Рішення № 138693876, 03.08.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/874/26

2/683/959/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинів Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності,

встановив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що вищезазначене домоволодіння належить до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року головою колгоспного двору був ОСОБА_3 , а членами двору були його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 , а отже домоволодіння є спільною сумісною власністю усіх його членів та кожен з них має рівну частку у цьому будинку (по 1/3 частці). При цьому свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області 01 грудня 1989 року на ім`я ОСОБА_3 , як на голову колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частку домоволодіння, на яку має право в порядку спадкування за заповітом його дочка ОСОБА_2 , так як його дружина ОСОБА_1 відмовилась від спадщини.

В позасудовому порядку вони не можуть оформити своє право власності на дане домоволодіння через його належність до суспільної групи «колгоспний двір», тому просять визнати за ними право власності на заявлене нерухоме майно, а саме за ОСОБА_1 на 1/3 частку, а за ОСОБА_2 на 2/3 частки.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачок адвокат Якимчук Н.П. подала до суду заяву, якою підтримала позовні вимоги за обставин на їх обґрунтування, просила задовольнити позов, розглянувши справу без їхньої участі.

Представник відповідача Панчук Р.В. направив до суду заяву, де при вирішення справи поклався на розсуд суду і також просив судовий розгляд здійснювати у його відсутність.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Згідно положень ст. ст. 1216 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бовкуни Старокостянтинівського району Хмельницької області, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 лютого 2014 року виконавчим комітетом Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 01 серпня 2014 року за №462 ОСОБА_3 на ден смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . В склад його сім`ї входили: дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 .

Факт перебування в шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , повторно виданим 25 червня 1996 року Пеньківською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як відповідно батьком та дочкою, підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 25 квітня 1973 року Пеньківською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 20 липня 1991 року Пеньківською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчено секретарем Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Фещук Н.І. 15 грудня 2011 року за р. №288, яким все майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_2 . Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наданої Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою Хмельницької області 09 серпня 2014 року за №38090484 заповіт є чинними.

Згідно копій матеріалів спадкової справи за №530/2014, заведеної 09 серпня 2014 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою Хмельницької області до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що єдиним його спадкоємцем являється дочка ОСОБА_2 , яка частково оформила свої спадкові права за заповітом на інше спадкове майно. Його дружина ОСОБА_1 відмовилась від спадщини.

Отже, право на спадкову 1/3 частку колгоспного двору після смерті ОСОБА_3 належить його дочці ОСОБА_2 .

Листом завідувача Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Хмельницької області Заворотної Т.В. за №1587/02-14 від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадкових прав за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із належністю спадкового домоволодіння до суспільної групи «колгоспний двір».

За даними виписки з погосподарської книги №1 Пеньківської сільської ради с Бовкуни (1991-1995 рр.) станом на 15 квітня 1991 року за адресою: АДРЕСА_1 головою двору був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , членами двору були ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Домогосподарство відносилось до суспільної групи «колгоспний двір».

Як вбачається з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» 02 вересня 2025 року, житловий будинок було збудовано у 1968 році.

01 грудня 1989 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який належить до «колгоспного двору» на ім`я ОСОБА_3 , як голову «колгоспного двору», на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області за №187 від 28 жовтня 1989 року. Домоволодіння зареєстроване в Хмельницькому обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 01 грудня 1989 року в реєстрову книгу №1 під реєстровим №13.

Аналогічна інформація міститься в довідці комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» від 03 вересня 2025 року за №3659.

Згідно до ст.123 ЦК Українського РСР в редакції від 18 липня 1963 року (далі ЦК УРСР) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Колгоспний двір це родинно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

У відповідності до ст.125 ЦК УРСР при поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами, що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного з дворів. Право вимагати поділу колгоспного двору мають повнолітні члени двору, що є членами колгоспу. Поділ майна, належного колгоспному двору і збереженого після припинення колгоспного двору, провадиться за правилами статей 123 і 126 цього Кодексу.

В силу вимог ст.126 ЦК УPCP працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору; якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв`язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

Відповідно до роз`ясень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_3 (голова двору) та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (члени двору), тому будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку по 1/3 частці.

Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.

При вирішенні спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року із введенням в дію Закону України «Про власність», а тому станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належало право власності на 1/3 частку майна у колгоспному дворі кожному, як його членам, що не втратили право на частку в його майні.

Після смерті ОСОБА_3 його 1/3 частка в даному домоволодінні в порядку спадкування за заповітом перейшла дочці ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивачі не наполягали на стягненні судових витрат, тому їх слід залишити за ними.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 2/3 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

позивачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: 31100, Хмельницька область, Хмельницький район, Старокостянтинівська ТГ, м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 41, код ЄДРПОУ 36027760.

Суддя