Ухвала суду № 138690095, 03.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7874/26

Провадження №1-кп/333/900/26

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого майстром з утримання електричних мереж ФОП « ОСОБА_7 », який не є особою, щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, який не має на утриманні осіб похилого віку, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 проти цього не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього документи, суд дійшов висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта з таких підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Комунарському районному суду міста Запоріжжя, підстав для його закриття чи зупинення немає. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, а відтак підстав для його повернення немає.

Зазначене кримінальне провадження, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, що відповідає положенню ч. 2 ст. 27 КПК України.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачений та захисник.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, застосувати більш м`який запобіжний захід неможливо, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений підтримав доводи захисника.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку інших учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При продовженні запобіжного заходу суд також оцінює в сукупності наступні обставини.

Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Під час розгляд клопотання судом встановлено наявність обґрунтованих та беззаперечних доказів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого більш м`якого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:

- переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст: 177 КПК України): ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, є проросійськи налаштованою особою, злочин вичинив в умовах воєнного стану, при цьому розуміючи настання невідворотних наслідків

від своїх дій, направлених у тому числі на розгойдування соціальної напруги населення щодо військової агресії російської федерації на територіальну цілісність та недоторканість

України, тому будучи на більш м`якому запобіжного заході вживатиме усіх можливих способів та заходів з метою виїзду спочатку виїзду за межі території м. Запоріжжя, а у подальшому за межі території України, що дає останньому можливість переховуватись від

суду, з метопо уникнення кримінальної відповідальності;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 cт. 177 КПК України): так злочинні дії ОСОБА_6 вчиняв за допомогою облікового запису на ім`я « ОСОБА_8 » з ID: НОМЕР_1 у месенджері «Telegram», у зв`язку з чим, є достатні підстави вважати, що останній зможе вчинити ряд дій спрямованих на знищення інформації, що мають значення для даного кримінального провадження, а саме шляхом входу у свій аккаунт з іншого мобільного пристарою та видалення з телефону першоджерела доказів, які наразі не досліджені судом;

- продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 cт. 177 КПК України): з огляду на ті злочинні дії, які інкримінуються ОСОБА_6 та його проросійську позицію, останній, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході, продовжить своєї злочинної діяльності.

Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України: вік та стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджають останньому утримуватись у слідчому ізоляторі під вартою; обвинувачений має сталі соціальні зв`язки, дружину, неповнолітню дитину, до затримання мав постійне місце роботи, однак вказані обставини не зупинили ОСОБА_6 вчинити тяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч.1ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.

При вирішенні клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, суд враховує думку учасників провадження, обставини, перераховані у ст.178 КПК України, зокрема, дані про особу обвинуваченого та доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним у судовому засіданні ризикам.

Розглянувши клопотання прокурора, суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки під час судового розгляду більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним вище ризикам. У суду є певні переконання, що ризики зазначені прокурором є очевидними та такими, що можуть справдитися із великим ступенем вірогідності.

Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а ризики вказані прокурором не зменшились з моменту обрання запобіжного заходу, у зв`язку з цим, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стром на 60 днів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суддя вважає, що клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та вчинення злочину в умовах воєнного стану, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, що буде пропорційним, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 183, 331, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд 7, на 16.09.2026 о 11 год. 00 хв.

Справу розглядати суддею одноособово.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений, захисник.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 жовтня 2026 року включно.

Визначити одночасно щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1