Рішення № 138712252, 04.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/23435/25

Провадження № 2-о/369/269/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вишнева міська рада Бучанського району Київської області про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Свої вимоги мотивувала тим, що заявник проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з вересня 2016 року до його смерті, а тому має право на спадкування та входить до четвертої черги спадкування. Зауважила, що вона та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю, але не як подружжя, а були пов`язані спільним побутом, веденням господарства, у зв`язку із необхідністю надання моральної, матеріальної допомоги ОСОБА_2 у зв`язку із його захворюванням, його тривалим лікуванням. Заявник звернулася із заявою про прийняття спадщини до Вишневої державної нотаріальної контори, у зв`язку із чим у Вишневій державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу (№ у спадковому реєстрі 69433157, № у нотаріуса 209/2022). 24.05.2023 року державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І.І. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_1 , що належала: 1/2 частка померлому ОСОБА_2 та 1/2 частка належала померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її син - ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Вказано, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду для встановлення родинних відносин та визнання права власності на вищевказане майно.

Заявник вказує, що встановлення вищевказаного факту в судовому порядку необхідно для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме право на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , що належала 1/2 частка померлому ОСОБА_2 та 1/2 частка його померлій матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

Заявник просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з вересня 2016 року та по ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться в порядку окремого провадження. Витребувано з Вишневої державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № у спадковому реєстрі 69433157, № у нотаріуса 209/2022, щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання заявник та її представник з`явилися, заяву підтримали, просили задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності заінтересованої особи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді заяви судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 58 років, про що 08.02.2022 року складено відповідний актовий запис № 60, місце смерті Україна, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 08.02.2022 року серія НОМЕР_1 , Довідкою про причину смерті від 07.02.2022 року.

Після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до Вишневої державної нотаріальної контори, у зв`язку із чим у Вишневій державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу (№ у спадковому реєстрі 69433157, № у нотаріуса 209/2022), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69361209 від 01.07.2022 року.

До складу спадщини увійшло право на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , що належала 1/2 частка померлому ОСОБА_2 та 1/2 частка його померлій матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

Державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І.І. зроблено запит на видачу дублікату Свідоцтва про право власності на житло на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно Свідоцтва (дублікат) про право власності на житло від 19.09.2000 року вказано, що квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно листа № 115 від 30.01.2023 року Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» вказано, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.09.2000 виконкомом Вишневої міської ради згідно з розпорядженням (наказом) від 19.09.2000 № 65 (зареєстровано в БТІ 03.10.2000 під реєстровим № 4/8 в книзі 4).

24.05.2023 року Державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І.І. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_1 , що належала: 1/2 частка померлому ОСОБА_2 та 1/2 частка належала померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її син - ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Вказано, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду для встановлення родинних відносин та визнання права власності на вищевказане майно.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з вересня 2016 року до його смерті, що підтверджується наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , у віці 87 років, про що 20.07.2016 року складено відповідний актовий запис № 187, місце смерті Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 20.07.2016 року серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 у Вишневій міській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу (№ у спадковому реєстрі 60081579, № у нотаріуса 2/2017), що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 57797539 від 04.10.2019 року.

ОСОБА_3 починаючи з 21.05.1967 року була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_2 , що вбачається із вказаної вище Інформаційної довідки та паспорту ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 08.02.1967 року.

ОСОБА_2 був зареєстрований з 06.01.1981 року та проживав за адресою АДРЕСА_2 , що вбачається із Довідки від 25.07.2016 року № 1999 та Довідки про склад сім`ї від 25.10.2017 року № 5834.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 (1/2 частка на квартиру), у зв`язку із спільним реєстрацією та проживанням із ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , але не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_2 з похованням його матері ОСОБА_3 .

Після смерті своєї матері ОСОБА_2 тяжко переживав втрату близької людини, його моральний та психологічний стан погіршився та був дуже пригнічений.

Починаючи з вересня 2016 року ОСОБА_1 почала спільно проживати з ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_2 в побутових питаннях, купувала продукти харчування, ліки, морально та психологічно підтримувала його.

Починаючи з осені 2018 року у ОСОБА_2 погіршився фізичний стан здоров`я, йому діагностували онкозахворювання 3-ї стадії з метастазуванням, що в подальшому лише погіршувалося.

ОСОБА_1 постійно допомагала та займалася лікуванням ОСОБА_2 , зокрема під час обстеження у лікарів, проведення медичних аналізів, купувала ліки, відвідувала медичні установи у зв`язку із його онкозахворюванням, встановленням інвалідності, призначення препаратів для обезболювання (наркотичні препарати).

ОСОБА_2 була заведена Медична карта амбулаторного хворого.

22.08.2019 року ОСОБА_2 пройшов ультразвукове дослідження, діагноз гіперплазія передміхурової залози, назва операції трепан-біопсія простати, що підтверджується Протоколом ультразвукового дослідження від 22.08.2019 року.

Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0083865 від 31.10.2019 року ОСОБА_2 встановлено інвалідність І групи та довічно у зв`язку із захворюванням та зазначено про те, що він потребує постійної сторонньої допомоги. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: лікування у онколога.

24.12.2019 року ОСОБА_2 отримав пенсійне посвідчення по інвалідності 1 гр. загальне захворювання.

ОСОБА_2 здавав численні аналізи, проходив обстеження у лікарів, що підтверджується Направленнями за 2021-2022 роки, Довідками про обстеження у лікарів від 02.09.2018 року, від 15.07.2019 року, від 26.07.2019 року, від 03.10.2019 року, від 07.05.2021 року, Медичною карткою із зазначенням інформації про обстеження у лікарів.

Також ОСОБА_2 проходив обстеження на огляд у лікаря онколога у зв`язку із злоякісним новоутворенням, що підтверджується відповідними направленнями, обстеженнями.

Крім того, ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_2 оплачувати за житлово-комунальні послуги.

Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 займалася його похованням.

Виконавчим комітетом Вишневої міської ради була видана довідка № 60 від 08.02.2022 року для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 оплачує кошти за житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_2 , де проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були власниками цієї квартири.

З метою оформлення спадкових прав на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з вересня 2016 року та по 06.02.2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ст. 1258 ЦК України Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

За змістом Глави 10 Наказу Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що:

п. 4.2. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти.

Так, у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

В рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідний висновок викладений у постанові Верховного суд від 12 квітня 2022 року у справі № 175/2730/20 (провадження № 61-19265св21).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 міститься правовий висновок, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Факт постійного проживання позивача разом із спадкодавцем по день смерті останнього підтверджує наявність у позивача можливостей для вирішення його спадкових прав. Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При розгляді судом даної справи спору про право між заінтересованими особами, інших спадкоємців не встановлено, вирішення даного питання надасть право заявниці, яка є спадкоємицею четвертої черги за законом відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України, на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 та відповідно, реалізацію її спадкових прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір про право в даному випадку відсутній, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено, та в судовому засіданні знайшов підтвердження факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з вересня 2016 року та по 06.02.2022 року.

Встановлення даного юридичного факту породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки - можливість оформлення її спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 264, 265, 315 ЦПК України, ст.ст. 1264, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Вишнева міська рада Бучанського району Київської області про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з вересня 2016 року та по ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про заявника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Інформація про заінтересовану особу: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, Код ЄДРПОУ 04054628.

Повний текст рішення виготовлено 04 серпня 2026 року

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ