Рішення № 138701555, 31.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/2091/26

номер провадження 2/695/2263/26

31 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

УСТАНОВИВ:

18.05.2026 позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 27872,30 грн.

Позов мотивує тим, що 20.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 72732241. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладених з первісним кредитором договорів факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК «Сіті колект» суму заборгованості за кредитним договором, судові витрати.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.06.2026 до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, яка свідчить про зміну позивачем предмету позову.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову (названої як заява про уточнення позовних вимог) від 24.06.2026 та повернуто її позивачеві. Провести розгляд справи в межах позовних вимог заявлених позивачем 18.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв та відзиву на позовну заяву від нього на адресу суду не надходило. Про розгляд справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

20.08.2022 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 72732241, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти в сумі 8000 грн строком на 30 днів з 20.08.2022 по 19.09.2022, зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою 2,5% (п. 2.1 - 2.3). ОСОБА_1 як позичальник зобов`язався повернути кредит та оплатити проценти за користування кредитом.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4).

Згідно з п. 5.3 договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Отже, підписавши договір, відповідач засвідчив факт ознайомлення із Правилами надання грошових коштів у позику, визначеними ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів».

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, дату видачі кредиту, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді.

Реквізити договору містять інформацію про його підписання відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 6SiSIO6lIR) та достатні дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема номер паспорта, адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, рахунок НОМЕР_1 .

Із копії платіжної інструкції та листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінекспрес» від 22.01.2026 № КД-000114098/ТНПП слідує, що 20.08.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти у розмірі 8000 грн на карту № НОМЕР_1 , зазначену в договорі позики №72732241 як карта ОСОБА_1

19.09.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору позики №72732241, за умовами якої сторони домовились про зміну строку позики. Таким чином, загальний строк Позики становить 55 днів.

Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором електронного підпису zCxAfRK8KT.

15.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору позики №72732241, за умовами якої сторони домовились про зміну строку позики. Таким чином, загальний строк Позики становить 64 днів.

Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором електронного підпису 5c8MDpyhl4.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин укладення договору позики та досліджених судом доказів в їхній сукупності та взаємозв`язку суд вважає доведеним виконання обов`язків позикодавцем ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» із перерахування коштів ОСОБА_1 на загальну суму 8000 грн.

Згідно з поданими ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунком у ОСОБА_1 станом на 01.03.2023 наявна заборгованість за договором №72732241 в розмірі 27 872,30 грн.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» 05.01.2023 уклали договір факторингу № 031-050123, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується прийняти належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Згідно з платіжною інструкцією від 06.03.2023 № 767 ТОВ «Сіроко Фінанс» сплатило на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кошти згідно договору факторингу від 05.01.2023 № 031-050123.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог від 01.03.2023 № 01/03/23 за договором факторингу від 05.01.2023 № 031-050123 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72732241 на загальну суму 27 872,30 гривень (номер 3071 у реєстрі).

У подальшому ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ Фінансова компанія «Сіті колект» 17.12.2025 уклали договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ Фінансова компанія «Сіті колект» за плату, а ТОВ Фінансова компанія «Сіті колект» прийняти належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Згідно з платіжної інструкції № 14 від 17.12.2025 ТОВ Фінансова компанія «Сіті колект» сплатило на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» кошти згідно договору факторингу від 17.12.2025 № 05/12/25-01.

Відповідно до реєстру прав вимог № 17/12/25 від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ Фінансова компанія «Сіті колект» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72732241 на загальну суму 27 872,30 гривень (номер 5280 у реєстрі).

Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд керується такими нормами права.

Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 вказаного Закону ).

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали договір № 72732241 від 20.08.2022 та додаткові угоду до нього від 19.09.2022 та 15.10.2022 в електронній формі, які підписані зі сторони позичальника за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (одноразовими паролями). Також суд установив факт перерахування коштів 8000 грн від позикодавця за вказаним договором ОСОБА_1 .

У подальшому позивач ТОВ ФК «Сіті колект» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72732241 від 20.08.2022 на підставі договору факторингу.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ними повністю, внаслідок чого виникла заборгованість за договором.

Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.

Відповідач повністю не повернув позикодавцю кредитні кошти, а також не повністю сплатив проценти за користування кредитом.

Розрахунок процентів, проведений позикодавцем, підтверджує їхній розмір відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем підлягають до задоволення, в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 7160 грн та процентів за користуванням кредитом у сумі 4602,30 грн є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ ФК «Сіті колект» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК «Сіті колект» заборгованість по кредитному договору № 72732241 від 20.08.2022 у розмірі 11 762,30 грн, з яких: 7160 гривень тіло кредиту, 4602,30 грн проценти.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати комісії в розмірі 16 110 грн., то слід зазначити наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017р.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 30.11.2021р. (день укладення Кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 20.08.2022 р. (день укладення Кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що умовами Кредитного договору не передбачена сплата комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність стягнення комісії з позивача.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ ФК «Сіті колект» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 12 000 грн суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи: Договір №20260202/001 про надання правничої допомоги від 02.02.2026, витяг з Акту №332 від 02.02.2026, з якого вбачається, що адвокатом було надано правові послуги, за які було сплачено 12000 грн винагороди, та платіжну інструкцію, ордер на надання правничої допомоги серії ЗП 001256.

Суд враховує, що предметом позову в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 11 762,30 грн. Справа є малозначною в силу прямої вказівки пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України. Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.

Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача витрат пов`язаних з підготовкою на направленням документів у розмірі 381,74 грн. Суд зазаначає, що нормами ЦПК України не передбачено такий вид стягнення, а тому суд відмовляє в задоволення даної позовної вимоги.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Сіті колект» заборгованість по кредитному договору № 72732241 від 20.08.2022 у розмірі 11 762,30 грн, з яких: 7160 гривень тіло кредиту, 4602,30 грн проценти.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено в розмірі 11 762,30 грн (42,2 %), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 1123,53 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274-282, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» заборгованість у розмірі 11 762 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дві ) гривні 30 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1123 (одна тисяча сто двадцять три) гривні 53 копійки та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» (02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30 А; код ЄДРПОУ 43950742).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя К.І. Апанасенко