Рішення № 138712272, 30.07.2026, Макарівський районний суд Київської області

"30" липня 2026 р. Справа № 370/605/26

Провадження № 2/370/343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Макарів, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - ТОВ «Споживчий центр», яка діє на підставі довіреності - Оболонкова Ю.В., через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 14.04.2024-100002783 шляхом підписання Заявки, яка є невід`ємною частиною вказаного Договору. За умовами цього Договору позичальнику надано кредит у розмірі 9 000,00 грн. строком на 42 дні (із плановою датою повернення 25.05.2024 року) на умовах його строковості, платності та поворотності. 01.05.2024 року за ініціативою та на підставі електронного звернення Позичальника, сторонами було укладено Додатковий договір № 01.05.2024-100002789 до кредитного договору, за умовами якого строк надання кредиту та строк дії договору було продовжено до 60 днів з дати його надання, а дату повернення (виплати) кредиту перенесено на 12.06.2024 року. 22.05.2024 року за ініціативою та на підставі чергового звернення Позичальника, сторонами було укладено другий Додатковий договір № 22.05.2024-100000195, відповідно до умов якого строк надання кредиту збільшено до 81 дня з дати його первинного надання, а остаточну дату повернення (виплати) кредиту встановлено - 03.07.2024 року. Позивач свої зобовязання за Кредитним договором та додатковими договорами до нього виконав у повному обсязі, перерахувавши Позичальнику кредитні кошти в сумі 9000,00 грн. Відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконує, у визначений строк кошти не повернув, у зв`язку із чим, з урахуванням здійсненої Відповідачем часткової оплати заборгованості у вересні 2024 року на загальну суму 6 000,00 грн., станом на дату подання позову утворилась прострочена заборгованість у загальному розмірі 10 623,00 грн. Вказана заборгованість складається з:заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 3 000,00 грн.;заборгованості за процентами за користування кредитом - 5 103,00 грн.; нарахованої неустойки за порушення грошового зобов`язання - 2 520,00 грн.З азначену суму боргу, а також сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь.

Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області Бізяєвої Н.О. від 23.03.2026 року провадження у справі було відкрито, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ст. 190 ЦПК України, учасникам справи було належним чином надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справію Одночасно сторонам було роз`яснено їхні процесуальні права та встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивач у прохальній частині позовної заяви виклав клопотання про розгляд малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі Позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами. Також зазначено, що Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (яка була отримана ним особисто, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» від 19.05.2026 року) відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або зустрічного позову суду не надав, про поважність причин неподання відзиву суду не повідомив.

Зважаючи на належне повідомлення Відповідача, відсутність клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом осіб та беручи до уваги вимоги ч. 8 ст. 178 і ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.04.2024 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 14.04.2024-100002783 (далі Договір), який відповідно до Розділу 2 вказаного правочину складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), Заявки та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Зазначений правочин вчинено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи Позивача та підписано Відповідачем електронним підписом з одноразовими ідентифікаторами A575 та E575.

Відповідно до умов пункту 3.1 Договору, Кредитор зобовязався надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника (споживчий кредит).

Згідно з п. 4.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом безготівкового перерахування коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 4149-60XX-XXXX-7832.

На виконання умов Договору Позивач перерахував на вищевказаний картковий рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 9000,00 грн., що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 14.04.2024 року. Таким чином, Позивач повністю та належним чином виконав свої зобов`язання з надання кредиту Відповідачу.

Пунктом 3.3 Кредитного договору № 14.04.2024-100002783 від 14.04.2024 року визначено умови надання кредиту, за якими тип кредиту - кредитна лінія (п. 3.3.3). Також визначено, що дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який він надається, проценти за користування, графік платежів та дата повернення встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору (пункти 3.3.13.3.7).

Заявкою від 14.04.2024 року, яка укладена о 18:26 та є невід`ємною частиною Кредитного договору, визначено: дату видачі кредиту - 14.04.2024 року; сума кредиту - 9 000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; планова дата повернення кредиту - 25.05.2024 року.

Відповідно до умов вказаної Заявки, сторони погодили, що процентна ставка є фіксованою та незмінною протягом всього строку кредитування і становить 1.35% за 1 (один) день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1350,00 грн., яка нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу (картки) для надання коштів за цим договором визначено за № 4149-60XX-XXXX-7832. Також у тексті Заявки покроково встановлено триетапний Графік платежів із сукупним плановим розміром чергових виплат (платіж № 1 від 27.04.2024 на суму 4728,87 грн; платіж № 2 від 11.05.2024 на суму 4728,87 грн; платіж № 3 від 25.05.2024 на суму 4728,82 грн).

Вказана Заявка була підписана Відповідачем в електронній формі шляхом введення одноразового ідентифікатора E575, що підтверджує повне погодження ОСОБА_1 з вищезазначеними фінансовими зобов`язаннями.

14.04.2024 року Позичальником в електронній формі було прийнято пропозицію (акцепт) Кредитного договору № 14.04.2024-100002783, внаслідок чого погоджено всі умови надання кредиту та плановий графік платежів, що підписано особисто Відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору E575 (а Паспорт споживчого кредиту та відповідні інформаційні повідомлення - одноразовим ідентифікатором A575). Шляхом введення вказаних цифрових кодів Відповідач - ОСОБА_1 - підтвердив достовірність своїх персональних даних, ознайомлення з фінансовими ризиками та графіком виплат.

Надалі, у зв`язку з простроченням виконання первісних зобов`язань, 01.05.2024 року о 19:13 між ТОВ «Споживчий центр» та Відповідачем було укладено перший Додатковий договір № 01.05.2024-100002789 (оферту-звернення Позичальника). За вказаним Додатковим договором Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника продовжити строк (здійснити пролонгацію), на який надається Кредит, у зв`язку з чим внести відповідні зміни до базового Договору № 14.04.2024-100002783.

Згідно з умовами вказаної угоди (Додаткового договору № 01.05.2024-100002789), новий строк, на який надається Кредит, склав 60 днів з дати його первинного надання, а змінену кінцеву дату повернення (виплати) кредиту було встановлено - 12.06.2024 року. Цим же Додатковим договором було затверджено новий триетапний Графік чергових платежів (платіж № 1 до 15.05.2024 р., платіж № 2 до 29.05.2024 р., платіж № 3 до 12.06.2024 р.) із сукупним розміром виплат. Вказаний оновлений правочин набрав чинності в інформаційній системі Кредитора з моменту його електронного підписання Відповідачем та уповноваженим працівником Кредитодавця із застосуванням КЕП.

Надалі, 22.05.2024 року о 05:49, між ТОВ «Споживчий центр» та Відповідачем було укладено другий Додатковий договір № 22.05.2024-100000195 (оферту-звернення Позичальника). За цим Додатковим договором Сторони домовились за взаємною згодою та особистою ініціативою Позичальника повторно продовжити строк (здійснити фінальну пролонгацію), на який надається Кредит, у зв`язку з чим внести відповідні зміни до Кредитного договору № 14.04.2024-100002783.

Відповідно до умов вказаного другого Додаткового договору, новий загальний строк, на який надається Кредит, склав 81 день з дати його первинного надання, а остаточну змінену дату повернення (виплати) кредиту сторони визначили - 03.07.2024 року.

Цією ж угодою було затверджено оновлений триетапний Графік чергових платежів із сукупним розміром виплат, а саме: Платіж № 1 (до 05.06.2024 р.): загальний розмір - 4199,10 грн. (проценти - 1701,00 грн., комісія - 0,00 грн., сума кредиту - 2498,10 грн.); Платіж № 2 (до 19.06.2024 р.): загальний розмір - 4199,10 грн. (проценти - 1228,86 грн., сума кредиту - 2970,24 грн.); Платіж № 3 (до 03.07.2024 р.): загальний розмір - 4199,14 грн. (проценти - 667,48 грн., сума кредиту - 3531,66 грн.).

Вказаний Додатковий договір набрав чинності з моменту його підписання Позивачем та Відповідачем, який скріпив документ в електронній формі шляхом введення одноразового ідентифікатора K351.

Із наданої Позивачем Довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором від 06.01.2025 року (складеної уповноваженим співробітником ТОВ «Споживчий центр» Іриною Латіною) вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість перед ТОВ «Споживчий Центр» за Кредитним договором № 14.04.2024-100002783 від 14.04.2024 року у загальному розмірі 10 623,00 грн., яка складається з:заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) - 3000,00 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 5103,00 грн. (нарахованими за фактичний період з 22.05.2024 року по 06.01.2025 року); нарахованої неустойки (штрафних санкцій) - 2520,00 грн.

Позивач у поданій позовній заяві також зазначив, що Відповідачем було вжито заходів, спрямованих на часткове виконання договірних зобов`язань, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору:на суму 3000,00 грн. від 13.09.2024 року;на суму 3000,00 грн. від 30.09.2024 року.

Суд зазначає, що під час формування Довідки-розрахунку про заборгованість та остаточного визначення суми позовних вимог Кредитором було враховано факт вказаних сплат у загальному розмірі 6000,00 грн. та відповідно зменшено базу розрахунку і загальну суму позову до заявлених 10 623,00 грн. Даний факт проведення часткових платежів оцінюється судом як належне підтвердження існування та добровільного визнання Відповідачем боргових зобов`язань перед ТОВ «Споживчий центр» у розумінні ст. 264 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

В ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п. 6 ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19.

Суд вважає, що під час укладення Кредитного договору № 14.04.2024-100002783 від 14.04.2024 року сторонами у повній відповідності до вимог ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та чітко визначено: валюту кредитування (гривня), суму кредиту (9000,00 грн.), процентну ставку за користування ним (1.35% за кожен день користування), порядок та графік повернення кредиту, а також строк кредитування, який з урахуванням укладених надалі Додаткових договорів про пролонгацію склав 81 день (із кінцевим терміном виплати до 03.07.2024 року). Таким чином, укладений між сторонами Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання кожною із сторін.

Вказаний Договір, а також невід`ємна Заявка та Відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) були укладені у формі електронного документа та підписані ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (A575, E575 та K351 для фінальної пролонгації).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, від 12.01.2021 р. у справі № 524/5556/19 та від 09.02.2023 р. у справі № 640/7029/19, де зазначено, що підписання договору про надання фінансового кредиту за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора (СМС-коду) підтверджує волевиявлення позичальника та факт укладення правочину, прирівняного до письмового.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє будь-які сумніви щодо дійсності договору та констатує, що Відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання, які наразі належним чином не виконав.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши в сукупності надані Позивачем докази, суд дійшов висновку, що Відповідач належним чином не виконав свої грошові зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 3 000,00 грн., а також заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 5 103,00 грн. (нарахованими за фактичний період з 22.05.2024 року по 06.01.2025 року), а всього на загальну суму 8 103,00 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з Відповідача заборгованості за нарахованою неустойкою (штрафними санкціями), суд зазначає наступне.

У позовній заяві Позивач, посилаючись на пункти 9.1 та 13 Заявки до Кредитного договору № 14.04.2024-100002783 від 14.04.2024 року, просить стягнути з Відповідача неустойку у розмірі 2 520,00 грн., яка була нарахована виходячи з розрахунку 90 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23.

Приймаючи до уваги те, що договірна неустойка у розмірі 2 520,00 грн. була нарахована Відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність, а також особливий правовий статус споживача у сфері мікрокредитування під час дії обставин непереборної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення Позичальника від обов`язку сплати штрафних санкцій на користь Кредитодавця. Нарахування додаткового фінансового навантаження у вигляді фіксованої неустойки (90 грн. за кожен день прострочення) в умовах воєнного стану суперечить засадам матеріального захисту прав споживачів та принципу співмірності цивільно-правової відповідальності. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з Відповідача заборгованості за неустойкою у розмірі 2 520,00 грн. не підлягає задоволенню.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов переконання про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог. Примусовому стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає виключно фактично отримана та не повернута сума кредитного ліміту, а також плата за весь час реального користування грошовими коштами.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 14.04.2024-100002783 від 14.04.2024 року у загальному розмірі 8 103,00 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту (основним боргом) - 3 000,00 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 5 103,00 грн.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 договірної неустойки у розмірі 2 520,00 грн. - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, повязані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, або підготовки її до розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню (на загальну суму 8 103,00 грн., що становить 76,28% від початково заявленої ціни позову у розмірі 10 623,00 грн.), з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір, обчислений пропорційно задоволеній частині вимог, у розмірі 2 030,88 грн. (дві тисячі тридцять гривень 88 копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 7681, 133, 141, 178, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 280282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 14.04.2024-100002783 від 14.04.2024 року у загальному розмірі 8 103 (вісім тисяч сто три) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту (основним боргом) - 3 000,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 5 103,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя: Н.О. Бізяєва