Рішення № 138707602, 23.07.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/355/26

2/479/561/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мардар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/355/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи:

позивач ТОВ "Споживчий центр",

представник позивача Оболонкова Ю.В.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Філатов І.Л., за ордером серія ВЕ №1195990,

виданий 14 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Позивач в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №06.07.2025 від 06 липня 2025 року. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань станом на день подачі позову виникла заборгованість у розмірі 7960 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3000 грн., процентам в сумі 2920 грн., додатковій комісії 540 грн., неустойці 1500 грн., тому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту, та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн..

?15 липня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) в сумі 3000 грн. Щодо інших нарахувань заперечував та зазначив, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розміні 6000 грн. є непропорційним і завищеним. До відзиву було додано довідку Форми 5, згідно з якою ОСОБА_1 є військовослужбовцем - солдат в/ч НОМЕР_1 , та проходить військову службу за мобілізацією з 28 листопада 2024 року по теперішній час.

?Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно заяви просить справу слухати в його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав відзив, згідно якого позовні вимоги визнав частково у розмірі 3000 грн..

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 06 липня 2025 року було укладено Кредитний договір №06.07.2025-100001340, який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 06 липня 2025 року, паспорту споживчого кредиту та Заявки від 06 липня 2025 року, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису позичальника та одноразового ідентифікатора Е725.

Сторони уклали Договір на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 06 липня 2025 року; сума кредиту - 3000 грн.; строк, на який надається кредит - 217 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 07 лютого 2026 року; первинний період користування Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом трьох чергових періодів користування кредитом. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270 грн. Неустойка 45 грн. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до умов кредитного договору реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику НОМЕР_2 .

Згідно довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 25 березня 2026 року вбачається, що 06 липня 2025 року було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 3000 грн. на картку НОМЕР_2 , призначення платежу: видача за договором кредиту №06.07.2025-100001340.

В порушення умов Договору, відповідач у строк кредитування грошові кошти не повернув, внаслідок чого, як вбачається із Довідки-розрахунка про стан заборгованості за кредитним договором №06.07.2025-100001340 від 06 липня 2025 року у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 7960 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3000 грн., процентам в сумі 2920 грн., додатковій комісії 540 грн., неустойці 1500 грн..

Відповідно до положень ст.ст. 205, 207 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, є таким, що вчинений у письмовій формі. Факт підписання договору, отримання коштів свідчать про волевиявлення відповідача на укладення договору та визнання ним боргового зобов`язання.

Згідно положень ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, не нараховуються проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції, пеня (неустойка).

Відповідно до Форма 5, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 з 28 листопада 2024 року по теперішній час.

?Суд зазначає, що відповідач визнав обов`язок щодо повернення основної суми боргу (тіла кредиту) в розмірі 3 000 грн., а тому приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

? Крім того, згідно із частинами першою-третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Великої Палата Верховного Суду у справі №496/3134/19 положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Разом з тим, п.9 Заявки на отримання кредиту від 19 лютого 2025 року передбачено сплату позичальником комісії, пов`язану з наданням кредиту у розмірі 270 грн. та яка відповідно нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, які саме послуги за вказану плату надаються позивачу.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Про необхідність зазначення конкретного переліку послуг за обслуговування кредиту і їх погодження з споживачем, звертав увагу Верховний Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі №766/8096/20, від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21, від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення додаткової комісії (за обслуговування кредиту) у розмірі 540 грн..

? На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3000 грн..

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог (37%) - 1003,42 грн..

?На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279, 355 ЦПК України, суд, -

? у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

?Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №06.07.2025-100001340 від 06 липня 2025 року у розмірі 3000 грн., та судовий збір у розмірі 1003,42 грн..

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Кривоозерський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Суддя :