Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 201/5073/26
Провадження № 2/204/4155/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Ярошенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2026 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра з Соборного районного суду міста Дніпра, згідно ухвали суду від 13 квітня 2026 року, надійшла цивільна справа № 201/5073/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 179929 від 19 квітня 2025 року у розмірі 37 913,96, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 19 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем укладено кредитний договір про споживчий кредит № 179929 на суму 24 097,00 грн. На виконання умов кредитного договору, 19 квітня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. 10 жовтня 2025 року первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 10102025 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 41 113,96 грн., яка складається з: 21 564,21 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15 648,75 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 701,00 грн. - заборгованість по комісії; 3 200,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 37 913,96 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.
Ухвалою суду від 01 червня 2026 року вказану справу було прийнято до провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву. На адресу суду надіслав заяву про неможливість з`явитися до суду, у зв`язку з тим, що на теперішній час він перебуває у складі ЗСУ.
Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», а саме: інформації щодо того, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку з маскою НОМЕР_3; чи було зараховано на зазначену платіжну картку грошові кошти у сумі 1 635,21 грн за період з 19.04.2025 по 24.04.2025; чи емітувалися на його ім`я інші платіжні картки, чи є або був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками), у тому числі з маскою НОМЕР_3, а також чи зазначався вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 , суд ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно належним чином не обґрунтоване та представником позивача не доведено, що обставини на підтвердження яких він просить витребувати докази входять до предмета доказування по справі або не визнаються іншим учасником справи.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 19 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 179929, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором надати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Сторони погодили наступні умови кредитного Договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 24 097,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 18 365,30 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит № 171062 від 11 лютого 2025 року укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 1 635,21 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_3 ; у розмірі 4 096,49 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією; проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних, тип процентної ставки - фіксована; комісія за надання кредиту складає 4 096,49 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту; загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 19 квітня 2025 року (дата надання кредиту) по 23 серпня 2025 року; періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні (а. с. 48-52).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму кредитних коштів, а також надав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідач отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Так, 10 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» як клієнтом було укладено Договір факторингу № 10102025, згідно умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 110-114).
В подальшому, тобто 05 листопада 2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» було підписано Акт приймання-передачі Реєстру прав вимоги № 2 до Договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року (а.с.13).
Відповідно до Витягу з Додатку № 1 від 05 листопада 2025 року до Договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року (Реєстр прав вимоги), Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги за договором про споживчий кредит № 179929 від 19 квітня 2025 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості становить 41 113,96 грн., з яких: 21 564,21 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 648,75 грн. - заборгованість по відсоткам; 701,00 грн. - заборгованість по комісії; 3 200,00 грн. заборгованість по штрафах/пені (а.с.11), що також зазначено у картці обліку виконання Договору (розрахунок заборгованості) складеного ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (а.с. 16-18).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладено з ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.
Згідно з випискою з особового рахунку за Договором про споживчий кредит № 179929 від 19 квітня 2025 року, складеного ТОВ «Юніт Капітал», станом на 20 лютого 2026 року відповідач має заборгованість у розмірі 41 113,96 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 21 564,21 грн., прострочена заборгованість за процентами - 15 648,75 грн.; заборгованості за штрафними санкціями - 3 200,00 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту - 701,00 грн. (а.с. 20).
Однак, судом встановлено, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 37 913,96 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 15 648,75 грн. суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою № 949/6642 від 13 квітня 2026 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_4 .
При цьому, у пункті 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
За таких обставин, оскільки на теперішній час в України продовжує діяти воєнний стан, беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то очевидним є висновок про те, що відсутні правові підстави для нарахування відповідачу процентів за користування кредитом у розмірі 15 648,75 грн., а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 179929 від 19 квітня 2025 року у розмірі 22 265,21 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 21 564,21 грн.; сума заборгованості по комісії - 701,00 грн., а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Тимошенко О.О., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеним між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (а.с. 21-23).
21 січня 2026 року між сторонами було підписано Додаткову угоду № 25771398448 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 25).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
20 лютого 2026 року між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 26), в якому зазначено, що вартість послуг зі складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів становить 7 000,00 грн. (витрачено 6 годин часу).
Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Тимошенко О.О., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 7 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки та подання клопотання щодо отримання інформації а також витрачений на вказані послуги час (6 годин), є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (0,8 ставки судового збору за подачу позовної заяви через електронний суд).
На підставі ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 179929 від 19 квітня 2025 року у розмірі 22 265,21 грн. (двадцять дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень, 21 копійка), яка складається з: 21 564,21 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят чотири гривні, 21 копійка) - заборгованість по тілу кредиту; 701,00 грн. (сімсот одна гривня, 00 копійок) - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез
Судове рішення № 138704629, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/5073/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: