Ухвала суду № 138691786, 03.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 серпня 2026 року Справа № 480/5384/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповала М.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2026 року в Сумський окружний адміністративний суд звернулася Степанівська селищна рада Сумського району Сумської області з адміністративним позовом до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Так, позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Давидка І.І. про стягнення виконавчого збору від 29.06.2026 ВП № 81370891;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Давидка І.І. про стягнення виконавчого збору від 29.06.2026 ВП № 81368843;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Давидка І.І. про стягнення виконавчого збору від 29.06.2026 ВП № 81370734;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Давидка І.І. про стягнення виконавчого збору від 29.06.2026 ВП № 81368917;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Давидка І.І. про стягнення виконавчого збору від 29.06.2026 ВП № 81369090.

Ухвалою суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.07.2026 позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.06.2026 про стягнення виконавчого збору у ВП № 81370891, ВП № 81368843, ВП № 81370734, ВП № 81368917 та ВП № 81369090 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заяву обґрунтовано тим, що після відкриття провадження у справі оскаржувані постанови направлено до Сумського управління Державної казначейської служби України Сумської області для примусового виконання шляхом безспірного списання коштів із рахунків позивача.

Позивач зазначає, що на період здійснення безспірного списання коштів проведення платежів за його платіжними дорученнями, крім захищених видатків, припинено, що перешкоджає належному виконанню Степанівською селищною радою поточних бюджетних зобов`язань та повноважень із забезпечення життєдіяльності територіальної громади. Також вказує, що в разі списання коштів до вирішення спору по суті та подальшого задоволення позову для їх повернення необхідно буде вчиняти додаткові юридично значущі дії та звертатися з окремими вимогами, що істотно ускладнить ефективне поновлення його прав.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною першою статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він зробив про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 у справі № 440/6755/21, від 13.07.2022 у справі № 240/26736/21.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є правомірність постанов головного державного виконавця від 29.06.2026 про стягнення виконавчого збору у ВП № 81370891, ВП № 81368843, ВП № 81370734, ВП № 81368917 та ВП № 81369090.

Листом від 28.07.2026 № 01-44-06/752 Сумське управління Державної казначейської служби України Сумської області повідомило позивача про надходження заяви органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання, зокрема, зазначених постанов про стягнення виконавчого збору, а також постанов про стягнення витрат виконавчих проваджень.

У вказаному листі зазначено про необхідність повідомлення позивачем номерів рахунків та кодів програмної й економічної класифікації видатків бюджету, з яких має бути здійснено безспірне списання коштів у загальній сумі 174846,60 грн.

Крім того, орган Казначейства повідомив, що на період установлення необхідних даних не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Отже, примусове виконання оскаржуваних постанов уже розпочато, а можливість безспірного списання коштів із рахунків позивача не є припущенням або ймовірною майбутньою подією.

При цьому подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі самі по собі не зупиняють виконання оскаржуваних постанов.

Наявне обмеження проведення незахищених видатків безпосередньо впливає на можливість позивача своєчасно виконувати поточні бюджетні зобов`язання та здійснювати покладені на нього повноваження органу місцевого самоврядування.

У разі безспірного списання коштів до вирішення спору та подальшого задоволення позову скасування оскаржуваних постанов не матиме наслідком автоматичного повернення вже стягнутих коштів. Для відновлення попереднього майнового становища позивачу необхідно буде звертатися до органів державної влади з відповідними заявами або заявляти окремі вимоги у судовому порядку.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективне поновлення прав позивача, вимагатиме вчинення додаткових юридично значущих дій, понесення витрат та може призвести до виникнення нових судових спорів.

Обраний заявником захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний із предметом спору, оскільки стягнення здійснюється саме на підставі постанов, правомірність яких оскаржується у цій справі.

Зупинення стягнення має тимчасовий характер, не вирішує спір по суті, не свідчить про протиправність оскаржуваних постанов та спрямоване виключно на збереження існуючого становища до остаточного вирішення справи.

Такий захід не позбавляє відповідний орган можливості здійснити стягнення в разі відмови у задоволенні позову, а лише відкладає його до набрання законної сили рішенням суду у справі. Тому його застосування не спричиняє відповідачу чи державі наслідків, неспівмірних із ризиком порушення майнових прав позивача та обмеження можливості здійснювати поточні бюджетні видатки.

Отже, суд визнає про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення зі Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області на підставі постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.06.2026 у ВП № 81370891, ВП № 81368843, ВП № 81370734, ВП № 81368917 та ВП № 81369090 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 480/5384/26.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та Сумському управлінню Державної казначейської служби України Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал