Рішення № 138686364, 03.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Київ справа №320/40154/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9105409/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №132 від 24.05.2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення №9105412/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №133 від 26.05.2023р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі зазначені податкові накладні датою фактичного подання на реєстрацію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що товариством було подано до контролюючого органу податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення було прийнято протиправно та має бути скасоване.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідачі правом на надання відзиву не скористалися, про відкриття провадження у справі були проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 13.11.2023.

Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 28.11.2023.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2023р. ТОВ "Компанія Лекора" було надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №130 від 18.05.2023р., №132 від 24.05.2023р., та №133 від 26.05.2023р., виписані на покупця ТОВ «МРБ Групп» на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн. та на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. відповідно.

В цей же день орган ДПС України повідомив про те, що реєстрація вказаних податкових накладних зупинена. У квитанціях №9144089284, №9144084262 та №9143854259 від 16.06.2023р. орган ДПС повідомив наступне: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.05.2023 №127 та №128 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 2517 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

22.06.2023 товариство у встановленому законодавством порядку направило до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень, згідно з якими: між ТОВ «Компанія Лекора» (постачальник) та ТОВ «МРБ Групп» (покупець) було укладено договір поставки №42658661 від 02.01.2020р.

На виконання цього договору покупцем була здійснена попередня оплата товару в сумі 50000,00 грн., 50000,00 грн. та 100000,00 грн., на які і були виписані вищевказані податкові накладні від 18.05.2023р., №132 від 24.05.2023р., та №133 від 26.05.2023р.

На підтвердження реальності здійснення операцій 22.06.2023 підприємством разом із поясненнями було надано копію договору поставки №42658661 від 02.01.2020р., копії договорів з постачальниками товару та специфікації на товар, платіжні інструкції про попередню Оплату від покупця.

03.07.2023 контролюючим органом прийнято рішення №9105411/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №130 від 18.05.2023, рішення №9105409/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №132 від 24.05.2023 та рішення №9105412/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №133 від 26.05.2023.

Підставою для відмови у реєстрації зазначених податкових накладних визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Крім того, у додатковій інформації до рішень зазначено про ненадання документів із постачальниками щодо замовлення та/або придбання товару.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, 13.07.2023 позивачем подано скаргу на зазначені рішення, до якої повторно долучено документи, подані разом із поясненнями від 22.06.2023, а також додаткові документи, зокрема податкові накладні від постачальників, заявки на замовлення товару, платіжні інструкції щодо здійснення передоплати за товар, паспорти якості на товар, акти звірки з постачальниками та покупцем, довіреності, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення товару, договори щодо придбання палива, платіжні інструкції про оплату палива, видаткові накладні на паливо, договір на транспортні послуги, договір оренди транспортного засобу, штатний розклад тощо.

Скаргу подано одним документом щодо всіх трьох рішень контролюючого органу, оскільки податкові накладні №130 від 18.05.2023, №132 від 24.05.2023 та №133 від 26.05.2023 складені на виконання одного договору та стосуються однорідних господарських операцій, підтвердження яких здійснюється одним і тим самим комплексом доказів.

21.07.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення №9105411/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №130 від 18.05.2023 прийнято рішення №58498/43317636/2, яким скаргу позивача задоволено та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної.

Водночас щодо рішення №9105409/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №132 від 24.05.2023 та рішення №9105412/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №133 від 26.05.2023 відомості про результати розгляду скарги позивачу не надходили.

Таким чином, за твердженням позивача, скарга в частині оскарження рішень №9105409/43317636 та №9105412/43317636 фактично залишилася без належного розгляду контролюючим органом, незважаючи на те, що вона містила аналогічні доводи та документи, які були предметом оцінки під час розгляду скарги щодо податкової накладної №130 від 18.05.2023.

Надаючи правову оцінку відповідним правовідносинам та обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі, підписати її кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом строк.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм проведення автоматизованого моніторингу податкових накладних, критерії ризиковості платника податку та операцій, а також порядок прийняття відповідних рішень контролюючим органом.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 податкова накладна/розрахунок коригування, які не відповідають ознакам безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, показникам позитивної податкової історії, а також щодо відповідності здійснених операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерій ризиковості здійснення операцій, відповідно до якого ризиковою може вважатися операція у разі одночасного встановлення таких обставин: відсутності відповідного товару/послуги у таблиці даних платника податку як такого, що на постійній основі постачається; перевищення обсягу постачання над розрахованим залишком такого товару/послуги; переважання у такому залишку понад 50 відсотків груп товарів (продукції), визначених ДПС.

Отже, для зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій контролюючий орган має встановити наявність усіх передбачених цим критерієм умов, а також зазначити платнику податку конкретні обставини, які стали підставою для такого рішення.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен не лише формально зазначити критерій ризиковості, а й надати платнику податку можливість зрозуміти, які саме документи необхідно надати для підтвердження реальності господарської операції.

Разом з тим, як встановлено судом, у направлених позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних містилась лише загальна пропозиція щодо надання пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, без конкретизації переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних приймають комісії регіонального рівня.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. Такими документами можуть бути, зокрема, договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, документи щодо зберігання і транспортування, розрахункові документи, банківські виписки та інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.

Відповідно до пунктів 9- 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня за результатами розгляду поданих пояснень та документів приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову в її реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено вичерпні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме: ненадання письмових пояснень, ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку та/або надання документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 та від 20 січня 2022 року у справі № 140/4162/21 зазначив, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість платника податку надати документи для підтвердження правомірності формування податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію ризиковості та необхідності надання документів, які можуть спростувати відповідні сумніви.

З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних убачається, що такі містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Так, на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій та правомірності формування показників по вищезазначених податкових накладних, позивач надіслав на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації повідомлення та копії документів щодо податкових накладних.

Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу на стадії вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних не може бути підставою для відмови в реєстрації таких податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують можливість їх реєстрації.

Суд вважає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Як вже зазначалося вище, відповідно до оскаржуваних рішень позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Водночас у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не було визначено конкретного переліку документів, надання яких є необхідним для усунення сумнівів щодо здійснення господарських операцій, а також не зазначено, які саме документи, на думку податкового органу, мають бути додатково подані платником податку.

Крім того, оскаржувані рішення містять лише загальне посилання на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, без конкретизації, які саме документи мають такі недоліки, у чому саме полягає порушення законодавства при їх складанні та яким чином зазначені обставини вплинули на висновок контролюючого органу про неможливість реєстрації податкових накладних.

Зазначене свідчить про те, що прийняті рішення не містять належного та достатнього мотивування, яке б дозволяло платнику податку як суб`єкту приватного права зрозуміти конкретні підстави відмови, оцінити правомірність висновків контролюючого органу та визначити спосіб їх усунення або ефективного оскарження.

Водночас рішення суб`єкта владних повноважень має бути чітким, зрозумілим та вичерпним за своїм змістом, не залишати простору для невизначеності щодо підстав його прийняття та містити належне обґрунтування висновків, покладених в його основу. Формальне посилання на загальні підстави відмови без наведення конкретних фактичних обставин не може вважатися виконанням обов`язку щодо мотивування індивідуального адміністративного акта.

Судом також враховується, що податкові накладні №130 від 18.05.2023, №132 від 24.05.2023 та №133 від 26.05.2023 складені в межах одних і тих самих господарських правовідносин, на виконання одного договору, за аналогічних обставин та підтверджувалися позивачем ідентичним пакетом документів.

При цьому, за результатами адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №130 від 18.05.2023 рішенням комісії центрального рівня №58498/43317636/2 від 21.07.2023 скаргу позивача задоволено та відповідне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної скасовано.

Водночас щодо аналогічних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №132 від 24.05.2023 та №133 від 26.05.2023 позивач не отримав результатів розгляду скарги, а зазначені рішення залишилися без належної оцінки контролюючим органом.

Таким чином, за однакових фактичних обставин, однакового нормативного регулювання, тотожного змісту господарських операцій та подання одного і того самого комплексу підтверджуючих документів, контролюючим органом фактично прийнято різні підходи до оцінки правомірності реєстрації податкових накладних.

При цьому відповідачами не наведено жодних обґрунтувань щодо причин різної оцінки поданих документів та пояснень залежно від податкової накладної, а також не надано пояснень щодо відсутності результатів розгляду скарги в частині податкових накладних №132 від 24.05.2023 та №133 від 26.05.2023. Жодних доказів наявності відмінностей між зазначеними господарськими операціями, поданими документами або підставами для прийняття різних рішень відповідачами суду також не надано.

За таких обставин, відсутність послідовного та обґрунтованого підходу контролюючого органу до оцінки однакових за своїм змістом доказів свідчить про необґрунтованість прийнятих рішень та порушення принципів правової визначеності, належного врядування та обов`язку суб`єкта владних повноважень мотивувати свої рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень податкового законодавства, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є завершальною стадією реалізації платником податку свого права на формування податкового кредиту, а тому безпідставне неприйняття рішення про її реєстрацію або протиправна відмова у такій реєстрації порушує права та законні інтереси платника податків.

При цьому суд враховує, що у випадку встановлення протиправності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, належним та ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки у цьому випадку суд не підміняє собою контролюючий орган, а лише зобов`язує його вчинити визначені законом дії з метою відновлення порушеного права платника податків.

Суд вважає, що обрання позивачем саме такого способу захисту відповідає принципу ефективності судового захисту та забезпечує остаточне вирішення спору між сторонами, оскільки виключає необхідність повторного звернення платника податків до контролюючого органу з аналогічним питанням.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28 квітня 2023 року у справі № 640/24227/19, від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20, від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22 та інших, відповідно до якої зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є належним способом захисту порушених прав платника податків та не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи встановлену судом протиправність рішення контролюючого органу та необхідність повного відновлення порушених прав позивача, вимога про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) №9105409/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №132 від 24.05.2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) №9105412/43317636 про відмову у реєстрації податкової накладної №133 від 26.05.2023р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану ТОВ «Компанія Лекора» податкову накладну №132 від 24.05.2023р. датою фактичного подання її на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану ТОВ «Компанія Лекора» податкову накладну №133 від 26.05.2023р. датою фактичного подання її на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора» (ідентифікаційний код 43317636, місцезнаходження: Україна, 01011, місто Київ, вулиця П. Мирного, будинок 11, офіс 2/9) судовий збір у сумі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.