Рішення № 138688128, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/12425/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з січня 1985 року по квітень 1989 року з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року на підставі оновленої довідки від 01.05.2025 №34 ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» про заробітну плату, виданої на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з січня 1985 року по квітень 1989 року з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року, що підтверджується оновленою довідкою від 01.05.2025 №34 ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» про заробітну плату, виданої на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та є одержувачем пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що з метою перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року, який раніше не був врахований, ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24 видано оновлену довідку від 01.05.2025 №34 про заробітну плату, у якій заробітну плату за спірний період визначено за аналогічною професією (посадою) відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919. Позивач наголошує, що не є відповідальним за збереження первинних документів підприємства, а тому неможливість підтвердження заробітної плати первинними документами за період, за який вони втрачені, не може позбавляти його права на перерахунок пенсії. Вважає бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії протиправною.

Ухвалою судді від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

17.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву №1300-5803-7/90397 від 07.07.2025 із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Вказує, що за результатами перевірки довідки про заробітну плату від 18.02.2025 №5 встановлено відхилення із первинними документами, оскільки за період з травня по грудень 1988 року позивач у відомостях нарахування заробітної плати не значиться, а суми доходу, зазначені у довідці, неможливо підтвердити первинними документами, у зв`язку з чим дії відповідача є правомірними, а позов - безпідставним.

14.07.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги, наголосивши, що обставини видачі оновленої довідки про заробітну плату за спірний період встановлені рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, а тому доводи відповідача про необхідність підтвердження заробітної плати за спірний період первинними документами ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є одержувачем пенсії за віком, призначеної йому з 24.05.2020 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області.

Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 14.07.1982 (запис №4) був прийнятий на роботу в АТП 13065 на посаду інженера ПТО, 14.01.1985 (запис №7) прийнятий на посаду інженера-технолога, з 08.04.1987 (запис №8) переведений на посаду технічного контролера, а 05.02.1989 (запис №9) звільнений з роботи. Згідно з довідкою про правонаступництво та перейменування підприємства від 18.10.2021 остаточним правонаступником АТП 13065 на теперішній час є ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662».

26.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою №2455 про перерахунок пенсії щодо зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000 у зв`язку з наданими додатковими документами, долучивши довідку про заробітну плату від 18.02.2025 №5, видану ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» за період роботи з 01.01.1985 по 30.04.1989.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV відповідачем проведено перевірку зазначеної довідки, за результатами якої складено акт від 26.03.2025 №1300-5905-1/3234. За висновками акта перевірки встановлено розбіжності за травень - грудень 1988 року, оскільки за цей період у наявних первинних документах (відомостях нарахування заробітної плати) позивач не значиться, а також за квітень 1989 року, і рекомендовано підприємству надати оновлену довідку про заробітну плату.

Судом установлено, що обставини щодо відсутності у первинних документах підприємства відомостей про нарахування заробітної плати позивачу за період з травня по грудень 1988 року були предметом судового розгляду.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» щодо невидачі позивачу довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період з січня 1985 року по лютий 1989 року із зазначенням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року, та зобов`язано підприємство видати таку довідку із зазначенням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року та із зазначенням причин відсутності на підприємстві первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати за вказаний період у відповідності до вимог п. 3, 4 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919.

На виконання зазначеного судового рішення, а також постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2025 ВП №77283818, ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» видано оновлену довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.05.2025 №34 за період роботи з 01.01.1985 по 28.02.1989, у якій заробітну плату за період з травня по грудень 1988 року визначено за аналогічною професією (посадою) технічного контролера, що підтверджується поясненням головного бухгалтера підприємства та посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919 і рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025.

12.05.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV та щодо зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000, долучивши оновлену довідку про заробітну плату від 01.05.2025 №34.

Рішенням від 05.03.2025 №134550022621 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії за заробітною платою до надходження акта перевірки довідки. Листом від 05.06.2025 №11634-11865/П-52/8-1300/25 відповідач повідомив позивачу, що оскільки довідка від 01.05.2025 №34 видана з частковим урахуванням недоліків, встановлених актом перевірки від 26.03.2025, а інші суми відповідають сумам, зазначеним у перевіреній довідці від 18.02.2025 №5, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із непроведенням відповідачем перерахунку пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року на підставі оновленої довідки про заробітну плату від 01.05.2025 №34, виданої на виконання рішення суду у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1, 3 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступниками цих підприємств, установ, організацій або архівними установами.

Спеціальний порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії саме у випадку відсутності первинних документів про її нарахування та виплату встановлено Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919 (далі - Порядок №919).

Відповідно до пп. 1 п. 3 Порядку №919 за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу). За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи. Довідка про заробітну плату у випадках, передбачених цим підпунктом, надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником.

За змістом п. 4 Порядку №919 відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника, органу вищого рівня, Національного банку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив окремий, спеціальний механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії за періоди, за які первинні документи про її нарахування та виплату втрачені. У таких випадках заробітна плата визначається не за первинними документами, а за розміром середньої заробітної плати за відповідною (аналогічною) професією (посадою) на відповідному підприємстві, а відповідна довідка надається роботодавцем або його правонаступником. Отже, вимога про підтвердження такої заробітної плати саме первинними документами за своєю суттю є несумісною з підставами застосування Порядку №919, який застосовується виключно за умови відсутності (втрати) первинних документів.

Судом установлено, що заробітну плату позивача за період з травня по грудень 1988 року у довідці від 01.05.2025 №34 визначено саме за викладеним механізмом - виходячи з розміру заробітної плати за аналогічною професією (посадою) технічного контролера, на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24 та Порядку №919, що прямо зазначено у довідці та підтверджено поясненням головного бухгалтера підприємства. Отже, заробітна плата за спірний період за своєю правовою природою не підлягала і об`єктивно не могла бути підтверджена первинними документами, оскільки за наявності таких документів не існувало б і підстав для застосування Порядку №919.

Суд зауважує, що обставини втрати (відсутності) первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати позивачу за період з травня по грудень 1988 року, а також обов`язок підприємства визначити заробітну плату за вказаний період за аналогічною професією (посадою) у порядку п. 3, 4 Порядку №919, встановлені рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, що кореспондується зі ст. 129-1 Конституції України.

Учасниками справи №462/7894/24 були як позивач, так і ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662», а встановлені у ній обставини відсутності первинних документів за спірний період та правомірності визначення заробітної плати за аналогічною професією (посадою) у порядку Порядку №919 мають преюдиційне значення й не підлягають повторному доказуванню у цій справі.

Суд також ураховує, що у відповідача були відсутні підстави для неврахування заробітної плати за спірний період з мотивів неможливості її підтвердження первинними документами. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що обов`язок щодо збереження первинних документів про нарахування заробітної плати покладається на роботодавця, а застрахована особа не може нести відповідальність за їх незбереження чи втрату та бути позбавленою через це права на врахування заробітної плати під час обчислення (перерахунку) пенсії. Зокрема, у постанові від 04.05.2022 у справі №819/946/18 Верховний Суд виснував, що наявність розбіжностей між довідкою про заробітну плату та первинними документами, на підставі яких вона видана, сама по собі не може бути підставою для неврахування заробітної плати, отриманої особою у відповідний період, під час обчислення пенсії.

Крім того, у постановах від 29.07.2020 у справі №341/1132/17, від 21.02.2020 у справі №291/99/17 та від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством свого обов`язку щодо збереження документів про нарахування заробітної плати чи сплату страхових внесків, а тому такі обставини не можуть бути підставою для позбавлення особи права на врахування відповідного періоду та заробітної плати під час призначення (перерахунку) пенсії.

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Наведені висновки Верховного Суду є застосовними до спірних правовідносин у цій справі.

Застосовуючи наведене до обставин справи, суд зазначає, що заробітна плата позивача за період з травня по грудень 1988 року визначена уповноваженим суб`єктом (правонаступником роботодавця) у передбачений законодавством спосіб - за аналогічною професією (посадою) відповідно до Порядку №919, оформлена належною довідкою від 01.05.2025 №34, виданою на виконання судового рішення, що набрало законної сили. За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для відмови у врахуванні цієї заробітної плати та непроведенні перерахунку пенсії позивача з мотивів непідтвердження такої заробітної плати первинними документами.

Водночас суд зважає на те, що відповідно до довідки від 01.05.2025 №34 неоподаткована сума заробітної плати за квітень 1989 року, на яку не нараховувалися страхові внески, у довідці не відображена, що відповідає вимогам законодавства та висновкам акта перевірки. Наведене не впливає на право позивача на врахування заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року, визначеної у порядку Порядку №919.

Оцінюючи бездіяльність відповідача, яка зумовила пред`явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що вона не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки вчинена не у спосіб, що передбачений законом, та порушує право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року на підставі оновленої довідки про заробітну плату від 01.05.2025 №34.

Отже, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суд може прийняти рішення, зокрема, про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. З огляду на те, що визначення періоду, за який враховується заробітна плата, та безпосередній розрахунок розміру пенсії належать до дискреційних повноважень відповідача, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з січня 1985 року по квітень 1989 року з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року на підставі довідки від 01.05.2025 №34.

Такий спосіб захисту відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 16.09.2015 у справі №826/4418/14, згідно з яким рішення суду у випадку задоволення позову має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 18.06.2025 №3248-2877-2517-9650. Оскільки позов задоволено, зазначена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з січня 1985 року по квітень 1989 року з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року на підставі оновленої довідки про заробітну плату від 01.05.2025 №34, виданої ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з січня 1985 року по квітень 1989 року з урахуванням заробітної плати за період з травня по грудень 1988 року на підставі оновленої довідки про заробітну плату від 01.05.2025 №34, виданої ТОВ «Львівське автотранспортне підприємство 24662» на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2025 у справі №462/7894/24.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна