Рішення № 138703659, 31.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3846/26

2/760/12748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 липня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючої судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Скомаровської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 35 981,24 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначив, що 18.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 160609, за умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 22 892,00 грн. Договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4f066ea7 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначив, що на виконання умов договору Первісний кредитор перерахував Позичальнику грошові кошти шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану Відповідачем під час укладення договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Позивач зазначив, що 16.04.2025 року між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 16042025, згідно з умовами якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором. Перехід права вимоги відбувся на підставі Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025.

Позивач зазначив, що Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредит, проценти та комісію не сплатила, у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість у загальному розмірі 35 981,24 грн., з яких: 21 387,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 892,74 грн. - заборгованість за процентами; 701,00 грн. - заборгованість за комісією.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

17.02.2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзиву на позовну заяву не подала.

В судовому засіданні завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Сторін із частковим задоволенням позовних вимог та постановленням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.

В судовому засіданні 22 липня 2026 завершено розгляд справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав.

Судом встановлено, що 18.11.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 160609, згідно з умовами якого Відповідач отримав кредит у розмірі 22 892,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Кредитні кошти перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану Відповідачем під час укладення договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Договір підписаний Відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 4f066ea7 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у строки і на умовах, передбачених договором.

Всупереч умовам договору, Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 35 981,24 грн., з яких: 21 387,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 892,74 грн. - заборгованість за процентами; 701,00 грн. - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості.

16.04.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 16042025, на підставі якого та відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025 і Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025 до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 та статті 1056-1 ЦК України позикодавець (кредитодавець) має право на одержання від позичальника процентів від суми позики (кредиту), розмір яких встановлюється договором.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Нараховані проценти не мають штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредиту, тобто процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачу надані. В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо вимоги Позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 701,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом наведеної норми плата за кредит складається з процентів за користування кредитними коштами; надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця, що становить суть кредитного договору.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором є обов`язком кредитодавця, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися сплатою окремої комісії. Оскільки надання кредиту є дією, яку кредитодавець вчиняє у власних інтересах для отримання прибутку у вигляді процентів, встановлення комісії саме за надання (видачу) кредиту, тобто за дію, яка не є самостійною фінансовою послугою та не створює для позичальника додаткового блага, не відповідає вимогам добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що умова кредитного договору про сплату комісії не породжує для Відповідача обов`язку зі сплати такої комісії, а тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за комісією у розмірі 701,00 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за тілом кредиту та процентами за кредитним договором, суду не надано.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного кредитного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 35 280,24 гривень, яка складається із заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) - 21 387,50 грн. та заборгованості за процентами - 13 892,74 грн. У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 701,00 грн.) належить відмовити.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково - на суму 35 280,24 грн. з заявлених 35 981,24 грн., що становить 98,05 % ціни позову, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі

2 375,21 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 160609 від 18.11.2024 року загальною сумою 35 280,24 грн. (тридцять п`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 24 копійки), яка складається із заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) - 21 387,50 грн. та заборгованості за процентами - 13 892,74 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) судовий збір у розмірі 2 375,21 грн. (дві тисячі триста сімдесят п`ять гривень 21 копійка).

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Найменування учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.Л. Фіцай