Рішення № 138707109, 04.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/9933/26

провадження № 2/755/8755/26

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивача ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла баба позивача ОСОБА_3 , після смерті яких відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . На день смерті позивач є єдиним спадкоємцем за законом. 13.02.2025 року позивачем надіслано приватному нотаріусу Шаповаленку А.І. заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 .. 24.02.2025 року приватним нотаріусом зареєстровано спадкову справу. Однак, 17.12.2025 року приватним нотаріусом Шаповаленком А.І. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом у зв`язку з тим, що позивачем не надано свідоцтва про право власності на спірну квартиру, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

23.07.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва підготовче засідання закрито, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явились, про день, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи № 5/2025 (а.с. 65-111), оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по лінії батька, що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим відділом ЗАГС Печерського РИК м. Києва від 20.09.1988 року, актовий запис № 1342, свідоцтвом про шлюб, виданим Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві від 08.04.2014 року, актовий запис № 2735, свідоцтвом про народження, виданим міським відділом ЗАГС в м. Одеса від 08.12.1963 року, актовий запис № 3225, свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Приморським відділом ЗАГС в м. Одеса від 11.01.1991 року, актовий запис № 330 від 04.03.1962 року, свідоцтвом про народження, виданим Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 17.06.2014 року, актовий запис № 2494 від 20.05.1940 року. (а.с. 7-11, 12)

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.04.1993 року, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях, загальна площа квартири 65,7 кв.м. (а.с. 30-31, 107, 108-109)

За даними копії виписки з домової книги № 8351609, та копії свідоцтв про смерть, що мають нотаріально посвідчений переклад та апостиль, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с. 14-29)

17.12.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 , подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 (а.с. 77)

Згідно п. 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 26.12.2009 року № 396, у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за письмовою заявою власника (співвласників) органом приватизації видається його дублікат.

01.04.2025 року Дніпровською районною державною адміністрацією в м. Києві прийнято рішення про відмову в оформленні та видачі дублікату Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку із смертю власників квартири. (а.с. 34-35)

Відповідно до підпунктів 4.12, 4.16, 4.19 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

За даними Інформаційних довідок КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.03.2025 року КВ-2025 № 9264, від 01.09.2025 року КВ-2025 № 31184, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 12.04.1993 року, зареєстрованого в Бюро28.04.1993 року за реєстровим номером № 4651. (а.с. 74, 76)

17.12.2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із ненаданням спадкоємцем оригіналу правовстановлюючого документу. (а.с. 38-39)

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статті 1261-1265 Цивільного кодексу України встановлюють черги спадкоємців за законом, згідно з якими до спадкоємців першої черги за законом віднесені діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1266 ЦК України)

Згідно з частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шести місяців з дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 Цивільного кодексу України).

За правилом статті 1269 Цивільного кодексу України, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (стаття 1297 Цивільного кодексу України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають, проте особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 Цивільного кодексу України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. (Правова позиція Верховного Суду України, висловлена у Постанові від 08.04.2015 року у Справі № 6-33цс15)

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що предметом спору є визнання за позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем за правом представлення, права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки позивачу приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті рідних баби ОСОБА_3 та діда ОСОБА_2 на зазначене майно, з підстав не подання оригіналу правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору позивач як спадкоємець першої черги за правом представлення має право на отримання у спадщину спірного майна на квартиру АДРЕСА_1 , що належало на праві власності її рідному діду ОСОБА_2 та рідній бабі ОСОБА_3 та не було успадковано батьком позивача ОСОБА_5 , у зв`язку із смертю останньої на момент відкриття спадщини, - оскільки дане нерухоме майно є спадковою масою спадкодавців, що на момент смерті належало їм на праві власності, та даний факт підтверджено належними та допустимими доказами по справі, тому, встановивши факт належності спадкодавцям на праві власності спірного майна, ураховуючи відсутність заяв інших потенційних спадкоємців попередніх черг на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд вважає за можливе визнати за позивачем як спадкоємцем за законом право власності на спадкове майно, при цьому судом ураховано, що визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно є таким, що не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 392, 1223, 1261-1265, 1268, 1269, 1296 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04 серпня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган