Рішення № 138711818, 03.08.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/708/26

Провадження № 2/355/893/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котенко Л. О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (надалі також позивачка, ОСОБА_1 ) подала до Баришівського районного суду Київської області позов до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину іфдповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка зазначає, що з 2002 року проживала у громадянському шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З жовтня 2018 року припинили відносини, проживають окремо, спільно господарство не ведуть. Від стосунків мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На даний час ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання Львівського національного університету імені Івана Франка (контрактна форма навчання), що підтверджується довідкою №1780 від 23.03.2026.

За доводами позовної заяви, донька ОСОБА_3 проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги, яку потребує донька у зв`язку із навчанням у вищому навчальному закладі, не надає. У зв`язку з тим, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років, позивачка вважала за необхідне звернутися до суду з позовом у цій справі.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

30 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (а.с. 1-3).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 15.04.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 12.05.2025 (а.с. 39-40).

05.05.2026 позивачка надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 45).

З врахуванням неявки відповідача у судове засідання, відсутність від нього клопотань, заяв про причини не прибуття, 12.05.2026 постановлено ухвалу Баришівського районного суду Київської області про відкладення судового розгляду (а.с. 47).

23 липня 2026 року за вхідним №8477 відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, за змістом якої просив провести розгляд цивільної справи без його участі, вказавши причину, а саме сімейні обставини пов`язані із здійсненням постійного догляду за неповнолітнім сином ОСОБА_4 , та зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 53). При цьому надав доказ копію висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи, внаслідок психічного розладу №24/1 від 01.06.2026 та довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №489334 на ім`я ОСОБА_4 , інваліда другої групи з дитинства (а.с. 54).

У судовому засіданні 29.07.2026 з`явилася позивачка, надала пояснення по суті справи.

Відповідач в судове засідання не з`явися, додаткових заяв та/або клопотань від відповідача не надходило.

У судовому засіданні 29.07.2026 судом здійснено перехід до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, оголошено перерву у зв`язку з цим до 03.08.2026 на 16:00 год.

У судове засідання 03.08.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Інших заяв та/або клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що згідно з довідкою №1780 від 23.03.2026, виданою деканом економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ростиславом Михайлишиним, ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу освітнього ступеня «Бакалавр» денної форми здобуття освіти за спеціальністю С1 Економіка та міжнародні економічні відносини, навчання за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб згідно наказу №С-493/к від 11.08.2025, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029 (а.с. 13).

Відповідно до договору про навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка від 09.08.2025 №ЕКБ-357625-ДК, укладеного між ОСОБА_3 , її законним представником ОСОБА_1 та деканом факультету Ростиславом Михайлишиним , сторонами погоджено умови щодо прав та обов`язків, фінансування навчання, відповідальність сторін, строк дії договору (а.с. 14)

Відповідно до договору про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів вищої освіти від 25.08.2025 №ЕКБ-357625-ДКОП, укладеного між здобувачем вищої освіти ОСОБА_3 , її законним представником ОСОБА_1 та деканом факультету Ростиславом Михайлишиним , сторонами погоджено умови щодо прав та обов`язків, відповідальність сторін, строк дії договору та оплата надання платної освітньої послуги і порядок розрахунків, що за весь строк навчання становить 214800,00 грн, за кожен навчальний рік - 53700, 00 грн, за кожен семестр навчання - 26850, 00 грн (а.с. 14).

Згідно із відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданих Баришівською селищною радою 16.03.2026 №176, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані та проживають з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Відповідно до платіжних інструкцій та квитанцій, позивачем ОСОБА_1 в період з 10.08.2025 по 12.09.2025 здійснено оплату за навчання ОСОБА_7 в таких сумах: 26850,00 грн, 26850, 00 грн, 9850,00 грн, 9850,00 грн (а.с. 21-24).

Відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року (справа №355/552/19 провадження №2/355/280/19) відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а.с. 25-28).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 28.01.2026 позивач ОСОБА_1 працює, а тому є такою, що отримує дохід (а.с. 29-31).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (надалі також СК України).

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Отже, стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання дитина не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

За ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Також до спірних правовідносин судом застосовано норми ст. 191, ч. 2, 3 статті 199, ст. 201 СК України, які визначають час, з якого присуджуються аліменти на дитину, право на звернення до суду з даним позовом та припинення права на утримання. При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч. 5 ст. 183 СК України.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах, зміст яких полягає у стягненні аліментів із одного з батьків (матері) на утримання повнолітньої доньки на час її навчання.

Крім цього, суд бере до уваги роз`яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 міститься висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 зазначається, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20), відповідно до якої стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення, одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Також, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 (провадження № 61-2065св23), де зазначено, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що сторони перебували в незареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Факт батьківства відповідач не оспорював.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу освітнього ступеня «Бакалавр» денної форми здобуття освіти за спеціальністю С1 Економіка та міжнародні економічні відносини, період навчання здійснюється за рахунок коштів позивача ОСОБА_1 , термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Матеріали справи не містять доказів, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача унеможливлюють сплату ним аліментів на утримання повнолітньої доньки на час її навчання. Під час розгляду справи не встановлено, що відповідач має незадовільний стан здоров`я, інвалідність, перебування на обліку у медичному закладі, є працездатною особою, також не має зобов`язання фінансового характеру чи будь-які інші стягнення, окрім стягнення аліментів на дітей.

Позивачка просить стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку відповідача, що узгоджується із ч.1 ст.200 СК України. Суд зауважує, що в разі виникнення у відповідача обставин, які погіршують його матеріальне становище або унеможливлюють виконання рішення суду, він може скористатися своїм правом та звернутися до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних аліментів.

Відповідач, за змістом заяви від 23 липня 2026 року, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд звертає увагу, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд зазначає, що за загальним правилом право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у цій справі 30 березня 2026 року.

Проте, відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року (справа №355/552/19 провадження №2/355/280/19) відповідач зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 , а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на повнолітню доньку, яка продовжує навчання з 08 квітня 2026 року.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину, необхідно відмовити у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів може стосуватись лише розміру аліментів на неповнолітніх дітей.

Положення ч. 1 ст. 6 СК України передбачають, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

В даному випадку до суду подано позов на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача користь позивачки ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 08 квітня 2026 року до закінчення навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка до 30 червня 2029 року, але не більше, як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, прийшов до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. в дохід держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 182, 183, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно на період навчання дочки, починаючи з 08 квітня 2026 року і до закінчення терміну навчання та/або припинення навчання повнолітньої доньки, але не більше, ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на наступний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998;

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах сплати аліментних платежів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 03.08.2026

Дані відносно позивачки:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_7

РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_2 .

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3

РНОКПП: НОМЕР_2

АДРЕСА_3 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА