Ухвала суду № 138703452, 22.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26714/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді головуючого судді Остапчук Т.В.,

секретаря судового засідання - Погребняк В.Д.,

за участю розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМВАЛ» - про забезпечення позову по цивільній справі 757/26714/26-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМВАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватному нотаріусу Шкетова Оксани Павлівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувають матеріали справи з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватному нотаріусу Шкетова Оксани Павлівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки 23.06.2026 року, судом отриманого 24.06.2026 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення цокольного поверху з №7 по №24, дві вітрини (в літері "А"), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970711280000. Заява мотивована тим, що позивач 23.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімвал» набуло право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежитлові приміщення цокольного поверху з №7 по №24, дві вітрини (в літері "А"), загальною площею (кв.м): 833.5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна ОСОБА_2 та рішення 1 від 17.06.2021 року Позивача. 24.06.2021 року Відповідач 2 передає у власність ОСОБА_5 частку статутного капіталу Позивача у розмірі 100 %. 09.09.2021 року приватним нотаріусом Шкетовою Оксаною Павлівною було посвідчено договір іпотеки серія та номер: 6729 на підставі якого Позивач передав в іпотеку ОСОБА_1 Об`єкт в забезпечення виконання зобов`язань Позивача за договором позики від 09.09.2021 року в сумі 267452,00 гривень (далі - Договір іпотеки). 16.10.2024 року приватним нотаріусом Шкетовою Оксаною Павлівною було припинено право власності Позивача на Об`єкт та зареєстрованого його за Відповідачем 1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя серія та номер: 8328 посвідченого приватним нотаріусом Шкетовою Оксаною Павлівною. 16.10.2024 року приватним нотаріусом Шкетовою Оксаною Павлівною було зареєстровано іпотеку Об`єкту за договором позики від 21.10.2024 року укладеним між Відповідачем та колишнім власником Позивача - Відповідачем 2 на підставі договору іпотеки серія та номер: 8483 посвідченого приватним нотаріусом Шкетовою Оксаною Павлівною. Позивач вважає, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбулося з численними порушеннями, а тому підлягає скасуванню з поверненням майна Позивачеві та визнання недійсним Договору іпотеки Відповідачів, як такого, що порушує права Позивача на вільне розпорядження майном. З урахування предмету позову та ризиків, які можуть утруднити виконання потенційного судового рішення, то Позивач вважає за необхідне просити суд застосувати наступні заходи забезпечення позову: з метою недопущення відчуження майна на користь третіх осіб - накласти арешт та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення цокольного поверху з №7 по №24, дві вітрини (в літері "А"), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970711280000. Таким чином, на думку позивача, забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії є необхідним, розумним та адекватним заходом, який відповідає суті позовних вимог і дозволяє гарантувати ефективний захист майнових інтересів позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України. При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача в разі задоволення позовних вимог. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Верховним Судом викладений правовий висновок у постанові від 02.08.2019 у справі №915/538/19 та у постанові від 06.11.2018 у справі №923/560/17, згідно з яким накладення арешту на грошові кошти відповідача слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат, а суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат. Таким чином з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом накладення арешту.. При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача. Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМВАЛ» - про забезпечення позову по цивільній справі 757/26714/26-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМВАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватному нотаріусу Шкетова Оксани Павлівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки задовольнити. Накласти арешти та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення цокольного поверху з №7 по №24, дві вітрини (в літері "А"), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970711280000

Дані сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМВАЛ»: 02095, місто Київ, вул.Княжий Затон, будинок 9, приміщення 369, офіс 1

відповідач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2

відповідач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_3

відповідач3: Приватний нотаріус Шкетова Оксана Павлівна: АДРЕСА_4

третя особа 1: ОСОБА_3 адреса АДРЕСА_5

третя особа 2: ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 Направити ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підлягає негайному виконанню. Строк пред`явлення до виконання даної ухвали три роки. Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В.Остапчук