Рішення № 138702206, 03.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/579/26

Провадження №:2/138/991/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької областіз вказаним вище позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71932567 від 04.08.2025. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 10500,00 грн., строком на 30 днів, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,250%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредит складає 15,00%. Договір кредиту підписаний позичальником в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 09.08.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду № 15527697 за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2500 грн., в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме 13000 грн. та змінено денну процентну ставку на 1%. Товариство виконало свій обов`язок та здійснило перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість, яка зважаючи на здійсненні відповідачем платежі в сумі 6768,60 грн., становить 17438,93 грн., зокрема: 6231,40 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3381,25 грн. сума заборгованості за процентами; 1575 грн. сума заборгованості за комісією; 6251,28 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. 16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру прав вимог № 23/12/25-02 від 23.12.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги бо боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, в тому числі до відповідача в сумі 17438,93 грн.За викладених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача борг за кредитним договором, який становить 17438,93 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.03.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.

13.04.2026 судом отримано витребувані докази.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 04.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71932567, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 15841.

Пунктами 2.2.1-2.2.4 договору визначено: розмір кредиту становить 10500,00 грн.; строк кредитування 30 днів; процентна ставка 0,250%; комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1575,00 грн.

Відповідно до п.5.5, 5.6 договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

У реквізитах сторін позичальником зазначено номер банківської платіжної картки, на яку він бажав отримав кредитні кошти, а саме НОМЕР_1 .

09.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15527697 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71932567 від 04.08.2025. Відповідно умов вказаної Додаткової угоди, сторони домовились, що На підставі звернення Позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, кредитодавець збільшує суму наданого позичальнику Кредиту 10500,00 грн. на 2500,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого Кредиту становить 13000,00 грн. Також, внести зміни в п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору та викласти в новій редакції: «2.2.1. Сума кредиту 13000,00грн.» Сторони домовились, що починаючи з дня збільшення Суми кредиту до дати повернення Кредиту, що визначена п. 2.2. Договору, нарахування процентів за користування кредитом (його частиною) здійснюється за ставкою 1,000%. Сторони погодили, що проценти за вказаною ставкою нараховується в тому числі на частину суми кредиту, яка була надана до укладення Додаткової угоди за умовами Договору, починаючи з дати укладання Додаткової угоди та до дати повернення кредиту.

Вказана додаткова угода разом з додатком до неї - Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 71671.

До позовної заяви позивачем приєднано Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71932567 від 04.08.2025, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором як Додаток №1 до договору, Додаткову угоду № 15527697 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71932567 від 04.08.2025 з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит,

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 за посередництвом системи BankID НБУ було ідентифіковано шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України, який була надіслано відповідачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору №71932567 від 04.08.2025 та додаткової угоди до нього сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором кредиту № 71932567 від 04.08.2025 та додатковою угодою від 09.08.2025 виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 13000,00 грн. Зокрема, 04.08.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на картковий рахунок НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти в сумі 10500,00 грн. та 09.08.2025 грошові кошти в сумі 2500,00 грн., що підтверджується квитанціями АТ «Таскомбанк» та повідомленням ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вих. № 23/12/25-24373 від 23.12.2025 на підтвердження видачі на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено, в тому числі, ОСОБА_1 за договором № 71932567, номери платежів 50FB135C-97CF-4DBC B57F-001C2E69CB4F та 720BEE38-80D5-4FB0 AC4B-35C257AAA047

Також, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал банк» надало суду інформацію за вих. № БТ/Е-13488 від 11.04.2026, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 АТ «Універсал банк» емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 04.08.2025 були зараховані кошти в сумі 10500 грн. та 09.08.2025 в сумі 2500 грн.

Таким чином, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в загальній сумі 13000,00 грн., а відтак і факт укладення кредитного договору.

При цьому, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась та не надала суду допустимих доказів, на підтвердження неукладення вказаного кредитного договору.

Також судом встановлено, що 16.09.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №16/09/25 відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений у договорі спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивач надав копію Реєстру прав вимог №23/12/25-02 до договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 підписаний сторонами 23.12.2025, згідно з яким ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №71932567 від 04.08.2025, загальна сума заборгованості за яким станом на 23.12.2025 становила 17438,93 грн., з яких 6231,40 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 3381,25 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 6251,28 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом; 1575,00 грн. - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Крім того, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачувала в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договоромнадання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71932567 від 04.08.2025 позивачем надано Розрахунок заборгованості за період з 04.08.2025 по 23.12.2025, з якого вбачається, що станом на 23.12.2025 заборгованість відповідача становить 17438,93 грн., з яких 6231,40 грн. -тіло кредиту; 3460,00 грн. - відсотки, 6251,28 грн. - відсотки за понадстрокове користування; 1575,00 грн. - комісія.

З вказаного розрахунку вбачається, що 04.08.2025 відповідачу надано кредитні кошти в сумі 10500 грн., нараховано комісію в сумі 1575 грн. та в період з 04.08.2025 по 08.08.2025 відсотки нараховані за ставкою 0,250% по 26,25 грн. в день. 09.08.2025 відповідачу ще надано кредитні кошти в сумі 2500 грн. та в період з 09.08.2025 по 02.09.2025 відсотки нараховані за ставкою 1% по 130 грн. в день. З 03.09.2025 по 20.09.2025 відповідачу нараховані відсотки за понадстрокове користування кредитом за ставкою 4% в день.

Також, з вказаного розрахунку вбачається, що відповідач вносила кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом, а саме 02.09.2025 1000,00 грн., 09.09.2025 2032,00 грн., 10.09.2025 1868,30 грн., 10.09.2025 1868,30 грн., а всього на суму 6768,60 грн.

Щодо суми заборгованості по вказаному вище Договору кредиту, то слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що кредит надавався відповідачу строком на 30 днів, а саме з 04.08.2025 по 02.09.2025.

Разом з тим, з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем також нараховані відсотки за користування кредитом і в період після закінчення строку договору, а саме з 03.09.2025 по 20.09.2025..

При цьому, нарахування відсотків за межами строку кредитування, не допускається, оскільки після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором, якщо інше не передбачено самим кредитним договором.

Однак, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (стаття 1048 ЦК України).

Такий висновок щодо стягнення процентів за межами строку кредитування узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема в постановах від 23 жовтня 2019 року в справі № 456/1747/15-ц, від 09 вересня 2020 року в справі №752/12685/15-ц.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Умовами договору передбачено розмір процентів за понадстрокове користування Кредитом (його частиною), який складає 4% в день.

Враховуючи наведене вище, сторони договору встановили відповідальність за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, а тому товариство не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, які можуть бути стягнуті позикодавцем й після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.

Вказане вище, дає можливість дійти висновку про те, що нарахування відсотків після закінчення строку дії договору кредитування за неправомірне користування коштами та їх розмір визначено сторонами договору.

Так, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

Зокрема, у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22 Верховний Суд виснував наступне: тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року, а тому з урахуванням викладеного нарахування процентів, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України можливе лише до 23 лютого 2022 року.

Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що в період з 03.09.2025 по 20.09.20245 відповідачем допущено прострочення сплати грошового зобов`язання щодо повернення кредиту, однак таке прострочення мало місце в період дії в Україні воєнного стану.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо сплати відсотків за понадстрокове користування кредитом, здійснених на підставі ст. 625 ЦК України та нарахованих за період з 03.09.2025 по 20.09.2025 в сумі 6251,28 грн., підлягають списанню позивачем (позикодавцем) в зв`язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71932567 від 04.08.2025 та Додаткової угоди до нього було надано кредит в загальному розмірі 13000,00 грн., строком користування кредитом на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % в день за процентною ставкою (фіксована), з остаточним днем повернення кредиту згідно договору та визначенням відповідальності за понадстрокове користування позикою у вигляді стягнення відсотків за ставкою 4 % в день.

Зважаючи на викладене вище та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що укладений між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір кредиту та Додаткова угода до нього встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, але позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 11187,65 грн. (6231,40 грн. тіло кредиту + 3381,25 грн. відсотки в межах строку дії договору + 1575 грн. комісія), а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 11187,65 грн., тобто 64,15 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1707,93 грн., а судовий збір у сумі 954,47 грн. суд покладає на позивача.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу у сумі 4500,00 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025; Витяг з Акту № 6-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, складеного 08.01.2026 з детальним описом робіт на суму 4500 грн.; копію ордеру та свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів на підтвердження сплати позивачем коштів за надання правової допомоги.

Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористалась.

Однак, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17438,93 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Деал Фінанс Груп» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Також, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та зважаючи на часткове задоволення вимог позивача, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 638 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 137, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість за Договором кредиту №71932567 від 04.08.2025 в розмірі 11187 (одинадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 65 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) судовий збір у сумі 1707 (одна тисяча сімсот сім) грн. 93 коп.

Судовий збір в сумі 954 (дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 47 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) судові витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі ) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44280974.

Представник позивача: Велікданов Сергій Костянтинович, адреса для листування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя: Т.Ю. Холодова