Рішення № 138715294, 04.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2026Справа № 910/5974/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУПУТНИК ЛТД."

про стягнення 190633,67 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУПУТНИК ЛТД." про стягнення 190633,67 грн, з яких: 164710,00 грн - основний борг, 17504,54 грн - пеня, 6687,03 грн - інфляційні втрати, 1732,10 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2023-08/04 від 25.08.2023 в частині оплати вартості експлуатації майданчика для паркування.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5974/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 26.05.2026.

Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно із умовами договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2023-08/04 від 25.08.2023 у відповідача виник обов`язок здійснювати позивачу плату за експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Жолудєва, 6.

Відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати переданих місць для паркування не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у сумі 164710,00 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував: пеню у сумі 17504,54 грн, інфляційні втрати у сумі 6687,03 грн та 3% річних у сумі 1732,10 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25.08.2023 між Комунальним підприємством "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУПУТНИК ЛТД." (відповідач, сторона-2) укладений договір №ДНП-2023-08/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (надалі - договір) відповідно до умов якого сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Жолудєва, 6 (надалі майданчик для паркування), що включає 140 (сто сорок) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 16 (шістнадцять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

У пп.2.2.6. п.2.2. договору погоджено, що сторона-2 зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі стороною-1 згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

Акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію має бути підписаний сторонами не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати погодження схеми ОДР. Схема ОДР погоджується відповідно до Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, з Управлінням патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію не укладений протягом 5 робочих днів з дати погодження схеми ОДР договір вважається розірваним на 6 календарний день. У випадку відсутності погодження (не погодження) відповідними установами схеми ОДР впродовж 90 календарних днів з дати укладення договору, договір вважається розірваним на 91 календарний день з вищезазначеної дати (п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.4. договору щомісяця до 10-го числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням сторони-1. У випадку не підписання стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним стороною-2 без зауважень.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, становить 6,50 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 1,08 грн.

За умовами п.4.2. договору загальна ціна договору становить 997360,00 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 166226,67 грн.

Відповідно до п.4.3. договору оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання-передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування та здійснюється стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі, здійснюється пропорційно фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 числа наступного місяця.

Згідно із пунктами 4.4., 4.5. договору сторона-1 не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти сторони-2 рахунок на оплату. Відсутність рахунку на дату оплати визначену п.4.3 цього договору, не звільняє сторону 2 від зобов`язань щодо оплати.

Оплата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного договору проводиться за період з дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію по дату фактичного повернення з експлуатації стороні-1 майданчика для паркування (п.4.7. договору).

Відповідно до п.5.2. договору у разі порушення стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів встановлених цим договором, сторона-1 набуває право вимоги у сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Згідно із п.7.2 договору строк дії договору становить 1096 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування.

15.11.2023 між КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ТОВ "СУПУТНИК ЛТД." підписано акт приймання-передачі паркувального майданчика, відповідно до якого позивач передав відповідачу в експлуатацію паркувальний майданчик на 156 машиномісць за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Жолудєва, 6.

Позивачем надані у матеріали справи рахунки на оплату за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року на загальну суму 164710,00 грн, а також підписані зі сторони КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" акти надання послуг за вказаний період, а саме: №3886 від 30.11.2025 на суму 27300,00 грн, №4259 від 31.12.2025 на суму 28210,00 грн, №171 від 31.01.2026 на суму 28210,00 грн, №581 від 25480,00 грн, №880 від 31.03.2026 на суму 28210,00 грн, №1195 від 30.04.2026.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем за надання у період з листопада 2025 року по квітень 2026 року майданчика для експлуатації, утримання та облаштування становить 164710,00 грн.

Позивач нарахував та заявив до стягнення на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 6687,03 грн та 3% річних у сумі 1732,10 грн, а також на підставі п.5.2. договору пеню у сумі 17504,54 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтею ст.6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2023-08/04 від 25.08.2023, який за своєю правовою природою є договором найму комунального майна (паркувального майданчика). Правовий висновок з приводу правової природи договору викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №910/1248/23, та постановах Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №910/7116/24, від 13.05.2025 у справі № 910/7747/24, від 28.05.2025 у справі № 910/7607/24.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.1 ст.773 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частиною 1 ст.763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання-передачі позивачем в експлуатацію відповідачу майданчика для паркування та здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Оплата здійснюється за період з дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію по дату фактичного повернення з експлуатації позивачу майданчика для паркування (п.4.3., п.4.7. договору)

Враховуючи вищевикладене, у відповідача на підставі договору та внаслідок прийняття в користування майданчика для паркування, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування вказаним об`єктом по дату фактичного повернення з експлуатації позивачу майданчика для паркування.

На підтвердження наданих послуг відповідачу позивач надав акти надання послуг №3886 від 30.11.2025 на суму 27300,00 грн, №4259 від 31.12.2025 на суму 28210,00 грн, №171 від 31.01.2026 на суму 28210,00 грн, №581 від 25480,00 грн, №880 від 31.03.2026 на суму 28210,00 грн, №1195 від 30.04.2026, які підписані лише з боку позивача. Згідно із вказаними актами загальна сума оплати за надання у період з листопада 2025 року по квітень 2026 року майданчика для експлуатації, утримання та облаштування становить 164710,00 грн.

Водночас, як зазначено судом вище, у п.3.4. договору сторони погодили, що акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці послуг сторони підписують щомісяця до 10-го числа. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку не підписання відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним відповідачем без зауважень.

Таким чином, надані позивачем акти надання послуг відповідно до умов 3.4. договору вважаються такими, що підписані відповідачем без зауважень.

Також позивачем надані у матеріали справи складені за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року рахунки на оплату за надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування на загальну суму 164710,00 грн.

При цьому умовами договору сторони погодили, що неотримання відповідачем рахунків на оплату не звільняє відповідача від оплати нарахувань за експлуатацію паркувального майданчику (п.4.5. договору).

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують заперечення відповідача щодо обсягу та вартості наданих позивачем послуг за договором.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України сторони погодили, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 164710,00 грн за експлуатацію паркувального майданчика у період з листопада 2025 року по квітень 2026 року.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 6687,03 грн та 3% річних 1732,10 грн.

Також на підставі п.5.2. договору позивач нарахував пеню 17504,54 грн.

Нарахування пені та 3% річних позивач здійснює у такому порядку: за період з 16.10.2025 по 16.04.2026 на заборгованість у сумі 28210,00 грн (заборгованість за жовтень 2025 року сплачена 17.04.2026); за період з 16.11.2025 по 06.05.2026 на заборгованість у сумі 27300,00 грн; за період з 16.12.2025 по 06.05.2026 на заборгованість у сумі 28210,00 грн; за період з 16.01.2026 по 06.05.2026 на заборгованість у сумі 28210,00 грн; за період з 16.02.2026 по 06.05.2026 на заборгованість у сумі 25480,00 грн; за період з 16.03.2026 по 06.05.2026 на заборгованість у сумі 28210,00 грн; за період з 16.04.2026 по 06.05.2026 на заборгованість у сумі 27300,00 грн.

Інфляційні втрати нараховані за листопад 2025 року - квітень 2026 року на заборгованість у сумі 28210,00 грн; за грудень 2025 року - квітень 2026 року на заборгованість у сумі 27300,00 грн; за січень 2026 року - квітень 2026 року на заборгованість у сумі 28210,00 грн; за лютий 2026 року - квітень 2026 року на заборгованість у сумі 28210,00 грн; за березень 2026 року - квітень 2026 року на заборгованість у сумі 25480,00 грн; за квітень 2026 року.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

У п.5.2. договору сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків здійснення оплати щомісячних платежів встановлених цим договором, позивач набуває право вимоги у відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання в частині своєчасної сплати плати за експлуатацію паркувального майданчику позивач правомірно здійснив нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені на заборгованість за договором.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними, здійснені відповідно до вимог законодавства та умов договору, у зв`язку із чим є обґрунтованими позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 6687,03 грн, 3% річних у сумі 1732,10 грн та пені у сумі 17504,54 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 164710,00 грн за договором №ДНП-2023-08/04 від 25.08.2023 про надання майданчика для експлуатації є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. Також, судом встановлено, що у зв`язку із простроченням відповідачем грошових зобов`язань з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 6687,03 грн, 3% річних 1732,10 грн та пеня у сумі 17504,54 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУПУТНИК ЛТД." (02091, м. Київ. вул. Харківське Шосе, буд. 172-б, оф. 210; ідентифікаційний код 43438658) на користь Комунального підприємства "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (01030, місто Київ, вулиця Леонтовича, будинок, 6, ідентифікаційний номер 35210739) заборгованість у сумі 164710,00 грн, інфляційні втрати у сумі 6687,03 грн, 3% річних 1732,10 грн, пеню у сумі 17504,54 грн та судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.08.2026.

Суддя С.О. Турчин