Рішення № 138684911, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/35228/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» щодо нездійснення розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.09.2025;

зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» здійснити розгляд скарги ОСОБА_1 від 22.09.2025 та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби 03.01.2023 отримав тяжке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. За результатами огляду медико-соціальною експертною комісією згідно з довідкою до акта огляду серії ААГ №552998 йому встановлено III (третю) групу інвалідності строком до 01.12.2024, що підтверджено витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/25/1545/В (рішення №231/25/1546/Р) з визначенням основного діагнозу Т90.1.

Позивач зазначив, що 15.09.2025 отримав від відповідача лист з витягом з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.09.2025 №ЦО 14281, прийнятого за результатами перевірки обґрунтованості раніше прийнятого рішення, яким не встановлено достатніх підстав для визнання його особою з інвалідністю III групи та запропоновано призначити виплату 25 відсотків втрати працездатності.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав скаргу від 22.09.2025. Листом від 20.10.2025 відповідач повідомив, що не вправі скасувати власне рішення, та рекомендував звернутися до суду. Позивач вважає, що відповідач, до повноважень якого відповідно до пунктів 57-69 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи віднесено розгляд скарг, допустив протиправну бездіяльність, ухилившись від розгляду поданої скарги, тоді як обов`язок доведення правомірності бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач подав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Позицію відповідача обґрунтовано тим, що перевірку обґрунтованості рішення про встановлення позивачу групи інвалідності проведено на виконання постанови слідчого від 31.03.2025 у кримінальному провадженні №42023052110000086, тобто за наявності визначеної пунктом 51 зазначеного Порядку та частиною 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України підстави, а тому рішення експертної команди від 09.09.2025 №ЦО 14281 прийнято правомірно.

Відповідач також зазначив, що заочний розгляд є правомірним, оскільки проводилася саме перевірка обґрунтованості рішення, а не повторне оцінювання особи, а вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності належить до дискреційних повноважень спеціалізованого органу, які суд не може перебирати на себе.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно з частиною 5 статті 262 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачу за результатами огляду медико-соціальною експертною комісією згідно з довідкою до акта огляду серії ААГ №552998 встановлено III (третю) групу інвалідності у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, строком до 01.12.2024, що підтверджено витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/25/1545/В.

Рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.09.2025 №ЦО 14281, прийнятим за результатами перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, позивачу не встановлено достатніх підстав для визнання особою з інвалідністю III групи. Підставою для проведення перевірки стала постанова слідчого від 31.03.2025 у кримінальному провадженні №42023052110000086. Витяг з рішення від 09.09.2025 №ЦО 14281 надіслано позивачу листом, отриманим ним 15.09.2025.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач 22.09.2025 подав до відповідача скаргу. Листом від 20.10.2025 відповідач повідомив позивача, що не вправі скасувати власне рішення, та рекомендував звернутися до суду. Доказів розгляду скарги позивача від 22.09.2025 по суті в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, зокрема прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення, матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», положення якої в повному обсязі набули чинності з 01.01.2025.

Пунктом 57 зазначеного Порядку встановлено, що рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 59 Порядку розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. Згідно з пунктом 67 Порядку експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання та відповідних клопотань особи.

Пунктом 68 Порядку встановлено, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг вивчає рішення, що оскаржується, заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), а за наявності підстав проводить повторне оцінювання. За результатами розгляду скарги експертна команда приймає рішення про підтвердження оскарженого рішення, скасування оскарженого рішення або формування нового рішення щодо результату оцінювання. Згідно з пунктом 69 Порядку не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття такого рішення відповідний витяг надсилається скаржнику.

Розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішень медико-соціальних експертних комісій віднесено до повноважень Центру оцінювання функціонального стану особи і Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022, за яким за результатами розгляду медичних документів та проведеного оцінювання Центр приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Форми протоколу розгляду скарги, рішення та витягу з рішення за результатами розгляду скарги затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067.

Крім того, відповідно до статей 12, 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» учасник адміністративного провадження має право знати про своє право на участь у такому провадженні, а також право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес.

З наведених норм вбачається, що законодавство прямо передбачає адміністративний порядок оскарження рішень щодо результатів оцінювання, а розгляд відповідних скарг віднесено до повноважень відповідача, за результатами якого приймається одне з визначених пунктом 68 Порядку рішень - про підтвердження, скасування або формування нового рішення.

Судом встановлено, що позивач скористався наданим йому правом на адміністративне оскарження, подавши 22.09.2025 скаргу на рішення від 09.09.2025 №ЦО 14281. Проте, відповідач розгляд цієї скарги в установленому Порядком порядку не здійснив, обмежившись листом від 20.10.2025 про неможливість скасування власного рішення з рекомендацією звернутися до суду. Такий лист не є рішенням, прийнятим за результатами розгляду скарги у розумінні пункту 68 Порядку; протоколу розгляду скарги, рішення та витягу, передбачених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067, відповідачем не складено.

Довід відповідача про те, що він не вправі скасувати власне рішення, суд відхиляє, оскільки розгляд скарги за пунктом 68 Порядку не зводиться до скасування рішення, а передбачає прийняття за результатами розгляду одного з трьох рішень - про підтвердження, скасування або формування нового рішення. Наявність у відповідача повноважень з розгляду скарг прямо встановлена пунктом 59 Порядку та Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи. Запропонований відповідачем судовий порядок захисту згідно з пунктом 57 Порядку є альтернативним і не позбавляє особу права на розгляд поданої нею скарги в адміністративному порядку.

Та обставина, що перевірку обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності проведено на виконання постанови слідчого, стосується правомірності рішення від 09.09.2025 №ЦО 14281 і не звільняє відповідача від передбаченого законом обов`язку розглянути подану позивачем скаргу та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

При цьому належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача розглянути скаргу позивача, а не визначення судом наперед результату такого розгляду. Суд не здійснює власної оцінки підставності медичного висновку та не підмінює спеціалізований орган у визначенні міри втрати здоров`я і ступеня обмеження життєдіяльності особи, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а вправі перевіряти дотримання встановленої процедури (постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 10.02.2022 у справі №160/7153/20, від 13.04.2021 у справі №0540/7965/18-а).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач належних та допустимих доказів розгляду скарги позивача від 22.09.2025 у встановленому порядку суду не надав, а у відзиві доводів щодо розгляду зазначеної скарги не навів.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення розгляду скарги позивача та зобов`язання відповідача розглянути цю скаргу і прийняти за результатами її розгляду рішення згідно з вимогами законодавства.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, місто Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) щодо нездійснення розгляду скарги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.09.2025.

Зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, місто Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.09.2025 на рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.09.2025 №ЦО 14281 у порядку, встановленому пунктами 57-69 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, та прийняти за результатами її розгляду рішення згідно з вимогами законодавства.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова