" під будівництво житлового комплексу.

За наслідком незаконності прийнятих Обухівською міською радою рішень судами визнаний недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» №6192 від 20.12.2006 зі всіма змінами та доповненнями.

Суди у справі № 911/1482/17 зазначили, що Обухівська міська рада в перевищення наданих їй статтею 149 Земельного кодексу України повноважень на розпорядження землями уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:100:0008 під будівництво житлового комплексу (№ 6192 від 20.12.2006), тому цей договір в силу вимог статей 203, 215 ЦК України є недійсним, оскільки, в тому числі, суперечить вимогам лісового та земельного законодавства.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21.09.2020 у справі №372/2777/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2021, задоволено позовні вимоги ТОВ "Київщина-Житло" до Обухівської міської ради, Державного підприємства "Київське лісове господарство", ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів. Вказаним рішенням визнані недійсними: договір від 09.02.2006 про реалізацію проєкту з будівництва Житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" і Державним підприємством "Київський лісгосп" з додатковою угодою від 16.02.2006; угода від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, додаткова угода від 05.02.2010; додаткова угода від 01.06.2010. Визнаний недійсним договір від 03.08.2010 про відступлення права вимоги за договором від 09.02.2006, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло", Державним підприємством "Київський лісгосп" і ОСОБА_1.

Досліджуючи у справі № 372/2777/19 зміст договору та додаткових угод, цивільні суди дійшли висновку, що предметом цього договору є передача у користування земельної ділянки лісового фонду для будівництва. Метою договору є суб`єктивний мотив або матеріальний інтерес, який спонукає сторони брати на себе ті чи інші обов`язки.

Суди вказали, що мета повинна бути законною, тобто не суперечити закону. Як вбачається із змісту договору, метою Обухівської міської ради було отримання житлової площі побудованого житлового комплексу у розмірах та в порядку, передбаченому розділом 3 цього договору, метою позивача було здійснення фінансування та будівництво об`єкта на земельній ділянці, переданій у користування. Щодо мети ДП "Київський лісгосп" при укладанні договору, то від цього договору підприємство отримувало житло, передбачене цим договором.

Суди визначили, що, оскільки законодавством передбачений порядок передачі земельних ділянок в тимчасове користування, і цей порядок не був дотриманий при укладенні спірного договору, то мета договору суперечила закону. Оспорюваним договором земельна ділянка була передана відповідачами у користування позивачу без згоди землевласника та всупереч законодавства, а отже зміст правочину суперечить земельному, лісовому законодавству, тому вказаний договір та додаткові угоди мають бути визнаними недійсними відповідно до частини першої статті 215 ЦК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що Обухівська міська рада перевищила надані їй статтею 149 Земельного кодексу України повноваження на розпорядження землями, договір від 09.02.2006 про реалізацію проєкту з будівництва Житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" і Державним підприємством "Київський лісгосп", з додатковою угодою від 16.02.2006, угода від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, додаткова угода від 05.02.2010, додаткова угода від 01.06.2010, а також договір від 03.08.2010 про відступлення права вимоги за договором від 09.02.2006, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло", Державним підприємством "Київський лісгосп" і ОСОБА_1, в силу вимог статей 203, 215 ЦК України у справі № 372/2777/19 визнані недійсними, оскільки вони суперечать вимогам лісового та земельного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для повторного доказування зазначених обставин, адже їх існування підтверджують остаточні судові рішення, які не можуть бути поставлені під сумнів.

При цьому, під час прийняття рішення по справі № 372/2777/19 суд не вирішував питання щодо наслідків недійсності договору.

Згідно договору від 09.02.2006 в редакції від 27.01.2010 позивач 01.02.2010 передав, а відповідач прийняв квартири, у кількості 28 штук, загальною площею 1 442, 90 кв. м, а саме: №1 площею 48,7 м2; №2 площею 75,7 м2; №4 площею 41,2 м2; №6 площею 47,1 м2; №49 площею 47,7 м2; №51 площею 41,6 м2; №52 площею 40,7 м2; №57 площею 41,5 м2; №60 площею 47,4 м2; №97 площею 48,6 м2; №99 площею 41,4 м2; №100 площею 41,3 м2; №102 площею 47,1 м2; №104 площею 38,1 м2; №106 площею 42,6 м2; №138 площею 54,3 м2; №143 площею 54,4 м2; №144 площею 37,8 м2; №145 площею 53,4 м2; №146 площею 42,1 м2; №148 площею 74,9 м2; №149 площею 52,1 м2; №150 площею 53,6 м2; №151 площею 76,2 м2; №181 площею 52,2 м2; №182 площею 52,4 м2; №203 площею 74,5 м2; №215 площею 74,3 м2, що підтверджується актом прийому-передачі квартир, що передаються відповідачу в житловому будинку за адресою: місто Обухів, Київської області, мікрорайон Сосновий, будинок №2 від 01.02.2010.

У подальшому на підставі додатка №2 від 27.01.2010 до договору від 09.02.2006 позивач 01.10.2010 передав, а відповідач прийняв квартири, у кількості 11 штук, загальною площею 535,5 кв. м, а саме: №1 площею 48,1 м2; квартира №44 площею 77,1 м2; №50 площею 77,1 м2; №58 площею 41 м2; №60 площею 46,9 м2; №63 площею 41,1 м2; №64 площею 40,8 м2; №69 площею 41,3 м2; №70 площею 41,2 м2; №100 площею 40,4 м2; квартира №106 площею 40,5 м2, що підтверджується актом прийому-передачі квартир, що передаються відповідачу в житловому будинку за адресою: місто Обухів, Київської області, мікрорайон Сосновий, будинок №3 від 01.02.2010, у якому міститься посилання на додаток №2 від 27.01.2010 до договору від 09.02.2006.

Зазначені вище акти підписані та скраплені печатками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень.

У свою чергу відповідач зазначає, що частина спірних квартир була отримана ним за договором на пайову участь у будівництві об`єкту від 11.12.2006 та договору про пайову участь в утриманні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів від 27.10.2010.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи N 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи N 925/2301/14).

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Доказів передачі Обухівській міській раді квартир за договором на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 матеріали справи не містять та Обухівською міською радою таких доказів, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано.

Архівним відділом виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області листом за вих№05-04/80 від 24.04.2026 повідомлено, що акта приймання-передачі від 17.09.2008 Обухівською міською радою квартир від АТ "КПМК-2" не виявлено.

17.09.2008 сторонами погоджено додаток №2 до вказаного договору із переліком квартир житлового будинку №2, мікрорайон Сосновий, що передаються міській раді, загальною площею 20 287, 46 кв.м, що не є доказом передачі квартир, а лише погодження сторонами їхнього переліку.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України (в редакції чинній станом на 2008 та 2009 роки) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, відповідач міг зареєструвати право власності на квартири в новоствореному будинку лише після прийняття нерухомого майна до експлуатації.

Лише 18.11.2009 Інспекцією ДАБК у Київській області видано свідоцтво №10000625 про відповідність збудованого об`єкта, а саме: житлового будинку №2 в місті Обухів по вулиці Каштановій, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради №1191 від 15.12.2009 вирішено:

4) Оформити свідоцтва про право власності інвесторів і Обухівської міської ради на квартири та офіси, у будинку №2 мікрорайону Сосновий міста Обухів;

5) Доручити КПКОР «Обухівське БТІ» виготовити свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна згідно з додатком;

6) Зареєструвати ОСББ «Каштанове 2009» за адресою: місто Обухів, мікрорайон Сосновий.

У той же час ухвалою Господарського суду Київської області в справі №4/295-09 від 23.12.2009 з метою забезпечення позову заборонено Обухівській міській раді Київської області приймати будь-які рішення стосовно розподілення, передачі у власність квартир, видавати будь-які документи, які надають підстави для вселення в них та оформляти право власності за Обухівською міською радою на квартири, які відповідають додатку №2 від 17.09.2008 (переліку) до договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006.

Предметом розгляду справи №4/295-09 були вимоги АТ "КПМК-2" про визнання недійсним п.3.2. договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006, за яким Обухівська міська рада після введення об`єкта в експлуатацію мала отримати 10% кв. м від загальної площі об`єкта.

Угодою від 27.01.2010 Обухівська міська рада та АТ "КПМК-2" розірвали договір на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 у зв`язку з невідповідністю його умов чинному законодавству.

Ухвалою Господарського суду Київської області в справі №4/295-09 від 01.02.2010 припинено провадження в справі та затверджено мирову угоду, якою сторони домовились про розірвання договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 та укладення договору в новій редакції.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці" (постанови Верховного Суду в справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).

Доказів отримання чи повернення Обухівською міською радою АТ "КПМК-2" будь-яких квартир отриманих за договором на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 матеріали справи не містять.

Отже, у зв`язку із розірванням договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006 укладено 27.01.2010 угоду про внесення зміни до спірного договору від 09.02.2006 (який визнаний недійсним) та 27.01.2010 укладено з АТ "КПМК-2" договір у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухів.

Сторони добровільно змінили правову підстава набуття права власності на квартири.

Як встановлено судом вище згідно договору від 09.02.2006 в редакції від 27.01.2010 позивач 01.02.2010 передав, а відповідач прийняв квартири, у кількості 28 штук, загальною площею 1 442, 90 кв. м, а саме: №1 площею 48,7 м2; №2 площею 75,7 м2; №4 площею 41,2 м2; №6 площею 47,1 м2; №49 площею 47,7 м2; №51 площею 41,6 м2; №52 площею 40,7 м2; №57 площею 41,5 м2; №60 площею 47,4 м2; №97 площею 48,6 м2; №99 площею 41,4 м2; №100 площею 41,3 м2; №102 площею 47,1 м2; №104 площею 38,1 м2; №106 площею 42,6 м2; №138 площею 54,3 м2; №143 площею 54,4 м2; №144 площею 37,8 м2; №145 площею 53,4 м2; №146 площею 42,1 м2; №148 площею 74,9 м2; №149 площею 52,1 м2; №150 площею 53,6 м2; №151 площею 76,2 м2; №181 площею 52,2 м2; №182 площею 52,4 м2; №203 площею 74,5 м2; №215 площею 74,3 м2, що підтверджується актом прийому-передачі квартир, що передаються відповідачу в житловому будинку за адресою: місто Обухів, Київської області, мікрорайон Сосновий, будинок №2 від 01.02.2010.

Після розірвання договору на пайову участь у будівництві об`єкта від 11.12.2006, сторонами укладено акт приймання-передачі від 01.02.2010 спірних квартир за договором від 09.02.2006.

Також, у зв`язку із втратою чинності договору про пайову участь у будівництві об`єкту від 11.12.2006 між АТ "КПМК-2" та Обухівською міською радою 27.01.2010 укладено договір у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухів, який встановлює порядок та умови пайової участі АТ "КПМК-2" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів, в зв`язку із будівництвом житлового комплексу на земельній ділянці 2 га в місті Обухів, яка знаходиться у користуванні АТ "КПМК-2" на підставі договору оренди землі від 24.11.2005.

АТ "КПМК-2" та Обухівською міською радою погоджено додатки №2 та №3 до вказаного договору із переліком квартир у будинку №2 та №3, номера та площа яких, також є відмінною від отриманих відповідачем спірних квартир за договором від 09.02.2006, який визнаний недійсним.

Щодо посилання відповідача про те, що умовами договору від 09.02.2006 та угоди від 27.01.2010 про внесення змін до нього взагалі не було передбачено передачу відповідачу квартир в житловому будинку №3, то суд зазначає.

Відповідно до п.3.6. договору від 09.02.2006 (в редакції угоди від 27.01.2010) сторони погодились на виконання пунктів 3.2., 3.5.1. цього договору сторона-2 передає стороні-1 житло в будинку №2 мікрорайон Сосновий місто Обухів Київської області, згідно з переліком, зазначеним у додатку 1 до цього договору.

Також 27.01.2010 сторонами погоджено додаток №2 до договору від 09.02.2006 яким сторони погодили перелік квартир загальною площею 544,71 кв. м, що передаються стороні-1 в рахунок сплати пайової участі сторони-2, адреса будинку: місто Обухів, мікрорайон Сосновий, будинок 3. Термін передачі квартир: один місяць після введення будинку №3 в експлуатацію.

Вказаний додаток №2 до договору від 09.02.2006 підписаний та скріплений печаткою відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

Пунктом 6.2. договору від 09.02.2006 погоджено, що цей договір може бути змінений або (чи) доповнений. Всі зміни та доповнення, додатки повинні оформлюватись у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 N 917/265/18 зазначив, що необхідно розрізняти поняття "додаток до договору" та "додаткова угода до договору".

Так, додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

Водночас додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги ст. 654 ЦК, а також положення про нікчемність

Отже, 27.01.2010 сторонами погоджено додаток №2 до договору від 09.02.2006 яким уточнили зміст договірних умов та погодили перелік квартир загальною площею 544,71 кв. м, що передаються стороні-1 в рахунок сплати пайової участі сторони-2, адреса будинку: місто Обухів, мікрорайон Сосновий, будинок 3.

Так, з посиланням на додаток №2 від 27.01.2010 до договору від 09.02.2006 позивач 01.10.2010 передав, а відповідач прийняв квартири, у кількості 11 штук, загальною площею 535,5 кв. м, а саме: №1 площею 48,1 м2; квартира №44 площею 77,1 м2; №50 площею 77,1 м2; №58 площею 41 м2; №60 площею 46,9 м2; №63 площею 41,1 м2; №64 площею 40,8 м2; №69 площею 41,3 м2; №70 площею 41,2 м2; №100 площею 40,4 м2; квартира №106 площею 40,5 м2, що підтверджується актом прийому-передачі квартир, що передаються відповідачу в житловому будинку за адресою: місто Обухів, Київської області, мікрорайон Сосновий, будинок №3 від 01.02.2010.

Вказаний акт підписаний та скріплений печаткою відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

Як встановлено судом вище, договір від 09.02.2006 про реалізацію проєкту з будівництва Житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" і Державним підприємством "Київський лісгосп", з додатковою угодою від 16.02.2006, угода від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, додаткова угода від 05.02.2010, додаткова угода від 01.06.2010, в силу вимог статей 203, 215 ЦК України у справі № 372/2777/19 визнані недійсними, оскільки вони суперечать вимогам лісового та земельного законодавства.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення "status quo anteу" фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац 2 частини 1 статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 2 частини 1 статті 216 ЦК України).

Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.

Згідно із частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомості із 39 квартир, які передані Обухівській міській раді за недійсними правочинами, 38 квартир - перебувають у власності фізичних осіб, а квартира АДРЕСА_3 залишилась у власності Обухівської міської ради Київської області.

Листом від 27.01.2022 за вих.№6 ТОВ "Київщина-Житло" направило Обухівській міській раді вимогу щодо повернення безпідставно (за недійсним правочином) набутого майна, а саме: 39 квартир в будинках АДРЕСА_2 та №3 мікрорайон "Сосновий", місто Обухів відповідно до переліку, або ж в разі неможливості такого повернення здійснити відшкодування вартості зазначеного майна.

Станом на дату складення позову відповідач жодним чином не відреагував на вимогу, майно не повернув.

У частині 1 статті 216 та в статті 1213 ЦК України закріплено обов`язок кожної зі сторін недійсного договору (набувача) повернути другій стороні (потерпілому) безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості. Якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов`язаний відшкодувати іншій стороні договору (потерпілому) вартість такого майна.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов`язок повернення майна за цим правочином.У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.

Водночас, реституція, як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. У зв`язку із чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину, а не третій особі, якій у подальшому це майно було відчужено.

Підсумовуючи викладені вище обставини в їх сукупності, позовні вимоги про витребування від Обухівської міської ради квартири квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 50 кв. м. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо визначення вартості спірного майна суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вартості спірних квартир, позивачем наданий звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: АДРЕСА_2 та буд.3 від 02.07.2026, виконаний ТОВ «Проектно консалтингова група» (надалі за текстом звіт).

Відповідно до звіту ринкова вартість квартир 39 квартир за адресою: АДРЕСА_2 та буд. АДРЕСА_1 , згідно переліку станом на 13 квітня 2026 становить 99 417 047, 00 грн,з яких 2 554 067,13 грн вартість квартири що витребовується, 96 862 979,87 грн вартість інших 38 квартир.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є однією із форм оцінки майна, яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затв. Наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 N 1585/1, з подальшими змінами та доповненнями, до письмового запиту на проведення рецензування додається оригінал звіту про оцінку майна (а у виключних випадках його копію).

Проте, відповідачем додано до матеріалів справи рецензію на копію звіту про оцінку нерухомого майна житлових квартир.

Крім цього, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Згідно з частиною третьою ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідачем клопотання про проведення оціночно-будівельної експертизи не заявлялось.

У той же час матеріали справи містять висновок судового експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №01/07-2026 від 09.07.2026 відповідно до якого звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир в багатоквартирних жилих будинках в кількості 39-ти квартир, за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 2 та буд. 3, - складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Проектно консалтингова група» станом на 13.04.2026 (нова редакція від 02.07.2026), повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є обґрунтованим, якісним і може бути використаний за цільовим призначенням.

У висновку зазначено, що він складений для подальшого подання його до суду, про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України експерт обізнаний.

Інших доказів, які б свідчили про вартість спірних квартир матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано.

За викладених вище обставин у їх сукупності, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 96 862 979, 87 грн вартості квартир є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Отже, підсумовуючи все наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами, визначеними частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України у справі № 6-116цс13 в порядку перегляду судових рішень у цивільних справах в зв`язку із неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

При цьому, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020, та в подальшому був продовжений постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 до 30.06.2023.

Отже, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу з урахуванням дії карантину на території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 усі строки загальної та спеціальної позовної давності продовжено (збільшено) для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на увесь строк дії карантину.

Разом з цим, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України чітко встановлено, що карантинні обмеження є саме підставою для продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а не підставою для визнання причин пропуску таких строків поважними.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та діє до даного часу.

Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Позивачу про порушення прав стало відомо з 15.04.2021, з дня набрання законної сили постанови Київського апеляційного суду в справі №372/2777/19 про визнання недійсним спірного договору від 09.02.2006, з даним позовом позивач звернувся до суду - 23.12.2023, тобто в строк встановлений ЦК України, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки, позов задоволено повністю, відсутні підстави для розгляду заяви відповідача про поворот виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" до Обухівської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Пересувна Механізована Колона-2", про витребування майна та стягнення 96 862 979, 87 грн задовольнити.

2. Витребувати (повернути) з незаконного володіння Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10, ідентифікаційний код 35161650) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б, ідентифікаційний код 33629567) квартиру №1 в будинку №3, мікрорайон Сосновий, місто Обухів, Київської області, загальною площею 50 кв. м.

3. Стягнути з Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10, ідентифікаційний код 35161650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б, ідентифікаційний код 33629567) 96 862 979 (дев`яносто шість мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 87 коп. вартості квартир та 931 840 (дев`ятсот тридцять одну тисячу вісімсот сорок) грн 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 03.08.2026.

Суддя В.М. Антонова