Рішення № 138687869, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/11020/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейзен-плюс» коштів до державного бюджету.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області у якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейзен-плюс» до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків в сумі 2217452,23 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 2217452,23 грн, яка склалася із зобов`язань зі сплати податку на додану вартість із ввезених товарів (код платежу 14070100) та ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання (код платежу 15010100), виявлених за результатами проведення митним органом документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, заборгованість із податку на додану вартість з ввезених товарів нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення Львівської митниці від 01.09.2025 року №UA2090002025366 на суму 388 349,03 грн (у тому числі: основний платіж за актом перевірки - 255 570,06 грн, штрафні санкції - 25 557,01 грн, пеня - 107 221,96 грн). Заборгованість із мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення Львівської митниці від 01.09.2025 року № UA2090002025365 на суму 1829103,20 грн (у тому числі: основний платіж за актом перевірки - 1 277 850,31 грн, штрафні санкції - 15 162,29 грн, пеня - 536 090,60 грн).

Позивач наголошує, що зазначені суми грошових зобов`язань є узгодженими, проте відповідачем у встановлений законом строк не сплачені, у зв`язку з чим відповідно до статті 303 Митного кодексу України та статей 14, 59 Податкового кодексу України набули статусу податкового боргу. На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано та надіслано платнику податкову вимогу від 20.11.2025 року № 0022393-1306-1301. Оскільки сума боргу в добровільному порядку відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення коштів з його рахунків.

Ухвалою від 01 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» (ШКІ: R0 6719 3627 622) за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з офіційними деталями трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта», поштове відправлення прибуло до відділення зв`язку за місцем розташування відповідача (80630, с. Заболотці) та 13 червня 2026 року о 10:39 було вручено одержувачу.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З огляду на зазначене, суд вжив усіх передбачених законом заходів щодо належного та своєчасного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі. Відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову або процесуальних клопотань від відповідача у встановлений судом строк до суду не надійшло.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників, а також беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування та незначну складність справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення даного публічно-правового спору у порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами та матеріалами.

Розглянувши подані позивачем заяви по суті справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейзен-плюс» (код ЄДРПОУ: 42937605) зареєстроване як юридична особа 08 квітня 2019 року, перебуває на податковому обліку в органах Державної податкової служби України (Головне управління ДПС у Львівській області, Золочівська ДПІ) та у встановленому законом порядку взяте на облік митними органами як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 19 червня 2025 року № 252 посадовими особами Львівської митниці у період з 30 червня 2025 року по 10 липня 2025 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Рейзен-плюс» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи стосовно обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів за митними деклараціями за період 2022 2023 років.

За результатами проведеної перевірки митним органом складено Акт документальної невиїзної перевірки від 24 липня 2025 року № 128/25/7.4-19/42937605. У вказаному акті зафіксовано порушення відповідачем вимог статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, статті 16 розділу V Протоколу І до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, а також частини другої статті 46, частини першої статті 257, статті 280 Митного кодексу України та відповідних норм Податкового кодексу України. Виявлені порушення полягали у не підтвердженні преференційного походження ввезених на митну територію України товарів, що призвело до безпідставного застосування пільгового (преференційного) режиму оподаткування та заниження підлягаючих сплаті митних платежів (ввізного мита та податку на додану вартість).

На підставі висновків та розрахунків, викладених у зазначеному Акті перевірки від 24 липня 2025 року № 128/25/7.4-19/42937605, Львівською митницею 01 вересня 2025 року прийнято такі податкові повідомлення-рішення за формою «Р»:

- № UA2090002025366 за кодом класифікації доходів бюджету 14070100 (податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання), яким ТОВ «Рейзен-плюс» збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 388 349,03 грн, у тому числі: за основним платежем (податковим зобов`язанням) - 255 570,06 грн; - за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 557,01 грн; - за пенею - 107 221,96 грн.

- № UA2090002025365 за кодом класифікації доходів бюджету 15010100 (мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання), яким ТОВ «Рейзен-плюс» збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 1829103,20 грн, у тому числі: - за основним платежем (податковим зобов`язанням) - 1 277 850,31 грн; - за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 162,29 грн; - за пенею - 536 090,60 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 01 вересня 2025 року направлені на адресу ТОВ «Рейзен-плюс» рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» (номер поштового відправлення № 0601187527922) та вручені відповідачу 08 вересня 2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Рейзен-плюс» зазначені податкові повідомлення-рішення від 01 вересня 2025 року № UA2090002025366 та № UA2090002025365 у визначений пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України 10-денний строк в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня чи в судовому порядку не оскаржувало.

Суми визначених у цих рішеннях грошових зобов`язань відповідачем у встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строк до бюджету також сплачені не були, у зв`язку з чим такі грошові зобов`язання стали узгодженими та набули статусу податкового боргу.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області сформовано та винесено податкову вимогу форми «Ю» від 20 листопада 2025 року № 0022393-1306-1301 про наявність у ТОВ «Рейзен-плюс» станом на 18 листопада 2025 року податкового боргу у розмірі 2 217 452,23 грн.

Вказана податкова вимога надіслана та доставлена в Електронний кабінет платника податків ТОВ «Рейзен-плюс» 20 листопада 2025 року об 11:33:58, що підтверджується відповідною квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет (згідно із поданою відповідачем Заявою про бажання отримувати документи через Електронний кабінет від 23 червня 2024 року), а також додатково направлена поштовим зв`язком.

Згідно з наданою позивачем довідкою Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість від 08 квітня 2026 року № 3907/5/13-01-13-06-12 та витягами з карток особових рахунків платника податків, сума непогашеного узгодженого податкового боргу ТОВ «Рейзен-плюс» перед бюджетом становить 2217452,23 грн, з яких: - заборгованість з податку на додану вартість із ввезених товарів - 388 349,03 грн (основний платіж - 255 570,06 грн, штрафні санкції - 25 557,01 грн, пеня - 107 221,96 грн); - заборгованість з ввізного мита - 1 829 103,20 грн (основний платіж - 1 277 850,31 грн, штрафні санкції - 15 162,29 грн, пеня - 536 090,60 грн).

З огляду на те, що відповідач суму узгодженого податкового боргу в сумі 2217452,23 грн у добровільному порядку до бюджету не сплатив, будь-яких заходів, спрямованих на погашення цієї заборгованості, не вжив, а передбачені законодавством строки на її самостійне виконання та сплив 30 днів з дня вручення податкової вимоги закінчилися, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом про примусове стягнення коштів з його рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Правові засади справляння податків, зборів та митних платежів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників і контролюючих органів врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Митним кодексом України (далі - МК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Засади виникнення, узгодження та стягнення податкового боргу із сплати митних платежів визначено спеціальними нормами Митного кодексу України та Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 303 Митного кодексу України у разі несплати або неповної сплати митних платежів у порядку і в строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України податкові органи здійснюють контроль щодо дотримання законодавства з питань оподаткування. Відповідно до підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України митні органи здійснюють контроль щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, ПДВ, що справляються у зв`язку з ввезенням товарів на митну територію України.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Аналізуючи обставини виникнення заборгованості відповідача, суд зазначає, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рейзен-плюс» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (Акт перевірки від 24.07.2025 року № 128/25/7.4-19/42937605) Львівською митницею прийнято податкові повідомлення-рішення за формою «Р» від 01.09.2025 року № UA2090002025366 (щодо ПДВ із ввезених товарів на суму 388 349,03 грн) та № UA2090002025365 (щодо ввізного мита на суму 1 829 103,20 грн).

Судом перевірено та встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані ним 08 вересня 2025 року. Процедуру адміністративного або судового оскарження зазначених рішень у визначений законом 10-денний строк відповідач не розпочав, суми грошових зобов`язань не сплатив.

За таких обставин, на підставі пункту 56.11 статті 56 ПК України суми грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 01.09.2025 року № UA2090002025366 та № UA2090002025365 стали узгодженими 19 вересня 2025 року та набули статусу податкового боргу у загальній сумі 2 217 452,23 грн.

Розглядаючи дотримання позивачем встановленого законом порядку здійснення заходів з погашення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 42.4 статті 42 ПК України платникам податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, документи надсилаються в електронній формі засобами електронного зв`язку шляхом їх доставки в Електронний кабінет. Квитанція про доставку документа є підтвердженням вручення такого документа платнику.

Суд зазначає, що згідно із Заявою про бажання отримувати документи через Електронний кабінет від 23.06.2024 року податкову вимогу від 20.11.2025 року № 0022393-1306-1301 було доставлено в Електронний кабінет ТОВ «Рейзен-плюс» 20 листопада 2025 року об 11:33:58, що підтверджується відповідною квитанцією про доставку. Таким чином, процедуру направлення та вручення податкової вимоги відповідачу було виконано контролюючим органом у повній відповідності до вимог статей 42, 59 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що з дня вручення відповідачу податкової вимоги від 20.11.2025 року № 0022393-1306-1301 до моменту звернення контролюючого органу з цим позовом до суду минуло понад 30 календарних днів, що свідчить про дотримання позивачем установленої законодавством часової процедури та строків звернення до суду за примусовим стягненням коштів.

Суд підкреслює, що відповідно до принципу правової визначеності та імперативних приписів Податкового кодексу України узгоджене грошове зобов`язання підлягає обов`язковій сплаті платником податків у самостійному порядку. У разі невиконання цього обов`язку держава в особі уповноважених контролюючих органів набуває беззаперечного права на примусове стягнення коштів боржника.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Наявність у ТОВ «Рейзен-плюс» узгодженого та непогашеного податкового боргу перед бюджетом у розмірі 2217452,23 грн належним чином підтверджена доданими до позовної заяви письмовими доказами (актом перевірки від 24.07.2025 року № 128/25/7.4-19/42937605, податковими повідомленнями-рішеннями від 01.09.2025 року № UA2090002025366 та № UA2090002025365, податковою вимогою від 20.11.2025 року № 0022393-1306-1301, квитанцією про доставку в Електронний кабінет, довідкою про заборгованість від 08.04.2026 року № 3907/5/13-01-13-06-12 та витягами з карток особових рахунків) та відповідачем спростована не була.

Будь-яких заперечень, відзиву на позовну заяву або доказів часткового чи повного погашення суми податкового боргу відповідач суду не надав.

За таких обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та системному взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейзен-плюс» заборгованості у сумі 2 217 452,23 грн шляхом стягнення коштів з його рахунків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг та електронних гаманців в емітентах електронних грошей є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач (територіальний орган ДПС) звільнений від сплати судового збору за подання позову у цій категорії справ. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс інших судових витрат, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов Головного управління ДПС у Львівській області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейзен-плюс» (код ЄДРПОУ: 42937605; місцезнаходження: 80630, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Заболотці, вул. Сагайдачного, буд. 2А) до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 2217452 (два мільйони двісті сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 23 копійки податкового боргу.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 липня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний