Ухвала суду № 138700075, 31.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1759/26

Провадження №2-з/367/160/2026

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа № 367/1759/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 274795,76 грн.

27.07.2026 року судді Шестопаловій Я.В. було передано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які знаходяться та/або можуть знаходитися на рахунках у банківських установах, на рахунках у небанківських фінансово-кредитних установах та у інших фінансових установах незалежно від форми власності та підпорядкування.

В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» подано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 95156315000 від 08.02.2019 року. Предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором № 95156315000 від 08.02.2019 року у загальному розмірі 274795,76 грн. Характер заявлених позовних вимог свідчить про те, що виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову безпосередньо залежить від наявності у Відповідача грошових коштів, зокрема тих, що перебувають на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах. У зв`язку з тим, що Відповідач тривалий час не виконує взяті на себе грошові зобов`язання за кредитним договором, заборгованість у добровільному порядку не погашає, жодних реальних дій, спрямованих на врегулювання заборгованості, не вчиняє, у Позивача відсутні підстави вважати, що у подальшому Відповідач діятиме добросовісно та виконуватиме рішення суду добровільно. Протягом усього періоду прострочення Відповідач не ініціював переговорів щодо реструктуризації заборгованості, не звертався до Позивача із пропозиціями щодо поетапного погашення боргу, не вживав жодних заходів, які б свідчили про намір виконати кредитні зобов`язання або мінімізувати розмір заборгованості. Така поведінка Відповідача свідчить про відсутність у нього наміру добровільно виконувати свої обов`язки, а також про наявність обґрунтованого ризику того, що у разі ухвалення судового рішення на користь Позивача виконання такого рішення може бути утруднене або унеможливлене без застосування заходів забезпечення позову. Водночас Позивач неодноразово вживав заходів, спрямованих на досудове врегулювання спору, зокрема здійснював спроби встановлення контакту з Відповідачем з метою добровільного врегулювання заборгованості, однак Відповідач ухилявся від спілкування та не виявив бажання врегулювати спір у позасудовому порядку.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» подано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 95156315000 від 08.02.2019 року у загальному розмірі 274795,76 грн.

Відповідач тривалий час не виконує взяті на себе грошові зобов`язання за кредитним договором, заборгованість у добровільному порядку не погашає, жодних реальних дій, спрямованих на врегулювання заборгованості, не вчиняє.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором № 95156315000 від 08.02.2019 року у загальному розмірі 274795,76 грн.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, суд дійшов висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та наявність правових підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

Згідно п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, до ціни позову суд відносить суму заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача у розмірі 274795,76 грн.

Суд вважає, що накладення арешту на всі кошти є неспівмірним заходом забезпечення позову, тому з огляду на викладене та враховуючи предмет спору, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі ціни позову, тобто у сумі заборгованості у загальному розмірі 274795,76 грн., тому що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Суд не володіє інформацією щодо конкретних рахунків, відкритих відповідачами у банківських установах, тому саме державним (приватним) виконавцем це питання підлягає встановленню.

Такий спосіб забезпечення позову цілком відповідатиме суті заявлених вимог, не буде надмірним обмеженням прав відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які знаходяться та/або можуть знаходитися на рахунках у банківських установах, на рахунках у небанківських фінансово-кредитних установах та у інших фінансових установах незалежно від форми власності та підпорядкування в межах заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у загальному розмірі 274795,76 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (скорочена назва ТОВ «ФК «Суперіум»), адреса: 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23А, нежитлове приміщення 35А, Код ЄДРПОУ 42024152.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

На підставі ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова