Ухвала суду № 138706947, 21.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19085/26

Провадження № 1-кс/752/6151/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві (шляхом проведення відеоконференцзв`язку) клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62026240020005512, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю :

прокурора (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

21.07.2026 року до слідчого суді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62026240020005512, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування вимог слідчим зазначено, що у провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 62026240020005512 від 19.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 грудня 2025 року ОСОБА_5 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до лав Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №366 від 10.12.2025 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини та призначений на посаду водія 3 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, водій 3 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат, ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників), без поважних причин, в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше, 11.12.2025 самовільно залишив місце служби, а саме розміщення підрозділу військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та був незаконно відсутній на військовій службі до 19.07.2026, тобто до тих пір, поки не був затриманий співробітниками Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, розташованого по вул. Німецька, буд. 2, Голосіївського району м. Києва, тим самим кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби було припинено.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що з 10.11.2025 у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 3 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_5 .

Водночас, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 19.07.2026 діючи умисно, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, без передбаченого законом дозволу, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання бойових припасів придбав боєприпаси, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, що споряджені кулями зі сталевим осердям та виготовлені промисловим способом у кількості 57 патронів та бойовим проміжним патроном калібру 9х18 мм., що споряджений кулею зі сталевим осердям та виготовлений промисловим способом у кількості 1 патрон, які незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту виявлення цього факту працівниками поліції під час проведення обшуку.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Києва, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Так, 19.07.2026 о 18:30 год. ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, 20.07.2026 в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення на думку слідчого повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами службового розслідування за вказаним фактом; протоколом допиту свідка; протоколом допиту свідка; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; висновками експертів балістичних експертиз; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, слідчий зазначає про наявність установлених у кримінальному провадженні ризиків, які можуть утруднити здійснення досудового розслідування, у зв`язку з чим, на його думку, саме тримання під вартою є запобіжним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Окремо, слідчий наголошував на положеннях ч. 8 ст. 176 КПК України, які встановлюють, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.

Вказує, що в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України.

Метою застосування такого запобіжного заходу вказує забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушенню, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі дані свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим він може незаконно впливати на них з метою зміни або відмови від показань. Актуальність цього ризику зберігається до моменту безпосереднього допиту свідків судом. Крім того, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки характер інкримінованих дій пов`язані з ухиленням від виконання обов`язків військової служби, може вчинити дії, щодо їх повторюваності та свідчить про можливість продовження протиправної поведінки або вчинення іншого кримінального правопорушення у разі перебування підозрюваного на свободі.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід строком на 60 діб, при цьому у клопотанні не зазначає про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_7 проти застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Зазначив, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та має міцні соціальні зв`язки. Водночас, усвідомлюючи встановлені кримінальним процесуальним законом особливості застосування запобіжного заходу до особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, просив застосувати до ОСОБА_5 домашній арешт, який, на думку захисника, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання заявленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.9 ч.2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, регламентовані ч.3 ст. 132 КПК України. Так, застосування таких заходів відбувається на підставі ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо орган досудового розслідування, який ініціює дане питання, доведе: 1) що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, 19.07.2026 о 18:30 год. ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, 20.07.2026 в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.

У доведення обґрунтованості підозри слідчим до клопотання додані: матеріалами службового розслідування за вказаним фактом; протоколом допиту свідка; протоколом допиту свідка; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; висновками експертів балістичних експертиз; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Проаналізувавши та оцінивши відомості, що містяться у вищезазначених документах, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони доводять факти та обставини, що можуть переконати об`єктивного спостерігача у причетності ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому діяння, тобто свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Також слідчий суддя вважає, що повідомлені слідчим обставини, які підтримані прокурором, доводять наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та усвідомлення можливості призначення покарання у виді тривалого позбавлення волі самі по собі можуть бути мотивом для втечі. Поряд із цим, оцінюючи ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує, що підозрюваний у судовому засіданні підтвердив факт перебування у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину (СЗЧ). Сам факт самовільного залишення військової частини свідчить про наявність у підозрюваного реальної можливості ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків та уникати належного контролю з боку державних органів, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Водночас слідчий суддя бере до уваги статтю 23 КПК України, яка встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

Слідчий суддя вважає, що заявлені слідством ризики, передбачені пунктами 4-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені формально оскільки не підтверджені належними доказами.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою. Однак, слідчий суддя враховує, що частину восьму статті 176 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2026 від 24.06.2026. Частина восьма статті 176 утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Зі змісту вищевказаних положень вбачається, що визначення розміру застави, за наявності випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, є правом, а не обов`язком слідчого судді, суду.

Отже, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, виходячи із положень ч. 4 ст. 183 КПК України дійшов висновку, що застосування альтернативного запобіжного заходу до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення визначеного ст. 407 КК України є допустимим, тому вважає, за можливе визначити у даному кримінальному провадженні альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.

Відповідно до ч.3 с. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

З урахуванням особи підозрюваного, тяжкості інкримінованих діянь, характеру та обсягу доказів, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки, а розмір застави згідно з практикою ЄСПЛ має бути визначений у такому обсязі, який, з одного боку, є реальним для внесення підозрюваним, а з іншого достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, не перетворюючись при цьому на приховану форму покарання чи фактичну підставу для безальтернативного тримання під вартою.

Виходячи з наведеного, з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, ролі підозрюваного за версією сторони обвинувачення, а також характеру встановлених ризиків, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України..

Застава може бути сплачена за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та в такому випадку, необхідно покласти на останнього такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з особами, які допитані у даному кримінальному провадженні як свідки або про набуття якими статусу свідка у цьому кримінальному провадженні підозрюваного буде повідомлено слідчим або прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Строк тримання під вартою визначається слідчим суддею в урахуванням вимог ч.2 ст. 197 КПК України, тобто в межах строків досудового розслідування, та рахується з дня повідомлення про підозру.

За наведених вище обставин клопотання слідчого частковому задоволенню.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 110, 182-183 , 309 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят діб, а саме, по 16 вересня 2026 року до 18 год. 30 хв.

Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266 240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

не відлучатись із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

утримуватися від спілкування з особами, які допитані у даному кримінальному провадженні як свідки або про набуття якими статусу свідка у цьому кримінальному провадженні підозрюваного буде повідомлено слідчим або прокурором;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1