Ухвала суду № 138706194, 28.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.07.2026

Справа № 334/180/26

Провадження № 2-п/334/46/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря судового засідання Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2026 року,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 94339098000 (26200965687174) у розмірі 46612,70 грн., а також стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

15 червня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Сандак Ірини Анатоліївни звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи. Повідомлення у додаток Дія про винесення рішення вона отримала пізніше, письмові повідомлення надсилалися на адресу, за якою вона не прописана вже п`ять років.

Щодо обставин справи, зазначає, що відповідно до п.2.2 кредитного договору №94339098000 від 13.02.2018, строк користування кредитом встановлено з 13.02.2018 по 10.03.2020 включно, тобто право вимоги повернення всієї суми кредиту виникло у первісного кредитора з 11.03.2020. Право вимоги до відповідачки набуто позивачем за договором №10-1/2023 від 10.01.2023. Позовну заяву подано у січні 2026 року з пропуском позовної давності.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору, ліміт кредитування встановлено у розмірі 30000,00 грн., це максимальна сума, яку відповідачка могла отримати в кредит протягом строку дії договору. Однак позивачем заявлено до стягнення тіло кредиту у розмірі 36828,38 грн. без жодного правового обґрунтування або документального підтвердження. Розрахунок заборгованості доданий позивачем, не розкриває механізму формування суми 36828,38 грн. основного зобов`язання та не містить первинних документів, які підтверджували б належність такої суми саме до тіла кредиту, а не до інших платежів.

Строк дії кредитного договору закінчився 10.03.2020. Позивач заявляє до стягнення нараховані проценти у розмірі 9774,32 грн. «на дату відступлення права вимоги» тобто станом на 31.03.2021. Таким чином, проценти позивачем нараховані у розмірі 55% річних, за межами правомірного періоду нарахування і не підлягають стягненню.

Від суду ОСОБА_1 повісток не отримувала, тому не мала можливості надати свій відзив на позовну заяву та пояснення по суті справи.

Оскільки причини неявки відповідачки в судові засідання були поважними, тому просить скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи її тим, що в рішенні Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 13.04.2026 року, вказано «Відповідачка в судове засідання не з`явилася без поважних причин, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, відзив на позовну заяву не подала». Отже, матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про судову справу. На сьогодні користувач мобільного застосунку "Дія" як учасник судового процесу отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення. Тому, відповідач міг та мав можливість і нічим не був обмежений щодо набуття інформації по даній справі. Підстави для перегляду заочного рішення у справі є недоведеними. Неотриманням стороною по справі кореспонденції, направленою за належною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження.

Щодо строку позовної давності зазначає, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності. Законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем до 04.09.2025 року. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувався у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Щодо розрахунку заборгованості та нарахування відсотків за кредитним договором, 13.02.2018 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 94339098000(26200965687174). Відповідно до п. 2.3 Договору, процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55 % річних. Відповідно до умов Договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 30000.00 грн. на строк до 10.03.2020 р. включно. За умовами Договору, кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору. Відповідно до Договору процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 55.00 % річних. Також, умовами Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку.

Отже, враховуючи викладене, а саме належне виконання кредитодавцем зобов`язань за Договором, отримання відповідачем кредитних коштів у повному обсязі, встановлення у Договорі строку користування кредитом із можливістю його пролонгації, а також подальше користування відповідачем кредитними коштами після завершення первісно визначеного строку, слід дійти висновку, що Договір було пролонговано. Відповідно, відповідач зобов`язаний виконати умови Договору, в тому числі щодо повернення заборгованості та сплати процентів, нарахованих відповідно до його положень.

Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Просить суд залишити заяву відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 13.04.2026 року по справі №334/180/26 без задоволення, а заочне рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 13.04.2026 року по справі №334/180/26 залишити без змін.

Представник заявника адвокат Сандак І.А. подала до суду доповнення до заяви про перегляд заочного рішення та відповідь на заперечення представника позивача, в якій зазначила, що ознайомившись з матеріалами справи в електронному кабінеті, представник встановила, що відповідачка ОСОБА_1 була обізнана про відкриття провадження та про судове засідання, призначене на 05.03.2026.

02.03.2026 відповідачка власноруч написаною заявою, поданою до канцелярії суду 03.03.2026, просила перенести засідання у зв`язку з травмою неповнолітньої дитини. Суд задовольнив клопотання відповідачки та переніс розгляд справи. Про нову дату судового засідання (08.04.2026) відповідачка належним чином повідомлена не була. Відповідачка не була зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» (зареєструвалась лише 03.06.2026), а тому не отримувала повідомлення в електронний кабінет. Повного тексту заочного рішення в день проголошення їй вручено не було.

Обчислення строків з урахуванням продовжень. Строк кредитного договору закінчився 10.03.2020. Право вимоги повернення всієї суми кредиту виникло у первісного кредитора з 11.03.2020. Загальна позовна давність за ст. 257 ЦК становить 3 роки. Позивач у запереченнях не навів жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали йому звернутися до суду.

Позивач не довів факту видачі кредитних коштів понад 30000,00 грн. Відповідно до п. 2.2 Договору-анкети, ліміт кредитування (ліміт овердрафту) встановлено у розмірі 30 000,00 грн. Це максимальна сума кредитних коштів, яку відповідачка могла фактично отримати (зняти готівкою, оплатити товари/послуги перерахувати). Позивач заявляє до стягнення тіло кредиту у розмірі 36828,38 грн. Водночас позивач не надав жодного доказу того, що відповідачка фактично отримала (використала) кредитні кошти на суму, що перевищує 30000,00 грн. Жодного транша, жодної операції видачі коштів понад ліміт у матеріалах справи не зафіксовано.

Банківська виписка не є розрахунком боргу. Позивач зобов`язаний надати окремий деталізований розрахунок заборгованості із зазначенням: дати видачі кожного траншу кредитних коштів; суми кожного траншу; дат та сум погашення; окремо - нарахованих процентів із зазначенням бази та періоду нарахування; окремо - комісій із зазначенням підстави нарахування. Такого розрахунку позивач не надав. Банківська виписка за 30.03.2021 (день відступлення прав вимоги) викликає обґрунтовані сумніви в достовірності заявленого розміру заборгованості. Саме в цей день - одночасно - банк здійснив такі операції: змінив (збільшив) ліміт кредитування з 30000,00 грн. до 36828,38 грн. (операція «Установка/увеличение ліміту кредитування»); нарахував проценти на суму 8198,88 грн. та одночасно «погасив» їх шляхом включення до основного боргу; аналогічно «погасив» прострочену заборгованість (1862,98 грн.) та комісію (10,00 грн.); сформував нову суму «тіла кредиту» - 36828,38 грн.; перерахував загальну суму 46612,70 грн. на рахунок цесіонарія. Усі ці операції є внутрішніми бухгалтерськими проводками банку. Жодна з них не є фактичною видачею кредитних коштів відповідачці. Розбіжність між сумами додатково підтверджує штучність розрахунку. 30.03.2021 банк перерахував цесіонарію суму 46612,70 грн. Водночас 12.04.2021 (згідно останньої сторінки виписки по рахунку) банк зафіксував фінальний залишок по рахунку - мінус 41907,47 грн. (операція «Уменшення/обнуление ліміту кредитування»). Різниця між цими сумами становить 4705,23 грн. і не пояснена жодним документом. Сам банк, який видав кредит і вів виписку по рахунку, фіксує іншу суму заборгованості, ніж та, що заявлена до стягнення позивачем. Таким чином, позивач не довів ні факту видачі кредитних коштів на суму понад 30000,00 грн., ні правомірності формування «тіла кредиту» в розмірі 36828,38 грн., ні обґрунтованості загальної суми вимог 46612,70 грн.

Також позивач заявляє до стягнення проценти у розмірі 9 774,32 грн., посилаючись на процентну ставку 55% річних, встановлену п. 2.3 Договору. Водночас, згідно з умовами Договору-анкети, процентна ставка є диференційованою: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - 65,00% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - 55,00% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями протягом пільгового періоду - 0,00001% річних; пільговий період для погашення заборгованості - до 56 днів.

Позивач не надав розрахунку, який дозволяв би перевірити, яка частина процентів була нарахована за ставкою 55% річних (за безготівковими операціями); яка частина процентів була нарахована за ставкою 65% річних (за операціями отримання готівки); чи враховано пільговий період тривалістю до 56 днів для безготівкових операцій; на яку саме суму та за який період нараховано заявлені 9 774,32 грн. процентів.

Без такого розрахунку неможливо перевірити правильність застосування позивачем договірних процентних ставок та обґрунтованість заявленого розміру процентів.

Учасники справи у судове засідання не з`явилась, звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 94339098000 (26200965687174) у розмірі 46612,70 грн., а також стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Як на підставу для скасування заочного рішення суду від 13.04.2026 року відповідачка вказує на те, що вона не була належним чином повідомлена про судові засідання та не мала реальної можливості подати відзив і заявити про застосування позовної давності, надати суду пояснення та заперечення проти заявленого розрахунку заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що вищевказана цивільна справа була розглянута у відсутності відповідача та докази, на які вона посилається у заяві про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, а заочне рішення - скасуванню з призначенням справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись ст. ст. 197, 287, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2026 року - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначити на 01 вересня 2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 1/2, каб.4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Турбіна Т. Ф.