Рішення № 138689429, 03.08.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1771/25

Провадження № 2/396/67/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря Трохимчук Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі судових засідань м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Новоукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Ведющенко В.В. в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. Свої вимоги позивач мотивує тим, що у 2013 році співмешкав з відповідачкою. З липня 2013 року строни припинили спілкування, відносин не підтримували. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила сина ОСОБА_3 , відомості про батька якого внесені за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. На початку жовтня 2014 року сторони примирилися та знову відновили стосунки, які тривали до листопада 2014 року. 27 липня 2015 року відповідач, проживаючи окремо від відповідача, народила доньку ОСОБА_4 , відомості про батька якої також були внесені за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Позивач намагався неодноразово вияснити у відповідачки інформацію щодо батька дітей, але відповідач таку інформацію не надавала. Разом з тим, позивачу стало відомо, що діти відповідачки є його рідними дітьми, хоча відповідач такі обставини заперечує, тому позивач звернувся до суду.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач, яка належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Заперечень щодо розгляду справи у її відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подала.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, суд ухвалив, відповідно до ст.280 ЦПК України, проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Представник третьої особи до суду не з`явився, заперечень та клопотань не подали.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Вивчивши надані письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині визнання батьківства за рішенням суду та обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 125 СК України передбачено, що, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

У частині першій статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Отже, передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Батьком ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_5 , відомості про батька внесені за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.10,11)

Батьком ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_5 , відомості про батька внесені за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.12, 13)

Відповідно до висновку молекулярно - генетичного експертного дослідження від 25.05.2026 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ймовірністю 99, 969 %; таким чином батьківство практично доведене; ОСОБА_1 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,998 %, таким чином, батьківство практично доведене. (а.с. 80-81)

Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання батьківства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Оскільки встановлення батьківства саме по собі не тягне автоматичної зміни прізвища дитини на батькове, такої необхідності позивачем в суді не доведено, при цьому думки неповнолітніх дітей про зміну прізвищ судом не з`ясовувалися, вимоги про зміну прізвищ дітей задоволенню не підлягають. Крім того, сторони можуть реалізувати таке право в подальшому, звернувшись до органу РАЦС.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 125-128, 136 СК України, ст. ст. 2, 10-13, 141, 258, 259, 265, 268, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни в актовий запис № 10 від 25 лютого 2014 року, складений виконавчим комітетом Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступного змісту: - в графі «батько»: зазначити " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України".

Внести зміни в актовий запис № 14 від 04 серпня 2015 року, складений виконавчим комітетом Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наступного змісту: - в графі «батько»: зазначити " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України".

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Новоукраїнського відділу ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 03.08.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська