Рішення № 138713919, 04.08.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/995/26

Провадження № 2/710/898/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

09.06.2026 до суду надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 . Позивач просив стягнути 80 949,08 грн. (вісімдесят тисяч дев`ятсот сорок дев`ять гривень вісім копійок), а також понесені судові витрати.

18.08.2025 сторони в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1590-1448 строком на 365 календарних днів із первісним лімітом 20 000,00 грн.

Надалі сторони уклали дві додаткові угоди, за якими відповідачці було надано додаткове фінансування загалом у сумі 8 200,00 грн. Після врахування платежів розрахунок містить 21 962,50 грн. основного боргу, 44 406,58 грн. договірних процентів, 480,00 грн. комісії та 14 100,00 грн. платежів, заявлених як відповідальність за статтею 625 ЦК України.

На обґрунтування розміру вимог позивач послався на договірні документи, документи про видачу коштів і розрахунок заборгованості.

Аргументи учасників справи.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та доказів повного або часткового погашення заборгованості не подав.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 10.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 04.08.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Суд установив наявність усіх умов, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заходи забезпечення позову або доказів до подання позовної заяви та під час розгляду справи не вживалися.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом.

18.08.2025 сторони в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії №1590-1448 строком на 365 календарних днів із первісним лімітом 20 000,00 грн.

Надалі сторони уклали дві додаткові угоди, за якими відповідачці було надано додаткове фінансування загалом у сумі 8 200,00 грн. Після врахування платежів розрахунок містить 21 962,50 грн. основного боргу, 44 406,58 грн. договірних процентів, 480,00 грн. комісії та 14 100,00 грн. платежів, заявлених як відповідальність за статтею 625 ЦК України.

Для перевірки наведених обставин суд дослідив та оцінив у взаємному зв`язку такі матеріали справи: електронний договір № 1590-1448 від 18.08.2025, правила кредитування, паспорт споживчого кредиту та таблицю загальної вартості кредиту; відомості про ідентифікацію відповідачки, одноразовий ідентифікатор, дві додаткові угоди про збільшення кредитного ліміту; квитанцію про первісну видачу кредиту та довідки платіжної установи про перерахування додаткового фінансування; розгорнутий розрахунок заборгованості з відображенням усіх нарахувань і платежів, вимогу про дострокове повернення кредиту та докази її направлення; довідку про рахунок позичальника, витяг із Єдиного державного реєстру та документи на підтвердження повноважень представника позивача.

Кожний із цих документів оцінено з погляду належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з погляду достатності та взаємного зв`язку. Розрахунок кредитора сам по собі не має наперед установленої сили, тому суд зіставив його з умовами договору, строками нарахування, платіжними документами, відомостями про здійснені платежі та документами щодо переходу права вимоги.

Приписами статей 12, 13, 7681 ЦПК України встановлено засади змагальності та розподілу обов`язку доказування: кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина перша статті 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Зміст статей 205, 207, 626, 627, 628, 638 і 639 ЦК України свідчить, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і він підписаний сторонами.

Статті 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають можливість укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, зокрема через заповнення електронного формуляра і підписання одноразовим ідентифікатором. Частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» забороняє заперечувати юридичну силу та допустимість електронного документа виключно через його електронну форму.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 і від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 виходив із того, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором та підтверджений даними інформаційної системи кредитодавця, є належною письмовою формою правочину.

У цій справі договірні документи містять дані позичальника, номер і дату правочину, суму, строк, процентну ставку, порядок платежів та одноразовий ідентифікатор. Платіжні документи узгоджуються з датою та сумою видачі кредиту. Відповідач не подав доказів того, що не здійснював акцепту, не контролював зазначений номер телефону або картковий рахунок чи не отримував коштів. Тому суд визнає укладення договору та передачу кредитних коштів доведеними.

Відповідно до статей 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог закону. Стаття 530 ЦК України зобов`язує боржника виконати зобов`язання у встановлений строк. Невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України, а договір відповідно до статті 629 цього Кодексу є обов`язковим для сторін.

Положення статей 1048, 1049 і 1054 ЦК України надають кредитодавцю право на проценти та покладають на позичальника обов`язок повернути одержану суму і сплатити проценти у порядку та строки, встановлені договором. Відсутність відзиву не звільняє позивача від доказування, однак відповідач не спростував ані факту отримання коштів, ані наведених у розрахунку платежів, ані залишку основного боргу.

Комісія, включена судом до підтвердженої суми, визначена у договорі як одноразовий платіж у конкретному розмірі та відображена в паспорті споживчого кредиту і загальній вартості кредиту. Вона не є щомісячною платою за надання інформації про стан заборгованості, не дублює проценти та, за наданим розрахунком, не була повторно утримана під час видачі кредиту. За відсутності доказів її сплати суд вважає вимогу в цій частині обґрунтованою.

Позивач окремо заявив 14 100,00 грн. як проценти або інші платежі, нараховані на підставі статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання. Така сума не є платою за правомірне користування кредитом у межах погодженого строку кредитування, а має охоронну, компенсаційну природу та становить наслідок порушення боржником строку виконання зобов`язання.

Частина друга статті 625 ЦК України встановлює загальні наслідки прострочення грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат і трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не визначений договором або законом. Водночас статті 549551 ЦК України регулюють неустойку, штраф і пеню як окремі способи забезпечення виконання зобов`язання та форми майнової відповідальності. Вирішальним для правової оцінки є не назва платежу в договорі чи розрахунку кредитора, а обставина, з якою пов`язано його нарахування: якщо платіж виник саме внаслідок прострочення, він належить до охоронних наслідків порушення зобов`язання.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є спеціальною імперативною нормою для кредитних і позикових зобов`язань. У період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку штраф або пеню за прострочення виконання такого зобов`язання.

Цим самим пунктом прямо встановлено, що неустойка та інші платежі, передбачені кредитними договорами і нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем. Отже, закон не лише звільняє позичальника від сплати таких сум у судовому порядку, а й покладає на кредитодавця обов`язок виключити їх із заборгованості.

Наведене звільнення діє в силу прямої вказівки закону, не залежить від подання відповідачем відзиву, заяви або клопотання та підлягає застосуванню судом під час перевірки законності заявленої вимоги. Йдеться не про зменшення розміру неустойки через її неспівмірність на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, а про відсутність у кредитора права вимагати платіж, від якого позичальника звільнено імперативною нормою.

Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22, тлумачачи пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, погодився з незастосуванням відповідальності за статтею 625 ЦК України до нарахувань за період починаючи з 24.02.2022 та наголосив на поширенні цієї спеціальної норми на позикові правовідносини.

У цій справі спірні платежі нараховані за кредитним договором після 24.02.2022 і безпосередньо пов`язані з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання. Тому зміна їх назви на «проценти за статтею 625 ЦК України», «відповідальність», «пеню», «неустойку» або «інші платежі» не змінює їхньої правової природи й не усуває законодавчої заборони на стягнення.

З огляду на викладене вимога про стягнення 14 100,00 грн. не ґрунтується на законі та задоволенню не підлягає.

Сукупність досліджених доказів підтверджує вимоги на загальну суму 66 849,08 грн., а саме: 21 962,50 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 44 406,58 грн. - договірні проценти; 480,00 грн. - комісія. У частині 14 100,00 грн. позов задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позов задоволено на 82,58 % (66 849,08 грн. ? 80 949,08 грн. ? 100), таким чином з відповідача слід стягнути 2 198,65 грн. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 279282, 354355 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 10481050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у сумі 66 849,08 грн. (шістдесят шість тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень вісім копійок), а саме: 21 962,50 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 44 406,58 грн. - договірні проценти; 480,00 грн. - комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2 198,65 грн. (дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень шістдесят п`ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення повного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини або справу розглянуто без повідомлення учасників, строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

З текстом рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою: https://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна