Рішення № 138691763, 30.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11382/25

№ провадження 2/646/564/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Благої І.С.,

за участі секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін

Представник АТ «Сенс Банк» звернулась до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача борг, який виник станом на 05.11.2025 року, в розмірі 32208,51 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.02.2022 року ОСОБА_1 , через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг відповідно до Публічної пропозиції АТ «АльфаБанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

09.02.2022 року підписанням оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 484233552 відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту.

09.02.2022 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 484233552 Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 484233552 від 09.02.2022 року.

У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

Документи були підписані Позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «2831» шляхом направлення 09.02.2022 року на номер 380 (50) 616- 82-41 (що підтверджується довідкою про ідентифікацію).

Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером № 926189375 від 10.02.2022 року, випискою по позичковому рахунку № НОМЕР_1 та випискою по рахунку для повернення заборгованості № НОМЕР_2 .

Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою № 484233552 від 09.02.2022 року становить 32208,51 грн., з яких: 24609,90 грн. - за кредитом, 3,91 грн. - по відсотках, 7594,70 грн. - по комісії.

Рух справи

Ухвалою судді від 12.11.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання з невідомих суду причин. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

За таких обставин суд розглянув справу у заочному порядку згідно з приписами глави 11 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

На підставі рішення, затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк», змінено найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Представником позивача долучено Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфі-Банк» від 09.02.2022 року.

Позивачем надано оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №484233552 та графік платежів, на наступних умовах: тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту - 2460,90 грн.; процентна ставка - 0,01%, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредитування - 12 місяців.

Пунктом 2 Угоди встановлено дату повернення Кредиту - 10.02.2023 року, якщо інша дата не буде встановлена згідно з умовами цієї Угоди. Строк Кредиту при настанні відкладальних обставин, передбачених цією Угодою, збільшується на відповідну кількість місяців, в яких були допущені факти прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за цією Угодою та з урахуванням того, щоб щомісячний платіж не був більший за визначений в графіку платежів з повернення кредиту. При настанні відкладальних обставин Датою повернення Кредиту є відповідна календарна дата, що припадає на день, який визначається згідно умов пункту 2.1. частини 2 цієї Угоди.

Відповідно до п. 1 відповідач зобов`язався сплатити банку комісію за обслуговування (управління) кредитом - за період з 1-го по 10-й місяць користування кредитом - 0% від суми кредиту (змінна частина), з 11-го по 36-й місяць - 3% від суми кредиту (змінна частина).

Також позивачем надано заяву (акцепт) №361.484233552.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування від 09.02.2022.

У наданій позивачем копії паспорту споживчого кредиту міститься інформація про основні умови кредитування, які пропонує Акціонерне товариство «Альфа-Банк», серед яких: тип кредиту - споживчий кредит, мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума/ліміт кредиту - 24609,90 грн., спосіб та строк надання кредиту - безготівковий, строк кредитування - 12 місяців, без забезпечення кредиту, процентна ставка - 0,01%, фіксована.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, АТ «Сенс Банк» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є «Сенс Банк»). Згідно з умовами публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» клієнт ініціював процес активації картки із використанням Системи «інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від Банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду): дата відправки - 09.02.2022. Зазначено, що підписання угоди № 484233552 про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду). У довідці вказано про те, що акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «2831», який був відправлений позичальнику 09.02.2022 на номер телефону НОМЕР_3 .

На підтвердження факту отримання та користування відповідачем грошових коштів, Банком надано до позовної заяви копію меморіального ордеру 926189375 від 10.02.2022 та виписку по рахунку за період з 09.02.2022 по 23.05.2025.

Позивачем на адресу відповідача 11.04.2025 було направлено вимогу про усунення порушень SBV12-20250403-3111 за кредитним договором №484233552 від 09.02.2022 року, що підтверджується описом вкладень, списком згрупованих поштових відправлень Укрпошта, фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

Відповідно зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №484233552 від 09.02.2022 року, станом на 23.05.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 32208,51 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24609,90 грн.; за відсотками - 3,91 грн.; по комісії - 7594,70 грн.

Релевантне законодавство

Нормами статті 202 ЦК України визначено поняття та видів правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК).

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК).

Статтею 204 ЦК України встановлено правило презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають правила щодо форми правочину та способів волевиявлення: п равочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2 ст.207 ЦК).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК).

Положеннями ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України надане визначення порушення зобов`язання як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 629 ЦК України встановлено принцип обов`язковості договору: договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилами ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною . Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто правила, які регулюють правовідносини щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст.1054 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті згаданого Закону надані, зокрема, наступні визначення:

- електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

- одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Положення статті 8 цього Закону визначають правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції наступним чином.

Так, права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» (ч.1 ст.8).

Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення (ч.2 ст.8).

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі (ч.4 ст.8).

Перелік інформації, необхідної для вчинення електронного правочину, визначається законодавством України або за домовленістю сторін (ч.6 ст.8).

Порядок укладення електронного договору передбачено статтею 11 Закону.

Згідно з її частиною першою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.3 ст.11).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч.5 ст.11).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (ч.7 ст.11).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції (ч.8 ст.11).

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг (ч.9 ст.11).

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством. У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством. Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами (ч.10 ст.11).

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено (ч.11 ст.11).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11).

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (ч.13 ст.11).

Правила підписання електронного правочину його сторонами передбачені статтею 12 Закону: якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Релевантна практика Верховного Суду

У постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. етою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №732/670/19.

Що стосується виписки з банківського рахунку клієнта, то у постанові від 30.11.2022 у справі №214/6975/15 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) виписка з особового рахунку клієнта банку має статус первинного документа.

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду

09 лютого 2022 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №484233552, тип кредиту - споживчий кредит, сума кредиту - 24609,90грн, процентна ставка - 0,01 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 12 місяців.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав кредитні кошти в сумі 24609,90 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 926189375 від 10.02.2022.

Отже, договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 , тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 09.02.2022 року правочину.

Відтак АТ «Сенс Банк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів і комісії, прав та обов`язків сторін тощо.

АТ «Сенс Банк» надало виписку по особовому рахунку відповідача за період з 09.02.2022 по 23.05.2025.

Відповідно до вказаної виписки 10.02.2022 банк надав кредит за кредитним договором №484233552 від 09.02.2022 у розмірі 24609,90 грн., відповідач користувався коштами на рахунку.

У зв`язку з невиконанням відповідачем, який є боржником у цьому кредитному зобов`язанні, його кредитних обов`язків з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії утворилась заборгованість у розмірі 32208,51 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24609,90 грн.; за відсотками - 3,91 грн.; по комісії - 7594,70 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 32208,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Що стосується заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 3128,37 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: довіреність № 024535/25 від 22.07.2025 на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Полетаєву Т.Ю. представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000605 видане 08.07.2019 на Полетаєву Т.Ю.; договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» в особі керуючого партнера Лойфера А.Е.

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у повному обсязі у зв`язку з недоведеністю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість кредитним договором від 09.02.2022 року у розмірі 32208 (тридцять дві тисячі двісті вісім) грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем/його представником в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага