Рішення № 138684825, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/28665/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України в якій позивач просить:

визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01 вересня 2025 року на підставі наказу від 16.08.2025 № 03-56 ст його зараховано до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, спеціальність «D3 Менеджмент», освітня програма «Адміністративне управління та бізнес партнерство», денна форма здобуття освіти.

05 вересня 2025 року позивач отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 727288, у якій зазначено, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (зазначено «Ні, порушує»).

Позивач зазначив, що раніше, у 2018 році, він був зарахований до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти (спеціальність «121 Інженерія програмного забезпечення», заочна форма навчання), проте 13 січня 2020 року на підставі наказу від 13.01.2020 № 38-с був відрахований за власним бажанням без завершення навчання; документ про вищу освіту (диплом) йому не видавався. Оскільки перший (бакалаврський) рівень вищої освіти ним так і не був здобутий, позивач вважає, що повторний вступ для здобуття цього рівня освіти не порушує послідовності здобуття освіти, а тому зазначення у довідці відомостей про порушення такої послідовності є протиправним та необґрунтованим.

Позивач також посилався на те, що алгоритм визначення послідовності здобуття освіти запроваджено листом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24, який не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний та інформаційний характер і не може встановлювати правових норм, що звужують зміст і обсяг конституційного права на освіту.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до закладу освіти, до Міністерства освіти і науки України та до Державного підприємства «Інфоресурс» із заявами про внесення змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти, проте листом Міністерства освіти і науки України від 12.09.2025 № 3/7599-25 у внесенні таких змін відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 15.10.2025, в якому проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначив, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки у такої особи формуються знання, уміння та навички на відповідному рівні вищої освіти, а тому повторне зарахування на той самий рівень національної рамки кваліфікацій свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку; саме тому у довідці, сформованій на підставі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зазначено «Ні, порушує».

Відповідач також указав, що згідно з інформацією Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 18.08.2018 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та був відрахований 13.01.2020, а 16.08.2025 повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, відповідач наголосив, що внесення інформації про здобувача освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, тоді як на Міністерство освіти і науки України як розпорядника бази покладено організаційні та контролюючі функції, а на Державне підприємство «Інфоресурс» як технічного адміністратора - технічні функції.

На відзив позивач подав відповідь від 17.10.2025, в якій підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що саме Міністерство освіти і науки України як розпорядник Єдиної державної електронної бази з питань освіти через технічного адміністратора - Державне підприємство «Інфоресурс» має повноваження щодо внесення відповідних змін до бази; наполягав, що здобутим є лише завершений і підтверджений відповідним документом про освіту рівень освіти, а оскільки диплом бакалавра ним не отримувався, перешкод для повторного зарахування для здобуття цього рівня та порушення послідовності немає.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач послідовно здобував освіту, зокрема: 21.06.2004 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 ; 01.07.2008 отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 ; 01.07.2008 отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 , закінчивши Дніпропетровський транспортно-економічний технікум.

18.08.2018 позивача було зараховано до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (освітній ступінь бакалавра, НРК 6) за спеціальністю «121 Інженерія програмного забезпечення» за заочною формою навчання. На підставі наказу від 13.01.2020 № 38-с позивача відраховано з цього закладу освіти за власним бажанням без завершення навчання; документ про вищу освіту (диплом бакалавра) йому не видавався.

На підставі наказу від 16.08.2025 № 03-56 ст позивача зараховано з 01 вересня 2025 року до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (освітній ступінь бакалавра, НРК 6) за спеціальністю «D3 Менеджмент», освітня програма «Адміністративне управління та бізнес партнерство», денна форма здобуття освіти.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 727288 від 05.09.2025 у полі щодо послідовності здобуття освіти зазначено «Ні, порушує» послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Листом Міністерства освіти і науки України від 12.09.2025 № 3/7599-25 позивачу відмовлено у внесенні змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо послідовності здобуття ним освіти.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою та відображенням у довідці відомостей про порушення послідовності здобуття освіти, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 53 Конституції України кожному гарантовано право на освіту.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Пунктом 62 цього Порядку передбачено надання здобувачами освіти довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, яка, зокрема, має відображати висновок про те, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частин першої-третьої статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. За частиною другою цієї статті здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти.

Частиною другою статті 6 Закону № 1556-VII установлено, що заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Відповідно до статті 74 Закону № 2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти. Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника бази.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин справи, суд зазначає таке.

За змістом пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII рівень освіти є саме завершеним етапом освіти. Фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньою (освітньо-професійною) програмою, виконання необхідного обсягу такої програми та проходження атестації. Таким чином, основним критерієм здобуття рівня освіти є завершеність відповідного етапу навчання, що має підтверджуватися відповідним документом про освіту.

Судом встановлено, що позивача було відраховано з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за власним бажанням до завершення навчання та без проходження атестації, документ про вищу освіту (диплом бакалавра) йому не видавався. За таких обставин перший (бакалаврський) рівень вищої освіти позивачем здобутий не був.

Оскільки раніше перший (бакалаврський) рівень вищої освіти позивачем не був здобутий, його зарахування 16.08.2025 до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій для здобуття цього рівня вищої освіти є здобуттям рівня освіти, який раніше не був здобутий, а тому не порушує послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24. За частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача про те, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у такої особи формуються знання, уміння та навички на відповідному рівні вищої освіти, унаслідок чого повторне зарахування свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку, суд відхиляє, оскільки вони суперечать наведеному визначенню рівня освіти як завершеного етапу освіти. Незавершене навчання, що припинилося відрахуванням особи за власним бажанням без проходження атестації та без видачі документа про освіту, не може вважатися здобутим рівнем освіти у розумінні пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII.

Суд також відхиляє посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, запроваджений листом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24 та дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24. Листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не можуть встановлювати нових правових норм, а тим більше звужувати зміст законодавчого визначення рівня освіти. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 826/2426/16.

Стосовно доводів відповідача про те, що внесення інформації про здобувача освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, суд зазначає, що згідно з пунктом 5 розділу І Положення № 620 розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є саме Міністерство освіти і науки України, яке встановило алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, за наслідками застосування якого і сформовано відомості про порушення позивачем такої послідовності. За таких обставин належним відповідачем за вимогами про визнання протиправною відмови у внесенні змін та про зобов`язання внести відповідні зміни до бази є Міністерство освіти і науки України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачем не порушено послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а тому відомості, відображені у довідці про здобувача освіти № 727288 від 05.09.2025 («Ні, порушує»), та відмова Міністерства освіти і науки України у внесенні відповідних змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є протиправними.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України», згідно з якою хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такий обов`язок відповідач належними та допустимими доказами не виконав.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає таке. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення таких витрат у розмірі 63571,50 грн, на підтвердження якої надано договір про надання правової допомоги від 04.09.2025 № 040925-2. Водночас позивач зазначив, що детальний опис робіт (акт наданих послуг) буде надано додатково за результатами розгляду справи. З огляду на наведене питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню в порядку та строк, встановлені частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, після подання позивачем доказів розміру таких витрат.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) черговості (послідовності) здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова