Рішення № 138686375, 23.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року справа № 320/64001/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу,

за участю сторін:

представника позивача - Хорошун О.В.,

представника відповідача-1 - Міхед О.В.,

представника відповідача-2 - Чеснок М.М.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач-1 та/або КДКП), Черкаської обласної прокуратури (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 20.02.2026, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 05.11.2025 №496 дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_1 »;

визнати протиправним та скасувати наказ Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к «Про застосування дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 05.11.2025 №496дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_1 » (далі - рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25) прийняте неповноважним складом, з порушенням принципів змагальності та права на захист. На переконання позивача, спірне дисциплінарне провадження здійснювалось з порушенням строків, встановлених частиною дев`ятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру». Позивач також наголошує, що рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 та, як наслідок, наказ Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к «Про застосування дисциплінарного стягнення» (далі - наказ Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к) прийняті з порушенням принципу пропорційності покарання та за відсутності складу дисциплінарного проступку.

21.12.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрите провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 26.02.2026; витребувано докази від позивача: копію пояснень ОСОБА_1 від 20.01.2025 на 2 аркушах, копію позовної заяви про скасування рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи, копію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23.10.2024 №1809, копію трудової книжки ОСОБА_1 , копію довідки МСЕК про групу інвалідності ОСОБА_1 , копію рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи щодо ОСОБА_1 ; витребувано докази від КДКП: інформацію про склад КДКП на 05.11.2025, письмові пояснення щодо повноважного складу КДКП при прийнятті оскаржуваного рішення; копію протоколу засідання КДКП на якому розглядалась дисциплінарна скарга щодо позивача, копії матеріалів дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , копії рішення про відкриття дисциплінарного провадження, висновку за результатом розгляду дисциплінарної справи щодо позивача з доказами ознайомлення позивача; докази направлення та вручення позивачу повідомлень про призначені засідання КДКП на 22.10.2025 та на 05.11.2025, копію рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 з доказами ознайомлення позивача та вручення їй копії, письмові пояснення щодо дотримання строків проведення перевірки в дисциплінарному провадженні.

02.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2026.

05.02.2026 до суду від Черкаської обласної прокуратури на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 надійшла копія особової справи ОСОБА_1 .

18.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

20.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від КДКП надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач заперечує щодо позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що предметом дисциплінарного провадження була поведінка позивача щодо виконання законних вимог керівництва та готовність підтвердити доброчесність своїх дій, а обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями КДКП. За твердженнями відповідача-1, спірне рішення КДКП прийняте з дотриманням встановленої процедури та в межах встановлених строків, оскільки положення частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» поширюються виключно на етап перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Відповідач-1 наголошує, що спірне рішення КДКП прийняте повноважним складом, а позивач була належним чином повідомлена про дату, час та місце засідань КДКП. За твердженнями відповідача-1, чинне законодавство України не передбачає обов`язку КДКП відкладати засідання у зв`язку з повторною неявкою прокурора.

20.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та залучення співвідповідача (т.3, а.с.44-45), де позивач просить: доповнити позовні вимоги положенням про визнання протиправним та скасування наказу Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к «Про застосування дисциплінарного стягнення» та залучити співвідповідача - Черкаську обласну прокуратуру.

26.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засідання у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 підготовче судове засідання відкладене на 10.03.2026 у зв`язку з клопотанням представника позивача.

26.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, поданий КДКП. Позивач вказує, що чинне законодавство України не визначає непроходження обстеження в умовах медичного закладу, як дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, чесності та непідкупності органів прокуратури. Позивач також повторно наголошує, що спірне рішення КДКП прийняте з порушенням принципів пропорційності, за відсутності конкретних порушень у діях позивача та відсутності причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою позивача та шкодою авторитету прокуратури. За твердженнями позивача, прийняття спірного рішення КДКП порушує гарантії військовослужбовця та право на справедливий розгляд. Позивач вказує, що перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до відповідальності здійснювалась з порушенням строку, встановленого частиною дев`ятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру».

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 поновлено КДКП строк для подання відзиву, підготовче судове засідання відкладене на 09.04.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Черкаську обласну прокуратуру; витребувано докази від Черкаської обласної прокуратури: копію наказу про увільнення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків у зв`язку з мобілізацією, копії табелів обліку робочого часу за період з 01.01.2025 до 13.11.2025, довідку про розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за два місяці, які передували звільненню (вересень-жовтень 2025 року) із зазначенням підстав нарахування та виплати кожної складової у кожному місяці та зазначенням кількості відпрацьованих днів у кожному місяці, письмові пояснення та докази щодо ознайомлення позивача з наказом від 13.11.2025 №429-к, вручення трудової книжки.

30.03.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від Черкаської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-2 заперечує проти позовних вимог та вказує, що позивачу неодноразово направлялись персональні повідомлення про необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження, проте, позивач вказані вимоги не виконала - чим засвідчила відсутність наміру доводити законність набуття у 2019 році статусу особи з інвалідністю ІІ групи безстроково.

06.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, поданий відповідачем-2. Позивач заперечує проти доводів відповідача-2 та вказує, що листи Черкаської обласної прокуратури щодо необхідності прибуття до медичного закладу містили незаконну вимогу пройти переогляд, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

07.04.2026 Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії договору про надання правової допомоги від 29.01.2026 №8, копії акта виконаних робіт від 07.04.256.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті на 30.04.2026.

30.04.2026 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представники позивача та відповідача-1 надали пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду у судовому засіданні 30.04.2026 оголошено перерву до 04.05.2026 у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у місті Києві.

30.04.2026 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представники відповідачів надали пояснення по суті спору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 витребувано докази у Офісу Генерального прокурора: копію протоколу засідання кадрової комісії №12, в частині співбесіди з прокурором Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 , звуко (аудіо, відео) запис такої співбесіди, щодо якої рішенням №13 від 18.12.2020 ОСОБА_1 успішно пройшла атестацію; витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань та фабулу щодо кримінального провадження №42024000000001166 та №62024000000000923, розпочатих 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, пов`язаних із можливим неправомірним встановленням груп інвалідності; витребувано докази у відповідача-2: докази направлення та вручення позивачу наказу Черкаської обласної прокуратури про застосування дисциплінарного стягнення від 13.11.2025 №429-к, у разі повернення поштового відправлення - докази щодо причин невручення адресату; докази направлення позивачу копії матеріалів особової справи.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 судове засідання відкладене на 22.05.2026 у зв`язку з витребуванням доказів.

12.05.2026 відповідачем-2 через підсистему Електронний суд до суду надано докази на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2026.

19.05.2026 від представника позивача на адресу суду через підсистему Електронний суд надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що фактично про існування спірного наказу № 429-к від 13.11.2025 позивачу стало відомо лише 18.02.2026 з відповіді Черкаської обласної прокуратури від 09.02.2026 № 07-119 на адвокатський запит представника позивача на виконання ухвали суду від 19.01.2026 у цій же справі №320/64001/25. При цьому вказує, що отримати цей наказ, копія якого направлена їй за місцем роботи, за об`єктивних обставин не могла у зв`язку з перебуванням на військовій службі, про що відповідачу-2 було достеменно відомо.

Щодо неможливості прийняття участі у засіданнях КДКП представник позивача зазначає, що 10.10.2025 на електронну адресу ОСОБА_1 . Комісією направлено повідомлення про розгляд дисциплінарного провадження № 07/3/2 305дс-35дп-25 відносно останньої з призначенням засідання на 22.10.2025. При цьому надано копію дисциплінарної скарги та висновку про наявність дисциплінарного проступку. Водночас у вказаний період ОСОБА_1 несла військову службу в складі ЗСУ, не перебувала ні за місцем роботи в Смілянській окружній прокуратурі, ні за місцем свого проживання чи реєстрації. Більше того, в період з 28.08.2025 по 16.10.2025 вона навіть не перебувала за місцем служби у військовій частині НОМЕР_1 , оскільки була у відрядженні і проходила базову загальновійськову підготовку (далі БЗВП) в с. Старичі Львівської області, перебуваючи у встановленому режимі підготовки військовослужбовців, що передбачає постійне перебування за місцем служби без засобів зв`язку та виконання розпоряджень командування. Таким чином, ОСОБА_1 не отримала та ніяк не могла вчасно отримати повідомлення про час і місце розгляду дисциплінарного провадження, вивчити відповідні документи та відповідно підготуватися до засідання. Після завершення БЗВП ОСОБА_1 продовжила проходження військової служби та перебувала у підпорядкуванні командування військової частини НОМЕР_1 із застосуванням обов`язкового 14-денного періоду адаптації, визначеного рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України (Олександра Сирського) та відповідними розпорядженнями (директивами) Генерального штабу ЗСУ. Відпустка після БЗВП законом не передбачена. Військовослужбовці мають право на відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин, що передбачено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Засідання КДКП щодо питань цивільного обов`язку не передбачає надання відпустки за сімейними обставинами та з інших причин. Питання надання щорічної відпустки, звільнення з розташування військової частини чи погодження вибуття вирішується виключно командуванням з урахуванням службової необхідності та обстановки у підрозділі. 22.10.2025 та 05.11.2025 обстановка у підрозділі, необхідність виконання спеціальних завдань та перебування на службі менше 6 місяців, не дозволяла ОСОБА_1 отримати щорічну відпустку. Самостійно залишити місце служби та прибуття на засідання позивач не мала права та фактичної можливості. Таким чином, неявка на засідання КДКП була зумовлена об`єктивними обставинами, пов`язаними з проходженням служби за мобілізацією та необхідністю виконання вимог військово законодавства і наказів командування, а не бажанням брати участь у засіданні. Водночас, враховуючи важливість питання та бажання бути присутньою при розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, надати пояснення, заявляти клопотання та бути почутою Комісією, ОСОБА_1 04.11.2025 на адресу КДКП скерувала листа про те, що на засідання, яке відбудеться 05.11.2025 о 10.00 год вона не зможе з`явитися для участі, оскільки несе службу у Збройних Силах України, що є поважною причиною, та просила перенести засідання на іншу дату з можливістю якісно підготуватися (залучити кваліфіковану юридичну допомогу, отримати додаткові матеріали тощо). При цьому згоди на розгляд висновку без її участі ОСОБА_1 не давала.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 судове засідання відкладене на 24.06.2026 у зв`язку з ненадходженням доказів, витребуваних ухвалою суду від 04.05.2026 у Офісу Генерального прокурора.

25.05.2026 до суду від Офісу Генерального прокурора надійшли докази на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026.

09.06.2026 від представника позивача на адресу суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповідь Офісу Генерального прокурора на адвокатський запит представника позивача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 судове засідання відкладене на 24.06.2026 у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 23.07.2026 судом долучені до матеріалів справи докази та пояснення представника позивача, продовжено розгляд справи по суті.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

З 16.01.2006 ОСОБА_1 займала посади в органах прокуратури, зокрема, з 15.03.2021 - посаду прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області.

Рішенням Черкаської обласної МСЕК №1 КЗ «Черкаський обласний центр соціальної експертизи ЧОР» від 28.08.2019 №5633 ОСОБА_1 встановлена інвалідність ІІ групи загального захворювання безтерміново.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації оприлюднені відомості щодо можливих зловживань під час встановлення груп інвалідності посадовим особам, зокрема, й прокурорам, що спричинило значний суспільний резонанс.

22.10.2024 Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введене в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, яким, крім іншого рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.

Відповідно до фабули у кримінальному провадженні №42024000000001166 від 21.10.2024 до ЄРДР внесена інформація наступного змісту: «Відповідно до повідомлень у засобах масової інформації, що викликало суспільний резонанс, окремі працівники органів прокуратури України, використовуючи корупційні зв`язки з працівниками МСЕК, шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних медичних документів необґрунтовано оформили різні групи інвалідності та безпідставно отримували виплати з Пенсійного фонду України».

Судом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4, 5 статті 190, частиною 3 статті 369, частинами 1, 2 статті 366, частиною 4 статті 358, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 358, частиною 4 статті 191, статтею 368-5 КК України.

У цьому кримінальному провадженні досліджується законність встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів, зокрема працівникам органів прокуратури, на підставі яких їм нараховано та сплачено з Державного бюджету України відповідні пенсії.

05.12.2024 кримінальне провадження № 42024000000001166 від 21.10.2024 об?єднано із кримінальним провадженням № 62024000000000923 від 21.10.2024.

У межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000001166 від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, яке об`єднане з кримінальним провадженням №42024000000000923, доручено Міністерству охорони здоров`я України провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» та затверджене Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури листом від 25.11.2024 №07-804вих-24 повідомив позивача про необхідність прибуття 04.12.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду. Позивач ознайомлена з вказаним листом 25.11.2024 під підпис.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури повторно листом від 18.12.2024 №07-920вих-24 повідомив позивача про необхідність прибуття з 18.12.2024 до 17.01.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду. Позивач ознайомлена з вказаним листом 19.12.2024 під підпис.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури втретє листом від 09.01.2025 №07-39вих-25 повідомив позивача про необхідність прибуття у період з 18.12.2024 до 17.01.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду. Позивач ознайомлена з вказаним листом 10.01.2025 під підпис.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури вчетверте листом від 14.01.2025 №07-66вих-25 повідомив позивача про необхідність прибуття у період з 10.01.2025 до 18.01.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду.

У письмових поясненнях, направлених до Черкаської обласної прокуратури 20.01.2025, позивач підтвердила обізнаність з вказаними листами виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури щодо необхідності прибуття до медичного закладу та повідомила, що не виконала зазначені вимоги 04.12.2024 у зв`язку з перебуванням на лікарняному, з 18.12.2024 до кінця 2024 року - з причин зайнятості на роботі та необхідністю забезпечення кращих результатів річних показників роботи, у подальшому - у зв`язку з необхідністю догляду за хворою дитиною та її обстеженням в межах Черкаської обласної дитячої лікарні.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури вчергове листом від 21.04.2025 №07-389вих-25 повідомив позивача про необхідність прибуття до медичного закладу у період з 14.04.2025 по 29.05.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду. Позивач ознайомлена з вказаним листом 07.05.2025 під підпис.

Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України щодо позивача наявні листки тимчасової непрацездатності за такі періоди: з 03.12.2024 до 06.12.2024, з 14.01.2025 до 17.01.2025, з 09.04.2025 до 14.04.2025.

У подальшому, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 22.07.2025 №ЦО-18157 - скасоване попереднє рішення Черкаської обласної МСЕК « 1 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР» від 28.08.2019 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності загального захворювання безтерміново; інвалідність не встановлена з 22.07.2025.

22.04.2025 до КДКП надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

23.04.2025 член КДКП Гарбуза Н.В. прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-305дс- 35дп-25.

16.05.2025 позивач направила на адресу КДКП пояснення у межах дисциплінарного провадження.

Наказом Черкаської обласної прокуратури від 20.05.2025 №206к ОСОБА_1 увільнена від виконання обов`язків прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області у зв`язку з вступом на військову службу внаслідок призову під час мобілізації на особливий період із збереженням місця роботи і посади до фактичного звільнення.

КДКП прийняте рішення від 11.06.2025 №111дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні стосовно ОСОБА_1 на один місяць - до 22.07.2025.

07.10.2025 членом КДКП Гарбузою Н.В. складений висновок №07/3/2-305дс-35дп-25 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 , де висловлена пропозиція притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача та накласти на неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Листом КДКП від 10.10.2025 №07/3-1888вих-25 позивач повідомлена про засідання КДКП 22.10.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

22.10.2025 засідання КДКП щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку відкладене у зв`язку з відсутністю позивача.

Листом КДКП від 24.10.2025 №07/3-1954вих-25 позивач повідомлена про засідання КДКП 05.11.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Рішенням КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення КДКП від 05.10.2025 № 496дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_1» ОСОБА_1 отримала на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 11.11.2025, що підтверджується супровідним листом КДКП від 11.11.2025 №07/3-2012вих25 та скріншотом сторінки електронної пошти, що позивачем не заперечується. З позовною заявою до суду звернувся представник позивача 09.12.2025, направивши позовну заяву до суду поштою (т.1, а.с.), тобто з дотриманням строку звернення до суду.

Наказом Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к ОСОБА_1 звільнена з посади прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, чесності та непідкупності органів прокуратури та системне порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») - з першого робочого дня після фактичного звільнення з військової служби.

Копію наказу Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к направлено ОСОБА_1 за адресою місця роботи до Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області рекомендованим поштовим відправленням, на підтвердження чого до суду надано супровідний лист Черкаської обласної прокуратури від 14.11.2025 №07-1386вих-25 та копію накладної АТ Укрпошта R067039376706 (т.5, а.с.20-21), проте не було отримано позивачем у зв`язку з увільненням від виконання обов`язків прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області у зв`язку з вступом на військову службу внаслідок призову під час мобілізації на особливий період із збереженням місця роботи і посади до фактичного звільнення на підставі наказу Черкаської обласної прокуратури від 20.05.2025 №206к.

Інших доказів направлення позивачу чи ознайомлення позивача із наказом від 13.11.2025 №429-к Черкаською обласною прокуратурою не надано.

Копію наказу від 13.11.2025 №429-к про звільнення Черкаською обласною прокуратурою надано у відповідь на адвокатський запит від 02.02.2026 (т.3, а.с.102) листом Черкаської обласної прокуратури від 09.02.2026 №07-119вих-26 (т.3, а.с.103), який отримано представником позивача 18.02.2026. 20.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та залучення співвідповідача (т.3, а.с.44-45). Отже заява про зміну предмета позову подана із дотриманням строку звернення до суду, оскільки інших належних доказів отримання позивачем копії наказу про звільнення відповідачем-2 не надано.

Вважаючи протиправними рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 та наказ Черкаської обласної прокуратури від 13.11.2025 №429-к, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення визначено, зокрема, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Фактичною підставою для такого висновку КДКП визначена відсутність належної реакції з боку позивача на листи Прокуратури Черкаської області про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження (від 25.11.2024 №07-804вих-24, від 18.12.2024 №07-920вих-24, від 09.01.2025 №07- 39вих-25, від 14.01.2025 №07-66вих-25).

КДКП встановила, що внаслідок вказаної бездіяльності позивач не вжила заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності, обрала пасивну модель поведінки, поставила свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

27.04.2017 Всеукраїнська конференція прокурорів затвердила Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, відповідно до Преамбули якого Кодекс визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

Згідно зі статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення будь-якого виду дискримінації; незалежності та самостійності; політичної нейтральності; презумпції невинуватості; справедливості, неупередженості та об`єктивності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; прозорості службової діяльності, конфіденційності; утримання від виконання незаконних наказів та вказівок; недопущення конфлікту інтересів; компетентності та професіоналізму; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості; поваги до незалежності суддів.

Відповідно до статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур.

Статтею 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

Відповідно до статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно з статтями 32, 33 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з статтею 44 Закону України «Про прокуратуру», дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру», дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Системний аналіз викладених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі установлення обставин, що свідчать про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, КДКП наділена повноваженнями прийняти рішення у дисциплінарному провадженні про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. КДКП наділена повноваженнями притягувати прокурора до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та/або за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики і накладати на нього дисциплінарні стягнення, зокрема, у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Розглядаючи дисциплінарну скаргу, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та/або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, КДКП має надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу зазначеного дисциплінарного проступку, використовуючи відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

Верховний Суд у рішенні від 18.02.2019 у справі №9901/721/18 наголосив, що правила професійної етики та поведінки прокурорів, є обов`язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою. Прокурор зобов`язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 9901/19/17 визначено, що ознаками непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду (репутації прокурора та авторитету органів прокуратури), наявність наслідків (негативний громадський резонанс). Оскільки саме ці ознаки має встановити дисциплінарний орган, щоб констатувати вчинення прокурором грубого порушення правил прокурорської етики. Дисциплінованість визначається як звичай, уміння дотримуватися дисципліни, а дисциплінований - такий, що незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки, організований, витриманий, здійснює свою діяльність на засадах твердої дисципліни.

Таким чином, саме порушення прокурором вимог щодо доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості можна кваліфікувати, як грубе порушення вимог статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2024 у справі №9901/865/18 дійшла висновку, що повноваження КДКП стосовно оцінювання обставин, пов`язаних з дисциплінарним проступком прокурора, його особистих якостей, наявність чи відсутність шкоди авторитету прокуратури внаслідок дій чи бездіяльності прокурора, якому ставлять у провину вчинення дисциплінарного проступку, вибір виду дисциплінарного стягнення - є дискреційними та належать до її виключних повноважень, у зв`язку із чим результати такої оцінки не можуть бути об`єктом судового контролю.

Отже, в контексті характеру спірних правовідносин, адміністративний суд враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, наділений повноваженнями оцінити повноту дослідження та врахування КДКП фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо дій або бездіяльності позивача у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 640/18630/20.

Попередньо судом встановлено, що у жовтні 2024 року в засобах масової інформації оприлюднені відомості щодо можливих зловживань під час встановлення груп інвалідності посадовим особам, зокрема й прокурорам, що спричинило значний суспільний резонанс.

У подальшому, виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури повідомляв позивача про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду у такі дати:

1) листом від 25.11.2024 №07-804вих-24 - на 04.12.2025;

2) листом від 18.12.2024 №07-920вих-24 - з 18.12.2024 до 17.01.2025;

3) листом від 09.01.2025 №07-39вих-25 - з 18.12.2024 до 17.01.2025;

4) листом від 14.01.2025 №07-66вих-25 - з 10.01.2025 до 18.01.2025;

5) листом від 21.04.2025 №07-389вих-25 - з 14.04.2025 до 29.05.2025.

Позивач не заперечує, що була ознайомлена з вказаними листами та не з`явилась у вказані дати до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду.

Також судом встановлено, що відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України щодо позивача наявні листки тимчасової непрацездатності за такі періоди: з 03.12.2024 до 06.12.2024, з 14.01.2025 до 17.01.2025, з 09.04.2025 до 14.04.2025.

Наказом Черкаської обласної прокуратури від 20.05.2025 №206к ОСОБА_1 увільнена від виконання обов`язків прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області у зв`язку з вступом на військову службу внаслідок призову під час мобілізації на особливий період із збереженням місця роботи і посади до фактичного звільнення (т.3, а.с.171).

Підставою видання даного наказу став витяг з наказу командира військової частини № НОМЕР_2 (по стройовій частині) №151, відповідно до якого солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та призначено на посаду оператора радіостанції взводу управління батареї управління та радіолокаційної розвідки 1 зенітного самохідно-артилерійського дивізіону за штатом воєнного часу, ВОС - 474543А, та присвоєно військове звання "СОЛДАТ". З 20 травня 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини № НОМЕР_2 на всі види забезпечення (т.1, а.с.39).

Натомість, позивач не надала ні КДКП, ні суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неприбуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» у такі дати: з 18.12.2024 до 13.01.2025, 18.01.2025, з 15.04.2025 до 20.05.2025.

Отже, позивач необґрунтовано та неодноразово ухилилась від виконання вимог виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду з метою підтвердження інвалідності, встановленої попередньо та спростування інформації, що оприлюднена у засобах масової інформації та викликала суспільний резонанс.

Суд звертає увагу на те, що вказані обставини досліджені у спірному рішенні КДКП, їм надана правова оцінка та належна кваліфікація.

Враховуючи встановлені обставини, суд вказує, що факт зловживання державними соціальними гарантіями осіб з інвалідністю з боку представника органів прокуратури прямо суперечить засадам законності та професійної етики прокурора, його доброчесності, честі та гідності.

На переконання суду, подібна поведінка позивача підриває авторитет прокурора та органів прокуратури, оскільки така бездіяльність має наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, зокрема, органів прокуратури, викликає негативний громадський резонанс. Вчинення прокурором дисциплінарного проступку, що виразилось в описаній вище бездіяльності, є несумісним з подальшим зайняттям цим прокурором будь-якої посади в органах прокуратури і не може мати наслідком накладення більш м`якого стягнення ніж звільнення з посади в органах прокуратури.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що КДКП не порушила необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких застосовані заходи дисциплінарного впливу, не порушила принципу пропорційності при винесенні рішення.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності у її діях складу дисциплінарного правопорушення та недоведеності КДКП наявності правових підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення з органів прокуратури.

Щодо доводів позивача про процедурні порушення, допущені КДКП під час дисциплінарного провадження, суд зазначає таке.

У позовній заяві ОСОБА_1 наголошує, що перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проведена з порушенням встановленого строку.

Так, позивач вказує, що висновок від 07.10.2025 №07/3/2-305дс-25дп-25 про наявність дисциплінарного проступку прокурора складений поза межами строку, встановленого частиною дев`ятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру», перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру», член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Судом попередньо встановлено та сторонами не заперечується, що 22.04.2025 до КДКП надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

23.04.2025 член КДКП Гарбуза Н.В. прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-305дс- 35дп-25.

КДКП прийняте рішення від 11.06.2025 №111дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні стосовно ОСОБА_1 на один місяць - до 22.07.2025.

07.10.2025 членом КДКП Гарбузою Н.В. складений висновок №07/3/2-305дс-35дп-25 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 , де висловлена пропозиція притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача та накласти на неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

При цьому, буквальний аналіз положень частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку про те, що законодавцем встановлений двомісячний строк (який може бути продовжений ще на місяць) саме для проведення перевірки членом КДКП, а не для складання висновку.

Більш того, саме по собі недодержання строків проведення перевірки не може бути підставою для визнання протиправним викладеного у рішенні КДКП висновку щодо кваліфікації певних дій як таких, що мають характер дисциплінарного проступку.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 05.03.2018 у справі №800/581/17.

При цьому, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що у період з 23.07.2025 до 07.10.2025 член КДКП Гарбуза Н.В. здійснювала перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності (направляла запити, отримувала на них відповіді тощо).

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення КДКП строку проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, крім іншого, вважає, що рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 прийняте неповноважним складом.

Зокрема, позивач вказує, що КДКП проводила розгляд дисциплінарного провадження №07/3/2-305дс-25дп-25 у складі: головуючого - Радзівона М.О. , членів комісії: Бобровник С.В. , Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В. (загальна кількість - 9 осіб). Водночас, член КДКП Гарбуза Н.В. , у силу частини другої статті 48 Закону України «Про прокуратуру», не брала участь у голосуванні, а отже, на переконання позивача, рішення про накладення дисциплінарного стягнення прийняте 8 членами КДКП, що є протиправним.

За змістом частин першої, третьої статті 74 Закону України «Про прокуратуру», до складу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, входять одинадцять членів. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є повноважним за умови призначення до її складу не менше дев`яти членів.

Відповідно до частини п`ятої статті 78 Закону України «Про прокуратуру», засідання комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев`яти членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про прокуратуру», відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону України «Про прокуратуру», член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

Аналогічні норми містяться у Положенні про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (із змінами, прийнятими всеукраїнською конференцією прокурорів 21.12.2018), прийнятому Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі - Положення).

Суд звертає увагу на те, що положення Закону України «Про прокуратуру» не ототожнюють, а навпаки, розмежовують вимоги щодо мінімально необхідної кількості членів КДКП для проведення засідання комісії та кількості голосів, достатньої для прийняття рішень.

Зокрема, мінімальна кількість членів КДКП для проведення засідання - 9 осіб (частина п`ята статті 78 Закону України «Про прокуратуру»), а мінімальна кількість схвальних голосів для прийняття рішення - 6 (більшість від 11) (частина перша статті 48 Закону України «Про прокуратуру»).

Системний аналіз викладених норм Закону України «Про прокуратуру» та Положення, дає підстави для висновку про те, що чинне законодавство України встановлює такі вимоги щодо кількісного складу КДКП:

11 членів - максимальна кількість членів КДКП;

9 членів - мінімально необхідна кількість осіб для проведення засідання КДКП;

6 членів (більшість від 11)- мінімально необхідна кількість схвальних голосів для прийняття рішення КДКП.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що 05.11.2025 засідання КДКП у межах дисциплінарного провадження №07/3/2-305дс-25дп-25 проводилось у складі 9 членів (головуючого - Радзівона М.О. , членів комісії: Бобровник С.В. , Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В.), що відповідає вимогам частини п`ятої статті 78 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, суд наголошує, що положення Закону України «Про прокуратуру» не містять заборони приймати участь у засіданні КДКП для члена комісії, який проводив перевірку та готував висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора; вказана заборона стосується виключно участі у голосуванні.

Оскільки член КДКП Гарбуза Н.В. проводила перевірку та готувала висновок від 07.10.2025 №№07/3/2-305дс-25дп-25 про наявність дисциплінарного проступку прокурора, остання не приймала участі у голосуванні щодо прийняття спірного рішення КДКП, що позивачем не заперечується та підтверджується копією витягу з протоколу засідання КДКП від 05.11.2025.

Таким чином, рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 прийняте 8 схвальними голосами членів КДКП, що перевищує мінімально необхідну кількість (6 голосів), відповідно до вимог частини першої статті 48 Закону України «Про прокуратуру».

Ураховуючи викладене, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що рішення КДКП від 05.11.2025 №496дп-25 прийняте неповноважним складом.

Розглянувши доводи позивача про порушення її права бути присутньою на засіданні КДКП, суд зазначає таке.

Судом попередньо встановлено та позивачем не заперечується, що листом КДКП від 10.10.2025 №07/3-1888вих-25 позивач повідомлена про засідання КДКП 22.10.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

22.10.2025 засідання КДКП щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку відкладене у зв`язку з відсутністю позивача.

Листом КДКП від 24.10.2025 №07/3-1954вих-25 позивач повідомлена про засідання КДКП 05.11.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

04.11.2025 на адресу КДКП надійшов лист позивача, де остання підтвердила обізнаність щодо проведення засідання КДКП 05.11.2025 та повідомила, що позбавлена можливості брати участь у засіданнях КДКП у зв`язку з проходженням військової служби.

05.11.2025 КДКП прийняла рішення №496дп-25, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи.

Згідно з частиною третьою статті 47 Закону України «Про прокуратуру», висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Суд звертає увагу на те, що право КДКП на розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора без участі останнього, у випадку повторної неявки - прямо передбачене пунктом 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру».

Позивач не заперечує, що була належним чином та своєчасно повідомлена про засідання КДКП 22.10.2025 та 05.11.2025.

З огляду на зазначене КДКП, розглядаючи питання про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 за її відсутності, діяла у відповідності до вимог частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» та не порушила право позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення КДКП процедури прийняття рішення від 05.11.2025 №496дп-25, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Отже, судом встановлено, що під час прийняття рішення від 05.11.2025 №496дп-25 КДКП діяла у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, враховуючи повноваження та функції керівника обласної прокуратури Черкаської області, визначені статтями 11 та 17 Закону України «Про прокуратуру», отримавши вказане рішення КДКП, відповідачем-2 було обґрунтовано та правомірно прийнято наказ від 13.11.2025 №429-к, яким ОСОБА_1 звільнена з посади прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, чесності та непідкупності органів прокуратури та системне порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») - з першого робочого дня після фактичного звільнення з військової служби.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

У судовому засіданні 23.07.2026 проголошена вступна та резолютивна частина рішення Київського окружного адміністративного суду. Повний текст рішення суду складено 03.08.2026.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.