Ухвала суду № 138689667, 03.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9248/26

Провадження № 2/638/7873/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №108-110-864-2-21-Г в розмірі 239854,57 грн.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін..

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

В обґрунтування залишення позовної заяви без руху судом зазначено, що позивачем в порушення вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України не додано до позовної заяви обґрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором №108-110-864-2-21-Г від 04.06.2021.

Представником позивача подано заяву про усунення недоліків та долучено розрахунок заборгованості.

Щодо долученого розрахунку заборгованості суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно договору № 108-110-867-2-21-Г від 04.06.2021 банк надає кредит у розмірі 180000 грн, умовами договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором.

За змістом вказаної умови договору, базою для нарахування відсотків є саме динамічний залишок тіла кредиту, який має зменшуватися у разі внесення позичальником платежів на погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Разом з тим, «розрахунок заборгованості» не містить даних на який саме розмір заборгованості щомісячно нараховувались відсотки, враховуючи те, що надходили оплати на погашення заборгованості.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що він не відповідає вищевказаним вимогам закону та умовам договору, оскільки не містить розгорнутої інформації щодо бази нарахування відсотків у кожному розрахунковому періоді.

Зокрема, у наданому розрахунку не відображено фактичний залишок тіла кредиту на кожну дату нарахування відсотків, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат (переплат), що унеможливлює перевірку судом правильності застосування банком узгодженої сторонами формули. Позивачем вказано лише загальні суми нарахованих відсотків за місяць, без розкриття математичного алгоритму їх формування.

Суд наголошує, що розрахунок заборгованості є документом, який має відображати прозору та зрозумілу арифметичну дію, здійснену відповідно до умов договору. Суд не наділений повноваженнями самостійно здійснювати перерахунок заборгованості чи визначати базу нарахування замість позивача, на якого покладено процесуальний обов`язок доказування розміру заявлених вимог.

Оскільки позивачем не надано суду деталізованого та обґрунтованого розрахунку, який би дозволив достеменно перевірити правильність нарахування відсотків саме на фактичний залишок заборгованості (з урахуванням руху коштів за рахунком відповідача), суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір заборгованості за відсотками.

Так, наприклад в «розрахунку заборгованості» зазначено, що 02.08.2021. погашено заборгованість у розмірі 2634,07 грн та у розмірі 5595,93 грн, в окремому блоці зазначено що 31.08.2021 нараховано відсотків у розмірі 740,71, проте «розрахунок заборгованості» не містить інформації на який саме розмір заборгованості нараховані зазначені відсотки.

Таким чином, з даного розрахунку заборгованості неможливо виокремити на який саме розмір заборгованості та у якому розмірі (помісячно) нараховані відсотки.

З огляду на вказану специфіку, обґрунтованим розрахунком заборгованості у розумінні п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у спорах даної категорії може вважатися лише такий письмовий документ, який:

відображає щоденне непогашеного тіла кредиту на кінець кожної доби;

містить проміжну математичну розгортку за кожним окремим періодом нарахування за формулою: актуальне тіло кредиту з кількістю днів користування, процентною ставкою та сумою процентів за цей проміжок часу;

розкриває порядок зарахування кожного здійсненого відповідачем платежу в порядку черговості, передбаченої ст. 534 ЦК України.

Суд критично оцінює наданий позивачем документ, пойменований як «Розрахунок заборгованості», оскільки фактично він є зведеною довідкою про рух коштів, яка не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України.

Оскільки, у даному розрахунку в графі нарахування процентів не розкрито математичний алгоритм, за яким ці суми були отримані.

Як зазначалося вище, належний розрахунок повинен містити розгортку за формулою: [Сума боргу (база)] ? [Кількість днів] ? [Процентна ставка / 365] = [Сума процентів].

Оскільки позивач не зазначає, на яку саме суму залишку боргу щодня/щомісяця нараховувалися відсотки та за якою конкретною ставкою, суд позбавлений можливості перевірити арифметичну правильність цих нарахувань.

Відповідно до ст. 534 ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування», кошти спочатку мають йти на погашення прострочених відсотків та тіла, а вже потім на інші витрати.

З наданого документа неможливо встановити, на погашення яких саме складових боргу банк спрямовував кошти клієнта.

Наданий розрахунок є відображенням односторонніх облікових даних банку, який не містить розгорнутого математичного алгоритму обчислення заявлених до стягнення сум. Зокрема, розрахунок не розкриває щоденної бази нарахування (актуального залишку тіла кредиту), застосованої процентної ставки у конкретні періоди та точної кількості днів користування коштами. Також документ не дозволяють перевірити правильність розподілу вхідних платежів відповідача в порядку ст. 534 ЦК України.

Надання суду виписки про рух коштів без деталізованого арифметичного розрахунку позовних вимог фактично позбавляє суд можливості перевірити їх обґрунтованість.

Таким чином, станом на 03.08.2026 позивач недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 07.07.2026 не усунув.

У відповідності до ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Оскільки у встановлений строк позивач не усунув виявлених судом недоліків позовної заяви, не виконав вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Також, суд роз`яснює, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В.Невеніцин