Рішення № 138684827, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/31465/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, 49005), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» щодо відмови позивачу у поновленні групи інвалідності та визнанні його особою з інвалідністю ІІІ групи, яка оформлена листом від 21.07.2025 № 2033/01-19;

визнати протиправними та скасувати акт Нікопольської міжрайонної МСЕК № 1 №1752 від 01.11.2023 та акт обласної МСЕК № 1 № 1704 від 11.12.2023;

зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» поновити позивачу ІІІ групу інвалідності з 11.12.2023 та за результатами оцінювання визнати позивача особою з інвалідністю ІІІ групи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання на період до 01.09.2023. У серпні 2023 року лікуючим лікарем до МСЕК направлено обґрунтоване направлення разом із заявою позивача про проведення огляду без його особистої присутності від 10.08.2023, при цьому позивач розраховував на продовження строку дії інвалідності в умовах воєнного стану та продовжував отримувати пенсію по інвалідності до грудня 2024 року. Про припинення статусу особи з інвалідністю позивач дізнався лише у 2025 році, а зі змістом актів № 1752 від 01.11.2023 та № 1704 від 11.12.2023 ознайомився після їх отримання 21.05.2025. Позивач заперечує факт проведення його огляду та відмови від госпіталізації, стверджує, що про розгляд питання щодо його інвалідності та про прийняте рішення не повідомлявся, повного медичного обстеження не проводилося, протоколи відсутні, а висновок про непідтвердження групи інвалідності є невмотивованим. 17.06.2025 позивач звернувся до відповідача зі скаргою, проте листом від 21.07.2025 №2033/01-19 у її розгляді по суті відмовлено з посиланням на пропуск строку оскарження та відсутність відповідного рішення в електронній системі, що позивач вважає протиправним, а обов`язок відповідача перевірити обґрунтованість рішень МСЕК - невиконаним.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим на підставі частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 цього Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання на період до 01.09.2023, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААВ № 568495.

У серпні 2023 року лікуючим лікарем позивача до МСЕК направлено обґрунтоване направлення разом із заявою позивача про проведення огляду без його особистої присутності від 10.08.2023. До грудня 2024 року позивач продовжував отримувати пенсію по інвалідності.

Питання щодо групи інвалідності позивача вирішувалося актом Нікопольської міжрайонної МСЕК № 1 № 1752 від 01.11.2023 та актом обласної МСЕК № 1 № 1704 від 11.12.2023. Згідно з листом Нікопольської міжрайонної МСЕК № 1 від 20.11.2024 № 148, надісланим до органу Пенсійного фонду України, 13.12.2023 обласною МСЕК № 1 позивача не визнано особою з інвалідністю.

Копії актів № 1752 від 01.11.2023 та № 1704 від 11.12.2023 отримані позивачем 21.05.2025 разом із листом комунального підприємства «Нікопольська міська лікарня № 4» Нікопольської міської ради від 29.04.2025 № 935.

17.06.2025 позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати рішення експертної команди (медико-соціальної експертної комісії) та за результатами оцінювання визнати його особою з інвалідністю ІІІ групи. Листом від 21.07.2025 № 2033/01-19 відповідач відмовив у розгляді скарги по суті, пославшись на пропуск строку на оскарження, ненаведення поважних причин його пропуску, а також на відсутність в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи рішення від 29.04.2025 № 935.

Не погоджуючись із вказаною відмовою (бездіяльністю) відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини стосуються реалізації права особи на встановлення інвалідності та соціальний захист, а також дотримання суб`єктом владних повноважень процедури перевірки обґрунтованості рішень органів медико-соціальної експертизи (експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи) і розгляду скарги на такі рішення.

Статтею 3 Конституції України людину, її життя і здоров`я визнано найвищою соціальною цінністю. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, у тому числі у разі інвалідності. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 3, 6, 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; особа має право оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження та/або в судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 4170-IX, який набрав чинності з 01.01.2025, реформовано систему медико-соціальної експертизи: з 01.01.2025 медико-соціальні експертні комісії перетворено на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. На виконання зазначеного Закону та постанови прийнято відповідні накази Міністерства охорони здоров`я України, якими врегульовано порядок, форми та критерії проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (зокрема накази МОЗ № 2022 та № 2067).

Пунктом 3 Постанови № 1338 передбачено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій, а також Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України щодо проведення медико-соціальної експертизи припиняються 31 грудня 2024 року. Документи та рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями в період їх роботи, є чинними, якщо інше не буде встановлено за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, проведеної в установленому законодавством порядку, або в судовому порядку. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями. Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання протягом п`яти календарних днів рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання.

Відповідно до пункту 60 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику). Згідно з пунктом 68 за результатами розгляду скарги приймається рішення про підтвердження оскарженого рішення, скасування оскарженого рішення або формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 № 1809 права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673).

Таким чином, на відповідача покладено права та обов`язки виключно Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України; є належним органом, до повноважень якого віднесено перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та розгляд скарг на них.

Так, слід зазначити, що скарга позивача від 17.06.2025 стосувалася вимоги скасувати рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи №935 від 29.04.2025.

Проте, лист Комунального підприємства "Нікопольська міська лікарня №4" Нікопольської міської ради від 29.04.2025 №935 не є рішенням експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи №935 від 29.04.2025.

Також, в листі Комунального підприємства "Нікопольська міська лікарня №4" Нікопольської міської ради від 29.04.2025 №935 зазначено, що лікарня не є правонаступником міжрайонної Нікопольської МСЕК.

За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач відзиву не подав, доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, а також обставин, що передували прийняттю актів медико-соціальної експертної комісії, суду не надав.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням установленої законом процедури. Оскаржувані рішення (бездіяльність) відповідача та актів медико-соціальної експертної комісії наведеним критеріям не відповідають.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів. Згідно з частинами першою, другою статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності оскаржуваних рішень (бездіяльності) не довів, відзиву та відповідних доказів не надав.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова