Рішення № 138703850, 29.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8694/23

Провадження 2/465/747/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» про визнання правомірною односторонньої відмови від договору купівлі-продажу права вимоги та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , за участі третьої особи ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», про визнання правомірною односторонньої відмови від договору купівлі-продажу права вимоги та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що 05.02.2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», яке діяло в статусі продавця, та ОСОБА_2 , яка діяла в статусі покупця, укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М., про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 342.

Умовами п. п. 1.1. та 2.1. Попереднього договору визначено, що предметом цього Договору є укладення в майбутньому його сторонами (ТОВ «КУА «Оптимум» та ОСОБА_2 ) Договору купівлі-продажу однокімнатної житлової квартири за будівельним АДРЕСА_1 Володимира Великого, 2-А.

В п. 2.4. Попереднього договору зазначено, що його сторони укладають Основний договір на умовах, передбачених цим Договором, протягом IV (четвертого) кварталу 2021 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «КУА «Оптимум» на квартиру та за умови виконання ОСОБА_2 вимог розділу 4 Договору.

Окрім того, п. 3.1. Попереднього договору сторони погодили, що вартість (ціна продажу) квартири за Основним договором дорівнює розміру забезпечувального платежу, що має бути сплачений ОСОБА_2 згідно з розділом 4 цього Договору.

Розділ 4 Попереднього договору, про який йде мова у п. п. 2.4. та 3.1. вказаного Договору, стосується «Забезпечення виконання Договору та порядок розрахунків» (назва зазначеного розділу, що одночасно визначає його умови (пункти), які регулюють взаємні права та обов`язки з приводу розрахунків, тобто відплатності Попереднього договору).

У п. 4.1. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладення та виконання Основного договору, яке встановлене розділом 2 цього Договору, повинне бути забезпечене.

Для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з цим Договором щодо укладення та виконання Основного договору та забезпечення виконання таких зобов`язань, ОСОБА_2 сплачує ТОВ «КУА «Оптимум» суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються цим розділом даного Договору. Вказана сума коштів буде, після її належної сплати ОСОБА_2 за даним Договором, зарахована до платежів за Основним договором у момент укладення такого Основного договору (п. 4.2. Попереднього договору).

Далі, у п. 4.3. Попереднього договору (в редакції Договору про внесення змін від 22.11.2019 року) його сторони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язується сплатити ТОВ «КУА «Оптимум» забезпечувальний платіж, що дорівнює сумі коштів, яка у національній валюті України складає 839 008,00 грн., без податку на додану вартість, що за курсом НБУ станом на 22.11.2019 року становить 34 678 доларів США 80 центів (1 долар по курсу НБУ = 24,193689 грн.).

За умовами п. 4.4. Попереднього договору (в редакції Договору про внесення змін від 22.11.2019 року) вказаний у п. 4.3. забезпечувальний платіж має бути сплачений ОСОБА_2 на банківський рахунок ТОВ «КУА «Оптимум» (при цьому, сума забезпечувального платежу може бути збільшена на коефіцієнт коригування вартості (Кка) на момент сплати кожного окремого платежу) наступним чином:

1-й платіж у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок), без податку на додану вартість, що за курсом НБУ станом на 22.11.2019 року становить 413 (чотириста тринадцять) доларів США 33 центи ОСОБА_2 сплачує по 22 листопада 2019 року;

до 25 листопада 2019 року - 2-й платіж у розмірі 829 008,00 (вісімсот двадцять дев`ять тисяч вісім гривень 00 копійок), без податку на додану вартість, що за курсом НБУ станом на 22.11.2019 року становить 34 265 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят п`ять) доларів США 47 центів.

Отже, у Попередньому договорі його сторони встановили як кінцеві дати сплати ОСОБА_2 забезпечувального платежу (1-й платіж у розмірі 10 000,00 грн. - до 22.11.2019 року; 2-й платіж у розмірі 829 008,00 грн. - до 25.11.2019 року), так і порядок його сплати - виключно на банківський рахунок ТОВ «КУА «Оптимум» (п. 4.4. Попереднього договору).

Таким чином, основний зміст взаємних прав та обов`язків, які виникли між ТОВ «КУА «Оптимум» та ОСОБА_2 на підставі Попереднього договору, полягав у придбанні ОСОБА_2 нерухомого майна (квартири) шляхом внесення (сплати) нею на банківський рахунок ТОВ «КУА «Оптимум» забезпечувального платежу.

22.11.2019 року між ТОВ «КУА «Оптимум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року укладено Договір про відступлення прав та внесення змін (надалі - також Договір відступлення), який посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М., про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 3552.

За умовами вказаного Договору відступлення його сторони (тобто учасники даної справи - ТОВ «КУА «Оптимум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) дійшли до наступної згоди:

пункт 1: Замінити в Попередньому договорі купівлі-продажу квартири Сторону-2 ( ОСОБА_2 ) на Сторону-3 ( ОСОБА_1 ) з двадцять другого листопада дві тисячі дев`ятнадцятого року;

пункт 2: Сторона-3 ( ОСОБА_1 ) приймає на себе права та виконання всіх обов`язків, що виникатимуть перед Стороною-1 (ТОВ «КУА «Оптимум») за Попереднім договором купівлі-продажу квартири з двадцять другого листопада дві тисячі дев`ятнадцятого року;

пункт 3: Сторона-1 (ТОВ «КУА «Оптимум») зобов`язана виконати всі обов`язки, що виникли та/або виникнуть по Попередньому договору купівлі-продажу квартири на користь Сторони-3 ( ОСОБА_1 ) у встановлені Попереднім договором купівлі-продажу квартири строки;

пункт 4: Сторона-3 ( ОСОБА_1 ) зобов`язана виконати всі обов`язки, що виникатимуть за Попереднім договором купівлі-продажу квартири на користь Сторони-1 (ТОВ «КУА «Оптимум»);

пункт 5: У зв`язку з укладенням цього договору сторона 2 ( ОСОБА_2 ) не має прав та обов`язків згідно попереднім договором купівлі продажу квартири.

Окрім того, з умов Договору відступлення відомо про наступні взаємовідносини деяких його сторін, які начебто (в частині сплати ОСОБА_2 забезпечувального платежу) передували даті його укладення:

пункт 6: Сторона-1 (ТОВ «КУА «Оптимум») та Сторона-2 ( ОСОБА_2 ) стверджують, що розрахувались між собою до підписання цього договору, та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають.

пункт 7: У зв`язку із прийняттям Стороною-3 ( ОСОБА_1 ) обов`язків, які випливають у нього із змісту Попереднього договору купівлі-продажу квартири, Сторона-3 ( ОСОБА_1 ) стає боржником Сторони-2 ( ОСОБА_2 ) у розмірі сплаченого забезпечувального платежу згідно з Попереднім договором купівлі- продажу квартири Стороною-2 ( ОСОБА_2 ) на користь Сторони-1 (ТОВ «КУА «Оптимум»), а саме: 839 008,00 грн. (вісімсот тридцять дев`ять тисяч вісім гривень 00 копійок), без податку на додану вартість. Сторона-3 ( ОСОБА_1 ) та Сторона-2 ( ОСОБА_2 ) стверджують, що розрахувались між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають;

пункт 8: Сторона-1 (ТОВ «КУА «Оптимум») зобов`язана зарахувати сплачений Стороною-2 ( ОСОБА_2 ) забезпечувальний платіж в рахунок виконання всіх зобов`язань згідно з Попереднім договором купівлі-продажу квартири за Стороною-3 ( ОСОБА_1 ).

Таким чином, із наведених вище умов Договору відступлення (п.п. 6, 7 та 8), на переконання позивача, стає зрозуміло, що:

по-перше, між його сторонами проведено всі необхідні розрахунки, у тому числі: 1) ОСОБА_2 начебто сплатила ТОВ «КУА «Оптимум» забезпечувальний платіж за Попереднім договором; 2) ОСОБА_1 розрахувався з ОСОБА_2 за Договором відступлення;

по-друге, на підставі Договору відступлення відбулася заміна кредитора у зобов`язанні - покупця за Попереднім договором - з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Розрахунки між вказаними сторонами ( ОСОБА_2 з ТОВ «КУА «Оптимум» за Попереднім договором, та ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за Договором відступлення), окрім умов самого Договору про відступлення прав та внесення змін, підтверджуються також наступними документами:

1) Актом звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого за даними ТОВ «КУА «Оптимум» станом на 22.11.2019 року заборгованість за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, за реєстр. № 342, на користь ОСОБА_2 становить 839 008,00 грн.;

2) письмовою розпискою від 22.11.2019 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 838 909,00 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень, що еквівалентно 34 680 (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят) доларів згідно Договору про відступлення прав та внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05.02.2019 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрованого за реєстр. № 342, до якого внесено зміни на підставі Договору про внесення змін, посвідченого 22.11.2019 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрованого за реєстр. № 3551.

Як стверджується у позовній заяві, вступаючи у договірні відносини з ОСОБА_2 щодо відступлення прав кредитора за Попереднім договором, ОСОБА_1 , не маючи профільної юридичної освіти, був упевнений у тому, що відповідач ( ОСОБА_2 ) сплатив третій особі (ТОВ «КУА «Оптимум») забезпечувальний платіж у розмірі 839 008,00 грн., оскільки зазначена обставина (проведення розрахунків між вказаними особами) спочатку була відображена у Акті звіряння взаємних розрахунків, що складений між ТОВ «КУА «Оптимум» та ОСОБА_2 , та був наданий Позивачу для ознайомлення, а потім додатково зазначена у пунктах 6, 7 та 8 Договору відступлення.

Проте, як виявилося згодом, в дійсності ОСОБА_2 забезпечувального платежу за Попереднім договором не вносила, що й стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав.

Позивач зауважує, що укладений між учасниками даного спору Договір відступлення містить всі ознаки договору купівлі-продажу права вимоги, оскільки у пункті 7 вказаного правочину (тобто Договору відступлення) прямо зазначено, що ОСОБА_1 стає боржником ОСОБА_2 у розмірі сплаченого забезпечувального платежу і позивач та відповідач стверджують, що розрахувались між собою до підписання цього договору, та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають.

Після укладення Договору відступлення, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу права вимоги, позивач дізнався, що в дійсності відповідач не сплатив забезпечувальний платіж за Попереднім договором третій особі, а тому, ОСОБА_2 не набула прав кредитора, які за плату по Договору відступлення передала ОСОБА_1 .

Після ознайомлення з позицією Великої Палати Верховного Суду, що була викладена у постанові від 08.08.2023 року у справі № 910/19199/21, якою визначено належний спосіб захисту прав нового кредитора у випадку відступлення недійсної вимоги, позивач застосував його до укладеного з відповідачем та третьою особою правочину - Договору відступлення.

Відповідно до Повідомлення про відмову від договору та Вимоги про повернення коштів, що об`єднані в одному документі від 30.09.2023 року, який адресовано ОСОБА_2 (Адресат 1) та ТОВ «КУА «Оптимум» (Адресат 2), позивач: 1) письмово повідомив відповідача та третю особу про односторонню відмову від Договору відступлення на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України; 2) висунув вимогу до відповідача про повернення отриманих від позивача коштів у семиденний строк з дати отримання вимоги.

Того ж дня, 30.09.2023 року повідомлення про відмову від договору та вимога про повернення коштів, що об`єднані в одному документі, були направлені цінними листами з описом вкладення на поштові адреси відповідача.

04.10.2023 року оригінал Повідомлення про відмову від договору та Вимога про повернення коштів, що об`єднані в одному документі від 30.09.2023 року, позивач під розписку вручив ТОВ «КУА «Оптимум».

Враховуючи викладене, як стверджує сторона позивача, Договір відступлення вважається припиненим внаслідок односторонньої відмови позивача з 04.10.2023 року.

Виключно та тільки після сплати забезпечувального платежу, який повинен був бути сплачений у встановленому Попереднім договором порядку та розмірі, ОСОБА_2 могла набути права кредитора за вказаним зобов`язанням - Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року.

За Договором про відступлення прав та внесення змін (до Попереднього договору) від 22.11.2019 року ОСОБА_2 відступила своє право вимоги до ТОВ «КУА «Оптимум» за Попереднім договором позивачу - ОСОБА_1 .

Однак, як виявилося згодом, в дійсності ОСОБА_2 забезпечувальний платіж за Попереднім договором не внесла, а отже, й права кредитора за вказаним зобов`язанням не набула.

За вказаного стану речей ОСОБА_2 (відповідач у даній справі) на підставі Договору відступлення передала ОСОБА_1 (позивачу) недійсну, тобто не існуючу, вимогу до ТОВ «КУА «Оптимум» (третьої особи у даній справі) за Попереднім договором купівлі- продажу квартири від 05.02.2019 року.

У подному позові наголошується, що, з`ясувавши вказані обставини, позивач повідомив відповідача та третю особу про односторонню відмову від Договору відступлення на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України.

Також позивач вимагав від відповідача повернути грошові кошти (1 268 199,05 грн., що еквівалентно 34 680 доларам США за курсом НБУ станом на дату направлення вимоги), які були сплачені ОСОБА_1 за Договором про відступлення ОСОБА_2 у семиденний строк з дати отримання вимоги.

Вимогу про повернення коштів ОСОБА_2 (відповідач у даній справі) отримала особисто 03.10.2023 року, проте, як стверджується, на дату подання даного позову вказану вимогу не виконала та отримані від позивача кошти не повернула.

Тому для захисту своїх прав ОСОБА_1 вимушений знову звертатися з позовом до Франківського районного суду м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів.

Предмет позову у даній справі становить стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, які були сплачені ним за відступлення (продаж) недійсної вимоги.

ОСОБА_2 у погодженій Попереднім договором формі забезпечувальний платіж не сплатила. Вказаний платіж, за її запевненням начебто був сплачений готівкою у касу ТОВ «КУА «Оптимум».

Під час розгляду справи № 466/8457/21 місцевим та апеляційним судом ОСОБА_2 посилалася на наступні докази, які, на її думку, підтверджують сплату ТОВ «КУА «Оптимум» забезпечувального платежу:

1) на Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 22.11.2019 року.

У вказаному акті зазначено, що за даними ТОВ «КУА «Оптимум» заборгованість за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, за реєстр. № 342, на користь ОСОБА_2 становить 839 008,00 грн.

2) на умови Договору відступлення.

У пунктах 6, 7 та 8 Договору відступлення ТОВ «КУА «Оптимум» та ОСОБА_2 стверджують про сплату відповідачем забезпечувального платежу за Попереднім договором.

3) на відповідь ОСОБА_3 на адвокатський запит.

У якому ОСОБА_3 зазначив про отримання ним усного підтвердження від третіх осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про сплату ОСОБА_2 забезпечувального платежу.

4) на довіреність ТОВ «КУА «Оптимум» від 18.11.2019 року.

Вказаною довіреністю ТОВ «КУА «Оптимум» уповноважило ОСОБА_3 представляти інтереси третьої особи, у тому числі, на укладення від імені вказаного товариства договорів переуступки.

Проте, на переконання сторони позивача, жоден із вказаних доказів окремо, як і всі вони разом у сукупності, не можуть підтвердити сплату ОСОБА_2 забезпечувального платежу ТОВ «КУА «Оптимум», який начебто був сплачений нею за Попереднім договором.

Первинних документів, які б підтверджували сплату ОСОБА_2 забезпечувального платежу ТОВ «КУА «Оптимум» у касу вказаного товариства відповідачем не надано і надано бути не могло, тому що каса ТОВ «КУА «Оптимум» ніколи не велася, а всі платежі приймалися виключно у безготівковій формі.

Окрім того, як стверджується у позовній заяві, безпосередньо у самому Акті звіряння взаємних розрахунків, який складено між третьою особою та відповідачем станом на 22.11.2019 року, не відображено сплату ОСОБА_2 забезпечувального платежу ТОВ «КУА «Оптимум».

Оцінюючи докази, на які посилалася ОСОБА_2 (які на її думку підтверджують сплату забезпечувального платежу ТОВ «КУА «Оптимум»), представник позивача вважає, що необхідно враховувати наступне:

1) Акт звіряння взаємних розрахунків, складений станом на 22.11.2019 року, від ТОВ «КУА «Оптимум» підписала ОСОБА_4 , тобто особа, яка була пособником злочину, функції якої зводилися до «виготовлення та передачі покупцям документів, що підтверджують отримання готівки, та створення в покупців враження про законність готівкових операцій та роботу каси»;

2) умови Договору відступлення (пункти 6, 7 та 8), у яких зазначено про сплату ОСОБА_2 забезпечувального платежу за Попереднім договором, сформульовані представником ТОВ «КУА «Оптимум» - ОСОБА_3 на підставі одного лише «усного підтвердження», отриманого від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тобто осіб, які мали єдиний умисел на заволодіння чужими коштами, діяли з корисливих мотивів у своїх інтересах та яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінально карного діяння;

3) відповідь ОСОБА_3 на адвокатський запит - письмовий доказ, у якому представник ТОВ «КУА «Оптимум» (власне сам ОСОБА_3 ) визнав, що він не перевіряв первинними документами сплату ОСОБА_2 забезпечувального платежу за Попереднім договором, а факт його сплати перед укладенням Договору відступлення усно підтвердили ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , тобто особи, яким повідомлено про підозру;

4) ОСОБА_3 не був уповноважений ТОВ «КУА «Оптимум» на визнання виконання цивільно-правових договорів, у тому числі умов Попереднього договору у частині сплати ОСОБА_2 забезпечувального платежу.

Позивач вважає, що оскільки за змістом письмової розписки, складеної ОСОБА_2 про отримання грошових коштів, він передав відповідачу за Договором відступлення 838 909,00 гривень, що еквівалентно 34 680,00 доларів США, між датою їх сплати (22.11.2019) та датою складення та направлення вимоги відповідачу (30.09.2023) минув певний час, за який офіційний курс гривні до долара США змінився, тому сума коштів, яка повинна бути повернута позивачу також повинна бути визначена, виходячи з еквівалента 34 680,00 доларів США, що станом на 03.10.2023 року (дату отримання вимоги відповідачем та розірвання Договору відступлення) становить 1 268 199,05 грн. (1 долар по курсу НБУ становить 36,5686 грн.).

Враховуючи те, що Договір відступлення було укладено 22.11.2019 року, а розірвано 04.10.2023 року, отже, грошове зобов`язання у вказаний проміжок часу тривало, за вказаний час офіційний курс гривні до долара США змінився, то, на переконання сторони позивача, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 533 ЦК України. Таким чином, як стверджується представником позивача, відповідач повинен повернути позивачу 1 268 199,05 грн., що є гривневим еквівалентом 34 680,00 доларів США, визначених станом на 30.09.2023 року (складення та направлення відповідачу вимоги про повернення коштів). Тому позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 1 268 199,05 грн., які є гривневим еквівалентом 34 680,00 доларів США.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 12.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

06.03.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідного до якого зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Наголошує, що позивач був присутній та безпосередньо своїм підписом посвідчив те, що Договір відступлення відповідає його внутрішній волі, погодився із його умовами та редакцією положень які були в ньому викладені, крім того, ознайомлювався із текстом Попереднього договору та змін до нього, актом звірки, був обізнаний про готівковий розрахунок первісного кредитора з ТОВ «КУА «Оптимум», при цьому, ОСОБА_1 користувався юридичною допомогою та консультувався із своїм юристом.

На самій угоді, яка відбулася за участі ТОВ «КУА «Оптимум», позивача та відповідача, був присутній ОСОБА_5 . Останній є неопосередкованим бенефіціарним власником ТОВ «КУА «Оптимум», оскільки засновником ТОВ КУА «Оптимум» є ТОВ "Іміко-Захід", а співзасновником ТОВ "Іміко-Захід" є ТОВ «Львівська мрія» (якій належать 99,85% корпоративних прав ТОВ "Іміко-Захід"), 40% корпоративних права ТОВ «Львівська мрія» належать ОСОБА_5 . Саме ОСОБА_5 , з відома та погодження тогочасного директора ОСОБА_6 , погоджував укладення попередніх договорів та договорів відступлення щодо майбутніх об`єктів нерухомості в будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Вже після укладення Попереднього договору, Договору про внесення змін та Договору відступлення, орієнтовно в середині 2021 року, тобто через більше ніж 1,5 роки після укладення Договору відступлення, стало відомо, що посадові особи ТОВ «КУА «Оптимум» з використанням власної торговельної марки «Львівська мрія», заволоділи коштами громадян (покупців) під виглядом інвестування їх в будівництво багатоквартирного житлового комплексу, що складається з житлових та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 .

Посадові особи ТОВ «КУА «Оптимум» виготовляли та передавали покупцям житлових та нежитлових приміщень за адресою: Володимира Великого, 2-А документи, що підтверджували отримання готівки ТОВ «КУА «Оптимум» та створювали в добросовісних покупців враження про законність готівкових операцій і роботу каси (що зокрема і стверджується самим позивачем у позовній заяві).

Окремо сторона відповідача звертає увагу суду, що за вищенаведеними фактами відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021141080000266 від 24.06.2021 року щодо посадових та пов`язаних з ними осіб ТОВ «КУА «Оптимум» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1 КК України. ОСОБА_2 у вказаному кримінальному провадженні перебувала у статусі потерпілої з 18.02.2022 року, оскільки, крім попереднього договору купівлі-продажу за адресою: АДРЕСА_2 , за будівельним номером АДРЕСА_4 , нею було також укладено ще 25 попередніх договорів купівлі-продажу.

Після укладення Договору від 22.11.2019 року ТОВ «КУА «Оптимум» не виконало своїх зобов`язань в частині укладення основного договору купівлі-продажу (сторонами якого мав би бути ОСОБА_1 і ТОВ «КУА «Оптимум»») квартири Об`єкта (1-но (одно) кімната житлова квартира в будинку (за будівельною адресою: АДРЕСА_2 ), що знаходиться в 2 (другому) під`їзді на 11 (одинадцятому) поверсі, за будівельним номером 168, загальна проектна площа 50,24 кв.м.). Більше того, вказаний об`єкт нерухомості так і не був збудований. Вищенаведене створює правові підстави для цивільно-правової відповідальності ТОВ «КУА «Оптимум» у вигляді повернення коштів новому кредитору - позивачу у справі ОСОБА_7 .

Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 19.06.2023 року було скасовано заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 16.08.2023 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним оскаржуваного договору у справі № 466/8457/21.

В процесі розгляду вказаної справи ОСОБА_2 стало відомо, що ТОВ «КУА «Оптимум» не визнає факт проведення нею оплати забезпечувального платежу за Попереднім договором купівлі-продажу квартири, посвідченого 05.02.2019 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 3551, укладеного ТОВ «КУА «Оптимум» та ОСОБА_2 (з врахуванням Договору про внесення змін), таким чином, фактично не визнається виконання договірного зобов`язання ОСОБА_2 , яке існувало у відповідності до Попереднього договору та припинилось внаслідок виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині проведення оплати (з врахуванням Договору про внесення змін).

Відтак, на переконання сторони відповідача, недобросовісна поведінка ТОВ «КУА «Оптимум» створила правову невизначеність у відносинах за Попереднім договором (з подальшими змінами та договором про відступлення прав) та призвела до порушення прав ОСОБА_2 .

Вважає що оскільки відповідач передала дійсну вимогу, то у позивача відсутні підстави для односторонньої відмови від договору у повному обсязі у зв`язку із застосуванням норми ст. 665 ЦК України. Крім цього, підлягає врахуванню, що Договір про відступлення не містить положень про право на одностороннє розірвання договору за бажанням сторони.

Таким чином, якстьверджується у відзиві, п. 6 договору про відступлення права вимоги є доказом отримання ТОВ «КУА «Оптимум» забезпечувального платежу за попереднім договором від ОСОБА_2 , оскільки містить твердження про те, що сторони розрахувалися між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають. ОСОБА_2 після сплати ТОВ «КУА «Оптимум» забезпечувального платежу набула статус кредитора щодо ТОВ «КУА «Оптимум». Відповідач також звертає увагу суду, що положення про повний розрахунок відповідачки вказано також у пп. 4) п.6.1. Договору про внесення змін.

Так, у п.5 Договору про відступлення права вимоги зазначено, що у зв`язку з укладенням цього Договору позивач не має прав та обов`язків згідно з попереднім договором.

Крім того, згідно п. 6 Договору про відступлення права вимоги ТОВ «КУА «Оптимум» та ОСОБА_2 стверджують, що розрахувалися між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають.

Окрім того, відповідач зазначає, що сума, заявлена у позові до стягнення у розмірі 1268199,05 грн. не відповідає сумі, яка була сплачена позивачем за оскаржуваним правочином. Також сума коштів, яка була передана ОСОБА_2 , становила 838909 грн., що підтверджується самим позивачем. Проведення перерахунку платежу за оскаржуваним договором з урахуванням еквівалента гривні до долара США, на думку відповідача, не відповідає положенням чинного законодавства. А практика, наведена позивачем, не є релевантною, оскільки виникає із інших цивільно-правових відносин.

Представником відповідача подано до суду додаткові письмові пояснення. Зазначає, що посилання позивача на відсутність права вимоги є необґрунтованим, оскільки за попереднім договором ОСОБА_2 набула лише право вимагати укладення основного договору на визначених у попередньому договорі умовах, але аж ніяк не майнові права на квартиру. Під час розгляду справи № 466/8457/21 позивачем підтверджено, що він не звертався до відповідача з претензіями (вимогами) щодо виконання умов попереднього Договору або про розірвання останнього та стягнення грошових коштів із відповідача 2.

Щодо обраного способу захисту прав, обраного позивачем, відповідач зазначає, що відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (наведене підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22). Таким чином, звертаючись до суду з вказаною вимогою, позивач, як стверджує відповідач, має надати належні докази того, що внаслідок нібито невиконання умов попереднього договору відповідачкою, позивач був позбавлений можливості укласти основний договір купівлі-продажу квартири і за таких обставин розривати договір про відступлення права вимоги в односторонньому порядку. З урахуванням наведеного у відзиві стверджується, що підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову немає.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.03.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи для розгляду до Буського районного суду Львівської області відмовлено. Клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у справі задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум».

Згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 14.06.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_8 від 14.03.2024 року про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.07.2024 року підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач то його представник не з`явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Разом із тим, представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Разом із тим, представником відповідача Мацюк Г.Р. та представником ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» подано клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши позиції сторін, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_2 укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 342.

Умовами п. п. 1.1. та 2.1. Попереднього договору визначено, що предметом цього договору є укладення в майбутньому його сторонами Договору купівлі-продажу однокімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 .

22.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_2 укладено Договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, зі змісту якого вбачається, що сторони погодили сплату забезпечувального платежу, який складає 839 008 грн., що за курсом НБУ станом на 22.11.2019 року становить 34 678 доларів США 80 центів.

22.11.2019 року між ТОВ «КУА «Оптимум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року укладено Договір про відступлення прав та внесення змiн, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 3552.

Згідно вказаного договору сторони погодили: замінити в Попередньому договорi купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 на ОСОБА_1 з двадцять другого листопада дві тисячі дев`ятнадцятого року (п. 1 оскаржуваного договору); ОСОБА_1 приймає на себе права та виконання всіх обов`язків, що виникатимуть перед ТОВ «КУА «Оптимум» за Попереднім договором купівлі-продажу квартири з двадцять другого листопада дві тисячі дев`ятнадцятого року (п. 2 оскаржуваного договору); ТОВ «КУА «Оптимум» зобов`язане виконати всі обов`язки, що виникли та/або виникнуть по Попередньому договору купівлі-продажу квартири, на користь ОСОБА_1 у встановлені Попереднім договором купівлі-продажу квартири строки (п. 3 оскаржуваного договору); ОСОБА_1 зобов`язаний виконати всі обов`язки, що виникатимуть за Попереднім договором купівлі-продажу квартири, на користь ТОВ «КУА «Оптимум» (п. 4 оскаржуваного договору); у зв`язку з укладенням цього Договору ОСОБА_2 не має прав та обов`язків згiдно з Попереднім договором купівлі-продажу квартири (п. 5 оскаржуваного договору).

Як вбачається із акту звіряння взаємних розрахунків, станом на 22.11.2019 року між ТОВ «КУА «Оптимум» і ОСОБА_2 заборгованість за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 342 від 05.02.2019 року на користь ОСОБА_2 становить 839 008 грн. 00 коп.

Відповідно до розписки від 22.11.2019 року ОСОБА_2 зазначає, що отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 838 909 грн. згідно договору про відступлення права та внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 16.08.2022 року визнано недійсним укладений 22.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нотаріально посвідчений Договір про відступлення прав та внесення змiн (реєстровий № 3552) до Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05.02.2019 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 342, до якого внесено зміни на підставі Договору про внесення змiн, посвiдченого 22.11.2019 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 3551.

Разом із тим, постаново Львівського апеляційного суду від 19.06.2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 задоволено. Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 16.08.2022 року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до Повідомлення про відмову від договору та Вимоги про повернення коштів, що об`єднані в одному документі від 30.09.2023 року, який адресовано ОСОБА_2 та ТОВ «КУА «Оптимум», позивач письмово повідомив відповідача та третю особу про односторонню відмову від Договору відступлення на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України та висунув вимогу до відповідача про повернення отриманих від позивача коштів у семиденний строк з дати отримання вимоги.

Як вбачається із відповіді ОСОБА_3 адвокату Луці Т.М. на адвокатський запит № 02/20-04/2023, Руденко Віктор Сергійович був уповноваженим представником ТОВ «КУА «Оптимум» та діяв на підставі довіреності, посвідченої 14.11.2018 року Федоренко О.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1566. Вказана довіреність на момент посвідчення правочину була дійсна та внесена до Єдиного реєстру довіреностей. В самому договорі сторони підтвердили факт повного розрахунку, що вказано та узгоджено сторонами у пп. 4) п.6.1. - продаж Об`єкта за домовленістю Сторін вчинено за 839008,00 грн., без податку на додану вартість, які Сторона-2 ( ОСОБА_2 ) сплатила Стороні - 1 до укладення Договору.

Разом із тим, як вбачається із відповіді ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» № 01 від 07.06.2021 року, оплата за договором № 342 від 05.02.2019 року не здійснювалася. Заборгованість за договором становить 839 008 грн. без податку на додану вартість. Наголошує, що всі розрахунки здійснювалися виключно в безготівковій формі. Окрім того, ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» у відповіді від 23.11.2022 року зазначило, що жодних коштів від ОСОБА_2 за кладеним попереднім договором купівлі продажу квартири № 342 від 05.02.2019 року не отримувало.

В судовому засіданні допитувалася в якості свідка ОСОБА_2 . Остання зазначила, що вносила забезпечувальний платіж за попереднім договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та встановлено постановою Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі № 465/3045/23. Більше того, вона визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12021141080000266 від 24.06.2021 щодо посадових та пов`язаних з ними осіб ТОВ «КУА «Оптимум» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Вiдповiдно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язкiв, зокрема, є договори та iншi правочини.

Законодавче визначення договору міститься в ч. 1 ст. 626 ЦК України, за змістом якої договором є домовленість двох або більше сторiн, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивiльних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

В ч. 1 ст. 510 ЦК України зазначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неi (ч. 3 ст. 510 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (зокрема, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України). Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Відповідно до частин першої, другої статті 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть проводитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть проводитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений iншою особою внаслідок передання ним своїх прав iншiй особi за правочином (відступлення права вимоги).

Правова природа договору про відступлення права вимоги, як правочину, полягає у договірній передачі зобов`язальних вимог первiсного кредитора новому кредитору.

В постанові Верховного суду від 02.05.2018 року у справі № 923/20/17 зроблено правовий висновок про те, що коли договір відступлення права вимоги є оплатним (якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги), то в такому випадку на відносини цесiї розповсюджують положення про договір купівлі-продажу. Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним (якщо права по зобов`язанню переходять до нового кредитора без якогось зустрічного надання старому кредитору), такі відносини регулюються також нормами про дарування. Таким чином, правовідносини з відступлення права вимоги (цесії), в залежностi вiд їх оплатності або безоплатності, субсидіарно (додатково) регулюються також правилами про купівлю-продаж або дарування.

Імперативними приписами ч. 1 ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки про оплатність відступлення відповідачем свого права вимоги до ТОВ «КУА «Оптимум» за Попереднім договором на користь позивача прямо зазначено в п. 7 оскаржуваного договору, то на спірні правовідносини сторін у даній справі також розповсюджуються правила про купівлю-продаж.

Змістом ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи специфіку майнового права, що є одним iз рiзновидів об`єктiв цивiльних прав (ч. 1 ст. 177 ЦК України), та зважаючи на можливість його відчуження (ч. 3 ст. 656 ЦК України), майнове право у відповідача за Попереднім договором в розумінні ч. 1 ст. 334 ЦК України могло виникнути виключно у випадку сплати ним забезпечувального платежу на користь ТОВ «КУА «Оптимум».

Відтак, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, які полягають у визнанні правомірною односторонньої відмови ОСОБА_1 від укладеного 22.11.2019 року договору відступлення права та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, а також стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі 1 268 199 грн. 05 коп., основною підставою зазначає той факт, що відповідачем ОСОБА_2 не внесено забезпечувального платежу за попереднім договором від 05.02.2019 року, внаслідок чого остання не набула права кредитора у зобов`язанні.

Однак, із вказаним твердженням суд погодитися не може, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15.04.2024 року у справі № 465/3045/23 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Оптимум", третя особа - ОСОБА_1 , про визнання зобов`язання припиненими - відмовлено.

В рамках вказаної справи ОСОБА_2 просила визнати припиненими усі зобов`язання перед ТОВ «Компанія у правління активами «Оптимум» за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеним між нею та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», що діє за рахунок та в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» від 05.02.2019 року, про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 342 з урахуванням змін, внесених договором від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, зареєстрованого за № 342, внаслідок їх повного виконання, проведеного належним чином.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05.02.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Надаючи оцінку попередньому договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, договору від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та договору від 22.11.2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05.02.2019 року, апеляційний суд виходив з того, що сторони цих договорів дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується підписами уповноваженого представника ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», що діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» Руденка В.С., Мацюк Г.Р. та Пономарьова В.А. Підпис представника ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» Руденка В.С. завірений печаткою ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум». Усі вищезазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. Як ствердив апеляційний суд у своїй постанові, підписання договору свідчить про те, що розрахунки між сторонами здійснені повністю, у звязку з чим сторони в письмовій формі зазначили про відсутність претензій щодо оплати ОСОБА_2 забезпечувального платежу.

В березні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Фелді О. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05.02.2025 року та залишити в силі рішення Франківського районного суду м. Львова від 15.04.2024 року і додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 30.04.2024 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.05.2025 року у справі № 465/3045/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 05.02.2025 року - без змін.

Як зазначила колегія суддів Верховного Суду, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, оцінивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а також докази, які містяться у матеріалах справи, дійшов достатньо обґрунтованого висновку, що позивачка навела обґрунтовані доводи, які свідчать про те, що на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року, договору від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири нею було внесено (сплачено)ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» забезпечувальний платіж у розмірі 839 008 грн.

Суд касаційної інстанції констатував, що апеляційним судом надано належну оцінку наявній у матеріалах справи довіреності, на підставі якої Руденко В.С. був наділений повноваженнями діяти від імені ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», зокрема, представляти інтереси пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія - Інвест» ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» в нотаріальній конторі, в органах державної реєстрації з приводу укладання та підписання попередніх договорів, основних договорів купівлі-продажу будь-яких квартир, нежитлових приміщень або парко-місць на суму до 5 000 000, 00 - за ціною та на умовах, відомих товариству, договорів про внесення змін та доповнень до них, а в разі необхідності договорів про їх розірвання (припинення), договорів переуступки прав та внесення змін, здійснювати всі необхідні дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. На момент укладення та посвідчення договору від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та договору від 22.11.2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05.02.2019 року, довіреність була чинною та внесена до Єдиного реєстру довіреностей.

Також вказаною постановою Верховного Суду встановлено, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., яка посвідчувала попередній договір та договір про внесення змін у попередній договір, підтвердила, що перед посвідченням договору про внесення змін, на виконання норм чинного законодавства та з метою встановлення дійсності намірів кожної із сторін до вчинення правочину, нею проводилося опитування сторін правочину чи проведено між ними розрахунки. Сторони підтвердили факт повного розрахунку, що вказано й узгоджено сторонами у підпункті 4 пункту 6.1 договору про внесення змін від 22.11.2019 року до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05.02.2019 року. Продаж об`єкта за домовленістю сторін здійснено за 839 008 грн. Своїм підписом під договором сторони підтвердили повний розрахунок за договором та відсутність претензій фінансового характеру.

Так, у договорі про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 22.11.2019 року, який укладено між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сторони, зокрема ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_2 , підтвердили, що розрахувалися між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають.

Надавши у сукупності оцінку поданим сторонами доказам, Верховний Суд погодився з тим, що апеляційний суд дійшов мотивованого висновку, що ОСОБА_2 було проведено розрахунок за попереднім договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 05.02.2019 року, що, зокрема, підтверджується змістом укладених між сторонами договорів та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 22.11.2019 року.

Суд касаційної інстанції при касаційному перегляді судового рішення також зазначив, що договори від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та від 22.11.2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири на момент розгляду справи є чинними. Отже, умови цих договорів є дійсними (чинними), в тому числі і в частині підтвердження факту проведення розрахунків між сторонами у справі.

Колегія суддів Верховного Суду, надаючи оцінку судовому рішенню апеляційного суду на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, в цілому погодилася з висновками суду апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин апеляційний суд, як ствердив ВС, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов загалом обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Вказані висновки сформульовано у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, від 14.05.2025 року у справі № 465/3045/23.

Зважаючи на викладене, постановою Верховного Суду вже встановлено, що на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року та договору від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 було внесено (сплачено) ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» забезпечувальний платіж у розмірі 839 008 грн.

Відтак, беручи до уваги той факт, що позовні вимоги ґрунтуються на тверджені позивача про те, що відповідачем ОСОБА_2 не внесено забезпечувальний платіж на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019 року та договору від 22.11.2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу, однак, Верховним Судом встановлено, що вказаний платіж таки внесено ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» про визнання правомірною односторонньої відмови від договору купівлі-продажу права вимоги та стягнення грошових коштів слід відмовити. За наведених обставин підстави вважати, що відповідачем ОСОБА_2 за договором було передано позивачу ОСОБА_1 недійсну вимогу, відсутні.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» про визнання правомірною односторонньої відмови від договору купівлі-продажу права вимоги та стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08.06.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум», код ЄДРПОУ 37567735, м. Львів, вул. Лисенка М., 38/8.

Суддя Величко О.В.