Рішення № 138706730, 04.08.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1142/26

Провадження № 2/674/1009/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 серпня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 7420,00 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7420,00 грн за кредитним договором № 30.03.2023-100000739 від 30.03.2023 (далі кредитний договір), а також покласти на відповідача судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов кредитного договору надав відповідачу кредит у сумі 3500,00 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку, реквізити якої відповідач самостійно зазначив у заявці, а відповідач узятих на себе зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та особливостей укладення і виконання кредитних договорів, а також норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронній формі.

Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30.03.2023 між позивачем та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 30.03.2023-100000739, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 3500,00 грн. Строк, на який надано кредит, становить 42 дні з дати його надання, дата повернення кредиту 10.05.2023 (пункти 3, 4 заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору). Первинний період користування кредитом становить 14 днів з дня його надання (пункт 5 заявки). Договором погоджено дві фіксовані процентні ставки: знижена ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду користування зниженою ставкою, і стандартна (базова) ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надано кредит, окрім первинного періоду та періоду користування зниженою ставкою (пункти 6, 7 заявки). Період користування зниженою ставкою розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та триває 14 днів.

Кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A185, надісланим у смс-повідомленні на номер телефону, який відповідач зазначив як фінансовий під час реєстрації в інформаційній системі кредитодавця. Під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію з використанням Системи BankID Національного банку України через акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", за результатами якої встановлено його прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження та зареєстроване місце проживання.

Свої зобов`язання за кредитним договором позивач виконав: 30.03.2023 о 10 год 49 хв кредитні кошти у сумі 3500,00 грн перераховано на картковий рахунок відповідача, реквізити електронного платіжного засобу (5168754314) відповідач самостійно зазначив у заявці. Ця обставина підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 30.03.2023, у якій зазначено призначення операції видача за кредитним договором № 30.03.2023-100000739, а також договором позивача з платіжною системою, укладеним з акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", що підтверджує здійснення еквайрингу.

Відповідач узятих на себе зобов`язань не виконав, кредит не повернув, процентів не сплатив, платежів на погашення заборгованості не вносив. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 14.05.2026 заборгованість відповідача становить 7420,00 грн, з яких 3500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та 3920,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Комісії, неустойка, а також проценти та інфляційні втрати на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем не нараховувалися і до стягнення не заявлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані позивачем докази, оцінюючи їх у сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані з невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором. Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону та договору.

Позивач свої зобов`язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором. Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов`язаний у силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України повернути їх на умовах та у строк, передбачені укладеним договором. При цьому в матеріалах справи документів, які б підтверджували виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань, немає.

Щодо періоду нарахування процентів суд зазначає таке. За правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. У цій справі строк, на який надано кредит, становить 42 дні з дати надання кредиту, а датою повернення кредиту визначено 10.05.2023 (пункти 3, 4 заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору). За розрахунком заборгованості проценти нараховані за період з 30.03.2023 по 10.05.2023, тобто за 42 дні, і з 11.05.2023 нарахування процентів припинено. Отже, проценти нараховані виключно в межах строку кредитування, а підстав для висновку про їх нарахування за період після спливу цього строку немає.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд встановив, що за період з 30.03.2023 по 12.04.2023 (14 днів, які становлять первинний період користування кредитом) проценти нараховані за зниженою ставкою 2% за день у сумі 980,00 грн, а за період з 13.04.2023 по 10.05.2023 (28 днів) за стандартною (базовою) ставкою 3% за день у сумі 2940,00 грн, а всього 3920,00 грн. Розрахунок є арифметично правильним і відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору.

Щодо розміру процентної ставки суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вказану статтю доповнено ч. 5 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023. Цим же Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 17, за яким тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання ним чинності, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%, протягом наступних 120 днів 1,5%, а з 21.08.2024 і надалі 1%. Кредитний договір у цій справі укладено 30.03.2023, тобто до набрання чинності наведеними обмеженнями, а тому погоджені сторонами процентні ставки були правомірними на момент укладення договору і нарахування процентів за такими ставками є правомірним.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Виходячи з наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і які підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України), а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00109625 від 28.05.2026. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просив покласти на відповідача витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, орієнтовно визначивши їх у сумі 150,00 грн. Надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів є процесуальним обов`язком позивача (ч. 7 ст. 43, ст. 177 ЦПК України), а тому понесені у зв`язку з цим витрати є витратами, пов`язаними з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи. Фактичний розмір цих витрат підтверджено квитанцією товариства з обмеженою відповідальністю "Поштова служба "Е-Пост" № 2081768 від 22.05.2026 на суму 116,58 грн, з яких плата за пересилку відправлення 72,00 грн, плата за друк документів 42,48 грн та сервісний збір 2,10 грн. За таких обставин з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати у сумі 116,58 грн.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішується, оскільки вимоги про їх стягнення прохальна частина позовної заяви не містить, а доказів понесення таких витрат позивач не подав, зазначивши, що надасть їх протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 12, 19, 81, 89, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 30.03.2023-100000739 від 30.03.2023 у сумі 7420,00 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 3500,00 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 3920,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати у сумі 2778,98 грн, з яких:

-судовий збір 2662,40 грн;

-витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви 116,58 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: м. Київ вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 04 серпня 2026 року.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ