Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/4116/24
У Х В А Л А
з питань повернення заяви про визнання протиправними
рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду
31 липня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №380/4116/24 позов задоволено повністю. Зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач), на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №380/18067/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії 140% посадового окладу.
Зазначене рішення набрало законної сили 30.07.2024.
29.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача, подана в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просить постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду від 27.06.2024 у справі №380/4116/24, щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення від 12.08.2024 №1159/12/12017 станом на 01.01.2023 із застосуванням для підрахунку додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії) розрахункової величини 1762,00 грн, а також зобов`язати відповідача підготувати нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з обчисленням додаткових видів грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн). Одночасно позивач просить поновити строк на подання цієї заяви у разі, якщо його буде визнано пропущеним.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що на виконання судового рішення відповідачем виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення від 12.08.2024 №1159/12/12017 станом на 01.01.2023, яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та представнику позивача супровідним листом від 19.08.2024 №1159/12/12433. Позивач вказує, що у цій довідці додаткові види грошового забезпечення та премія обчислені не з перерахованих станом на 01.01.2023 розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а з розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 01.01.2018 із застосуванням розрахункової величини 1762,00 грн, унаслідок чого розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії занижено. Строк подання заяви позивач обчислює з дати одержання остаточної відмови відповідача, викладеної у листі від 18.06.2026 №1159/12/10251, посилаючись на те, що до цього неодноразово звертався до відповідача з адвокатськими запитами (зверненнями) від 20.11.2025, 26.02.2026, 31.03.2026 та 29.05.2026 з вимогою виготовити правильну довідку та розраховував на добровільне усунення відповідачем допущених порушень.
Постановляючи ухвалу, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Наведена норма встановлює два самостійні строки, дотримання яких є обов`язковим: десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та граничний строк, що збігається зі строком пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України починається з дати, коли особа-позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Як убачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, довідку про розмір грошового забезпечення від 12.08.2024 №1159/12/12017 станом на 01.01.2023, дії відповідача з виготовлення якої позивач вважає протиправними, складено та направлено представнику позивача супровідним листом від 19.08.2024 №1159/12/12433. Отже, про зміст цієї довідки, у тому числі про застосований відповідачем спосіб обчислення додаткових видів грошового забезпечення, позивач дізнався або повинен був дізнатися ще у серпні 2024 року, тобто одразу після одержання довідки та супровідного листа.
Викладене підтверджується й тим, що вже 20.11.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом (вих.№3899-11/2025), у якому докладно виклав ті самі обставини, що й у цій заяві, а саме що додаткові види грошового забезпечення у довідці від 12.08.2024 №1159/12/12017 обраховані з розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 01.01.2018. Зазначене свідчить про те, що на момент такого звернення позивачу вже було достеменно відомо про обставини, які він розцінює як порушення його прав.
Позивач звернувся до суду із цією заявою 29.07.2026, тобто зі значним пропуском десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України, який слід обчислювати з дати одержання представником позивача довідки від 12.08.2024 №1159/12/12017 із супровідним листом від 19.08.2024 №1159/12/12433.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що перебіг десятиденного строку слід обчислювати з дати одержання листа відповідача від 18.06.2026 №1159/12/10251, яким відповідач відмовив у виготовленні нової довідки. Позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду в порядку ст.383 КАС України у межах встановленого строку безпосередньо після одержання довідки від 12.08.2024, зміст якої й зумовив, за твердженням позивача, порушення його прав. Натомість позивач розпочав звернення до відповідача з адвокатськими запитами лише 20.11.2025, тобто більш як через рік після одержання довідки.
При цьому суд вказує, що подання позивачем адвокатських запитів (звернень) від 20.11.2025, 26.02.2026, 31.03.2026 та 29.05.2026 і подальше листування з відповідачем не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. Ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки позивач без зволікань та протягом розумного строку не вчиняв активних дій щодо оскарження дій відповідача з виготовлення довідки. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом, зокрема у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, відповідно до якого триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, а отримання особою листа від органу у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Суд враховує також і те, що реалізація позивачем права на звернення до суду в межах установленого законом строку залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах відповідного строку, а нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви суд зазначає таке.
Підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас наведені позивачем причини пропуску строку, а саме намагання врегулювати питання у позасудовий спосіб шляхом подання адвокатських запитів та очікування добровільного усунення відповідачем допущених порушень, не є обставинами об`єктивно непереборного характеру, що не залежали від волі позивача та перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду. Такі причини не можуть бути визнані поважними, а тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
Аналогічний за змістом висновок щодо застосування ст.383 КАС України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №9901/988/18, згідно з яким ч.5 ст.383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі її невідповідності вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху; при цьому дотримання строків подання заяви в порядку ст.383 КАС України є обов`язковим, а пропуск цих строків унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин суд приходить висновку, що заяву подано з пропуском десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України, а підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними. Зазначене свідчить про невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам, встановленим ст.383 КАС України, у зв`язку із чим така підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.248, 256, 293, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ланкевич А.З.
Судове рішення № 138687965, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/4116/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: