Рішення № 138704406, 03.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/4751/2026

ЄУН 201/7266/26

Соборний районний суд міста Дніпра

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

03.08.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 201/7266/26

за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 )

до ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 )

третя особа - Служба у справах дітей Соборного району Дніпровської міської ради,

про позбавлення батьківських прав,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача - ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Соборного району Дніпровської міської ради, відповідно до якої просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав щодо його дітей: ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2.В обґрунтування позову зазначає, що 14.02.2005 року між сторонами було укладено шлюб. Від цього шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_6 змінив прізвище на « ОСОБА_7 ». Шлюб між сторонами розірвано заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2022 року у справі № 184/405/22. Звертає увагу суду на те, що у самому рішенні було встановлено обставини, які мають ключове значення для цієї справи: сторони фактично припинили спільне проживання ще у 2015 році, Відповідач виїхав за кордон на заробітки, а починаючи з 2019 року взагалі перестав відвідувати дітей навіть один раз на рік, не підтримував сімейних стосунків, а збереження шлюбу суд визнав таким, що не відповідає інтересам Позивача та дітей. Суд констатував, що шлюбні відносини між сторонами припинилися, сім`я розпаслася, а подальше спільне проживання та збереження сім`ї стало неможливим. Крім того, зауважує, що вже щонайменше з 2015 року Відповідач не проживає разом із дітьми та не бере участі в повсякденному сімейному житті. З 2019 року Відповідач взагалі не відвідував дітей навіть епізодично, не підтримував з ними реального контакту та не виконував обов`язків сімейного характеру. Зазначає, що діти проживають з матір`ю, а батько в їхньому житті відсутній не тільки фізично, а й соціально та психологічно. Водночас, судовим наказом від 11.07.2022 року у справі № 184/717/22 з Відповідача стягнуто аліменти на утримання обох синів, що саме по собі підтверджує необхідність судового втручання навіть для забезпечення базового обов`язку з утримання дітей. Наказом було визначено обов`язок Відповідача сплачувати 1/3 частину всіх видів заробітку (доходу) на обох дітей до повноліття старшого сина, а потім 1/4 частину доходу на молодшого сина до досягнення ним повноліття. Вказує, що 3 огляду на викладене, поведінка Відповідача повністю охоплюється змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Його ухилення від виконання батьківських обов`язків є: тривалим - протягом 10 років; системним - охоплює всі основні аспекти батьківства; винним - не підтверджене жодними незалежними та непереборними обставинами, які б унеможливлювали хоча б мінімальне виконання батьківських обов`язків; стійким - не має ознак добровільного припинення, таким, що суперечить найкращим інтересам дітей. При цьому застосування менш суворих заходів впливу у даному випадку не виглядає ані ефективним, ані реалістичним. Фактичне самоусунення Відповідача триває роками. Шлюб розірвано. Реального сімейного зв`язку з дітьми не існує. Ознак виправлення поведінки або хоча б спроб до налагодження участі немає. Отже, збереження за Відповідачем формального статусу батька не має правозахисного сенсу для дітей і не відповідає критерію їхнього найкращого інтересу. У зв`язку із зазначеним просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

3.Ухвалою суду від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

4.Ухвалою суду від 10.06.2026 року повторно витребувано докази та відкладено підготовче засідання.

5.25.06.2026 року справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

6.Ухвалою суду від 13.07.2026 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

7.27.07.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

8.Представник Позивача та Позивач у судове засідання не з`явились. Просили розглянути справу без їх участі позовні вимоги підтримують.

9.Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Клопотань та заяв до суду не надходило.

10.Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву у якій просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

11.Судом установлено, що 14.05.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 17, що підтверджувалося копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .

12.Від цього шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

13.Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11.10.2025 року змінив прізвище на « ОСОБА_7 », про що зроблено відповідний актовий запис № 46, Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

14.Заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2022 року у справі № 184/405/22 шлюб між сторонами розірвано. Установлено, що сторони фактично припинили спільне проживання ще у 2015 році, Відповідач виїхав за кордон на заробітки, а починаючи з 2019 року взагалі перестав відвідувати дітей навіть один раз на рік, не підтримував сімейних стосунків, а збереження шлюбу суд визнав таким, що не відповідає інтересам Позивача та дітей. Крім того, суд констатував, що шлюбні відносини між сторонами припинилися, сім`я розпаслася, а подальше спільне проживання та збереження сім`ї стало неможливим.

15.Судовим наказом від 11.07.2022 року у справі № 184/717/22 з Відповідача стягнуто аліменти на утримання обох синів, що саме по собі підтверджує необхідність судового втручання навіть для забезпечення базового обов`язку з утримання дітей. Наказом було визначено обов`язок Відповідача сплачувати 1/3 частину всіх видів заробітку (доходу) на обох дітей до повноліття старшого сина, а потім 1/4 частину доходу на молодшого сина до досягнення ним повноліття.

16.Згідно з наданим до суду нотаріально посвідченим перекладом згоди 77 АБ 6717771 Відповідач надав згоду на виїзд своїх неповнолітніх дітей під опікою їх матері - ОСОБА_1 , до російської федерації, Турецької Республіки та назад, терміном з 02.06.2015 року по 02.06.2016 року. Згоден з тим, щоб їх мати- ОСОБА_1 , взяла на себе відповідальність за життя та здоров?я неповнолітніх дітей і приймала всі необхідні рішення щодо захисту прав та законних інтересів дітей, у тому числі з питання медичного втручання, у разі виникнення необхідності

17.В матеріалах справи містяться характеристики ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , видані Комунальним закладом освіти «Навчально-виховний комплекс № 66 «Гімназія-початкова школа-дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради зі змісту яких, зокрема, вбачається, що мати - ОСОБА_1 , забезпечує належні умови для навчання та розвитку дітей, піклується про їх фізичне та психічне здоров`я. Підтримує постійний зв`язок із закладом освіти, цікавиться навчальними досягненнями, виконує рекомендації педагогів, бере участь у батьківських зборах і житті класу. Водночас, ОСОБА_2 , у процесі навчання дітей участі не брав, з педагогічними працівниками не спілкувався, батьківські збори не відвідував.

18.Відповідно до листа № 19.5.2/39697-26-Вих від 27.05.2026 року Головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній раз виїхав з території України 19.01.2020 року о 16:24 через пп «Гоптівка» в напрямку російської федерації, після чого не повертався.

19.Згідно з листом Комунального некомерційного підприємства «ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 4» Дніпровської міської ради від 28.05.2026 року № 413, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не задекларований, за медичною допомогою не звертався.

20.Листом № 244980-2026 від 29.05.2026 року Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області повідомило, що за результатами перевірки наявних відомостей в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» звернення, заяви чи повідомлення стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не реєструвалися.

21.Як вбачається з відповіді Комунального некомерційного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ БАГАТОГПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» від 05.06.2026 року № 2264, , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стаціонарному лікуванні не перебував.

22.До суду надано довідки про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару Комунального закладу «ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ» Дніпропетровської обласної ради. Зі змісту вказаної довідки випливає висновок про те, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживаючи разом з матір`ю- ОСОБА_1 відчувають себе комфортно, спокійно та вільно. В ході психологічного діагностування було виявлено, що на даний час ОСОБА_6 і ОСОБА_9 домінуючими особами в своєму житті вважають матір ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_10 , сприймають матір та її чоловіка як людей, які знаходяться поруч, захищають та допомагають. Біологічний батько дітей ОСОБА_2 практично не приймав участі у вихованні та розвитку дітей, а зустрічі і спілкування з ним не носили виховний хар ктер. Виходячи із результатів діагностування, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 прагнуть відсторонитися від біологічного батька через образу, мають про нього неприємні споли, які викликають у хлопців стресовий стан. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вплине негативно на психологічне здоров`я дітей.

23.Представником Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради суду надано висновок за № 5/6-96 від 10.07.2026 року зміст якого відображає встановлені судом обставини. Крім того, вказано, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини були присутні ОСОБА_1 з дітьми, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Діти зазначили, що в останнє бачили батька в 2019 році, він проживає в рф і жодного зв`язку з ними не підтримує. Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

24.У судовому засіданні в присутності матері суд з`ясував думку дітей.

25. ОСОБА_4 у судовому засідання вказав, що хоче спілкуватись з батьком. Добровільно змінив прізвище та хотів взяти по батькові цивільного чоловіка матері, адже вважає останнього батьком. Вказав, що Відповідача пам`ятає десь до 5 років. Останній раз бачив його років 5 тому, навіть на пам`ятає обличчя. Зазначає, що він приїздив 2-3 рази. Коли були щасливі моменти - батько не фігурував у житті сина. Зауважив, що Відповідач телефонував йому, кричав, що погано вихований. ОСОБА_11 намагався зателефонувати йому, писав, але він не виходив на зв`язок. Писав сину негативні повідомлення. Хлопець вказує, що сказав батьку більше йому не телефонувати взимку 2022 року. Він намагався налагодити стосунки, але ОСОБА_4 вже не хотілось, зазначає, що йому набридло. На питання судді з приводу того, чи вважає хлопець, що в батька є бажання спілкуватись, він відповів, що не має бажання. Вказав, що йому все одно, де перебуває батько та зауважив, що де б він не був, він не мав робити речей, які призвели до цього. Готовий на такий серйозний крок як позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, повністю підтримує маму.

26.У судовому засіданні ОСОБА_5 зазначив, що батько відсутній в їхньому житті, не дзвонить, це триває довгий час. Навіть на день народження не телефонує. Останній раз бачить наживо у 2019 році. Зазначає, що коли йому було 2 роки батько перший раз поїхав, приїздив десь раз на рік, але точно вже не пам`ятає. Вони майже не спілкувались. За навчання ОСОБА_2 не цікавився, дзвонив або коли я спав, або під час навчання. Зауважив, що хоче змінити прізвище. Та вказав, що вважає справжнім батьком - ОСОБА_12 .

27.Судом досліджено альбом, який, як зазначила Позивачка, діти зробили для її співмешканця ОСОБА_12 на день народження. Вказаний альбом містить велику кількість світлин із зображенням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , на яких перелічені особи усміхнені, виглядають щасливими разом.

ІV. Оцінка суду

28.Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

29.Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

30.Згідно з ч. 1 та 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

31.Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

32.Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

33.Згідно з ч. 4 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

34.Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

35.Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

36.Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

37.Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

38.На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

39.Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

40.Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ста. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

41.Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

42.Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

43.Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

44.Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

45.Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

46.Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

47.ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

48.Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

49.При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

50.Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30.06.2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

51.Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

52.Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24.04.2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09.11.2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02.12.2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17.01.024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.

53.Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

54.Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

55.В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_2 , маючи двох синів, не виконує покладених на нього батьківських обов`язків. Будучи необтяженим станом здоров`я чи іншими важкими життєвими обставинами, свідомо залишив дітей на матір, нехтуючи своїми обов`язками протягом тривалого часу, не цікавлячись їх здоров`ям, навчанням, вихованням тощо.

56.Суд враховує категорично висловлену позицію дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з приводу позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Обоє підтримують позовні вимоги матері.

57.За таких умов, суд дійшов висновку про наявність належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 порушує права дітей на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дітей, матеріально їх не утримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а відтак вимога про позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню як така, що відповідає якнайкращим інтересам дітей.

58.Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

59.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст, 76 ЦПК України).

60.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

61.За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

62.Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

63.У відповідності до ч. 3 ст. ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

64.Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

65.Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

66.Повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перевіривши їх доказами, які в силу ст. 81-82, 89-90, 234 ЦПК України оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, а також, встановивши, що Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків і вже тривалий час не дбає про синів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Соборного району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

2.Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав щодо його дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська