Ухвала суду № 138706103, 29.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10730/26

1-кс/308/4428/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу поліції «1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000483 від 11.07.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 361 Кримінального кодексу України:

в с т а н о в и в:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000483 від 11.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 361 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.04.2025 у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Так, реалізуючи свій умисел, він під приводом розмови навідався за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають його батьки, та діючи умисно, переслідуючи прямий умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами з використанням електронно-обчислювальної техніки, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі несанкціонованого втручання в роботу електронної платіжної системи, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням електронного платіжного засобу, не санкціоновано, тобто без мети викрадення, зловживаючи довірою та усвідомлюючи, що батьки не здогадуються про його протиправні наміри, під приводом телефонного дзвінку, взяв належний матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «HUAWEI Y6» моделі «MRD-LX1» та за допомогою електронного платіжного засобу «Monobank» (АТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ: 21133352), який згідно із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, без законних на те підстав, шляхом підбору паролю, здійснив вхід до мобільного застосунку інтернет-банкінгу «Monobank» від імені ОСОБА_7 , отримав інформацію про банківські рахунки, після чого від імені потерпілої здійснив вхід до мобільного застосунку інтернет-банкінгу «Monobank» зі свого мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «2210129SG» з метою подальшого заволодіння грошовими коштами з рахунків потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.05.2025, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свій мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «2210129SG», на якому заздалегідь здійснив вхід до мобільного застосунку інтернет-банкінгу «Monobank» від імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно з якою «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»; ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»; ст. 21 Закону України «Про інформацію», згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом»; а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження», використовуючи доступ до Всесвітньої мережі Інтернет, таємно, шляхом незаконного використання інформації про ОСОБА_7 , а саме інформацію про її дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу місця проживання, без відома та добровільної згоди особи, використовуючи її персональні дані для здійснення незаконної операції з віддаленої ідентифікації за допомогою системи ідентифікації Національного банку України BankID, через електронний платіжний засіб «Monobank» (АТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ: 21133352) який зареєстрований на ОСОБА_7 , здійснив несанкціоновану ідентифікацію її особи, а саме передав ідентифікаційні дані клієнта надавачу фінансових послуг АТ «Універсал Банк», для сформування заявки на оформлення он-лайн кредиту від імені потерпілої, на підставі якої між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 , було укладено договір позики на суму 40 000 гривень.

В подальшому грошові кошти за договором позики було зараховано на банківський рахунок відкритий в АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 , в результаті чого ОСОБА_4 , отримав право на користування вказаними грошовими коштам від імені потерпілої, що призвело до порушення недоторканості приватного життя ОСОБА_7 , яке виразилось в незаконному використанні конфіденційної інформації про особу.

За таких обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, тобто незаконному використанні та поширені конфіденційної інформації про особу.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою особистого протиправного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 без відома останньої, при цьому попередньо шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01.04.2025, під приводом телефонного дзвінку з мобільного телефону марки «HUAWEI Y6» моделі «MRD-LX1», що належить потерпілій ОСОБА_7 , отримав у розпорядження її застосунок інтернет-банкінгу «Monobank»» (АТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ: 21133352), та грошові кошти в сумі 40 000 гривень за укладеним договором позики, які було зараховано на банківський рахунок АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 . Після чого в період часу з 07.05.2025 по 09.06.2025 без законних на те підстав, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, розпоряджаючись коштами потерпілої отриманими за договором позики, почав здійснювати розрахунки в магазинах та закладах на території м. Ужгород та Ужгородського району, перекази коштів та інші транзакції, та в тому числі зняття грошових коштів, а саме:

- 09.05.2025 о 16:25:29 видача готівкових коштів в АТМ CAUG0178 який належить АТ КБ «Приват Банк», в сумі 600 гривень з рахунку №UA223220010000026205353601279, за адресою: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5.

- 09.05.2025 о 19:36:21 видача готівкових коштів в АТМ CAUG0178 який належить АТ КБ «Приват Банк», в сумі 1 000 гривень з рахунку № НОМЕР_2 , за адресою: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5.

Своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 42 439 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Окрім цього, з`ясовано, що ОСОБА_4 , всупереч положенням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці, але в межах Ужгородського р-ну та м. Ужгорода, за вказаних вище обставин, а саме вчиняючи шахрайські дій шляхом обману та зловживаючи довірою, заволодів належними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 грошовими коштами у сумі 42 439 гривень.

В подальшому ОСОБА_4 реалізуючи кримінально-протиправний умисел на легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, 14.05.2025 року о 14 годині 46 хвилин, перебуваючи в магазині ТОВ «АЛЛО» за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд. 13, здійснив купівлю мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 14C 4/1» 284 GB, колір «Midnight Black» вартістю 3 999 гривень та гарантію захисту на 1 рік вартістю 480 гривень з рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ «Універсал Банк» та належить ОСОБА_7 , завідомо будучи обізнаним, що грошові кошти були отримані шляхом обману від ОСОБА_7 , тобто вчинив правочин з майном, знаючи, що таке майно отримано злочинним шляхом на підставі обману та зловживаючи довірою.

У такий спосіб ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, тобто у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, зміна форми (перетворення) такого майна, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом.

24.07.2026 року слідчим СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 298 КПК України було повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 КК України.

Підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.07.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 12.07.2025; протокол огляду предмета від 12.07.2025; протокол тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні АТ «Універсал банк» від 01.12.2025; протокол огляду документа (диска) від 03.03.2026; протокол тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні АТ КБ «Приват банк» від 09.04.2026; протокол огляду документа (диска) від 16.04.2026; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 21.04.2026; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.07.2026; повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 24.07.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.07.2026; та інші зібрані в ході досудового розслідування докази.

Клопотання мотивоване тим, що є необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання ухиленню від досудового розслідування виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів: згідно санкції частини 1 статті 182 КК України, який відноситься до категорії не тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк; згідно санкції частини 4 статті 190 КК України, у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; згідно санкції частини 1 статті 209 КК України, у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; згідно санкції частини 1 статті 361 КК України, у вчиненні злочину, який відноситься до категорії не тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п`яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , а саме:

Запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема це підтверджується тим, що злочин який інкримінують ОСОБА_4 є тяжким і передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини дають підстави вважати, що він, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, матиме можливість покинути територію України та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 має можливість незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілих, спеціаліста у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовано тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний має реальну можливість спілкуватися зі свідками, зокрема вчиняти погрози, умовляння до свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки йому добре відомо їх контактні мобільні телефони та місце проживання. Також підозрюваний може впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні та вчиняти на неї тиск, з метою зміни наданих нею показів. Допитані у вказаному кримінальному провадженні свідки та потерпілі надали показання, в яких вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Крім цього, на думку сторони обвинувачення наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ст.177 КПК України). Одночасно він вчинив злочин проти власності, в умовах воєнного стану, отже є підстави вважати, що в підозрюваний ОСОБА_4 є достатньо рішучим для вчинення й інших кримінальних правопорушень.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим, оскільки це не забезпечить виконання ним покладених на нього обов`язків.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. Враховуючи те, що ОСОБА_4 проживає в с. Минай, Ужгородського району, міцних соціальних зв`язків не має та не працює, тому особи, які б позитивно на нього впливали та забезпечили контроль за виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, органу досудового розслідування не відомі.

Також зважаючи, що майновий стан ОСОБА_4 є незадовільним, особистого заробітку не має, обрати запобіжний захід у вигляді застави відносно нього не представляється можливим. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень, до підозрюваного доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (цілодобового) на два місяці.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, однак просили такий обрати лише в нічний час, оскільки підозрюваний вину визнає, співпрацює зі слідством та наразі перебуває на стаціонарному лікуванні.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000483 від 11.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 361 Кримінального кодексу України.

24.07.2026 року слідчим СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 298 КПК України було повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 КК України.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Основними ризиками, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, обставин інкримінованого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, перебування на лікуванні, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення поданого клопотання та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , заборонивши їй в період часу з 22 год. 00 год. до 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду, оскільки вважає, що обрання даного запобіжного заходу буде достатнім для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим у частині 1 цієї статті. А також покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання - будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою у кримінальному провадженні сторони обвинувачення;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом до 21 вересня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити начальнику Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 03 серпня 2026 року о 08 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1