Ухвала суду № 138702656, 03.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/13609/26 Провадження №2/607/6094/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., секретаря судового засідання Кочмар С.М., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі у спрощеному провадженні позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В :

В проваджені Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді від 29.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі №607/13609/26. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.07.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» було подано суду заяву про закриття провадження по справі та вирішити питання про повернення судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні щодо закриття провадження по справі не заперечив. Проте пояснив, що позивач не повідомив його про борг в досудовому порядку, який він заплатив би до звернення до суду. Тому, просив суд судовий збір із нього не стягувати, а повернути позивачу із державного бюджету.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Правові підстави для закриття провадження у справі регламентовано статтею 255 ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу вказаної Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, в яких закривалося провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору: від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19; від 07 вересня 2022 року у справі № 910/22858/17, провадження № 12-5гс22, а також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, постановах Верховного Суду: від 20 лютого 2024 року у справі № 916/1042/22, від 10 квітня 2024 року у справі № 754/11753/21, від 22 травня 2024 року у справі № 204/1150/23 та інших.

У зазначених судових рішеннях Верховного Суду зазначалося, що закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

На вказаному також наголошено у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі № 369/7426/24, провадження № 61-780св26. Зазначена судова практика є незмінною.

Представник позивача у поданій ним заяві зазначає, що відповідачем після відкриття провадження у справі, виконано обов`язок з відшкодування шкоди та сплачено на користь позивача 16623,11 гривень.

За таких обставин суд доходить висновку, що предмет спору у даній цивільній справі припинив існування після звернення позивача із позовом до суду, у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем боргу, а тому між сторонами не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), на яку послався суд апеляційної інстанції, разом із іншим, зробив висновок про те, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, а тому провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає наступне.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.07.2026 у справі №345/5838/25 (провадження №61-3489св26), вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25).

У зв`язку із цим, доводи відповідача з приводу того, що судовий збір слід повернути позивачу із державного бюджету, спростовуються вищевказаним висновком Верховного Суду.

Тому, враховуючи вищенаведене, а також практику Верховного Суду, з приводу розподілу судових витрат, у разі закриття провадження у справі, яка на теперішній час є сталою, беручи до уваги, що представник позивача просить закрити провадження у справі, оскільки відбулося фактичне задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, суд вважає, що із відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений ним розмір судового збору.

Керуючись ст. 142, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, закрити за п.2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (п/р: НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 300335, Ідентифікаційний кож 20033533) 3328 гривень сплаченого судового збору.

Роз`яснити учасникам справи, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Реквізити учасників справи:

Позив ач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса місця знаходження: вул.Теліги Олени, 6В, корпус 4, м.Київ, код ЄДРПОУ 20033533.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич