Ухвала суду № 138700741, 03.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-в/537/56/2026

Справа № 554/3816/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного згідно із ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року,

в с т а н о в и в:

До Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного згідно з ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року.

Клопотання вмотивоване тим, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 01.09.2022 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 01.09.2022 року в частині призначеного покарання змінено та призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2024 року замінено невідбуту частину покарання за ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року у виді обмеження волі строком один рік одинадцять місяців на покарання у виді громадських робіт строком 240 годин.

Згідно довідки КП «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» № 01-06/358 від 19.03.2025 засуджений ОСОБА_4 відпрацював на підприємстві з 23 грудня 2024 року (наказ про прийняття № 307 від 18.12.2024) по 19 березня 2025 року (наказ про звільнення № 91 від 19.03.2025).

Відповідно до довідки Крюківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, ОСОБА_4 знятий з обліку у зв`язку з відбуттям покарання у виді 240 годин громадських робіт, призначеному ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2024.

На даний час ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем відбування покарання у вигляді 240 годин громадських робіт у КП «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628», а також за місцем проживання у с. Василівка Кременчуцького району Полтавської області, має намір працевлаштуватися водієм до КП «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628», де він відпрацьовував покарання у виді 240 годин громадських робіт та зарекомендував себе з позитивної сторони як сумлінний робітник. Однак позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року є перешкодою для його працевлаштування.

ОСОБА_4 звільнений з установи 14.11.2024 року за місцем проживання АДРЕСА_1 .

За час перебування на обліку порядок та умови в частині додаткової міри покарання не порушував.

Посвідчення водія знаходиться на збереженні в ТСЦ 5342 на підставі вироку Октябрьського районного суду м. Полтави.

До адміністративної відповідальності не притягувався. Строк додаткової міри покарання спливає 13.11.2027. Тобто пільга на застосування УДЗ відповідно до статті 81 КК України 1/2 строку додаткової міри рахується з 14.11.2024 та виходить 13.05.2026.

Посилаючись на вищевказані обставини, положення ст.81 КК України, враховуючи що ОСОБА_4 відбув більше половини строку призначеного додаткового покарання, за час відбування покарання до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, правила відбування додаткового покарання не порушував, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем відбування покарання, має намір працевлаштуватися, просить звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, призначеного згідно з ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення, вважав, що відбуття засудженим основного покарання у виді 240 годин громадських робіт не безумовним свідченням виправлення особи. В матеріалах справи відсутні відомості про те що ОСОБА_4 позитивно характеризується у теперішній час, окрім характеристики за місцем відбуття громадських робіт. Зазначив, що вчинене засудженим діяння спричинило смерть потерпілої, з урахуванням усіх обставин, а також суспільного резонансу підстави для задоволення клопотання відсутні.

Засуджений та його захисник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду клопотання, звернулися до суду із заявою про проведення судового засідання без їх участі.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду клопотання.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 КПК України суд під час виконання вироків вирішує питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.81 КК України у мовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема, не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до вимог ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким №2 від 26 квітня 2002 року (із змінами та доповненнями, далі постанови Пленуму) при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення слід враховувати, зокрема ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України, а саме виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання, воно має вирішуватись з врахуванням характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу засудженого.

Судом установлено, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 01.09.2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 01.09.2022 року в частині призначеного покарання змінено та призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2024 року засудженому ОСОБА_4 замінено невідбуту частину покарання за ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року у виді обмеження волі строком один рік одинадцять місяців на покарання у виді громадських робіт строком 240 годин.

Згідно довідки Комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» № 01-06/358 від 19.03.2025 року засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого 06.11.2024 ухвалою Бердичевського міськрайонного суду Житомирської області за статтею 82 КК України застосовано покарання у виді 240 годин громадських робіт, відпрацював на підприємстві з 23 грудня 2024 року (наказ про прийняття № 307 від 18.12.2024) по 19 березня 2025 року (наказ про звільнення № 91 від 19.03.2025).

Відповідно до довідки Крюківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 03.04.2025 року, ОСОБА_4 знятий з обліку у зв`язку з відбуттям покарання у виді 240 годин громадських робіт, призначеному ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2024.

Згідно характеристики, наданої Комунальним підприємством «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» № 01-06/418 від 08.04.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був направлений до КП «Кременчуцьке КАТП 1628» Крюківським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області (направлення №5919/25/14-24 від 18.12.2024), для відпрацювання покарання у виді 240 годин громадських робіт, які були призначені 06.11.2024 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за ст.82 КК України. ОСОБА_4 працював з 23 грудня 2024 року до 19 березня 2025 року в дільниці енергетично-допоміжній та виконував підсобні роботи. За час роботи на підприємстві ОСОБА_4 показав себе з найкращої сторони, сумлінно та відповідально ставився до роботи, порушень трудової дисципліни не мав, на роботу приходив завчасно. З працівниками дільниці у нього склалися хороші стосунки, дуже ввічливий. По характеру не конфліктний, доброзичливий, спокійний, шкідливих звичок не має.

Згідно характеристики, наданої виконавчим комітетом Семенівської селищної ради від 07.04.2025 №02-48/25/160, від 28.05.2026 №02-51/146, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта не повна вища, уродженець села Василівка Кременчуцького району Полтавської області, зареєстрований за місцем проживання та проживає в селі Василівка Кременчуцького району Полтавської області. ОСОБА_4 на території населених пунктів громади порушень громадського порядку не мав, шкідливих звичок не має, характеризується з позитивної сторони. Має хороші стосунки з односельцями, по характеру спокійний, врівноважений. Ввічливий із старшими та друзями. Не одружений. Має такий склад сім`ї: мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До адміністративної відповідальності на території громади не притягувався.

Згідно повідомлення Крюківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» на адресу адвоката ОСОБА_7 від 05.06.2026 за вих. № 2131/25/14-26, 20.02.2025 року на облік ОСОБА_8 , 2000 року народження, відповідно до повідомлення «Бердичівського виправного центру (№108)» згідно розпорядження про виконання вироку Октябрьського районного суду Полтавської області за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року вирок від 01.09.2022 в частині покарання змінений вважати засудженим за ч.2 ст.286, ст.69 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобамистроком на 3 роки. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2024 відповідно до ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді обмеження волі строком на 01 рік 11 місяців замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин. ОСОБА_4 звільнений з установи 14.11.2024 року за місцем проживання АДРЕСА_1 . За час перебування на обліку порядок та умови в частині додаткової міри покарання не порушував. Посвідчення водія знаходиться на збереженні в ТСЦ 5342 на підставі вироку Октябрьського районного суду м. Полтави. До адміністративної відповідальності не притягувався. Строк додаткової міри покарання спливає 13.11.2027 відповідно до вимог ч.3 ст. 55 КК України, якою зазначено: при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.09.2025 у справі № 554/3816/22 було відмовлено у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , про умовно дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного згідно із ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023, як передчасного.

Як встановлено у ході судового розгляду відомості щодо відкриття нових кримінальних проваджень відносно ОСОБА_4 не зареєстровані.

Згідно повідомлення Крюківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» на адресу суду за вих. № 2670/25/14-26 від 08.07.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 01.09.2022 вироком Октябрського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року вирок від 01.09.2022 року в частині покарання змінено за ч. 2 ст. 286, 69 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Відбував покарання в «Бердичівський виправний центр (№108)» з 06.10.2023 року по 14.11.2024 року згідно ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2024 року на підставі ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання замінено на 240 год. громадських робіт. Громадські роботи відпрацював без порушень. Знятий з обліку. За час перебування на обліку порядок та умови відбування додаткової міри покарання не порушував. До адміністративної відповідальності не притягувався, нових кримінальних правопорушень не вчиняв. Посвідчення водія серія НОМЕР_1 від 06.04.2021 року знаходиться на збереженні в ТСЦ 5342 на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області. Пільга на застосування УДЗ відповідно до статті 81 КК України строку додаткової міри рахується з 14.11.2024 року та виходить 13.05.2026 року.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким №2 від 26 квітня 2002 року (із змінами та доповненнями, далі постанови Пленуму) особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Як передбачено ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема, не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до вимог ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Відповідно до частини 2 статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до частини 1 статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. ОСОБА_4 призначене передбачене ч. 2 ст. 286 КК України покарання на підставі вироку суду, оскільки він визнаний винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення. Будь-який вид покарання, передбачений КК України, призводить до звуження прав засудженої особи. Однак таке звуження прав зумовлене правовою природою покарання, яке, окрім іншого, є заходом кримінального примусу, що застосовується від імені держави до особи, яка вчинила кримінально каране діяння.

У даному випадку суд враховує, що додаткове покарання було призначено ОСОБА_4 з метою недопущення вчинення ним в подальшому злочинів в результаті використання права керувати транспортними засобами, та у конкретному випадку було призначено з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, наслідки які настали, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Суд вважає, що умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку нівелює мету кримінального покарання, оскільки таке звільнення жодним чином не слугуватиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як це передбачено ч. 2 ст. 50 КК України.

Суд не вважає достатньою підставою для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування додаткового покарання відбуття ним половини строку призначеного покарання. Наявність позитивної характеристики за місцем відбуття покарання у виді громадських робіт та за місцем проживання засудженого ОСОБА_4 , відсутність фактів вчинення ним будь-яких кримінальних чи адміністративних правопорушень або порушень за час перебування на обліку у відділі філії ДУ Центр пробації, у даному конкретному випадку не є безумовними підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого від додаткового покарання.

Переконливих аргументів на підтвердження наявності життєво необхідних обставин, які б потребували відновлення засудженому ОСОБА_4 права керування транспортними засобами, стороною захисту суду не надано.

Засуджений не позбавлений права займатися будь-якою діяльністю не пов`язаною з обов`язковою наявністю права керування транспортними засобами, що свідчить про відсутність порушення його права на працю.

Крім того, в розумінні статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання є правом, а не обов`язком суду й застосовується на розсуд суду в кожному конкретному випадку з врахуванням всієї сукупності фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про недостатню обґрунтованість доводів зазначених у клопотанні про необхідність звільнення засудженого від відбування додаткового покарання, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст. 9, 372, 376, 537, 539 КПК України, ст.ст. 55, 81 КК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, призначеного згідно із ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.04.2023 року за ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя : ОСОБА_1