Рішення № 138684903, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/30750/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якій просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеної у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 12.09.2025 року № 046350020661, протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.09.2025 року № 046350020661;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2005 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач 05.09.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності розгляд даної заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Відповідача від 12.09.2025 № 046350020661 Позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через нібито відсутність необхідного пільгового стажу (органом ПФУ зараховано 19 років 9 місяців 17 днів пільгового стажу замість необхідних 25 років). Підставою для відмови стало незарахування Відповідачем до пільгового та страхового стажу періоду навчання Позивача за денною формою у Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005, а також незарахування періоду навчання з 01.01.2004 через відсутність сплати страхових внесків.

Позивач вважає такі дії та рішення Відповідача протиправними, оскільки під час навчання він проходив виробничі практики на підземних роботах за спеціальністю, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, а після закінчення навчального закладу в межах тримісячного строку працевлаштувався за здобутим фахом на підземні роботи. Крім того, Позивач не повинен нести відповідальність за сплату чи несплату страхових внесків страхувальником.

Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду не надало.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2025 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності розподілу заяв, розгляд заяви Позивача здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

12 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняло рішення № 046350020661 про відмову у призначенні пенсії.

Зі змісту вказаного рішення слідує, що загальний страховий стаж Позивача становить 42 роки 1 місяць 24 дні, а пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994, обраховано в кількості 19 років 9 місяців 17 днів (з яких: за провідними професіями 10 місяців 9 днів; інші підземні роботи 18 років 11 місяців 8 днів). У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу тривалістю не менше 25 років у призначенні пенсії було відмовлено.

Позивач зазначає, що відповідач не зарахував до пільгового та страхового стажу Позивача період його навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005.

Щодо періодів навчання, отриманої спеціальності та трудової діяльності Позивача в період з 01.09.2000 по 08.08.2005 включно, судом досліджено докази та встановлено наступне:

Навчання проходило в Національному гірничому університеті на денній формі з 01.09.2000 по 30.06.2004. Підготовка здійснювалася за напрямом «Гірництво». Здобута кваліфікація: бакалавр, молодший гірничий інженер. Диплом серії НОМЕР_1 від 30.06.2004.

Також, навчання проходило в Національному гірничому університеті на денній формі з 01.09.2004 по 30.06.2005 на основі бакалаврату. Навчання здійснювалося за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин». Здобута кваліфікація: гірничий інженер. Диплом серії НОМЕР_2 від 30.06.2005.

Відповідно до записів у трудовій книжці Позивача серії НОМЕР_3 , під час навчання в університеті та безпосередньо після його закінчення Позивач працював на таких посадах та підприємствах:

з 12.07.2002 року по 01.08.2002 року - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики у ДВАТ «Шахта «Тернівська» (запис № 1, 2);

з 03.07.2003 року по 15.08.2003 року - прийнятий учнем гірника очисного забою дільниці з видобутку вугілля на період виробничої практики у ДВАТ «Шахта імені М.І. Сташкова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» (запис № 3, 4);

з 02.08.2004 року по 15.09.2004 року - прийнятий гірничим майстром дільниці на період виробничої практики у Філії ВАТ «Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» «Шахта імені М.І. Сташкова» (запис № 5, 6);

з 01.09.2000 року по 30.06.2005 року - навчання за денною формою в Національному гірничому університеті (запис № 7);

з 08.08.2005 року - прийнятий робітником очисного забою (гірником очисного забою) дільниці з видобутку вугілля ВАТ «Шахта імені М.І. Сташкова» (запис № 8).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за №1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначені особливості пенсійного забезпеченні працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.

Частиною першою статті 14 Закону № 1788-ХІІ визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони булі зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) врегульовано питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 114 Закону № №1058-ІV, працівники, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, ще затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальним гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) не гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з розрахунком Пенсійного фонду України (Форма РС-право), у період з 01.09.2000 по 03.05.2006 зараховано такі 5 окремих періодів:

З 01.09.2000 по 02.07.2003 - навчання у вищих / середніх навчальних закладах.

З 03.07.2003 по 15.08.2003 - підземні роботи (ст. 14, П/П, Список 1, розд. 1)..

З 16.08.2003 по 31.12.2003 - навчання у вищих / середніх навчальних закладах.

З 02.08.2004 по 15.09.2004 - підземні роботи (ст. 14, пост. 202, Список 1; ЄДРПОУ: 26460880).

З 08.08.2005 по 03.05.2006 - підземні роботи (ст. 14, П/П, Список 1; ЄДРПОУ: 26460880).

Таким чином, слід зазначити, що позивачу періоди з 03.07.2003 по 15.08.2003 та з 02.08.2004 по 15.09.2004, які перетинаються з навчанням, вже зараховано до пільгового стажу.

Період навчання з 01.09.2000 по 02.07.2003 та з 16.08.2003 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу.

Законом України «Про професійно-технічну освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 (який діяв під час навчання позивача) передбачено, що цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.

Таким чином, прийняття вказаного закону було направлено на підготовку кваліфікованих робітників.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частин 1, 2статті 40 Закону України «Про освіту» (Закон № 1060-XII в редакції станом на дату навчання) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Частиною 1 статті 43 Закону України «Про освіту» вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Суд звертає увагу, що для віднесення певного періоду навчання до пільгового стажу визначальним є час навчання у професійно-технічному навчальному закладі та зарахування на роботу за набутою професією.

Так, суд звертає увагу, що позивач спочатку отримав кваліфікацію молодший гірничий інженер, в подальшому гірничий інженер

Проте, в період навчання та після завершення навчання позивач працював на посадах гірника очисного забою дільниці з видобутку вугілля та гірничим майстром.

Крім того, Тимчасовий державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998 р. №450 (втратив чинність внаслідок затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. №1117 Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах), в якому відсутня така професія як гірничий інженер.

Таким чином, період навчання позивача не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Що стосується незарахування відповідачем періоду навчання з 01.01.2004 по 01.08.2004, з 16.09.2004 по 30.06.2005 до страхового стажу слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються, зокрема, періоди, коли особа не працювала, у зв`язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ («Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію») до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.

На підтвердження зазначених періодів навчання матеріали справи містять копію диплома СБ3205639 від 04.07.2005 р. та копію свідоцтва Кіржачського машинобудівного коледжу реєстраційний номер № 610 про підвищення кваліфікації позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV визначено перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Водночас, суд звертає увагу, що зазначений перелік не містить періодів проходження громадянами навчання у середніх та вищих навчальних закладах.

За положеннями ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема: підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у п.п.6-9, 11 і 12 ст. 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені у п.п.2, 3 і 13 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1058-IV особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Проаналізувавши наведені нормативно-правові приписи, суд вважає, що наявність у особи права на призначення пенсії відбувається за умовами Закону № 1058-IV, при цьому однією з обов`язкових умов є наявність у особи мінімально визначеного цим законом страхового стажу, а у визначених випадках - пільгового стажу; при цьому, до страхового стажу не зараховуються періоди навчання у середніх та вищих закладах освіти (у зв`язку із тим, що зазначені заклади не є платниками страхових внесків до солідарної системи) - за виключенням випадків, коли особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, взяли участь у добровільному страхуванні відповідно до ст. 12 Закону № 1058-IV.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (Закон № 1788-ХІІ), яким було врегульовано порядок та умови призначення пенсії за віком (в тому числі й на пільгових умовах) до 1 січня 2004 року, визначено, що право на пенсію за віком (в тому числі на пільгових умовах) («трудову пенсію») мали/мають особи, за умови, зокрема, наявності певного «трудового стажу», «стажу роботи».

Суд зауважує, що зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «стаж страховий», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Суд вважає, що зарахування періоду навчання до страхового стажу за умови сплати страхових внесків розповсюджується на правовідносини, які виникли з 01.01.2004 р., тобто на періоди навчання початок яких розпочинається після вказаної дати.

Таким чином, суд дійшов висновку, період навчання з 01.01.2004 по 01.08.2004, з 16.09.2004 по 30.06.2005 підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.09.2025 року № 046350020661.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.01.2004 по 01.08.2004, з 16.09.2004 по 30.06.2005.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова