Рішення № 138691885, 31.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Справа № 480/4315/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/4315/25 за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,-

В С Т А Н О В И В:

Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26,м. Київ,01034), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 283 709, 49 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сімсот дев`ять гривень 49 коп.) - витрати, пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність передбачених законодавством підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням в університеті.

Ухвалою суду від 02.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/4315/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

На підставі Указу Президента України від 13.12.2025 № 958/2025 "Про призначення суддів" та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 № 5-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату від 14.01.2026 № 574 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/4315/25.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Глазьку С.М.

Ухвалою суду від 19.01.2026 справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №394/2026 від 19 травня 2026 року та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 №24-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_3 у зв`язку з призначенням на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату №2648 від 28.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/4315/25.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М. Ухвалою суду від 01.06.2026 справу було прийнято до провадження суддею Кунець О.М. та призначено до розгляду.

Копію ухвали суду було направлено відповідачу за адресою, визначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою " адресат відсутній за вказаною адресою ".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

05.06.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач не заперечував обставин проходження ним військової служби (навчання) у Національній академії у період з 30.07.2024 по 22.04.2025 та дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання. Водночас зазначив, що надані позивачем довідки-розрахунки не підтверджують фактичного здійснення виплат грошового забезпечення, оскільки матеріали справи, на його думку, не містять розрахункових відомостей та інших первинних документів.

Також відповідач послався на пункт 5 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, та стверджував, що відшкодуванню підлягає лише різниця між витратами на утримання курсанта і витратами на утримання громадянина, який пройшов базову військову службу. На переконання відповідача, позивач такої різниці не визначив.

Окремо у відзиві зазначено про необґрунтованість розрахунків продовольчого забезпечення та комунальних послуг, оскільки, за твердженням відповідача, не наведено належного підтвердження фактичної кількості днів перебування на харчуванні, обсягів споживання та понесених витрат.

13.06.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач не погодився із запереченнями відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.

Позивач зазначив, що до вступу до Національної академії відповідач уже тривалий час проходив військову службу, а тому відповідно до пункту 4 Порядку № 964 витрати підлягають відшкодуванню в повному розмірі за весь період навчання. На підтвердження фактичних витрат разом із позовом подано загальний та окремі довідки-розрахунки за видами забезпечення.

Щодо грошового забезпечення позивач послався на пункт 3 Порядку № 964 та підпункт 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, якими грошове забезпечення прямо віднесено до фактичних витрат на утримання курсанта.

Позивач також зазначив, що посилання відповідача на наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 є помилковим, оскільки Національна академія входить до системи Державної прикордонної служби України, а порядок виплати грошового забезпечення її військовослужбовцям визначається наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що 22.04.2025 відповідач ознайомився із загальним розрахунком витрат під особистий підпис, а у вимозі від 22.04.2025 № 10/3903-25-Вих власноруч зазначив, що отримав її та відмовляється відшкодовувати вказані кошти

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького є вищим військовим навчальним закладом, що входить до системи Державної прикордонної служби України.

Наказом ректора Національної академії від 30.07.2024 № 857-ОС ОСОБА_1 зараховано до списків курсантів, на всі види забезпечення та призначено на посаду головного сержанта за освітньо-професійною програмою «Організація діяльності інженерно-технічних підрозділів Державної прикордонної служби України» за спеціальністю 252 «Безпека державного кордону».

30.07.2024 між Національною академією, яка діяла від імені держави, та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України.

За умовами контракту відповідач добровільно взяв на себе обов`язок у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України.

Наказом ректора Національної академії від 22.04.2025 № 509-ОС контракт із ОСОБА_1 достроково розірвано на підставі частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через небажання продовжувати навчання, відповідача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Цим же наказом ОСОБА_1 направлено до НОМЕР_2 прикордонного загону для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Станом на 22.04.2025 його календарна вислуга років становила 7 років 0 місяців 3 дні, пільгова - 2 роки 7 місяців 7 днів, загальна - 9 років 7 місяців 10 днів.

Отже, враховуючи, що навчання у Національній академії розпочалося 30.07.2024, до вступу до цього навчального закладу відповідач уже понад шість років проходив військову службу.

Загальним розрахунком витрат на утримання курсанта № 14 від 22.04.2025 визначено фактичні витрати за період з 30.07.2024 по 22.04.2025 у загальному розмірі 283 709,49 грн, а саме:

- грошове забезпечення - 237 089,60 грн;

- продовольче забезпечення - 25 761,68 грн;

- речове забезпечення - 0,00 грн;

- медичне забезпечення - 0,00 грн;

- комунальні послуги та спожиті енергоносії - 20 858,21 грн;

- перевезення до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку - 0,00 грн.

Матеріали справи містять окремі довідки-розрахунки за кожним видом забезпечення. У довідці щодо грошового забезпечення наведені щомісячні суми виплат за період навчання; у довідці щодо продовольчого забезпечення визначено кількість діб перебування на харчуванні та фактичну вартість харчування; розрахунок комунальних послуг здійснений за нормативними обсягами споживання на одного курсанта та тарифами, що діяли для бюджетних установ.

Із розрахунку продовольчого забезпечення від 22.04.2025 № 1586 вбачається, що за 2024 рік ураховано 155 діб за вартістю 100,24 грн на добу на суму 15 537,20 грн, а за 2025 рік - 102 доби за тією ж вартістю на суму 10 224,48 грн, разом 25 761,68 грн.

22.04.2025 ОСОБА_1 ознайомився із загальним розрахунком витрат, що підтверджується його особистим підписом.

22.04.2025 відповідачу вручено вимогу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.04.2025 № 10/3903-25-Вих про добровільне відшкодування 283 709,49 грн до 29.04.2025 включно.

На примірнику вимоги відповідач власноруч зазначив: «Вимогу № 10/3903-25-Вих від 22.04.2025 отримав, кошти зазначені у вимозі відшкодовувати відмовляюсь».

Доказів добровільного відшкодування витрат у повному або частковому розмірі матеріали справи не містять.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, а також загальні засади проходження військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

Частинами п`ятою та сьомою статті 25 Закону № 2232-XII передбачено укладення з курсантами, у тому числі з військовослужбовцями, які до зарахування проходили військову службу за контрактом, контракту про проходження військової служби (навчання).

Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII установлено, що курсанти у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту, невиконання освітньої програми та в інших передбачених законом випадках відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у такому закладі, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування таких витрат визначений Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, а також оплатою комунальних послуг.

Пунктом 4 Порядку № 964 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що витрати відшкодовуються в повному розмірі курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу до відповідного закладу освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці суми витрат на утримання курсантів і витрат на утримання громадян України, які пройшли базову військову службу курсантами та навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання.

Пунктом 6 Порядку № 964 встановлено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати їх відшкодування здійснюється у судовому порядку.

На виконання пункту 3 Порядку № 964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України та Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат).

Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат визначено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення, перевезення до місця проведення відпустки та назад, оплату комунальних послуг і спожитих енергоносіїв.

За змістом підпункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Підпунктом 2.1.2 Порядку розрахунку витрат до витрат на продовольче забезпечення віднесено витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Для курсантів, які відшкодовують витрати в повному розмірі, розрахунок здійснюється на підставі довідки-розрахунку начальника продовольчої служби із зазначенням кількості діб перебування на харчуванні та фактичної його вартості, за винятком терміну перебування у відпустках.

Відповідно до підпункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу із застосуванням тарифів для бюджетних установ, чинних у відповідній місцевості.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку розрахунку витрат у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу навчального закладу. Період навчання визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу.

Оцінюючи доводи відповідача про необхідність застосування пункту 5 Порядку № 964 та визначення лише різниці витрат, суд зазначає наступне.

Із наказу ректора Національної академії від 22.04.2025 № 509-ОС убачається, що календарна вислуга відповідача на дату виключення становила 7 років 0 місяців 3 дні. З огляду на те, що у Національній академії відповідач навчався з 30.07.2024, до вступу він уже понад шість років проходив військову службу, тобто вислужив строк, який істотно перевищує встановлений законодавством строк базової військової служби.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Порядку № 964, який передбачає відшкодування витрат у повному розмірі. Пункт 5 цього Порядку регулює іншу категорію курсантів - тих, які до вступу не вислужили відповідного строку та навчалися менше строку базової військової служби. Тому доводи відповідача про необхідність розрахунку різниці є необґрунтованими.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення отриманого ним грошового забезпечення суд ураховує, що пункт 3 Порядку № 964 та підпункт 2.1.1 Порядку розрахунку витрат прямо й однозначно відносять щомісячне грошове забезпечення курсанта до фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Правова природа спірної вимоги полягає не у поверненні безпідставно отриманих сум як таких, а у виконанні спеціального обов`язку, що виник на підставі частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII, Порядку № 964 та підписаного відповідачем контракту у зв`язку з його достроковим розірванням.

Верховний Суд у постановах від 13.01.2023 у справі № 440/2692/20 та від 13.03.2024 у справі № 440/14068/21 дійшов висновку, що грошове забезпечення належить до витрат на утримання особи у навчальному закладі та за наявності встановлених законом підстав підлягає відшкодуванню. У постанові від 13.03.2024 також зазначено, що висновки щодо застосування пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України у спорах про повернення безпідставно виплаченого грошового забезпечення не є релевантними до правовідносин із відшкодування витрат на утримання курсанта.

Отже, посилання відповідача на статтю 1215 Цивільного кодексу України та судову практику, сформовану у спорах іншої правової природи, не спростовує його спеціального законодавчого та контрактного обов`язку.

Посилання відповідача на Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, також не впливає на вирішення спору. Вказаний акт регулює порядок виплати грошового забезпечення, тоді як предметом цієї справи є відшкодування фактичних витрат після дострокового розірвання контракту; крім того, відповідач проходив навчання у системі Державної прикордонної служби України.

Щодо доводів про відсутність належного підтвердження фактичних витрат суд зазначає, що до матеріалів справи подані загальний розрахунок та окремі довідки-розрахунки, складені уповноваженими службами Національної академії. Розрахунок грошового забезпечення містить щомісячні суми за весь період навчання і загальну суму 237 089,60 грн.

Розрахунок продовольчого забезпечення містить кількість діб перебування відповідача на харчуванні, вартість харчування за одну добу та арифметичний підсумок 25 761,68 грн. Відповідач не надав доказів перебування у відпустці в інші, ніж ураховані навчальним закладом, періоди, не зазначив конкретних дат, які безпідставно включені до розрахунку, та не подав власного контррозрахунку.

Розрахунок комунальних послуг на суму 20 858,21 грн складений із застосуванням нормативів середнього добового споживання на одного курсанта та відповідних тарифів, що прямо передбачено підпунктом 2.1.6 Порядку розрахунку витрат. Саме такий нормативний спосіб, а не індивідуальний облік показників кожного курсанта, установлений обов`язковим для навчального закладу порядком.

Усі складові загального розрахунку арифметично узгоджуються між собою та становлять 283 709,49 грн. Нульові суми речового, медичного і транспортного забезпечення свідчать, що до позовної суми не включено витрат, фактично не понесених за цими видами.

Сам по собі підпис відповідача під розрахунком не позбавляє його права заперечувати проти розміру вимог у суді, однак у сукупності з іншими доказами підтверджує, що розрахунок і його складові були доведені до відома відповідача ще до звернення позивача до суду.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів недостовірності конкретних вихідних даних або помилковості арифметичних обчислень.

Відповідно до статей 72, 77 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем накази, контракт, загальний та деталізовані розрахунки, вимога про добровільне відшкодування та власноручний запис відповідача про відмову від сплати є узгодженими між собою та у сукупності підтверджують підстави і розмір заявлених вимог.

Отримавши 22.04.2025 вимогу про добровільне відшкодування витрат до 29.04.2025 включно, відповідач одразу заявив про відмову від їх сплати. Після закінчення встановленого строку у позивача виникло право на звернення до суду з цим позовом.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії, у повному розмірі 283 709,49 грн, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків або проведенням експертиз, матеріали справи не містять, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, p/p UA068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 283 709, 49 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сімсот дев`ять) гривень 49 коп. - витрати, пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець