Ухвала суду № 138700278, 03.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

03.08.2026

Єдиний унікальний № 371/1300/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/1300/25

Провадження № 2/371/375/26

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Чайки А.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву про уточнення позовних вимог та матеріали поданої в іншій редакції позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання земельної ділянки, набутої за час шлюбу, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на частину земельної ділянки, поділ земельної ділянки та житлового будинку в натурі,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває вказана справа. Позивач просив визнати земельну ділянку площею 0,0409 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності сторін; визнати за ним право власності на 1/2 частину цієї земельної ділянки, виділити її в натурі, поділити в натурі житловий будинок, розташований на земельній ділянці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі. Справа перебуває на стадії підготовчого провадження.

17 червня 2026 року представником позивача ОСОБА_3 адвокатом Шкребтієм В.В. подано позовну заяву в іншій редакції.

У цій позовній заяві позивач просив:

Визнати земельну ділянку площею 0,0205 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0050, та земельну ділянку площею 0,0205 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0051, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ), що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельних ділянок площею 0,0205 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0050, та площею 0,0205 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0051, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

Виділити в натурі ОСОБА_3 у власність, відповідно до визначеного судовою будівельно- технічною експертизою варіанту, житлові та господарські приміщення будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Виділити в натурі ОСОБА_3 у власність, відповідно до визначеного судовою будівельно-технічною експертизою варіанту, частину земельної ділянки площею 0,0205 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0050, та земельної ділянки площею 0,0205 га, кадастровий номер 3222910102:01:115:0051, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно без погодження із іншим співвласником житлового будинку здійснила поділ земельної ділянки із кадастровим номером ділянки 3222910102:01:115:0023 на дві окремі із кадастровими номерами 3222910102:01:115:0050 та 3222910102:01:115:0051, місце розташування: яких АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позовна заява в іншій редакції подана в порядку уточнення позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

На підставі пункту 3 частини другої статті 197 ЦПК України, суд у підготовчому судовому засіданні заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповаідно до пункту 2 частини другої, частини третьої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України, зокрема, повернення заяви.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статтях 175 і 177 ЦПК України.

З поданої заяви суд з`ясував, що позивач предмет позову, яким була одна земельна ділянка, зимінив іншим двома земельними ділянками, на які була поділена земельна ділянка, яка є предметом спору у справі, заявив позовні вимоги про визнання за ним права власності та поділ двох утворених земельних ділянок.

Згідно з приписами пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному, належних доказів на підтвердження сплати судового збору за ще дві позовні вимоги майнового характеру до заяви не додано.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, обєктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Позовні вимоги заяви, викладеної позивачем у новій редакції, про визнання права власності на частину кожної із двох земельних ділянок та поділ двох земельних ділянок в натурі мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається з урахуванням розміру вартості майна, про визнання права власності на яке та поділ якого позивач заявив вимоги.

За змістом позовної заяви ціна позову склала 335000 грн. Такою є вартість спірного житлового будинку.

Таким чином, всупереч вимогам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України, позивач не визначив вартості всього майна, яке є предметом позову, та не зазначив у позовній заяві точну ціну позову.

Ставки судового збору та порядок його сплати визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями підпункту 2 пункту першої частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з правилами частини третьої статті 6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 3028,00 грн.

З урахуванням зміни предмету позову позивач заявив дві вимоги немайнового характеру (про визнання двох земельних ділянок об`єктом права спільної сумісної власності подружжя), які оплачено судовим збором в розмірі 2422,40 грн, та пять вимог майнового характеру (про визнання права власності на частину двох земельних ділянок, поділ двох земельних ділянок та поділ житлового будинку в натурі), які підлягають оплаті судовим збором в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та з яких оплачена судовим збором в розмірі 3350 грн одна позовна вимога про поділ житлового будинку.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У разі, якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Позивач не визначив вартість всього майна, яке є предметом спору за уточненими ним позовними вимогами, не додав до позовної заяви документи, з яких суд міг би визначити вартість спірного майна у виді двох земельних ділянок.

За таких обставин суд позбавлений можливості попередньо визначити та зазначити в ухвалі розмір судового збору, що підлягає доплаті за вимогами майнового характеру у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Вказані недоліки є перешкодою до прийняття позовної заяви до розгляду у справі.

Згідно правил частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої даної статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно визначити вартість майна, на частину якого він просить визнати право власності, та яке він бажає розподілити, та надати суду документи, що підтверджують вартість вказаного майна. Крім того, зазначити в позовній заяві ціну позову та сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру з урахуванням правил підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за яким ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA738999980313171206000010748, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до Миронівського районного суду Київської області в оригіналі.

Керуючись статтями 49, 185, 197, 200, 260, 352, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання земельних ділянок об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на частину земельних ділянок, поділ земельних ділянок та житлового будинку в натурізалишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в семиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві положення частини третьої статті 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О.Капшук