Рішення № 138688217, 03.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Львівсправа № 380/8573/26

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому із урахуванням заяви від 15 травня 2026 року про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 в 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роках із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 28 жовтня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 та провести перерахунок та виплату пенсії;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Зазначає, що її пенсія не була повністю проіндексована відповідачем, адже на думку позивача, відповідач неправильно розрахував суми індексації пенсії за 2019-2026 роки, оскільки пенсію за ці роки не було проіндексовано із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. У зв`язку з наведеним позивач звернулася з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що позивачу з 20 липня 2013 року призначено пенсію за віком, а з 16 червня 2016 року її переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. З урахуванням вимог Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII пенсію позивача з 01 жовтня 2017 року перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки (3764,40 грн). Надалі позивачу проведено перерахунки (індексацію) пенсії за 2019-2026 роки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн) на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Отже, пенсія позивача перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач стверджує, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду.

З огляду на наведене просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 06 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 25 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивачу з 20 липня 2013 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, а з 16 червня 2016 року її переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058, що підтверджується протоколом/розпорядженням за пенсійною справою позивача.

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивача було обчислено з урахуванням середнього заробітку за минулий рік (за повний 2012 рік), що становить 2368,70 грн. Ця обставина підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії позивача.

Надалі, з урахуванням вимог Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, пенсію позивача у зв`язку з втратою годувальника з 01 жовтня 2017 року було перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн, що підтверджується перерахунками за її пенсійною справою та розрахунками заробітку для обчислення пенсії.

За змісту листа відповідача від 02 квітня 2026 року, перерахунків пенсії за 2019-2026 роки та розрахунків заробітку для обчислення пенсії позивача видно, що пенсію позивача перераховано (проіндексовано) у 2019-2026 роках шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Листом від 02 квітня 2026 року відповідач повідомив позивача про те, що її пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідача щодо неналежного проведення індексації її пенсії за 2019-2026 роки, звернулася з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону № 1282 є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону № 1282).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі Закон № 2040), яким частину п`яту статті 2 Закону № 1282 викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282 в редакції Закону № 2040 визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Преамбулою указаного Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ---------------------------- + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 01 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Кабінет Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі Постанова № 124) установив, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (пункт 2).

Кабінет Міністрів України постановою від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі Постанова № 251) установив, що: у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 01 травня 2020 року (пункт 2).

Кабінет Міністрів України постановою від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі Постанова № 127) з 01 березня 2021 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 (пункт 1).

Пунктом 2 Постанови № 127 установлено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», з 01 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України постановою від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова № 118) з 01 березня 2022 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).

Пунктом 4 Постанови № 118 установлено з 01 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2022 року згідно з Порядком № 124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 Постанови № 127 щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03 листопада 2022 року

№ 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710) на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282. Своєю чергою, пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710 установлено, що у 2023 році, зокрема частина друга статті 42 Закону № 1058 застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710 Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року видав постанову № 168 (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Відповідно до пункту 6 Постанови № 168 з 01 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2023 року згідно з Порядком № 124 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови № 127 та пунктом 4 Постанови № 118, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) з 01 березня 2024 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено з 01 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2024 року згідно з Порядком № 124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови № 127, пунктом 4 Постанови № 118 та пунктом 6 Постанови № 168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова № 209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі Постанова № 236) установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови (пункт 1).

Отже, індексація пенсій надалі відповідно до Постанов № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209 та № 236 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Аналізуючи таке правове регулювання, Верховний Суд у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та від 16 квітня 2025 року у справі № 500/5836/24 (на які також покликається позивач у позовній заяві) та інших наголосив, що положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону № 1058);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку № 124).

У вказаних постановах Верховний Суд, ураховуючи приписи статті 7 КАС України, висловив правову позицію, згідно з якою абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не станом на 01 жовтня 2017 року.

Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, під час проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 1058, у зв`язку з щорічною індексацією збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058; застосовуються також відповідні постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, від 01 квітня 2020 року № 251, від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168, від 23 лютого 2024 року № 185, від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року № 236; Порядок № 124 належить застосовувати виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058.

Утім, суд зазначає, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не суперечить наведеній вище правовій позиції Верховного Суду, а фактичні обставини розглядуваної справи є відмінними від обставин у справах, в яких Верховний Суд висловив відповідну правову позицію, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивачу з 20 липня 2013 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, а з 16 червня 2016 року її переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058.

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивача був обчислений з урахуванням середнього заробітку за минулий рік (за повний 2012 рік), що становить 2368,70 грн.

Надалі, з урахуванням вимог Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, пенсію позивача у зв`язку з втратою годувальника з 01 жовтня 2017 року було перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.

Отже, розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача, становить 3764,40 грн. Тому для забезпечення індексації пенсії позивача у 2019-2026 роках відповідачу відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 належало послідовно збільшувати цей показник на визначені Постановами № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209 та № 236 коефіцієнти (1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121).

Суд встановив, що у 2019-2026 роках відповідач здійснював індексацію пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії у розмірі 3764,40 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,17 (у 2019 році), 1,11 (у 2020 році), 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році), 1,0796 (у 2024 році), 1,115 (у 2025 році), 1,121 (у 2026 році).

Отже, враховуючи те, що для обчислення пенсії позивача застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 3764,40 грн і саме цей показник відповідач врахував для проведення індексації її пенсії у 2019-2026 роках, у поведінці відповідача відсутня та бездіяльність, про яку стверджує позивач.

Своєю чергою, у позовній заяві позивач не зазначає конкретного розміру показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (ні за відповідні роки, ні у грошовому вираженні), який, на її думку, повинен був врахувати відповідач для здійснення індексації її пенсії у 2019-2026 роках.

Також суд відзначає, що розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який застосовувався для обчислення пенсії позивача, не є спірним у цій справі та такий становить саме 3764,40 грн, що встановлено судом вище.

Водночас та обставина, що вказаний показник фактично відповідає показнику станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку № 124 з урахуванням правової позиції Верховного Суду) не свідчить про протиправність поведінки відповідача, оскільки саме такий показник застосовувався для обчислення розміру пенсії позивача і іншого варіанту поведінки, окрім як враховувати цей показник для індексації її пенсії відповідно до приписів частини другої статті 42 Закону № 1058, у відповідача не було.

Окремо суд звертає увагу позивача на те, що у справах, на які вона покликається, та й у всіх інших, в яких Верховний Суд вирішував відповідну правову проблему індексації пенсій, пенсії позивачам були призначені починаючи з 2019 року та обчислені з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, більшого ніж той, який встановлений станом на 01 жовтня 2017 року, а пенсійний орган проводив індексацію їх пенсій, враховуючи не той показник, який застосовувався для обчислення розміру пенсії (за приписами Закону № 1058), а той, який встановлений станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку № 124), що Верховний Суд визнав протиправним. Однак, у розглядуваній справі пенсія позивача призначена з 2016 року, а надалі з 01 жовтня 2017 року обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн, який відповідач правомірно використав для проведення індексації її пенсії, тому відповідні правові висновки Верховного Суду не є застосовними до обставин цієї справи.

У позовній заяві позивач зауважує, що у 2020 році відповідач протиправно не встановив їй ніяку доплату по індексації, однак таке зауваження безпідставне, оскільки у 2020 році пенсія позивача була проіндексована з урахуванням коефіцієнта 1,11, що відповідно до приписів Постанови № 127 виключало необхідність встановлення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн.

У позовній заяві позивач також безпідставно стверджує, що відповідач діяв протиправно, встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2021 році та в розмірі 135,00 грн у 2022 році, замість коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,11 та 1,14, оскільки ретельно дослідивши перерахунки пенсії позивача за 2021-2022 роки, суд встановив, що такі щомісячні доплати позивачу насправді встановлені не були, а натомість пенсію позивача було проіндексовано у 2021-2022 роках із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,11 (у 2021 році) та 1,14 (у 2022 році).

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що пенсія позивача належно проіндексована відповідачем у 2019-2026 роках, а та бездіяльність, про яку стверджує позивач, у поведінці відповідача в спірних правовідносинах відсутня, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, то такі твердження безпідставні, оскільки розглядувані позовні вимоги заявлені позивачем за період починаючи з 28 жовтня 2025 року, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України (з огляду на дату подання цього позову).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна