Рішення № 138695927, 29.07.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/8075/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить скасувати арешт на нерухоме майно: невизначене майно, все майно належне ОСОБА_1 , накладений згідно з постановою про арешт майна боржника серії АН № 415803 від 12 лютого 2009 року, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8455571 від 12 лютого 2009 року та внести до Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження.

Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 (Позивач), маючи намір укласти правочин щодо продажу свого майна, звернулася до нотаріуса.

Їй було повідомлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на невизначене майно, все майно яке їй належить накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника серії АН № 415803 від 12 лютого 2009 року винесеної Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 8455571, зареєстровано 12 лютого 2009 року Чернігівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

На звернення до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі за текстом - Відповідач) з заявою про зняття арешту отримала відмову, в якій зокрема повідомлено про знищення виконавчого провадження в межах якого був накладений арешт на майно у зв`язку зі сплином трьох річного терміну зберігання виконавчих проваджень, про відсутність будь-яких інших виконавчих документів про стягнення заборгованості, а також про відсутність технічної можливості для зняття арешту з мого майна, накладеного постановою про арешт серії АН № 415803 від 12 лютого 2009 року.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про обтяження, а саме: «Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 8455571; зареєстровано: 12.02.2009 за № 8455571 реєстратором: Чернігівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, АН № 415803 від 12 лютого 2009 року, Новозаводський ВДВС; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; Заявник: Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до

закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно Позивача, регламентувались Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606).

Не погодившись з цим, позивача звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала стаття 6 Закону № 606, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених частиною першою статті 11 Закону № 606, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України № 606, за заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 30 Закону №606 державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувану - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону № 606 підлягає примусовому виконанню.

В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

02.06.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404 (далі - Закон №1404).

Згідно із статтею 7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 зазначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Згідно частин 4 і 5 статті 59 Закону №1404 визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому частиною першою статті 40 Закону №1404 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1404 про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, чинне на даний час законодавство визначає обов`язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду.

Відповідачем визнано в листі від 23 червня 2026 року № 54088/27.22-30, що всі паперові матеріали виконавчих проваджень в межах яких винесено постанову про арешт будинку Позивача, знищені у зв`язку з тим, що сплинув трирічний строк їхнього зберігання, а у Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до цього, на даний час відсутні будь-які правові підстави для існування обтяження у вигляді арешту невизначеного майна, всього майна, належного Позивачу, накладеного постановою про арешт серії АН № 415803 від 12 лютого 2009 року.

Проте Відповідач на сьогоднішній день не може зняти арешт з мого майна, так як через відсутність відповідного виконавчого провадження, в межах якого накладено обтяження, він позбавлений можливості здійснити відповідну перевірку, і відповідно, констатувати факт порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом.

Відсутність відповідного виконавчого провадження позбавляє його також і можливості здійснити перевірку наявності, чи відсутності підстав для зняття арешту у випадку закінчення виконавчого провадження, або у випадку повернення виконавчого документа до суду, який його видав.

Водночас, на даний час відсутні і будь-які підстави для того, щоб продовжувало свою дію обтяження, зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо всього майна Позивача.

Позивач вважає, що зазначений арешт підлягає скасуванню відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 не зважаючи на відсутність можливості встановити або спростувати факт протиправності дій, бездіяльності, чи рішення відповідача в даній справі, позаяк за правилами частини четвертої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а позивач позбавлений права звернутися до суду з цивільним позовом в порядку частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404, так як не є особою, яка може вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику.

Також за правилами частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування арешту на майно, належне на праві власності Позивачу, накладеного згідно з постановою про арешт майна боржника серії АН № 415803 від 12 лютого 2009 року, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8455571 від 12 лютого 2009 року.

Враховуючи викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Княжа, 28, м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14000) про скасування арешту на нерухоме майно, - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати арешт на нерухоме майно: невизначене майно, все майно належне ОСОБА_1 , накладений згідно з постановою про арешт майна боржника серії АН № 415803 від 12 лютого 2009 року, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8455571 від 12 лютого 2009 року та внести до Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ