Рішення № 138690868, 03.08.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 441/2501/25

пр.№ 2/464/897/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі судді Шашуріної Г.О.,

секретар судового Федак Б.В,,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 441/2501/25 за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Позивач, через підсистему «Електронний суд», звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 1 155 821,92 грн, покликаючись на невиконання останньою взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 26 листопада 2025 року дану справу направлено за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2025 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 02 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання призначене на 12:40 год 30 липня 2026 року не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого.

Позивач бере участь у справі через свого представника адвоката Сухую М.В., яка скористалася правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить задоволити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого. Відзив на позовну заяву не подав.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).

За умовами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Як регламентовано п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 висловлено правову позицію, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Виходячи з положень ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1і2 глави 71 цього Кодексу ст.ст.1046-1057-1 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України).

У ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

01 квітня 2016 між сторонами було підписано комплексний договір про надання банківських послуг № 26250036401404-КР (опитувальник), частиною якого є заява про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки.

Відповідно до цього договору ОСОБА_1 просила АТ «Банк Кредит Дніпро» відкрити на її ім`я поточний рахунок в гривні та випустити на її ім`я платіжну картку для здійснення розрахунків по цьому рахунку.

Підписавши цей договір своїм підписом, вона підтвердила факт ознайомлення з Тарифами банку та умовами універсального договору банківського обслуговування АТ «Банк Кредит Дніпро» (УДБО), з ними погодилася і зобов`язалася їх виконувати. Відповідач погодилась з тим, що шляхом підписання нею та уповноваженим представником банку Заяви про надання кредиту та направлення банком повідомлення про встановлення ліміту кредиту, між нею та банком укладається кредитний договір, невід`ємною частиною якого є Заява про надання кредиту, УДБО, в тому числі графік платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки та тарифи, а також підтвердила, що отримала примірник кредитного договору.

З розписки про отримання картки до вищевказаного договору встановлено, що відповідачка підтвердила, що 11 квітня 2016 року отримала картку VISA Platinum PayWave терміном дії до 30 квітня 2019 року.

З копій виписок по рахунку за період з 01 квітня 2016 року по 27 вересня 2023 року вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами та востаннє сплачувала за кредитом 05 травня 2020 року.

Судом установлено, що позивачем умови укладеного договору виконано, проте відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконувала, а відтак згідно з розрахунком позивача має заборгованість у сумі 1 215 032,58 грн, яка складається з: 449 986,59 грн заборгованість за кредитом: 765 045,99 грн заборгованість за відсотками. Відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано, власного контррозрахунку не проведено, а тому такий береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем. За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Водночас постановою Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за договором про встановлення кредитного ліміту № 262500364001404 від 01 квітня 2016 року у розмірі 59 210, 66 гривень.

З урахуванням презумпції правомірності правочину, взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які нею не виконувалися належним чином, та обов`язковості договору для сторін доводи позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1 155 821,92 грн є підставними та підлягають задоволенню. Суд акцентує увагу, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 13 869,86 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 1 155 821,92 грн, а також 13 869,86 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», код ЄДРПОУ 14352406, м. Київ, вул. Жилянська, 32

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Повне рішення суду складено 03 серпня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Галина ШАШУРІНА