Ухвала суду № 138695683, 03.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

03 серпня 2026 року Справа № 580/12283/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної Податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа 580/12283/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної Податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №580/12283/25 позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» задоволено.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) представником позивача, адвокатом подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8100 грн пропорційно з кожного відповідача у сумі 4050 грн.

За наслідками автоматизованого розподілу заява призначена до розгляду судді Орленко В.І.

Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення частин 2,3 статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справ №580/2134/26 ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.

Так, відповідно до доданих до розглядуваної заяви доказів позивачем, за наслідками розгляду адміністративної справи №580/12283/25 понесено судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 8100 грн.

На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача суду надав:

- договір про надання правничої допомоги від 20.10.2025 №6/1025-Ю;

- акт №1 наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №6/1025-Ю від 20.10.2025;

- звіт про надані послуги згідно договору про надання правничої (правової) допомоги №6/1025-Ю від 20.10.2025 на суму 8100,00 грн.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 8100,00, позивачем надано:договір про надання правничої допомоги від 20.10.2025 №6/1025-Ю; акт №1 наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №6/1025-Ю від 20.10.2025; звіт про надані послуги згідно договору про надання правничої (правової) допомоги №6/1025-Ю від 20.10.2025 на суму 8100,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.11.2023 у справі №519/24/20, від 08.11.2023 у справі №539/2673/21, від 01.11.2023 у справі №202/3681/16.

Таким чином, станом на момент розгляду заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8100,00 грн відсутні докази щодо фактичної сплати конткретної суми згідно акта №1 від 01.07.2026 наданих послуг за договором від 20.10.2025 №6/1025-Ю та звіту від 01.07.2026 про надані послуги згідно договору від 20.10.2025 №6/1025-Ю (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку, касових чеків або інших банківських документів, що підтверджують здійснення оплати послуг адвоката в рамках даної справи).

Суд зазначає, що через відсутність доказів, що свідчать про факт понесення судових витрат, а саме: здійснення оплати гонорару адвокатів та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору та додаткової угоди про надання правової допомоги, у суду відсутня можливість встановити та перевірити дійсність та реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з цим, а також враховуючи вищезазначену практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заявлених ним сум щодо судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що наданими документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розподіл витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» про ухвалення додаткового рішення у справі №580/2134/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала складена та підписана 03.08.2026.

СуддяВалентина ОРЛЕНКО