Рішення № 138704821, 03.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 641/3067/26

Провадження 2-2178/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Дорошенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 19.05.2024 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток «monobank». Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківський послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Клієнт ознайомився та погодився, з наступним: що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank(далі - Запевнення Клієнта), з підписанням якого 19.05.2024 в Мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5. Анкети-заяви). п. 1 Запевнення Відповідач підтвердив: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування моїх рахунків, розміщення мною вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання Договору; зобов`язався виконувати умови Договору; що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мені надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному саийті Банку.

На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів Відповідач отримав кредит у розмірі 1400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Кредитний ліміт, (зобов`язання Банку з кредитування) розмір грошових коштів, зобов`язання з надання яких Клієнту бере на себе Банк з момент укладання Договору. На суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.

АТ УНІВЕРСАЛ БАНК свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.

Станом на 27.01.2025 року у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 26.02.2025 року направив повідомлення пуш про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 27.01.2025 став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості Банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами.

У зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 19.05.2024 року розмір заборгованості перед АТ «Універсал Банк» у ОСОБА_1 станом на 26.02.2025 року становить 15387,50 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 6266,82 грн.; заборгованість за пенею 1561,55 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 7559,13 грн.

Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Просив стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість станом на 26.02.2025 року в розмірі 15387,50 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 6266,82 грн.; заборгованість за пенею 1561,55 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 7559,13 грн. та судові витрати в розмірі 3328 гривень 00 копійок.

Ухвалою судді від 04.05.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив слухати справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження, щодо винесення рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань або відзиву до суду не направив.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2024 року між сторонами по справі укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», згідно з умовами якого відповідач отримаd кредит у розмірі 14000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на розрахункову карту НОМЕР_1 .

У своїй анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 19.05.2024 року, відповідач ознайомився та погодився, з наступним: що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank(далі - Запевнення Клієнта), з підписанням якого 02.06.2024 в Мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5. Анкети-заяви). п. 1 Запевнення Відповідач підтвердив: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування моїх рахунків, розміщення мною вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання Договору; зобов`язався виконувати умови Договору що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мені надана шляхом їх розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1400 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

AT «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами та на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» вбачається, що станом на 27.01.2025 року за відповідачем по укладеному з АТ «Універсал Банк» договору про надання банківських послуг «Monobank» від 19.05.2024 року наявна заборгованість на суму 15387,50 грн, яка складається із: 6266,82 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 1561,55 грн заборгованість за пенею, 7559,13 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із статтями 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Виходячи з положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положенням ст. 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином та своєчасно не виконує, у зв`язку з цим станом на 26.02.2025 року має заборгованість в сумі 15387,50 грн, яка складається із: 6266,82 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 1561,55 грн заборгованість за пенею, 7559,13 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.05.2024 року у розмірі загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), що становить 6266 грн. 82 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1561,55 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 7559,13 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У той же час істотними умовами кредитного договору, що вказані у паспорті споживчого кредиту Чорна картка monobank зазначено, що пеня не передбачена. У відомостях про рух коштів зазначено про нарахування штрафу/пені (без уточнення), натомість у розрахунку заборгованості чітко вказано про наявність заборгованості саме за пенею, про стягнення якої і просить у своєму позові позивач. Натомість з матеріалів справи вбачається що сторони узгодили відсутність пені.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання позивач посилається на п. 5-15-15.19 розділу ІІ Умов та зазначає, що відповідно до п. 8.20 п. 8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У п.5.16 Розділу ІІ Умов вказано, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. У вказаному паспорті кредиту передбачено санкції за порушення зобов`язань за кредитом у виді штрафів та порядок і розмір їх нарахування.

Натомість, надані позивачем Умови у Розділі І не містять п.п 8.20 пункту 8, на який позивач посилається та цитує у своєму позові, як і пункту 8 взагалі.

Крім того, згідно з п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, а також той факт, що кредитний договір укладено 19.05.2024, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею в сумі 1561,55 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 7559,13 грн, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 6266,82 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 549, 611, 625, 627-629, 1049, 1054, 1055 ЦК України , ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-281, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» ( Код 21133352, адреса: м. Київ, вул. Оленівська буд. 23) заборгованість за Договором про надання банківських послуг у розмірі 6266 грн. 82 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» ( Код 21133352, адреса: м. Київ, вул. Оленівська буд. 23) суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп.

В задоволені решти позовних вимоги відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.В.Потабенко