Ухвала суду № 138703528, 09.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/13/26

ун. № 759/1386/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого

документа таким, що не підлягає виконанню

09 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участі заявниці ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з онуком та визначення способу участі у вихованні,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2025 ОСОБА_1 на електронну адресу суду скерувала заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в рамках цивільної справи №759/1386/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з онуком та визначення способу участі у вихованні.

Дану заяву заявник обґрунтовує тим, що 25.10.2021 ОСОБА_2 видано виконавчий лист Святошинським районним судом м. Києва на виконання рішення суду від 16.06.2021, яким визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3 . Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 16.07.2024 року.

Водночас, вказаний виконавчий документ був пред`явлений ОСОБА_2 після спливу строку пред`явлення його до виконання. Так, лише 13.03.2023 ОСОБА_2 подала до Солом`янського ВДВС у м. Києві виконавчий лист та заяву про відкриття виконавчого провадження. 15.03.2023 виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження №71279882 на підставі даного виконавчого листа. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2023 визнано даний виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, а тому, постановою від 07.06.2023 виконавець закрив виконавче провадження. 12.07.2023 виконавець скерував виконавчий лист до суду, який видав виконавчий лист. У той же час, постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2024 скасовано ухвалу суду від 11.05.2023 про визнання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 16.07.2021 таким, що не підлягає виконанню.

Окремо ОСОБА_1 вказує на те, що після скасування ухвали від 11.05.2023 Лало Повторно Лало Я.Ч. звернулася до виконавця із даним листом та заявою про відкриття провадження лише 30.08.2024, при цьому, ігноруючи вказівку про те, що строк його пред`явлення закінчився 16.07.2024 року. ОСОБА_2 із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа не виконання не зверталася. 11.09.2024 виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження. Враховуючи відсутність у розпорядженні виконавця оригіналу виконавчого документа, останній звернувся до суду із запитом про надання йому оригіналу такого документа. 17.10.2024 суд, на переконання Лало В.Л., помилково скерував виконавчий лист виконавцю.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.01.2025 дана заява передана для розгляду по суті судді Святошинського районного суду м. Києва Сеньку М.Ф.

Ухвалою від 01.08.2025 суддею Сеньком М.Ф. задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід та справу передано для проведення автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Ключника А.С.

Ухвалою від 27.04.2026 суддя Ключник А.С. заявив самовідвід від розгляду даної заяви.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 25.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Єросової І.Ю.

27.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшли письмові заперечення ОСОБА_2 на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій остання вказує, що метю подання даної заяви є унеможливлення доступу до онука. ОСОБА_1 не виконує рішення суду, а тому вона вимушена була звернутися до виконавця. Раніше заявник вже намагалася визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, однак законними рішеннями такі вимоги не підтримані. Також зауважує, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки вона вчасно звернулася до виконавця - 13.03.2023 року.

Ухвалою від 02.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви Лало В.Л. про відвід судді Єросової І.Ю. від розгляду даної заяви.

У судовому засіданні Лало В.Л. підтримує вимоги заяви та просить задовольнити її.

ОСОБА_2 та її представник - адвокат Якименко М.М. заперечують щодо вимог заяви, вказуючи на те, що виконавчий документ було пред`явлено у строк, наданий законом.

Вислухавши доводи сторін справи, вивчивши доводи заявника, викладені у заяві, оцінивши надані докази в сукупності, суд доходить таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

З п. 5, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Верховний суд у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21) зазначив, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. У зв`язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.

Із наведеного випливає, що закінчене виконавче провадження із підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню може бути продовжене у разі скасування ухвали суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

У ході розгляду справи встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 .

На виконання вказаного рішення 25.10.2021 видано виконавчий лист.

13.03.2023 ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського ВДВС у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

15.03.2023 на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 25.10.2021 Солом`янським ВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження №71279882.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2023 виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва від 25.10.2021 визнано таким, що не підлягає виконанню.

05.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського ВДВС у м. Києві із заявою про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

07.06.2023 державним виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71279882.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2024 скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2023 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

30.08.2024 (дата реєстрації заяви 02.09.2024) ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського ВДВС у м. Києві із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Постановою від 11.09.2024 виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №71279882.

Оскільки виконавче провадження №71279882 відновлено, а у розпорядженні уповноваженого виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві відсутній оригінал виконавчого документа, останній скерував до суду запит із вимогою про повернення до Солом`янського ВДВС у м. Києві виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києві від 25.10.2021 у справі №759/1386/19.

22.10.2024 до Солом`янського ВДСВ у м. Києві зі Святошинського районного суду м. Києва надійшов виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києві від 25.10.2021 у справі №759/1386/19.

Відтак, станом на день розгляду даної заяви Лало В.Л. державним виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві здійснюється виконавче провадження №71279882 із примусового виконання рішення Святошинського районного суду м. Києві від 16.07.2021 на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києві від 25.10.2021 у справі №759/1386/19.

Проаналізувавши хід подій у даному провадженні та вчиненні учасниками процесуальні дії, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києві від 25.10.2021 у справі №759/1386/19 таким, що не підлягає виконанню. Твердження заявника Лало В.Л. про те, що стягувач Лало Я.Ч. пропустила строк пред`явлення виконавчого документа до виконання суд вважає помилковими з огляду на те, що Лало Я.Ч. звернулася із заявою про відкриття виконавчого провадження 13.03.2023 і постановою державного виконавця Солом`янського ВДВМ у м. Києві відкрито виконавче провадження №71279882. Водночас, постановою від 07.06.2023 виконавче провадження було закінчено, а виконавчий лист повернуто Святошинському районному суду м. Києва як органу, який видав виконавчий документ.

21.02.2024 постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2023, яка фактично була підставою для закінчення виконавчого провадження, і 11.09.2024 виконавче провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 30.08.2024, яка зареєстрована 02.09.2024, було відновлено.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.08.2024) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Із наведеного випливає, що дій виконавця в частині скерування до суду запиту про надання оригіналу виконавчого документа та скерування судом такого процесуального документа виконавцю цілком узгоджуються із вимогами закону і не свідчать про порушення прав заявниці ОСОБА_1 .

При цьому, слід зауважити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.08.2024) Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття..

У свою чергу, нормами ч. 4 вказаної статті закріплено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Отже, оскільки виконавчий документ видано 25.10.2021, а пред`явлено до виконання 13.03.2023, то із вказаної дати трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервано. Строк пред`явлення виконавчого листа у період з 25.10.2021 по 13.03.2023 становить 1 рік 5 місяців від загального трирічного строку. Далі обрахування трирічного строку продовжилося із 11.05.2023, дня постановлення ухвали Святошинським районним судом м. Києва про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Скасовано незаконне рішення суду 21.02.2024, а 30.08.2024 стягувачем скеровано заяву про відновлення виконавчого провадження. Відтак, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання продовжується як мінімум на строк 1 рік 5 місяців поки виконавчий лист перебував на виконанні.

Більше того, суд звертає увагу на те, що п. 4 ч. 10-2 перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ визначені законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Відтак, твердження заявника ОСОБА_1 про пропуск ОСОБА_2 строків пред`явлення виконавчого документа до виконання не мають правового підтвердження, а тому не можуть бути підставою для висновку суду про визнання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 25.10.2021 у справі №759/1386/19 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 2, 4 5, 12, 13, 76-81, 89, 258-261, 352-355, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з онуком та визначення способу участі у вихованні - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.