Ухвала суду № 138689392, 03.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2141/22

2-др/405/18/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

03.08.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Шевченко І.М.

за участю секретаря Мишевець Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федотова Олександра Семенівна, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тупало Максим Петрович, про стягнення витрат на правову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 адвокат Федотова О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 100 000 грн.

23.07.2026 адвокат Тупало М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав в суд заяву про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу в розмірі 70 000 грн.

В обґрунтування заяв зазначено, що у провадженні Подільського районного суду м. Кропивницького знаходилась справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Громадської організації «Народна спілка «Добробут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія», Кіровоградської філії ГО НКС «Добробут», треті особи: Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко Оксана Петрівна, Державний реєстратор Глодоської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко Оксана Анатоліївна про визнання права власності, визнання незаконними рішень, скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою суду від 20.07.2026 позовні вимоги залишено без розгляду, тому заявники звернулися в суд із заявами про стягнення на їх користь витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату та час проведення розгляду заяви повідомлявся завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ухвалою суду від 20.07.2026 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Громадської організації «Народна спілка «Добробут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія», Кіровоградської філії ГО НКС «Добробут», треті особи: Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко Оксана Петрівна, Державний реєстратор Глодоської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко Оксана Анатоліївна про визнання права власності, визнання незаконними рішень, скасування запису про державну реєстрацію права власності - залишено без розгляду.

Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд не вирішив.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, враховуючи, що позивач у справі ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, представництво його інтересів в суді здійснювалося адвокатом призначеним Центром надання безоплатної правової допомоги, як особі пільгової категорії, здійснює догляд за Балануца В.В., який є інвалідом І групи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання відповідачів у справі.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяви про ухвалення додатково рішення у справі та стягення витрат на професійну правову допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.18, 137, 141, 142, 270, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федотова Олександра Семенівна, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тупало Максим Петрович, про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко