Ухвала суду № 138689316, 17.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8261/26

Номер провадження 1-кс/404/3081/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №62025150030000805, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 за погодженням з керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів. Питання щодо визначення розміру застави поклав на розсуд слідчого судді.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на наявністю ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому. Вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Щодо себе вказав, що народився в місті Кропивницькому, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить йому на праві власності, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні матір пенсійного віку та брата, які мають інвалідність, працює неофіційно водієм. Щодо обставин справи вказав, що погодив з командуванням про здійснення догляду за матір`ю та братом. Зазначає, що протягом всього часу працював та доглядав за матір`ю та братом.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у разі застосування тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави. Вказав що підозра є необґрунтованою, оскільки підозрюваний здійнював догляд за матір`ю і братом, які цього потребують.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150030000805 від 24 серпня 2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

15 липня 2026 року ОСОБА_5 , в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

15 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_5 , 10 квітня 2025 року, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді водія електровантажувача (автонавантажувача) відділення механізації відділу головного механіка військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 10 квітня 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до 15 липня 2026 року, до його затримання уповноваженими особами.

ОСОБА_5 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: не з`явлення його вчасно до місця несення служби, вчинене військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: витягом з ЄРДР; повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2025 року про вчинення старшим солдатом ОСОБА_5 кримінального правопорушення та матеріалами службового розслідування; матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 18 квітня 2025 року за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 ; повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України від 15 липня 2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, має вік 45 років, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні матір та брата з інвалідністю, має постійне місце проживання та реєстрації, отже міцні соціальні зв`язки наявні.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Разом із тим слідча суддя враховує дані про особу підозрюваного, зокрема наявність у нього міцних соціальних зв`язків. Встановлено, що підозрюваний проживає разом із матір`ю, яка є особою пенсійного віку та, згідно з довідкою № 18 від 06.06.2026, страждає на низку захворювань і потребує постійного медикаментозного лікування, а також із братом, який є особою з інвалідністю III групи у зв`язку з порушенням слуху.

Слідча суддя також бере до уваги обставини, які, за твердженням сторони захисту, стали причиною самовільного залишення військової частини. Водночас матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів того, що підозрюваний був звільнений з військової служби або мав передбачені законом підстави для такого звільнення у зв`язку зі здійсненням догляду за членом сім`ї.

З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та сукупність установлених обставин, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування. Водночас, беручи до уваги міцні соціальні зв`язки підозрюваного, зазначений ризик не є високого ступеня інтенсивності.

Щодо наявності ризику впливу на свідків, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, а саме те, що він є військовослужбовцем, певний час перебував разом із іншими військовослужбовцями в одному місці, об`єднаний із останніми єдиним побутом, а тому має можливість вплинути на інших учасників кримінального провадження з використанням дружніх зв`язків, показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження, ризик наявний.

Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за фактом самовільного залишення військової служби в період дії воєнного стану, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема, продовжувати не з`являтися на військову службу, а тому такий ризик є актуальним на даний час.

Ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, на яких могли зберегтися сліди кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Стороною захисту не надано суду доказів неможливості перебування ОСОБА_5 під вартою за станом здоров`я.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

З огляду на наведені обставини кримінального провадження, характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також встановлені судом ризики, слідча суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, особисте зобов`язання не пов`язане з істотними обмеженнями свободи пересування підозрюваного та ґрунтується виключно на його добровільному виконанні покладених судом обов`язків. З урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, такий запобіжний захід не здатний забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Особиста порука також не може бути застосована, оскільки до суду не звернулися особи, які відповідно до вимог ст. 180 КПК України заслуговують на довіру та висловили готовність поручитися за належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Застава як самостійний запобіжний захід також не може бути визнана достатньою. По-перше, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має рухомого чи нерухомого майна та заощаджень, що свідчить про відсутність у нього власних коштів для внесення застави. По-друге, навіть у разі внесення застави іншими особами, сама по собі загроза її втрати не забезпечить усунення встановлених ризиків, зокрема ризику незаконного впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, також не є достатнім запобіжним заходом. Такий захід не виключає можливості незаконного впливу на свідків шляхом використання засобів зв`язку чи через інших осіб, а також не усуває ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Отже, застосування до ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування.

При цьому, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи обставини провадження, у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 14 год. 55 хв. 15.07.2026 до 14 год. 55 хв. 12.09.2026.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, його майновий стан, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 66 560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий у клопотанні просить застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Водночас, вимоги до ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено в ч.ч. 1 і 4 ст. 196 КПК України, які не містять положення про визначення установи, у якій запобіжний захід у виді тримання під варту, підлягає виконанню.

Стаття 4 Закону України "Про попереднє ув`язнення" визначає види установ для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, а саме: слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Проте цей Закон це регламентує повноважень слідчого судді щодо визначення відповідного виду установи, у який особа має перебувати під час виконання зазначеного запобіжного заходу. Крім того, слідча суддя зазначає, що питання виконання ухвали про тримання під вартою, у тому числі поміщення особи до відповідної установи попереднього ув`язнення та її етапування, вирішуються уповноваженими органами в порядку, встановленому Законом України «Про попереднє ув`язнення» та іншими нормативно-правовими актами.

Відтак, в цій частині клопотання до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 14 год. 55 хв. 15.07.2026 до 14 год. 55 хв. 12.09.2026.

Визначити розмір застави в сумі 66 560 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 до 12.09.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1